Урок з образотворчого мистецтва "Пейзаж"

Конспект уроку з образотворчого мистецтва у 5 класі. Вчитель художньої культури та образотворчого мистецтва Гадяцької спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів №2 ім. Михайла Драгоманова Буглєєва  Олена Миколаївна

Тема. Пейзаж

Мета.    Формувати вміння цілеспрямовано спостерігати навколишнє предметне середовище. Розвивати образне мислення, зорову пам’ять, творчу уяву, фантазію. Формувати естетичні почуття до природи (виховувати любов до природи, рідного краю). Ознайомити з особливостями будови дерев різних порід. Удосконалювати навички роботи фарбами, пензлем. Поглиблювати поняття про холодну кольорову гаму.

Обладнання.   Папір кольоровий, гуаш, пензлі, склянка, репродукція картини І.Грабаря «Зимовий пейзаж», фотографії з зображенням зимової природи, дитячі роботи, запис  « Пори року» П.І.Чайковського.

Хід уроку.

Вступне слово вчителя.   Жив один чоловік і  було  в нього чотири доньки. Одна мала гарні чорні коси, очі зелені, на голові рожевий вінок, а сукні – як не зелена, то салатова, розшиті синіми, білими, рожевими , жовтими квітами. А друга  сонечко дуже любила.  Весела, засмагла , в квітчастому сарафанчику бігає, та ще й боса.  А на голові волошковий вінок і очі блакитні. І третя  донька дуже гарна була. Золоті коси спускалися нижче пояса. Сорочка вишивана, на голові віночок  з хмелю, на шиї намисто з горобини. А найстарша донька – рум’яна, очі сині, коси біляві. Кожушок, шапочка, усе біле. Працьовита ж була, то пряде, то плете, то сріблом вишиває.

Отже, тема нашого уроку…Ой, а хто це до нас прийшов? А, це ти Сніговичку? Ти хочеш допомогти мені? Сніговичок приготував  для всіх загадку, коли ви її відгадаєте, то дізнаєтесь тему уроку.

       Чудо – сани прилетіли,

       Скакуни в тих санях білі,

       В санях тих сидить цариця –

       Білокоса, білолиця.

        Рукавом махає –

        Сріблом все вкриває.     ( Зима )

Тема нашого уроку – «Зима»

       Навкруги зимові шати –

       Сиве плетиво гілок,

       Спробуй зразу відгадати,

       Де тут клен, а де дубок,

        Де калина, де шипшина,

        Де черешенька мала!

        Все зима запорошила,

        Запушила, замела.

        Сплять під деревом ялинки,

         Як сестрички в сповитку.

         Біла віхола хустинки

         Їм зіткала нашвидку.  

         І берізка – мов лілея,

         В сукні з нижніх пелюсток.

          Замість бантика у неї –

           З клена зірваний листок.

Такою побачив зиму поет Скоморовський. Красою зимової природи захоплювались не тільки поети, а й художники.

  Перед вами репродукція картини художника Ігоря Грабаря «Лютнева блакить».  Картина написана на полотні олійними фарбами і зберігається в музеї. А щоб її побачити могли якомога більше людей, зробили репродукцію, тобто друковану копію картини.

Які дерева зобразив художник на передньому плані? А на задньому? Якого кольору небо? Зверніть увагу на колір снігу. На ньому немає білої фарби. Яким кольором він зображений? (Блакитним, з відтінками рожевувато – бузкових тонів на освітленій частині).

А чи змінюється колір снігу вранці, ввечері? Щоб відповісти на це запитання послухайте оповідання В.Сухомлинського «Як міняється колір снігу».

Як міняється колір снігу.

 Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням.

Сонце підіймається все вище й  вище, небо стає ситнішим, а сніг сліпучо – білим. Глянеш на степ – і бачиш на білому килимі маленьку пташку. А он зайчик побіг полем.

Сонечко схилилось  до заходу. Сніг стає синюватим, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. В затінку він аж фіолетовий. Ось і зайшло сонце. Запалало небо на заході – завтра буде вітер. Відблиск вечірньої заграви ліг на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва – і багряний відблиск на снігу згасає. Мерехтять зорі. Сніг сіріє.

Ось такою побачили зиму письменники, поети, фотографи, а ось як зобразили зиму учні. Вам також сьогодні в своїх роботах треба передати красу зимової природи. Ми будемо виконувати зимовий пейзаж. Це слово прийшло до нас з французької мови. Пейзаж ( зображення природи ) – це один із жанрів образотворчого мистецтва. Перед виконанням роботи нагадаємо правила роботи з пензлем:

1. Тримати пензлик треба вище, ніж ручку, не стискуючи пальців.
2. Постійно промивати перед тим, як набирати нову  фарбу, особливо білу.
3. Занурювати пензлик у фарбу треба лише до половини ворсу.
4. Не забувайте віджимати зайву фарбу об краї скляночки.

А тепер перейдемо до малювання гуашевими  фарбами зимової природи. Спочатку широкими мазками білою фарбою показати сніг на землі до лінії горизонту. Поки висихає фарба можна показати сонце чи хмари. Далі зобразити стовбури дерев. Дерева, як люди, одні тоненькі, тендітні, ніжні, інші могутні, сильні, твердо стоять, піднявши до неба сильні гілки – руки, ніби вітають небо і зимове сонце, ніби захищають слабенькі деревця.

Практична робота. Зображення зимового пейзажу.

Підсумок. Виставка дитячих робіт.

А ви знаєте звідки падають на землю такі красиві сніжинки?

А ось звідки.

На високу – високу гору два ведмеді викотили брилу льоду. Чистого, прозорого. Там живе чудовий майстер Снігур – різьбяр. Маленькими ножиками й молоточками різьбить, викарбовує він із льоду красиві білі сніжинки. І сипле, сипле їх. І падають сніжинки на землю, і блищать, мов зірочки, на сонці.

А як втомиться Снігур – різьбяр, тоді й снігу немає.

Домашнє завдання.

Поспостерігати чи правильні народні прикмети:

«По землі дим стелиться – виглядай метелицю».

«Як уночі іній на дерева ліг – не випаде вдень сніг».