Урок з теми К.Мотрич „Політ журавлів над нетолоченими травами”

Громадська Тетяна Григорівна 9 листопада 48 Відгуки відсутні

Про матеріал

Другий урок вивчення творчості Катерини Мотрич. Ознайомлення дев’ятикласників із оповіданням К.Мотрич „Політ журавлів над нетолоченими травами” та іншими творами, які розкривають сторінки подій, пов‘язаних з аварією на ЧАЕС; слідом за художніми творами і свідченнями очевидців спроба проаналізувати не лише зміст, а й соціальні та моральні аспекти цієї проблеми.
Перегляд файлу

Тема. К.Мотрич „Політ журавлів над нетолоченими травами”


Мета. Ознайомити дев’ятикласників із оповіданням К.Мотрич „Політ журавлів

над нетолоченими травами” та іншими творами, які розкривають

сторінки подій, пов‘язаних з аварією на ЧАЕС; слідом за художніми

творами і свідченнями очевидців зробити спробу проаналізувати

не лише зміст, а й соціальні та моральні аспекти цієї проблеми.

Розвивати вміння школярів художньо аналізувати текст, на основі

вражень від почутого і прочитаного будувати власні висловлювання;

вдосконалювати усне й писемне мовлення та логічне мислення

школярів.

Виховувати почуття патріотизму, усвідомлення глибини національної

трагедії для долі України і людства, гордості за героїв Чорнобиля,

людяність і доброту.

Тип уроку. Урок позакласного читання


Хід уроку

Прилетіли птиці навесні,

Натомили у польоті крила.

Знову чути щебет і пісні,

А тривоги стримати несила.

Чи безпечні пущі і ліси,

Чи немає для життя загрози?

Слухаю пташині голоси,

А на очі набігають сльози...

І. Організаційний момент.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Наш урок сьогодні – урок позакласного читання – дещо незвичайний. Спираючись на літературний матеріал, ми спробуємо перенестися в уяві на 40 років назад. Вас, 15-річних, тоді ще на світі не було. Тому для вас це – історія, далека і невідома.

На щастя, вам не доводилося бачити землю, на якій нічого не росте, ніхто не живе. Але це не пустеля, не засніжені простори Арктики. Це – земля Чорнобиля: Луг не тішить око зелен-рутою,

В поле й гай заходити не можна.

Кожна квітка дихає отрутою,

Стронцієм налита квітка кожна.

В порожніх селах вітер квилить,

Тополі гне і лози хилить,

Гірчать на сонці полини,

Ростуть в городах бур‘яни,

З річок веселки воду п‘ють,

Для себе яблуні цвітуть.

Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждань, покинутих домівок і здичавілих тварин. А 40 років тому це було звичайне невеличке українське містечко, яких сотні на нашій землі. Весною потопало воно у свіжій зелені, пишному вишневому та яблуневому цвіті. Влітку тут полюбляли відпочивати кияни. Їхали сюди звідусіль, щоб набратися здоров‘я, подихати цілющим повітрям. Збирали гриби і ягоди, яких у місцевих лісах було чимало. Здавалося, що краси цього куточка українського Полісся ніщо й ніколи не затьмарить. Але так лише здавалося…

ІІІ. Вступна розповідь учителя.

– 26 квітня 1986 року, через 90 років після того, як видатний француз, нобелівський лауреат Антуан Анрі Беккерель відкрив радіоактивність урану, в Україні на Чорнобильській атомній електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу. Ця чорна дата, що позначає одну з найтяжчих трагедій в історії українського народу, провела у людській свідомості болісну межу, яка розділяє наше життя на до - і післячорнобильське. Ще й сьогодні, через сорок років з тієї квітневої ночі, коли в небо над Прип’яттю піднявся шар радіаційного полум'я, ми не можемо сповна оцінити, чи бодай осмислити наслідки фатального вибуху. Знаємо тільки: це – назавжди. А щоб вагоміше усвідомити масштаби радіоактивного викиду, уявимо, що атомна бомба скинута на Хіросіму, важила чотири з половиною тонни. Зруйнований реактор четвертого енергоблоку на Чорнобильській станції викинув в атмосферу еквівалент десяти хіросімських бомб плюс сімдесят тонн палива і близько семисот тонн радіоактивного реакторного графіту.

На долю українського народу, що, здавалося пройшов усіма колами пекла, випало ще одне жорстоке випробування. І так вже ведеться в цьому світі, що в годину великого лиха, у час смертельної небезпеки на передній край боротьби стають найвідважніші. До першої шеренги сміливців вогонь Чорнобиля покликав пожежників, які безстрашно ступили в самісінький епіцентр вибуху.

Колись відомий філософ поставив запитання: „На чому перевіряються люди, якщо війни немає?” У 1986 році на нього можна було відповісти однозначно: люди перевіряються на своєму ставленні до Чорнобиля.

Перший удар на себе,
І перший вогонь на себе:
Так відчайдушний Данко
Людям віддав своє серце.
І як же тут не згадати,
І поруч із ним не назвати
Вас, що уміли собою
Грізний вогонь зупиняти.

(Учнівська презентація)

В надзвичайних умовах, небезпечних рівнях радіації, пожежники, які брали участь у ліквідації наслідків, проявили мужність, рішучість, справжній героїзм і ціною власного життя і здоров'я врятували світ від катастрофи. Зійшли на висоту з позначкою "ПОДВИГ". Смерть вибирає кращих. Нагадаю їх прізвища. Це начальники караулів Кібенок В.М., Правик В.П., пожежні Ващук М.В., Ігнатенко В.І., Титенок М.І., Тишура В.І.. Самому старшому з хлопців було всього 26 років. Всі вони посмертно нагороджені вищими нагородами Радянського Союзу, а потім і України. Ця трагедія є болючою історією нашого народу та держави і залишається важкою спадщиною для майбутніх поколінь. Жорстока боротьба з вогнем продовжувалася багато годин. Спільними зусиллями полум‘я вдалося приборкати. Проте залишився ще страшніший ворог – радіація, і боротьба з ним була попереду.

ІV.Розгляд нового матеріалу.

  1. Висвітлення теми Чорнобильської трагедії в літературі.

Історія не знає таких трагедій у житті народів, щоб література не озвалася на них. Отже, поява літературних творів про Чорнобиль – закономірна.

(Учнівська презентація)

Про найпекучіші проблеми нашого буття як нації говорить Б.Олійник у поемі „Сім”. Документальний характер має повість Ю.Щербака „Чорнобиль”. В ній об’єктивно розкрито картину трагедії. Надзвичайно популярною стала поема І.Драча „Чорнобильська мадонна” – заклик до відповіді за все, що не гідне людини, останнє нагадування про невідворотність суду совісті. З цими творами, я думаю, ви познайомитесь пізніше.

А на сьогодні ви мали прочитати оповідання Катерини Мотрич „Політ журавлів над нетолоченими травами”. У ньому авторка показує, як ця трагедія відбилася на житті навколишнього селянства.

Але спочатку „познайомимося” з самою письменницею.

(Учнівська презентація)

  1. Ознайомлення з життям і творчістю Катерини Мотрич.

Мотрич Катерина Вакулівна — українська письменниця.

Автор книги оповідань «Соняхи» (1977), за яку її прийняли до Спілки письменників, збірок оповідань і повістей «Час найкоротшої тіні» (1982), «Перед храмом любові і болю» (1989), роману «Досвіток» (1987). Сповнена ліризму проза К. Мотрич присвячена людям села, утвердженню нетлінних моральних цінностей В останні роки письменниця широко використовує форму молитви («Молитва до мови», «Молитва до убієнних голодом», «Молитва до України», всі — 1991р.).

 Усі її твори зразу ж полюбилися українцям, а згодом були перекладені російською, польською, болгарською та багатьма іншими мовами і знайшли вдячних читачів за рубежем.


3. Перевірка знання учнями змісту оповідання.

Літературний диктант.

1) Кому Катерина Мотрич присвятила свій твір?

(І мертвим, і живим, і ненародженим жителям Чорнобильського Полісся)

2) Як у селі називали головну героїню оповідання?

(Настя-Спасителька)

3) Як Настя розпочинала кожен новий день?

(Вона зустрічала сонце)

4) Як старенька жінка передчувала наближення трагедії?

(Вона побачила страшний сон)

5) Що приснилося Насті?

(Чорна ріка, у якій на поверхні плавало немовля в білій сорочечці)

6) Кого їй нагадало немовля з її сну?

(Її маленьку правнучку)

7) Хто приніс Насті звістку про аварію?

(Син Микола)

8) Якого свята у ці дні чекали мешканці Чорнобильського Полісся?

(Великодня)

9) Куди пішла Настя, почувши дзвони?

(На кладовище)

10) Коли ще, крім 1986 року, за свідченням героїні, не знали Великодня?

(Лише в голодному 33-му)

11) Де була Настя, коли розпочалася евакуація?

(Втекла у ліс)

12) З яким образом-символом асоціюється постать головної героїні?

(Зі старою журавкою з перебитим крилом)


4. Евристична бесіда.

Давайте ще раз заглянемо до оселі старенької Насті і спробуємо відтворити події оповідання, глибоко осмислити його, а потім зробити свої висновки з усього прочитаного й почутого на уроці. Спробуймо ж осягнути масштабність тих страшних подій, душею відчути картину вселюдського болю.

– Яке враження справило на вас оповідання?

– Як оточуючі сприйняли звістку про вибух на атомній?

– А як на це повідомлення зреагувала старенька Настя?

– Чому жінка залишилася і не виїхала зі своєю родиною?

– Як ви розцінюєте вчинок Насті-Спасительки? Чи була вона втікачкою?

– Поясніть назву твору.

– Чому люди вигнали самі себе із земного раю прекрасної природи?

Вже два десятки років ми намагаємося знайти відповідь на питання: хто винен? Так просто на нього й не відповісти. Напевно ті, які безвідповідально почали вважати себе повелителями землі. Саме про них пише наша видатна сучасниця Ліна Костенко:

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах іще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

Нікого з вас довіку не простять.

Говорять: час лікує, затягує рани. Неправда! Нічого він не лікує. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, і усвідомлюєш, що нікуди від нього не дінешся. Саме з таким прихованим болем у душах живуть серед нас ті, хто змушений був покинути рідні домівки назавжди.

(Презентація-інтерв’ю з жителями Чорнобиля )

Для людей всього світу Чорнобиль став символом мужності і патріотизму, боротьби і перемоги над ядерним монстром, який вийшов з-під її контролю. Тож вшануймо хвилиною мовчання тих, чиє життя трагічно обірвала розбурхана стихія.

Допоки не сталось біди,

Допоти й річки були чисті.

Не вміли повітря й води

В селі цінувати і в місті.

В минуле нема вороття.

Чорнобиль в страшній круговерті

Підтвердив: ціна їм – життя

Всього, що живе на планеті.

Та чим далі аварія у часі, тим безтурботніше суспільство і держава ставляться як до загрози, не ліквідованої цілком, так і до людей, що отримали небезпечні дози випромінювання і тихо дотлівають. Незважаючи на усі декларовані пільги, кошти на лікування практично не виділяються, скаржаться чорнобильці. А фахівці тим часом продовжують попереджувати про загрозу нового Чорнобиля. Адже саркофаг для 4-го енергоблоку будувався на 5 років, а після аварії минуло вже 40, отож перспективи руйнування даху саркофага є цілком реальними...

Б’ють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай журавлі, повертаючись із вирію, несуть на крилах радість.

Підсумок уроку.

Наш урок добігає кінця. Хочеться подякувати вам за співпрацю і побажати:

Зростайте добрі, розумні, щасливі.

Дівчатка хай будуть завжди вродливі,

Хай стануть хлопчики сильні й могутні.

А ті події, страшні, незабутні,

Не потривожать ніколи вас.

А зло хай кане в безодню, в час!


Домашнє завдання.

А що хотіли б сказати ви в пам’ять про ті трагічні події своїм нащадкам? Подумайте і складіть реквієм-звернення майбутнім поколінням.


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів