В зимові дні на стовпчиках, на вітах, на дахах. Сидять малі горобчики у сірих піджачках. Сидіти б їм під стріхами, чекати б їм тепла,Та жаль, що всюди віхола поживу замела. Сніги, мов білі килими, і долі ні зерна. Я хліба накришила їм, посипала пшона. Горобчики наїлися і, наче у теплінь,Всі радо розлетілися. Цвірінь-цвірінь-цвірінь. Грицько Бойко