Урок з мистецтва для 10 класу художнього профілю на тему "Бароко в українській архітектурі."

Клас: 10

Предмет: Мистецтво

Тема: Стиль бароко в українській архітектурі та світовій музиці

Мета: формування естетичних смаків у старшокласників методами емоційного впливу на прикладах світового мистецтва;

розширення кругозору учнів та мотивація на поповнення знань з мистецтва.

Обладнання: мультимедійна дошка,  аудіозаписи, мольберт та фарби.

Перебіг уроку

І.Організація навчальної діяльності

План уроку:

1. Українське бароко.
2. Архітектурні школи України доби бароко.
3. Зародження та розвиток стилю бароко у світовій музиці.

ІІ. Робота з навчальним матеріалом

Лекція вчителя

 1. В архітектурі України стиль бароко поширюється з ІІ половини 17 століття. Поряд із культовою архітектурою зводяться цивільні будівлі: міські ратуші, колегіуми, резиденції, житло та палаци світської та духовної знаті. І саме у цей час з’являються храми, схожі на палаци.

 Найбільше барокових споруд було збудовано за часів Івана Мазепи, який славився своєю прихильністю до української культури. Для козацької старшини загалом тоді вважалося за честь профінансувати церкву, і заможні козаки активно долучалися до храмобудівництва.

 Шляхта й  церква потребували всеохопливого шанування. Мистецтво бароко повинно було створити ілюзію неймовірної сили багатства, привернути увагу до величі всемогутньої знаті. Церква почала вражати розкошами храмів. Вельможі – палаців.

 Українське бароко – це унікальний колоритний стиль, де визначається поєднання європейського стилю з народними мистецькими традиціями України.

2.  Проявився цей стиль по-різному. З’являються дві архітектурні школи:

 - західна;

- східна.

Ознаки західної архітектурної школи: стіни прикрашені різьбленими карнізами,  пілястрами, вишуканою ліпниною та скульптурною фігурою. Головний вхід прикрашався фронтоном.

Фронтон – завершення фасаду будівлі, портика або колонади у формі трикутника, утвореного двома скатами даху і карнизу.

 Ця школа зазнала впливу католицької церкви та польської шляхти.

 Яскравим прикладом стилю бароко є Львівський єзуїтський костел Петра і Павла (1630 р.) – архітектор Джакомо Бріано. Домінуючим є головний фасад, оздоблений колонами коринфського ордера. Головний вівтар – потужний та мармуризований, розмір чотирьох статуй святих більше, ніж людський зріст.

Собор св..Юра  (1762 р.) – архітектор Бернард Меретин. Це величний бароковий архітектурний ансамбль 18 ст. До нього входять собор, дзвіниця, митрополичі палати і капітульні будівлі. Домінує на високому узгір’ї над Львовом, чудово поєднується із міським ландшафтом.

Домініканський костел – велична архітектурна пам’ятка пізнього бароко з оригінальним скульптурним оформленням. Костел, виконаний з каменю, у плані предстає як витягнутий хрест з овальною центральною частиною. На грі костел вінчає великий еліптичний купол, який підтримують вісім пар міцних колон.

 Східна архітектурна школа українського бароко наслідувала і збагачувала традиції давньоруського дерев’яного зодчества.   Великий вплив православного духовенства та козацьких старшин. Розбудовою храмів, монастирів та міст Лівобережжя опікувалося заможне козацтво. Тож особливий бароковий стиль, що сформувався в цих регіонах, отримав назву козацький.  Його ознаками є:гранчасті об’єми будівель, ярусне розташування бань з перехватом, фарбування стін та дахів у білий, блакитний чи зелений кольори, золотіння куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру.

 Серед ранніх пам’яток козацького бароко є Миколаївський собор у Ніжині (архітектор Устинов). Використовується цегла, переважає парадний інтер’єр, яскраві кольори, золото.

 Покровський собор (м.Харків) (1689 р.) – незвичайно легкий і стрункий. Здалека собор нагадує три свічки, які пронизують небо. Козаки присвятили цей храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Центральний купол має висоту 48 метрів.

 Михайлівський Золотоверхній собор. Відновили за кошти Івана Мазепи. Ця будівля присвячена воїну-захиснику міста – Архістратигу Михаїлу. Його краса зачаровує всіх без винятку. У ясну погоду блакитні стіни зливаються з небом, створюючи неповторну і особливу атмосферу. Туристи завжди в захваті.

 Софія Київська – перлина козацького бароко. Собор святої Софії – Премудрості Божої – християнський собор в центрі Києва, пам’ятка української архітектури та монументального живопису ХІ ст.. У ХVІІІ столітті при гетьмані Мазепі був повністю відбудований та з тих пір вважається еталоном козацького бароко. У 1990 році став першим, який внесли у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО пам’ятником архітектури на території України.

 Завдання для учнів

Самостійно охарактеризувати Маріїнський палац та Андріївську церкву.

 Архітектори козацького бароко: Іван Зарудний, Степан Ковнір, Осип Старцев, Іван Григорович-Барський.

 3. Стиль бароко з його поривом та неспокоєм набув значного розвитку в музиці. Він став закономірним продовженням Ренесансу і передував стилю класицизм.

 Найвищим досягненням цього періоду стала творчість Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя, Ж.Б.Люллі, Пахельбеля, Антоніо Вівальді.

 Для музики бароко характерні  сильні образи, драматизм почуттів. Використовуються певні засоби виразності, що створюють пишність, драматизм, яскраву кульмінацію, емоційність музичних партій. Дуже популярними стають музичні мелізми: форшлаги, трелі, морденти, тріолі тощо.

 Найпопулярнішими інструментами на  той час були орган та скрипка.

 Скрипкові світові майстри: Андреа Аматі, Джузеппе Гварнері, Антоніо Страдіварі.

ІІІ. Практична частина

Лунає трек А.Вівальді «Пори року», частина «Зима». Діти двічі прослуховують композицію і одразу роблять графічний ескіз на мольберті згідно зі своїми образно-слуховими асоціаціями. При цьому вчитель не повідомляє назву музичного твору.

ІV. Висновки

Учні захищають роботи і роблять висновки.

V. Домашнє завдання: ретельно опрацювати конспект уроку, закінчити роботу над ескізами, вивчити термініи.