Урок з предмету "Історія України"

8 клас

Урок 12

Тема: Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький

Мета: формувати знання учнів про виникнення Запорізької Січі, охарактеризувати військово-політичну організацію українського козацтва,  визначити причини і наслідки зародження козацтва на території України; розвивати навички працювати з картою, аналізувати історичні події; виховувати повагу до історичного минулого України

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник,  ілюстративний матеріал, відеоролики, карта

Очікувані результати: знаннєвий компонент: учні оперують поняттями: «козак, «кіш», «козацька старшина», «козацькі клейноди»,  характеризують причини і наслідки зародження козацтва; діяльнісний компонент: учні застосовують знання при визначенні понять,  показують на карті територію Запорізької Січі; ціннісний компонент: визначають роль козацтва у боротьбі України за незалежність

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мозковий штурм»

 Дайте визначення поняттю «козак».

Вправа «Аналіз історичного джерела» (ст. 31)

1) Які особливості буденного життя козаків?

2) Які кордони захищають козаки?

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

1. Перші січі.

     На територію України постійно здійснювали набіги татари, тому козаки змушені були будувати укріплення з дерева – засіки.  Згромадження січеного дерева дослідники пов’язують із словам «січ». На перших етапах зародження козацтва невеликі січі існували в багатьох місцях. І лише згодом за порогами утворилася Запорозька Січ – головна військова база козаків, своєрідна столиця запорізьких земель.

    Про вигляд найдавніших січей відомо небагато, хоча достатньо, щоб зробити висновок про неабияку майстерність запорожців. Великого значення надавали козаки місцю розташування Січі. Найчастіше, то був річковий острів. Ворогам було важко знайти Січ у плавнях – очеретяних хащах з численними порогами, а ще важче доступитися до неї.

    Січ являла собою фортецю. Природні украплення підсилювалися 10-13 метровими валами і ровами. Вал зміцнювався частоколом з баштами, де містилися бійниці. Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви стояли великі довгі  будинки, де жили січовики, називалися вони курені. Також були оселі старшини, канцелярія, далі – склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові лавки.

     На Січі постійно знаходилась військова залога – 2-3 тисячі козаків, а основна маса козаків жила за межами  Січі в зимівниках. Чисельність козаків залежала від пори року (взимку – менше, влітку – більше), перебігу воєнних дій.  За відповідним сигналом козацтво збиралося на Січі, щоб взяти участь у поході чи вирішення важливих справ.

2. Життя і побут козаків-січовиків

Перегляд відеосюжету

https://www.youtube.com/watch?v=TllSkH37Hs0

Бесіда

Що вас найбільше вразило  в побуті козаків?

3. Перша Запорізька Січ. Дмитро Вишневецький

Робота з підручником (ст. 33)

Записати  дату та місце створення  першої Запорізької Січі

Портретна характеристика (ст. 33-34)

1) Які риси властиві Д. Вишневецькому?

2) Яким  він постає у фольклорі?

4. Військово-політична організація козацтва

Розповідь вчителя

     Протягом 16 ст.  Січ набуває ознак  адміністративно-політичного центу столиці запорізьких земель, заселених козаками. 

     Територія Запоріжжя називалася Землі Війська Запорізького або Вольності Війська Запорізького низового. Відомо 8 запорізьких січей. Перша, як ви довідалися, на о. Мала Хортиця, крім того територіях сучасних  Дніпропетровської та Херсонської областей.

     Кожен козак-запорожець приписувався до куреня – військової та господарської  одиниці Січі. Куренів було 38. Кожен  із них мав назву таку ж як і назва місцевості з якої походили козаки. Назва куренів яскравий приклад того, що Січ приймала вихідців з усієї України. Були там Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та інші курені.

     Вся влада належала Січовій (Військовій) раді, причому право голосу мав кожен запорожець. Саме тому Запорізьку Січ називали республікою. Ради відбувалися 2-3 рази на рік: на початку січня, на 2-3 день після Великодня і на свято Покрови.

     Рада керувала всіма важливими справами Січі. Вона проводила внутрішню та зовнішню політику, окладала мир чи оголошувала війну, приймала посольства, чинила суд. На раді обирали козацький уряд  - Кіш

     Термінологічний словник

     Кіш -  місцезнаходження кошового отамана; згодом назва закріпилася за козацькою столицею – Запорізькою Січчю, де розташовувалася постійна резиденція гетьмана (кошового отамана). Кошем називали також центральний орган управління Запорізької Січі, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими та іншими справами. На чолі стояв кошовий отаман.

5.  Влада на Запорізькій Січі

Робота з таблицею

Учні знайомляться з матеріалом підручника (ст. 36) та заповнюють таблицю

   5. Козацькі клейноди

Перегляд відеосюжету

https://www.youtube.com/watch?v=XUJe559r8FY

Вправа «Мозковий штурм»

Який символ козацької влади є актуальним і в теперішній час?

ІV. Закріплення матеріалу. Підсумок урок

Робота з картою

1. До яких річок  простягалися володіння Земель Війська Запорізького?

2. Які  Січі існували протягом другої половини 16- першої половини17 ст.?

    Вправа «Термінологічна хвилинка»

Дайте визначення поняттям:

- Запорізька Січ

- Кіш

- Гетьман

- козацькі клейноди

- курінь

 V. Домашнє завдання

1) Параграф 4 ст. 30-38

2) Запитання 2-5 (усно)

3) Запитання 1(письмово)

Влада на Запорізькій Січі

Влада на Запорізькій Січі

Влада на Запорізькій Січі