СРСР у міжвоєнний період

. СРСР у міжвоєнний період

Громадянська війна в РосіїГромадянська війна – збройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами всередині країни, найгостріша форма соціальної боротьби. П Р И Ч И Н ИО С О Б Л И В О С Т І В І Й Н ИПолітика «воєнного комунізму»Бажання буржуазії та поміщиків повернути вплив. Конфіскація частини козацьких земель для бідноти. Розпуск Установчих зборів і Брестський мир. Торкнулася не тільки Росії, але й сусідніх держав – України, Польщі, Грузії, Вірменії тощо. Проходила за участі країн Антанти, які підтримали Білу гвардію. Низький рівень політичної культури, відсутність демо-кратичних традицій

Громадянська війна в РосіїПРИЧИНИ ПОРАЗКИ БІЛОГО РУХУН А С Л І Д К И В І Й Н ИВтома народу від війни. Придушення національних рухів. Спроба відновити антинародний царський режим. Перемога більшовиків. Значні руйнації12-15 млн. загиблих2 млн. емігрантів. Світ врятовано від комунізмуЄ. Міллер. М. Юденич. А. Денікін. П. Врангель. О. Колчак. В. Ленін. Неузгодженість дій, амбіційність лідерів

Доба «воєнного комунізму»Наслідки «Воєнного комунізму»Економічна криза. Голод 1921-1923 рр. Масовий повстанський рух. Ліквідація стимулів до роботи у робітників та селян. Бюрократизація державного апарату, впровадження адміністративно-командної системи. Встановлення політичної диктатури

Нова економічна політика НЕП – політика радянської держави 1921-1928 років, яка передбачала запровадження елементів ринкових відносин у планову комуністичну економіку. П Р И Ч И Н ИЕкономічна та політична кризи. Масові повстання селян, робітників, в армії та на флотіНамагання більшовиків утримати владу в своїх руках. Спад революцій в Західній Європі та відкладення «світової революції»

Нова економічна політика Підсумки НЕПу. ПОЗИТИВНІВідновлення народного господарства. Збільшення національного прибутку. Зростання матеріального добробуту населення. Зміцнення національної валюти. НЕГАТИВНІДиспропорція розвитку основних галузей народного господарства. Соціальна і майнова диференціація селянства. Фінансова система зміцніла лише на певний час. Зростання безробіття у містах. Знято соціальну напругу. Розвиток економіки супроводжувався економічними кризами 1923 р., 1925-1926рр., 1927-1928рр.

Утворення СРСР

Причини утворення СРСРЄдина транспортна система. Традиційні економічні зв'язки між регіонами РосіїНаявність золотого запасу в РосіїСлабкість національних грошей. Загроза зовнішньої небезпеки. Перебування при владі більшовиків в національних республіках

Питання подальшого розвитку договірної федерації радянських республік. Й. Сталін. Х. Раковський. Виступали за обмеження суверенітету республік ( автономізацію)Збереження суверенітету республік. В.І. Ленін. Створення федеративної держави на основі об»єднання рівноправних республік

Етапи створення СРСРЛіто 1919 р. – об'єднання найголовніших наркоматів РРФСР та інших республік. Грудень 1920 р. – угода про воєнний та господарський союз між УСРР та РРФСР 11.03.1922 р. – питання про розмежування прав і функцій органів влади РРФСР та УСРРСерпень 1922 р. – прийняття сталінського варіанта – ідея автономізаціїХ. Раковський та М. Скрипник виступили проти автономізаціїЖовтень 1922 р. – утворення Конституційної комісії10-14.12.1922 р. – VII Всеукраїнський з'їзд рад23 –27.12.1922 р. – Всеросійський з'їзд Рад30.12.1922 р – І Всесоюзний з'їзд Рад

30 грудня 1922 року – Перший з'їзд Рад СРРДекларація про утворення СРСР. Договір республік про утворення СРСР.

Формування СРСР 30 грудня 1922 р. утворено Союз Радянських Соціалістичних Республік – СРСР: Російська СФРР, Українська СРР, Білоруська СРР, Закавказька СФРР - Грузія, Вірменія Азербайджан

Причинами встановлення режиму особистої влади• відсутність традицій політичної демократії в країні та реальних демократичних свобод;• низький рівень політичної культури населення СРСР;• зосередження політичної влади в руках однієї партії;• невисокий інтелектуальний рівень керівництва ВКП (б), обмеженість його політичної культури;• внутрішня природа радянської влади, яка становила собою диктатуру класу, що переросла в диктатуру партії та не заперечувала можливості диктатури однієї особи;• наявність численного бюрократичного апарату, добробут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи.1929 р. став роком остаточної перемоги Сталіна у боротьбі за владу із ленінськими соратниками, а також утвердження сталінського тоталітарного режиму в СРСР.

ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯпроцес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості.

Індустріалізація Модернізацію проводили швидкими темпами, плановими методами – п’ятирічками. Прагнучи якнайскоріше підняти економіку, сталінське керівництво ставило нереальні та економічно необґрунтовані плани, спиралося на ентузіазм народу, організовувало масові соціалістичні змагання, рухи передовиків і ударників праці. Однак план жодної п’ятирічки не був виконаний.1929 р. проголошено курс на форсовану індустріалізацію.

Цілі індустріалізації

До початку Другої світової війни відбулося дві п'ятирічки (1928-1932 рр. - І, 1933-1937 рр. - ІІ) виконання ІІІ (1938-1942 рр.) перервала війна.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПозитивніНегативніДосягнення економічної незалежностіКомандно – адміністративна економіка. СРСР – потужна індустріально – аграрна країна. Уповільнення темпів легкої промисловостіСтворення міцного ВПКСуцільна колективізація с/г. Розвиток нових галузей промисловості Наслідки індустріалізації

Колективізація сільського господарства. Здійснювалася форсованими насильницькими методами. Аби зламати опір заможних селян, проводилася політика «ліквідація куркульства як класу»: розкуркулення, депортації – виселення селянських родин на Північ і до Сибіру. Так було знищено найбільш працездатних і заможних господарів.1929 р. – перехід до політики суцільної колективізації.

Колективізація - створення колективних селянських господарств, що на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю і від результатів своєї праці. Вона проводилась з метою збільшення товарності сільського господарства, ліквідації приватної власності, установлення контролю над селянством, а також як джерело індустріалізації.

Причини колективізації

Завдання колективізаціїПерекачати кошти із села в місто для індустріалізації.перекачка ресурсівмістосело Забезпечити промислові центри дешевими продуктами харчування и сировиною для підприємств.

Наслідки колективізаціїна селі було утверджено командну економіку з підпорядкуванням колгоспів державній владітривала дезорганізація і деградація аграрного сектора ліквідовано куркульство як класголодомор 1932-1933 рр.

Культурна революція, добробут людей та ідеологія. Введення безкоштовної освіти. Роль пролетарського походження людини. Поступове будівництво житла. Автомобілі і метро. Зміна архітектури міст і сел. 1937 рік - Конституція і права людини (право на працю, пенсійне забезпечення в старості, на освіту, на житло; але не підтверджувалися в реальному життя свобода слова, друку, партій, недоторканість особи). Більшість людей вірили в побудову нового устрою – комунізму, славили вождя – Й. Сталіна і партію, а на репресії дивилися як на необхідний інструмент боротьби з «ворогами народу». Організації: піонери, комсомол, тощо.

Виховання молоді – будівників комунізму

оформлення тоталітарного режиму, масові репресії в 1937- 1938 рр. Мета політичних репресій. Знищення будь-якої, навіть потенційної опозиції. Знищення старої «партійної гвардії», усіх, хто міг пролити світло на минуле Й. Сталіна. Переслідування і знищення заможних верств населення. Зняття соціальної напруги в суспільстві; знищення «стрілочників» — представників партійно-бюрократичного апарату, на яких перекладали відповідальність за прорахунки Й. Сталіна

ГУЛАГ, ҐУЛАҐ, ГУТАБ, рідше ГУЛаг — у СРСР у 1934—1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових таборів. 18 млн людей[ пройшли черезрадянські табори та колонії в період із 1929 по 1953 р Кількість померлих у ГУЛАГу в період з 1918 по 1956 рік — від 1.2 до 1.7 мільйонів. Соловецький табір особливого призначенняна площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб

СРСР перетворився на тоталітарну державу з режимом особистої влади Сталіна. Утвердження монополії комуністичної ідеології. Право на істину визнавалося лише за марксизмом. Монополізація влади більшовицькою партією, усунення з політичної арени інших політичних партій. До Конституції СРСР 1936 р. вперше увійшло положення про керівну і спрямовуючу роль комуністичної партії. Зрощення правлячої партії з державним апаратом: ключові пости у владних структурах могли належати лише членам комуністичної партії. Встановлення жорсткого контролю держави над суспільним життям. Встановлення монопольного контролю партійно-державного апарату над економічною сферою. Одержавлення всіх форм власності, централізація керівництва економікою, утворення адміністративно-командної системи. Масові репресії.

Вожді тоталітарних режимів(порівняйте)