Робоча картка учня
Тема. Виникнення і розгортання “холодної війни”
в 40 – на поч. 70-х рр. ХХ ст.
Робота з таблицею.
Знаю
|
Хочу дізнатись |
Дізнався |
План уроку
1. Початок “холодної війни”.
2. Причини і етапи “холодної війни”.
3. Складові “холодної війни”.
4. Міжнародна розрядка в 70-х рр. ХХ ст.
« Х о л о д н а в і й н а » – ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х – початок 90-х рр.
Причини війни:
-
-
-
-
Періодизація «холодної війни»:
Етапи |
Основні події |
1945 – 1955 рр. |
|
Друга половина 50-х – 60-ті роки |
|
70-ті – перша половина 80-х років |
|
Друга половина 80-х – початок 90-х рр. |
|
Складові «холодної війни»
Доктрина Трумена –
- Надання економічної допомоги країнам Європи.
- Створення військово-політичного союзу західних країн під керівництвом США.
- Розміщення уздовж кордонів СРСР мережі військових баз США.
- Підтримку внутрішньої опозиції в країнах Східної Європи.
- Використання ядерної зброї.
Доктрина стримування –
Утворення військово-політичних блоків:
НАТО – ОВД -
Розрядка міжнародної напруженості
Дата |
Назви договорів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
План-конспект уроку
Тема. Виникнення і розгортання «холодної війни»
в 40–80-х рр. ХХ ст.
Мета: проаналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної війни»; визначити причини і наслідки основних міжнародних військових конфліктів у 40–80-х рр. ХХ ст.; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити, висловлювати власні судження; виховувати в учнів зацікавлення історією.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання:
Хід уроку:
І. Організаційний момент уроку
ІІ . Актуалізація опорних знань
Клас ділиться на 3 групи.
Вправа «Асоціативний кущ»
Перша група. Складає асоціативний кущ до поняття «Ялтинська конференція».
Друга група. Складає асоціативний кущ до поняття «Потсдамська конференція».
Третя група. Робить підсумок роботи 1-ї і 2-ї груп і дає відповідь на питання: «З приводу яких питань виникали суперечності між союзниками на заключному етапі війни?».
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Заповнення учнями форми:
Знаю |
Хочу дізнатись |
Дізнався |
2–3 учні зачитують результат заповнення форми, а вчитель робить висновок.
Проблемне питання. Чи була «холодна війна» холодною? (учні дають відповідь на нього в кінці уроку).
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Вчитель. Після закінчення Другої світової війни зміцнилися позиції у світі країн-переможниць, особливо СРСР і США. Почалася боротьба двох курсів — радянського і західного – з питань повоєнного облаштування світу. Дві найсильніші держави у світі – СРСР і США – після війни намагалися якомога більше розширити зони свого впливу у світі.
Глобальне суперництво цих держав виявилося у гонці озброєнь.
Протистояння відбувалося також у дипломатичній, пропагандистській, зовнішньоекономічній діяльності. Ця конфронтація дістала назву «холодна війна». Вона не переросла в «гарячу» лише тому, що жодна сторона не була впевнена у своїй перемозі. Із лютого 1946 р. радянська пропагандистська машина розгорнула антизахідну кампанію. Країни Заходу не залишилися у боргу.
У березні того ж року колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль у виступі в американському місті Фултон заявив, що «комуністичний тоталітаризм» замінив собою «фашистського ворога» і планує підкорити світ. За його словами, через усю Європу – від Балтики до Адріатики – пролягла «залізна завіса». (Слайд 7)
« Х о л о д н а в і й н а » – ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США, особлива система міжнародних відносин певного історичного періоду (друга половина 40-х – початок 90-х рр. ХХ ст.). (Слайд 8)
Завдання.
Пояснити визначення «холодна війна» власними словами. Найцікавіші, чіткі і лаконічні визначення записують у спеціальний словник.
(Використовується метод «Перекладач»)
Завдання. Записати коротко причини виникнення «холодної війни» за розповіддю вчителя.
Вчитель. Співвідношення сил у світі після Другої світової війни змінюється: на міжнародну арену виходять дві супердержави – США і СРСР (головні переможці війни, монополісти ядерної зброї, держави з могутнім економічним потенціалом), але ці держави були з різним (антагоністичним) суспільно-політичним ладом, що призвело до конфронтації між ними і формування біполярного світу (так званого «західного», очолюваного США, та «комуністичного» на чолі з СРСР).
Між США та СРСР поступово наростає суперництво за вплив у світі (СРСР намагалися поширити комуністичні ідеї в інших країнах, США – завадити цьому).
Щоб довести свою перевагу, кожна зі сторін втягується в гонку озброєнь (особливо у створенні ядерної зброї). Їх суперництво не вилилося безпосередньо у відкриті військові зіткнення, а набуло форми «холодної війни» – ідеологічного, політичного та збройного протистояння в різних куточках планети.
Робота з таблицями
Завдання учням. Заповнити пропуски в таблицях з використанням тексту підручника (с. 229 – 230).
Етапи «холодної війни» (Слайд 10, показати після заповнення таблиці)
Перший етап – 1945–1955 рр. |
Розкол світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки: НАТО та ОВД |
Другий етап – друга половина 50-х –60-ті рр.
|
Особливе загострення міжнародної напруги (Карибська криза 1962 р.; війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; зведення Берлінської стіни – 13 серпня 1961 р.; «Празька весна» – 1968 р.) |
Третій етап – 70-ті – перша половина 80-х років |
|
Четвертий етап – друга половина 80-х – початок 90-х рр. |
Перебудова і деідеологізація міжнародних відносин, поступова
|
Складові «холодної війни» (Слайд 11).
Х О Л О Д Н А
В І Й Н А |
Утворення військово-політичних блоків: НАТО і ОВД |
Регіональні конфлікти: • війна в Кореї 1950–1953 рр.; • війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; • Карибська криза 1962 р.; • війна в Афганістані 1979–1989 рр. |
|
Гонка в галузі космічних досліджень |
|
Економічна війна та взаємна технологічна блокада |
|
Взаємне залякування США та СРСР |
|
Пропагандистська війна |
|
Гонка ракетно-ядерних і звичайних озброєнь |
|
Боротьба розвідувальних служб та здійснення ідеологічних диверсій |
|
Боротьба за вплив у країнах, що розвиваються |
|
1947 р. – «доктрина Трумена» – доктрина «стримування комунізму» |
Робота з документами
Північноатлантичний Договір. Вашингтон, 4 квітня 1949 р. (Витяг)
«…Договірні Сторони підтверджують свою віру в мету та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і своє прагнення жити в мирі з усіма народами. Вони сповнені рішучості захистити свободу, спільний спадок і цивілізацію своїх народів, що засновані на принципах демократії, свободи та верховенства права. Вони прагнуть забезпечити стабільність та добробут у районі північної частини Атлантичного океану. Вони твердо вирішили об’єднати свої зусилля для колективної оборони і для збереження миру і безпеки. Тому вони домовилися про поданий нижче Атлантичний пакт…
Стаття 5. Договірні сторони погоджуються, що збройний напад проти однієї чи кількох із них у Європі чи в Північній Америці розглядатиметься як напад проти них усіх; і як наслідок, вони згоджуються, що, якщо такий збройний напад станеться, кожна з них… допомагатиме стороні чи сторонам, які зазнали нападу, шляхом негайного вжиття індивідуально чи за згодою з іншими сторонами такої дії, яка видається їм необхідною, включаючи застосування збройної сили, щоб відновити і підтримати безпеку району північної частини Атлантичного океану…».
Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу… Варшава, 14 травня 1955 р. (Витяг)
«Договірні сторони, знову підтверджуючи своє прагнення створити систему колективної безпеки в Європі в результаті ратифікації Паризьких угод, які передбачають створення нового військового угруповання у вигляді «Західноєвропейського союзу» за участі Західної Німеччини, яка ремілітаризується… що посилює небезпеку нової війни і створює загрозу національній безпеці миролюбних держав, переконані в тому, що за цих умов миролюбні держави Європи повинні вжити необхідних заходів для забезпечення своєї безпеки і в інтересах підтримання миру в Європі… вирішили укласти цей Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу…»
Стаття 3. Договірні сторони консультуватимуться між собою з усіх важливих міжнародних питань, що зачіпають їхні спільні інтереси…
Стаття 4. У разі збройного нападу в Європі на одну або кілька держав-учасниць договору з боку будь-якої держави або групи держав, кожна держава-учасниця Договору… надасть державі або державам, що зазнали такого нападу, негайну допомогу, індивідуально і за згодою з іншими державами – учасницями Договору, усіма засобами, які вона вважатиме за потрібне, включаючи застосування збройної сили…»
Запитання і завдання до документа.
1. Про що свідчать наведені статті договорів Північноатлантичного союзу і Організації Варшавського Договору?
2. З якою метою були створені військово-політичні союзи за участі СРСР і США?
3. Покажіть на карті території, на які поширювався вплив окремих воєнно-політичних союзів (робота з картою).
V. Узагальнення та систематизація знань
Бесіда
1. Чи була «холодна війна» холодною?
1. Якими були причини виникнення «холодної війни»?
2. Охарактеризуйте локальні конфлікти в 60–70-х рр. ХХ ст.
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати §28 підручника і заповнити таблицю «Розрядка міжнародної напруженості».