Урок з теми: Німеччина в 20-30 х рр. ХХст. (Листопадова революція.Становлення Веймарської республіки. Встановлення нацистської диктатури).

План уроку

з предмету «Всесвітня історія»

 

 

Тема уроку:  Німеччина в 20-30 х рр. ХХст. (Листопадова революція.Становлення Веймарської республіки. Встановлення нацистської диктатури).

Мета:

     охарактеризувати події, що відбувались у  Німеччині в 20-30 х рр. ХХ ст.;

     сформувати в учнів систему знань з  теми уроку;

     навчити аналізувати історичні факти;

     розвивати в учнів вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, логічне мислення;                                                                                                     

     виховувати толерантне ставлення й взаєморозуміння до інших націй  та культур народів.

Тип уроку: урок  вивчення нового  матеріалу.

Вид уроку: урок – семінар.

Методи: словесні,наочні,пояснювально-ілюстровані,частково-пошукові, інтеракти-вні.

Обладнання: конспект, комп’ютер, екран, проектор.

Дидактичне забезпечення: карта,підручник,презентаційний проект.

Основні поняття і терміни: тоталітаризм, революція, нацизм,евтаназія,расизм.

Міжпредметні зв'язки: правознавство, географія.

Хід уроку:

1. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

(усне фронтальне опитування)

1. В якому році фашизм прийшов до влади в Італії?
2. Що означає фашизм?
3. Чи існувала демокра́тія в Італії з приходом Беніто Муссоліні , дайте визначення цього поняття?
4. Згадайте з основ правознавства поняття що таке  «Диктатура»?
5. Кого називали в народі «Дуче» у країнах Європи?
6. Згадайте , що означає термін республіка?

III.  Вивчення нового матеріалу

План. 
1. Листопадова революція у Німеччині. 
2. Веймарська республіка. 
3. Встановлення нацистської диктатури. Адольф Гітлер.

_______________________________________________________________________

• Листопадова революція у Німеччині

{Розповідь викладача)

       Перша світова війна супроводжувалася не лише перемогами і поразками на фронтах,а й колосальними людськими жертвами і матеріальними втратами, а й загостренням соціальних суперечностей у воюючих країнах. Це було характерно і для Німеччини

Експерт 1 {Розповідь учня}

       Тяжке економічне становище, утома населення країни від війни, падіння життєвого рівня поступово поглиблювали антивоєнні та революційні настрої. За період війни податки зросли в 5 разів, робочий день тривав 12 - 14 годин. Погіршувалося становище не тільки робітників і селян. Дрібна буржуазія була обурена масовим закриттям малих підприємств і майстерень, системою державного регулювання економіки, монопольним контролем за розподілом військових замовлень.

Експерт 2 {Розповідь учня}

      Дві революції в Росії справили безпосередній вплив на німецький народ. Посилення революційних настроїв, усвідомлення антинародного характеру війни, братання на російсько-німецькому фронті спонукали німецьких солдат і матросів виступати проти війни і тих сил, які її розв'язали.

     Німецька революція почалася з повстання 3 листопада 1918 р. військових моряків у місті Кілі, обурених спробою командування кинути флот в останній бій, щоб, пожертвувавши ним,  домогтися вигідніших умов перемир’я. Перехід влади в Кілі в руки моряків та заснування ними першої в Німеччині ради викликав ланцюгову реакцію в усій країні. 

[ відео «Листопадова революція»]

 

З чого розпочалась Листопадова  революція і коли? 

 

Експерт 3 {Розповідь учня}

9 листопада 1918 р. рейхсканцлер Макс Баденський поспішив передати владу соціал-демократові Фрідріху Еберту і заявив про зречення кайзера Вільгельма ІІ, який втік до Нідерландів. Німеччину було проголошено республікою. 10 листопада Берлінська рада створила тимчасовий уряд — Раду народних уповноважених, що складалася з представників двох робітничих партій: Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини (НСДПН). Рада народних уповноважених скасувала надзвичайні закони, встановила 8-годинний робочий день і зобов’язала підприємців укласти колективні угоди з профспілками, висловилася за скликання Установчих зборів для створення конституції. Від її імені було підписано Комп’єнське перемир’я; війна скінчилася.

Одночасно в країні набрав сили рух за соціалістичну революцію, за встановлення влади рад і негайне усуспільнення власності. На чолі цього руху стояла група "Спартак", члени якої формально перебували в НСДПН. Керували групою Карл Лібкнехт і Роза Люксембург. Почалася поляризація сил з очевидною перевагою в бік уряду. Перший всенімецький з’їзд рад у грудні 1918 р. відмовився підтримати гасло "Вся влада радам!" і висловився за проведення виборів в Установчі збори, призначені на 19 січня 1919 р. На початку січня утворена спартаківцями Комуністична партія Німеччини разом із частиною "незалежних" намагалася встановити контроль над Берліном та рядом інших міст, давши привід для відкритого збройного виступу їхніх політичних суперників. Соціал-демократи, заручившись підтримкою військових, вдалися до рішучих дій. 12 січня вони придушили виступ комуністів і встановили повний контроль над Берліном. 15 січня було вбито Карла Лібкнехта і Розу Люксембург. Спробу комуністів прийти до влади збройним шляхом було ліквідовано.

 

{Відповідають історики на запитання:

Визначте причини  та наслідки революції в Німеччині?}

Історик 1 {відповідь учня}

Причини революції

     Поразка Німеччини у Першій світовій війні

     Вплив Російської революції 1917р.

     Наявність організованої опозиції кайзерівському режиму – СДПН(Соціал-демократична партія Німеччини) та   НСДПН (Незалежна Соціал-демократична партія Німеччини)

Історик 2 {відповідь учня}

Наслідки Листопадової революції:

     Повалення монархії

     Проголошення  республіки

     Припинення існування німецької імперії

     Повернення демократичних прав і свобод

     Запровадження 8-год.робочого дня

 

Дайте відповідь на запитання:

Коли в Німеччині було  повалено монархію?

 

• Веймарська республіка. 

Експерт 4 {Розповідь учня}

У  1919 р. була прийнята конституція республіки. Вона заклала підґрунття демократичного розвитку федеративної країни, що складалася з 18 федеральних земель. Президентом Німеччини було обрано Фрідріха  Еберта. Після виборів у 1925р. президентом стане  ветеран Першої світової війни Пауль фон Гінденбург.

  21 серпня 1919 р. 1-й президент Фрідріх Еберт принесе перед будівлею рейхстагу присягу на новій конституції. Відтоді Німеччина стане демократичною Республікою президентсько-парламенського типу – так звана Веймарська республіка (1919-1933 рр).

Експерт 5 {Розповідь учня}

Становлення Веймарської  республіки поділяють в 3 етапи:

       I етап (1919-1923рр.) - період утвердження Веймарського режиму

       II етап (1924-1928рр.) – «золоті роки» Веймарської  республіки

       III етап (1929-1933рр.) – «велика депресія» і крах Веймарської демократії

Республіка з самого початку зіткнулася з серйозними політичними проблемами. Демократичні політики не зуміли скористатися плодами революції 1918 р. й не позбавили влади тих, хто не сприймав нової ліберальної системи. Армія, поліція, державна служба, суди, університети і школи – скрізь на посадах залишилися люди, які не шанували демократію. Вони з неприхованим сумом згадували довоєнні часи військової і економічної величі Німеччини, коли відчували себе впевненими і гордими за приналежність до імперії. Тепер же впевненість зникла.

Експерт 6 {Розповідь учня}

Навіть деякі політики і партії, що взяли участь у парламентських виборах, зневажали Веймарську республіку і демократію взагалі. Вороги республіки критикували її недоліки: коаліційні (найчастіше у складі Соціал-демократичної партії. Партії Центру, Німецької демократичної партії) уряди роздирали суперечки; самі уряди були недовгочасними. Інші ж партії активно агітували проти республіки. Політична нестабільність супроводжувала Веймарську республіку впродовж усієї її історії.

На її долю випала важка місія відновлення німецької економіки, зруйнованої Першою світовою війною. Зростаючий державний борг і репараційні платежі підривають стабільність національної валюти. У 1923 р. німецька марка знецінюється практично повністю. Порядок вдається навести лише за допомогою грошової реформи в кінці 1923 р. В цілому, це був час збоїв в економіці.

Веймарська республіка справляла враження будівлі, побудованої на піску, і режиму, позбавленого прихильників. Стара еліта не виявляла особливої лояльності до нового демократичного керівництва.

Нерішучість діячів Веймарської республіки призвела до їх власної політичної смерті   і сприяла приходу до влади нацистів.

 

{Робота з  документами:  учні під час уроку розглядають з викладачем історичні джерела}

Дата прийняття Веймарської конституції - 31 липня 1919 рік.

 

 

 

 

 

                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   «Основні права і свободи німецьких громадян» за Веймарською конституцією

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання до документа:

Чи могли заарештувати без вироку суду за Веймарською конституцією громадянина республіки і чи мала право влада вторгатися в дім без судового рішення?

Назвіть дату  прийняття  Веймарської  конституції?

• Встановлення нацистської диктатури. Адольф Гітлер

{Розповідь викладача}

Фашистський рух у Німеччині виник одразу після Першої світової війни.

Причинами його виникнення були:

       реваншистські настрої після поразки у війні;

       підписання принизливих умов Версальського договору;

       соціальна незахищеність  більшої частини населення

       післявоєнна розруха;

       реакція на більшовицьку політику експорту світової революції.

Експерт 7{Розповідь учня}

Націонал-соціалістську робітничу партію Німеччини (НСДПН), що стала центром тяжіння усіх фашистів, було утворено 1919 р.  Лідером цієї партії став Адольф Гітлер. У 1923 р. нацисти намагались організувати заколот у Баварії («пивний путч»), але зазнали поразки. Все керівництво НСДПН опинилось у в`язниці. Тут у в`язниці Гітлер написав книгу "Майн кампф" ("Моя боротьба"), в якій виклав основні програмні положення фашистського руху в Німеччині. Швидке зростання їхнього впливу почалося під час економічної кризи 1929-1933 рр.

[ відео «Пивний путч» 3:51 до 7:41]

Де Гітлер написав свою книгу і яку  назву отримала книжка, у якій  він  виклав основні програмні положення фашистського руху в Німеччині?

Експерти {Розповідь учнів}  [ ПРЕЗЕНТАЦІЯ «портрет ГІТЛЕРА»]

Завдання  {Робота над поняттям}
         Нацизм –державний режим в Німеччині, що визнає право на існування в світі лише    «арійської» (німецької) нації, намагалися обґрунтувати право Німеччини на завоювання інших народів, особливо слов’янських і на панування над світом. 

        Тоталітаризм – одна з форм політичного режиму, що характеризується повним (тотальним) контролем держави над всіма сферами життя суспільства і окремо взятої людини: політичного, економічного, соціального і навіть особистого.                    

IV. Закріплення нових знань.

{опрацювання   опорного конспекту   з  вправами}

Вправи: «Незакінчене речення», «Пропущені слова», «Встановіть відповідність», «Практична робота з картою» , тощо.

V. Підсумки уроку.

Оголошення  оцінок та аналіз роботи учнів.

VI. Домашнє завдання:

       опрацювати опорний конспект з даної теми уроку та вивчити термінологію;

       проаналізувати історичне джерело (статті Веймарської конституції) з підручника ( П. Полянський Всесвітня історія 10 кл.) с. 137-138

       опрацювати відповідний матеріал підручника (П. Полянський. Всесвітня історія 10 кл.) с. 135-151