Урок «З народних джерел. Щедрівки, колядки»

ТЕМА: «З народних джерел. Щедрівки, колядки»

МЕТА:  ознайомити учнів з колядками та щедрівками як жанром українських пісень, навчити розрізняти колядки і щедрівки;

розвивати вміння самостійно будувати висловлювання, аргументувати свої міркування;

виховувати бажання відновити давній народний звичай колядувати, щедрувати.

Тип уроку: театралізований урок

Обладнання: записи народних пісень, плакати, присвячені Різдву, Новому року, малюнки учнів до цих свят, виставка листівок та збірників пісень цієї тематики, зошити, підручники, тексти.

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Вчитель:

• Доброго ранку, мовлю за звичаєм.

Діти:

• Доброго ранку, кожному зичу я.

Вчитель: Кому дозволено першим сісти?

Діти: Дівчаткам.

Вчитель: Так, спочатку краса, а потім…

Діти: Сила

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Мозковий штурм»

- Які зимові свята ви знаєте?

- Яке свято українці величали колядками?

- А коли співали щедрівки?

- А як називається вечір перед Різдвом?

- Яка основна страва була на столі в день Різдва?

- Як називається величальна пісня, яку співали на Різдво?

IІI. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: В народі кажуть «Зима прийшла й празничків привела».

Уривок з фільму «Вечори на хуторі біля Диканьки».

- Що ви можете сказати про уривок фільму, який ми переглянули?

- Що головне у даному уривку?

- Чи здогадались ви про що піде мова на нашому уроці?

Як ви помітили у фільмі показано обряд щедрування.

Тож ми будемо знайомитися з народними календарно-обрядовими колядками та щедрівками, що пов'язані із зимовими святами. Тема нашого уроку: «З народних джерел. Щедрівки, колядки»

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Вечір перед Різдвом (6 січня) називається Святвечором. Саме у Святвечір готують 12 священних страв без м’яса та молочних продуктів. Коли заходить сонце,  господар з горища приносить першого снопа «Дідуха», якого приготували під час перших жнив. Дідух – це сніп. Мати з дочками накриває на стіл. Під скатертину треба покласти соломи та під стіл. «Дідуха» ставлять на покуті. На стіл кладуть: часник, щоб злі сили не приступали;  зерно, щоб урожай був гарний; гроші, щоб у хаті тримались. Увечері збираються колядники. Колядники – група хлопців, які ходили від хати до хати та співали колядки. Колядники вістять нам тайну Різдва світу і Господа, славлять народження Бога. Ватага колядників обирає собі Звіздаря (той, хто носить Зірку та веде переговори з господарями) і Міхоношу (той, хто збирає дарунки до торби). У деяких колядників є дзвоники, деякі мають музичні інструменти, а всі разом вони співають колядки, Дуже часто вони перевдягаються в костюми тварин. І тільки на небі сходить перша зірка, колядники заходять в двір до господаря і співають його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й називаються колядами або колядками. Постать господинi у колядках овiяна високою поезiєю, теплотою i любов'ю.

По дрова пiшла - золота внесла,

По воду пiшла - мед-вино внесла!

Парубок у колядках i щедрiвках - невтомний трудар i богатир-воїн, щасливий мисливець, все в нього надзвичайне, особливо кiнь i зброя:

Нема в короля такого коня:

А в мого коня золота грива,

Золота грива, срiбнi копита,

Срiбнi копита, жемчужний хвостик...

Образ дiвчини в колядках огорнений серпанком нiжностi й захоплення: вона зачаровує своєю вродою, працьовитiстю, поставою:

У двір ввiйшла - двiр закрасила,

В хату ввiйшла - пани стрiчають.

Вчитель. А ви знаєте колядки?

Робота в групах

Вчитель. Перед початком уроку ви об’єдналися в дві групи. Кожна група мала домашнє завдання: підготувати інсценізацію колядки.

(Учні ряджені колядують.)

І група.

(Перший колядник із дзвоником)

Коляда, коляда,

Відчиняйте ворота.

В дім колядники зайдуть

І добробут принесуть.

А хто воріт не відчиняє,

Того біда спіткає.

(гуртом)

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Винеси ти нам ковбасок пару,

Ой походи коло пічки,

Пошукай нам перепічки.

Винеси сала, не скупися,

Щоб ячмінь твій уродився,

Щоб нажали сто кіп жита,

Щоб сім`я була вся сита!

Щоб скотинка водилася,

Щоб пшениця родилася,

Щоб у хаті всього мали

Колядників пригощали.

Будьте здорові з Різдвом!

 

ІІ група

Коляд, коляд, колядниця,

Добра з медом паляниця,

А без меду не така,

Дайте, дядьку, п’ятака.

Одчиняйте скриньку,

Та давайте сливку.

Одчиняйте сундучок

Та давайте п’ятачок.

Добривечір!

 

Вчитель. А зараз давайте послухаємо, як виконується обрядова пісня-колядка.

Відеофайл «Різдвяна колядка»

Вчитель. Через тиждень після Коляди (Різдва) 31 грудня (за ст.ст.), або 13 січня (за н. ст.), відзначали Щедрий вечір, приурочений  зустрічі Нового року. Останній день старого і перший день Нового року українці відзначали як свята Меланки та Василя. У щедрий вечір готували багатий святковий стіл, який символізував щастя, добро, багатий урожай нового року. У цей день традиційним був новорічний обряд «Меланки» з використанням численних масок. Роль Меланки виконував хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. Меланка зображувала недоладну господиню, яка б'є посуд, миє піч водою, а лави підмазує глиною. У цей вечір щедрували. Щедрування супроводжувалося обов’язковим обходом хат із побажанням людям щастя, здоров’я і добробуту в Новому році. Щедрівок починають співати рівно в північ перед Новим роком. Їх не потрібно змішувати зі співом колядок. У той час, коли колядки завжди й обов’язково співають хором, то щедрівки можуть виконуватись і сольно.

У щедрівках висловлюється побажання багатого врожаю, добробуту, приплоду худоби, доброго роїння бджіл. Поетичне слово в щедрівках і колядках виконує магічну функцію. У давніх щедрівках і колядках відбилися часи Київської Русі й збереглися образи князівсько-дружинного побуту.

А пан, як господар.

Господиня, як калина.

А діточки, як квіточки.

Щедрий вечір,

Добрий вечір!

Добрим людям на здоров'я!

Сію, сію, засіваю,

Вашу хату не минаю,

З Новим роком йду до хати,

Щось вам маю віншувати:

Щоби діти всі здорові,

Їсти кашу всі готові,

Щоб вам була з них потіха,

А нам грошей хоч пів міха!

Вчитель. А зараз ми з вами проведемо обряд щедрування.

Руханка.

Обряд «Водіння кози» - учні щедрують.

Заходять щедрувальники з піснею.

Ой сивая та і зозуленька

Приспів повторюється після кожного рядка:

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,

А в одному та і не бувала.

А в тім саду три тереми.

А в першому – ясен місяць,

А в другому – красне сонце,

А в третьому – дрібні зірки.

Ясен місяць – пан господар,

Красне сонце – жона його,

Дрібні зірки – то їх дітки.

Щедрувальники:

Щедрик-ведрик-щедренятка!

Принесли ми вам зернятка.

Не прості, а золоті, –

Із Різдвяної куті.

Гоподар-господарочку, пусти в хату Меланочку,

Меланочка чисто ходить, ніде не нашкодить.

А якщо і нашкодить, то поприбирає, помиє,

Їсти наварить, ще й накриє.

Господарі добрі, зустрічайте,

Щедрівникам двері відчиняйте.

Відкривайте двері — прийшли щедрівники до оселі.

Пускайте до хати — будемо плясати.

Відкривайте ворота — прийшла коляда.

Прийшли щедрівники — нову звістку принесли.

Всі:

А ми не самі йдемо, ми козу ведемо.

Де коза ходить — там жито родить,

А де не буває, там вилягає.

Де коза ногою, там сіно копою,

Де коза хвостом, там картопля кущем.

Циган.  Дозвольте, господарю, козу вести, до вашої хати щедрівки принести!

(Циган заводить козу)

Циган.  Ой, нюхай, козо, там коржі печуть,

То і нам дадуть!

Ой візьмися, козо, в боки

     Та покажи свої скоки!

Коза. Я коза периста, маю років триста!

Всім у нашім краю бажаю врожаю!

Циган. Може купите мою козу, вона молоко дає.

1. Та в тебе не коза, а кляча.

Та до того, ще й ледача!

Циган. Не ображай мою козу, а то хату рознесу!

Моя коза ще добре скаче!

(Коза скаче і падає)

Циган. Врятуйте мою козу рідненьку,

Дам грошей жменьку.

Як коза вмирає, старий рік минає
А як коза оживе – Новий рік до вас прийде!

Щоб коза встала, дайте кусок сала,

Кільце ковбаски та бубликів в’язку.

Дайте козі ячменю, а нам грошей повну жменю!

Вчителька дає гостинці

Коза встає: Слава Богу, добрі люди!

Хай у домі щастя буде,

Кожної днини, кожної години,

Хай Бог благословить Вас
Нехай біда згине!

Щедрувальники:

Хай у вас родиться жито-пшениця,

Горох-чечевиця і всяка пашниця.

Внизу корениста, зверху колосиста,

Щоб на майбутній рік було більше ніж торік.

 

Щоб всього було доволі і в коморі і на столі,

Коноплі — по стелю, сорочка — по землю,

Льон — по коліна,

Щоб у вас, господарі, голова не боліла.

 

Бажаєм вам здоров’я море,

Щоб в житті не знали горя.

Щоб грошей вам вистачало,

Серце втоми щоб не знало.

 

Щоб усе робили вміло,

Щоб було бажане діло.

Щоб на роботі поважали,

І щоб премію давали.

Щоб завжди ви посміхались і ні з ким не сперечались,

Щоб ніколи не хворіли, танцювали і раділи.

І щоб новорічні свята зустрічали ви завзято.

З Новим роком! З новим щастям!

VІ. Закріплення знань, умінь і навичок. Рефлексія.

Ми з вами розглянули народні календарно-обрядові колядки та щедрівки, що пов'язані із зимовими святами. Закріпимо знання і уміння за допомогою вікторини.

Вікторина.

Коли ходять колядники колядувати?

(Опівночі у свят вечір)

Що просять і що бажають колядники господарям?

(Гостинців, добробуту).

 - Хто приходить у гості у пісні «Добрий вечір»?

(Три свята)

- Чому у щедрівці «Ой, сивая та й зозуленька» згадується про зозулю?

(раніше  Новий рік відзначали весною).

- Яка з пісень зимового циклу, що прозвучала сьогодні найрадісніша  за настроєм?

(«Добрий вечір»).

- Чому у колядках трапляються звернення «пане господарю». Кого так величали -  панів?

(Ні. простих людей, господарів).

Рефлексія.

Дидактична гра «Вгадай слово» 

Вчитель:

Чи цікаво вам було?

Перше свято в нас…. Різдво.

Мчать колядники із гірки,

А в руках різдвяна….. зірка.

А скажіть -  но, діти, дзвінко

Друге свято в нас ….Щедрівка.

Хто це тупає на ганку?

Хлопець в хустці це ….Маланка.

Шуба, роги, мов лоза –

Це танцює в нас….. коза.

З Василем святим вітають,

Житом хату ….засівають.