|
|
|
Урок з позакласного читання для 5-6 класів.
Тема. Збереження природи - обов’язок кожного.
НАВЧАЛЬНА МЕТА. Ознайомити учнів із поетичними творами про пори року.
РОЗВИВАЮЧА МЕТА. Сприяти розвитку образного мислення мови. Розвивати уяву, фантазію, вміння художньо висловлювати свої думки, проявляти власну творчість під впливом художнього слова про природу.
ВИХОВНА МЕТА. Викликати почуття зачарування красою рідної природи . Виховання спостережливості любові до сільськогосподарської праці.
ОБЛАДНАННЯ. Дидактичний матеріал про пори року. Портрети письменників.
ТИП УРОКУ. Бесіда про позакласне читання.
ЗМІСТ УРОКУ:
І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
ІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.
ІІІ.РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ Природа є першоосновою матеріальних благ, джерелом ресурсів і здоров’я для людини, радості й натхнення. Бережливе ставлення до природи - це органічна частка любові людини до своєї Батьківщини, хто не любить природу, в того життя збіднене, окрадене, бо як же можна не милуватися безмежними степами і лісами, синіми озерами і зеленими гаями нашої землі, першим весняним струмочком, дзвінким співом птахів навесні, золотим багрянцем парків та гаїв восени! Людина завжди повинна бути добром другом. Садити дерева і кущі, дбати про пташок, не збабруднювати озер та річок, уміло збирати гриби, ягоди - теж означає любити природу.
Великі можливості в природоохоронному вихованні має художня література. Саме книга допомагає нам збагнути таємниці навколишнього світу, запрошує в цікаву мандрівку по горах і лісах, що затаїли величезні скарби. Хороша книга прищеплюе нам доброту, повагу до старших, гартує характер, виховує чесність, сміливість, мужність учить любити прекрасне. Читання науково-пізнавальної і художньої літератури сприяє формуванню розуміння: природа - справжній друг людини що потребує повсякденної уваги і турботи. То ж не минайте нагоди читати книги, бо вони - скарбниця народної мудрості.
Перейдемо до розгляду творів, які треба було прочитати вдома. Готуючись до бесіди учні читали рекомендовані поезії М.Рильського, П.Воровського, М.Стельмаха, Н.Забіли, Г.Бойка, Н.Приходька, П.Тичини, М.Терещенка, В.Ткаченка та інших письменників про природу, записували народні прислів’я, загадки на цю тему, вчилися виразно читати твір, який їм найбільше сподобався. Отже перевіримо виконання домашнього завдання.
Учениця читає вірш Н.Приходька“Дружба”
Через луки біля гречки,
Йшла Оксана навмання,
І побачила гніздечко,
У гніздечку - три яєчка,
А між ними -пташеня.
Треба тичку застромити
З білим клаптиком вгорі,
Щоб,як будуть косити,
Обминули косарі.
Боязлива пташка плаче,
На яєчка не сіда
І малесеньку Оксанку
Відганяє від гнізда.
-Не займу я твого гніздечка
І яєчка не візьму,
Поспішай до пташенятка
Мабуть, холодно йому.
Сіла пташка. А Оксанка
Пташці каже:
-Прощавай,
Ти до мене у садочок
Гостювати прилітай.
Учитель
- Яке враження справив на вас цей вірш?
- Чому не можна руйнувати пташиних гнізд?
- Яку користь приносять людям пташки?
Одна з найменших наших пташок- корольок, вагою 5-6 грамів, протягом року знищує від 8 до 10 мільйонів шкідливих комах. Ластівка за літо з’їдає до одного мільйона комарів, мошок та інших комах. Пара биовітрів приносить своїм пташкам у гніздо по десятку мишей-полівок протягом дня. Отже, пташки - наші добрі друзі і помічники.
Звучить вірш П.Воронька “Липка”
Я маленька липка
Виросту велика,-
Не ламай мене.
Я медовим цвітом
Зацвіту над світом,-
Бережи мене.
Тінь тобі я кину
У гарячу днину,
Ти шануй мене:
Від дощу сховаю
Вранці серед маю,-
Ти полий мене.
Будемо з тобою
Ми рости обоє,-
Ти люби мене. Виростеш за роки,
Підеш в світ широкий,-
Не забудь мене.
Проводиться бесіда за змістом вірша, дається порада: оберігати зелених друзів.
Розповідь учня.
У вірші липка розмовляє, як жива і просить берегти її, бо вона ще маленька і неміцна. А за піклування про неї липка обіцяє віддячити добром: сховати від спеки, прикрити від негади. Так може робити тільки справжній друг. Коли я йду садом або парком, мені здається що дерева бачать, як я проходжу повз них і хочуть мені про щось своє, таємниче розповісти. Я буду оберігати зелених друзів і посаджу на своєму подвір’ї берізку.
Розповідь учениці. Мені дуже подобається весна, коли оживає природа, все пробуджується до життя. Люблю спостерігати, як мчать весняні струмки і перша травичка пробивається з-під землі, тягнеться до сонця. А сонце так лагідно пригріває землю, ніби хоче пожаліти всіх за те, що зима їх морозила. Учень. У зелених пишних шатах, у яскравому вінку з квітів прийшла до нас весна. Радісно Зустріли її люди. Хліборобам вона нагадала що треба вже землю орати, добірне зерно засівати. Не забула весна заглянути і в ліс, посіяла там травицю, пролісками заквітчала галявини, задзвеніла піснями пташок.
Ось про це і розповіда Н.Забіла у вірші “Весна”
Ось іде весна ланами, Перелогами, лісами.
Де не ступить з-під землі
Лізуть паростки малі. Як опустить вниз правицю -
Зеленіє скрізь травиця.
Як лівицю підведе-
Всюди листя молоде.
На берізку гляне зблиька-
У сережках вся берізка,
До верби підійду-ба!
В білих котиках вся верба А як здійме руку вгору
До блакитного простору-
З кожним помахом руки
Липнуть з вирію пташки.
Розквітають в луках квіти, Зеленіють в лісі віти.
Все зелене, молоде...
За весною літо йде!
Учитель. А хто з вас, діти, любить зиму і підготував вірш про цю пору року?
Учень. Я люблю усі пори року, а особливо зиму, коли в казкове біле вбрання одягаються дерева, а сніг рипить під ногами або коли з неба повільно падають і лягають на землю сніжинки. Мені подобаються вірші О.Пушкіна “Зимовий вечір”, П.Воронька “На своїй землі хорошій”.
Виразно читає вірш П.Воронька “На своїй землі хорошій”
Взимку білу полотнину тче пороша навкруги, літом злива в теплу днину поливає степ, луги, напуває яворину і оброшує сади Нашу рідну Україну дуже любим ми завжди. Бо на цій землі хорошій ми зростаємо міцні. Навіть грози і пороші на своїй землі хорошій нам несуть щасливі дні. |
Учитель. Який художній засіб часто вживається в цьому вірші і з якою метою?
Учень. Вживаються художні означення-епітети: білу полотнину, землі хорошій, щасливі дні. За допомогою цих епітетів поет створює яскравий образ рідної землі, виразні картини зими і літа.
Учитель. Усі ми радіємо першому снігу, першим зимовим іграм. Зима має свою неповторну чарівність і принаду.
Учениця читає уривок з вірша “Перший сніг”.
Перший сніг на Прикарпатті Запушив оселі. Діти вибігли кирпаті, Та які ж веселі! Розлетілись поза тином. Задзвеніли разом: “Я зліплю собі хатину, Плід із перелазом”. “Я біленьку бабу сніжну, В руки дам яличку І зроблю їй ніжну-ніжну Посмішку на личку”. “Я… А я зліплю кухлятко Щоб водицю пити!” Жваві милі гуцулята, Що ж мені зліпити? |
Учень. Я розкажу вірш “Зимній ранок” Я.Щоголєва, в якому дуже гарно змальовано село взимку:
Я люблю веселий ранок Холоднючої зими, Як надвір, на стіни, ґанок І на шлях за ворітьми Упаде із неба промінь, Дим пов’ється з димарів, На току підніме гомін Зграя галок і граків Школярі свої ґринджоли З повіток подостають. І по вулиці, мов бджоли, До сугорка загудуть Сніг ясним кришталем блище, Лютий холод допіка; Сонце вгору плине вище, Та не гріє здалека… |
Григорій Шнапер “Горобчик”. Учениця читає вірш.
Січневий ранок. Холодно, Снить вже третій день Пташкам живеться голодно, Пташкам не до пісень. Сніг в полі, сніг на вулиці – Біля моїх дверей Голодна пташка тулиться До житла, до людей. Горобчик сів на гілочку Та й дивиться в вікно. Дамо ж йому насіннячка, Бо він не їв давно… Давай же нагодуємо – Дамо йому зерна. Давай же подаруємо Душевного тепла. Щоб весняного сонечка Діждався він, малий, І вдячно під віконечком Прощебетав – “живий”! |
Учитель. А кому не подобається літо – весела, радісна пора шкільних канікул, мандрів, екскурсій, таборів відпочинку? Час, коли колосяться безкраї поля, достигають плоди, буйно росте городина. Хочеться йти в ліс, до річки, в поле, на луки. Дихати на повні груди чистим повітрям з пахощами квітів і трав, спілих хлібів. А чи кожен із вас може відрізнити жито від пшениці, овес від ячменю, просо від гречки?.
Ось послухайте, про що це говорить народна пісня “Ой, виорю нивку довгесеньку”:
Ой, виорю нивку довгесеньку Та посію гречку гарнесеньку, А вродила гречка Мала невеличка… Що у гречки чорнії вершечки. А у вівса руса коса У пшениці Золоті кісниці. |
Учень. Я прочитав багато творів про природу рідного краю. Найбільше мені сподобався вірш М.Стельмаха “У дощ”. Читає уривок із поезії “У дощ”.
Ловили віти дощ зелений, Спускали вниз важкі разки, В жита ввігнались дужі клени, Клювали листом колоски, Прорвали небо перші вдари, А ниви колосом шумлять, Гарячі щуки плещуть в хмарі, І в невід ловить їх земля. В долині трави аж до пахви, Затисли річку з двох боків, Медами червень спілий пахне, І я простую до полів. Уже світлішає над гаєм, Дощем пахучим день промок, По воду райдуга спускає Кінці коромисла в ставок.
|
Учитель. Про який літній місяць йдеться у вірші? Поясніть такі поетичні вислови: “Гарячі щуки плещуть в хмарі, і в невід ловить їх земля”, “По воду райдуга спускає кінці коромисла в ставок”.
Учитель. Літо, насамперед, славне своїм багатим урожаєм у полі, на городі, в саду. Припливами до рідних хлібів шумлять ниви, далеко лине медовий
запах пізньої гречки, наливаються соками помідори, червоніють щічки яблук. Про цю пору року написано чимало поетичних творів.
Учні читають вірші В.Ткаченко “Жита в наливі”, “Серпень” В.Ладижця, “Літо” О.Довгого.
Учитель. Осінь у школі починається великим святом – Днем знань. Справжніми іменинниками почувають себе школярі, а особливо малюки, які вперше переступають поріг школи.
Учениця читає вірш М.Рильського “Квіти вчителям”.
В сизому тумані, В синій димовій Яблука рум’яні, Груші медові. Линуть птичі зграї, Шелестять гаї… Школа відчиняє Двері нам свої. Вийдуть нас зустріти Друзі-вчителі, Принесем їм квіти З рідної землі. |
Учень. Коли серпень доброзичливо вітається з вереснем, то листопад не хоче зустрічатися з груднем. Він ще тягнеться до сонечка, а холодний вітер безжально зриває листя, в’ялить останні осінні квіти.
Ось як звучить вірш “Осінь” Ф.Петрова.
Не дзвенить пташиний спів – Тиша під вікном Жовте листя з ясенів Сиплеться крувгом. Зжухли квіти у саду, Бо нема тепла На бкрізку мололду Паморозь лягла Через ліс і через гай, Полем по стерні Їде осінь у наш край На рябім коні. |
Учениця. А я знаю вірш В Сосюри про пізню осінь. Він без заголовка.
Земля заснула у тумані
Щоб бачить сни аж до тепла.
Сади шумливі і духмяні
Холодна осінь роздягла.
Там десь за обрієм розтане
Її хода… щаслива путь!
І листя, золоте й багряне,
Снігів засипле біла муть.
Те деревам, що заніміли
Й чорніють, наче неживі,
Природи сон нові дасть сили,
І прийдуть, прийдуть нові дні.
Проведення конкурсу “Позмагаймося з поетом”.
На дошці записано перший рядок поезії та останнє слово кожного наступного рядка.
Завдання : довершити вірш
Проходить осінь, усмішка землиста,
___________________________вода.
___________________________листям.
___________________________сади.
Можливі варіанти:
Проходить осінь, усмішка землиста,
Летять вітри з краплинами води.
Танцює злива вже з пожовклим листям
І скоро снігом вкриваються сади.
Проходить осінь, усмішка землиста,
Висять на гілках крапельки води.
Ми можем дякувать опалим листям
За те, що прикрашали нам сади.
Осінь, осінь… Лист жовтіє,
____________________сіє
____________________золотисте
____________________листя.
____________________збирають,
____________________закладають.
Можливий варіант:
Осінь, осінь… Лист жовтіє,
З неба часом дощик сіє
Червонясте, золотисте
Опадає з кленів листя.
Діти ті листки збирають,
У книжки їх закладають.
Завдання : перебудуйте текст.
Сніг наче вата біленький
На горі, на горі.
На санчатах захотілось
Дітворі покататись.
Поки одягали шубки
Рукавички, шапки,
Десь не стало зовсім снігу,
Водичка лиш кругом.
Перебудований текст.
Сніг біленький наче вата
На горі, на горі.
Захотілось на санчатах
Покататись дітворі.
Поки шубки одягали,
Шапки, рукавички,
Снігу зовсім десь не стало,
Лиш кругом водичка.
Учитель.
– Хто бажає прочитати свої власні вірші про природу?
Учні читають власні вірші.
Учитель. Багата в нас природа, неповторна її краса. Щоб вона приносила нам радість, щоб багатства її множилися для майбутніх поколінь, треба оберігати її, дбати про неї повсякчас.
Усе, що в нашій країні : багаті надра, безкраї родючі ниви, рослинний і тваринний світ, гори і води – то народне добро. І кожен із нас – від дитини до людини похилого віку – відповідає за збереження і розумне використання його.
IV.ПІДСУМОК УРОКУ.
Учитель.
Учні читають прислів’я про природу, які вони виписали вдома, відгадують загадки, підібрані до уроку.
Розглядаються і коментуються малюнки до всіх під року.
V.Оцінювання учнів, мотивація їх оцінок.
1