Урок з теми "Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді."
Тема уроку: Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Золотій Орді. Історія України 7 клас
Мета: формувати в учнів уявлення про монголів та їхню навалу на українські землі; виявляти характер залежності Русі від Золотої Орди, вплив монголо-татар на соціально-економічний розвиток українських земель; розвивати в учнів уміння знаходити необхідну інформацію в писемних джерелах для пояснення історичних явищ і подій, робити рецензії на виступи інших учнів;: на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність русичів захищати рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання. виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і готовність захищати її в тяжку годину.
Очікувані результати
Після уроку учні зможуть: показувати на карті напрямки походів монголо-татар на руські землі та місця головних битв; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «монголи», «Золота Орда», «ярлик», «баскак»; називати факти героїчного опору русичів монгольській навалі; визначати характер залежності руських земель у складі Золотої Орди; розвинути вміння знаходити необхідну інформацію в різних джерелах для пояснення історичних явищ та подій.
Тип уроку: комбінований Основні поняття: монголо-татари, Золота Орда, ярлик, баскак, золотоординське ярмо.
Обладнання: карти, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація
ХІД УРОКУ
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання
Пропонується гра «Пазли» -дати відповіді на питання.
Інтерактивна вправа «хмаринка слів» - назвати якомога більше слів з історії Галицько-Волинського князівства.
Виступи учнів( випереджальне завдання):
До Дніпра збігає Київ
Шумними садами.
Шлях кривавий, шлях Батиїв
Там десь за віками...
Скільки впало любих, милих,
Не прийшло з походу,
Як стікала кров по схилах
У дніпрову воду.
Києве! Гули пожари,
Морем клекотали...
На валах твоїх татари
Після бою спали.
Шлях кривавий, шлях Батиїв
Десь там за віками...
До Дніпра збігає Київ
Шумними садами.
Питання. Які почуття викликає у вас вірш Володимира Сосюри?
ІІІ. Формування нових знань і вмінь учнями
Слово вчителя.
«І прийшла нечувана рать..» - так говорить літописець про першу сутичку з монгольськими племенами. В той час, як на руських землях не було миру і панувала роздробленість, а Київ переходив із рук в руки, в 1206 р. далеко на сході, на кордоні з Китаєм, на річці Ононі( Онон гол), зібрались вожді кочових племен і на курултаї проголосили своїм вождем Темучина – одного із степових вождів і дали ім’я йому Чінгісхан. Давня Русь знаходилася від ріки Онон за багато тисяч кілометрів, але цей курултай відіграв в її історії трагічну роль.
На цьому уроці ми зможемо:
· розібратися в тому, хто такі монголи;
· прослідкувати їх шлях завоювань;
· познайомитися з мужніми захисниками рідної землі;
· з’ясувати, в чому причини поразки русичів у боротьбі з монголами;
· дати відповідь на запитання, винесене до епіграфа: чи дійсно монгольська навала була жахливою катастрофою, якої не знало людство з часу створення світу?
План уроку
1. Русь і монголи напередодні вторгнення.
2. Битва на р. Калка.
3. Монгольські походи та їх наслідки.
4. Монгольське панування.
1. Русь і монголи напередодні вторгнення.
Повідомлення (випереджальне завдання)
Монголи – це кочові племена Центральної Азії. Головним заняттям монголів було кочове скотарство, а тому головне багатство – худоба і пасовища. В пошуках нових пасовищ для худоби кочівники перетворюються на військовий стан, виділяються воєначальники, які мають чітку мету: захоплення земель сусідніх племен.
Для завоювань потрібне було військо – сильне, мобільне, витривале. Чінгісхан перший створює таке військо - запроваджує у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки побіжить від ворога, то страчували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка – страчували всю сотню. Якщо з тисячі побіжить сотня і відкриє ворогу шлях до перемоги, страчували тисячу.
Ось таке військо Чінгісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої Азії з високорозвиненими торгівлею, ремеслами, сільським господарством, але роздробленими і ворогуючими одна з одною. Монголи квітучі міста зрівнювали з землею, жителів винищували.
Підсумуємо: пропонується розподілити характеристику відповідно до стовпчиків таблиці(роздатковий матреріал):
|
Русь |
Монголи |
|
Роздробленість Відсутність єдиного війська Міжусобні війни Слабкість центральної влади |
Єдине військо Єдиний правитель Сувора дисципліна Досвід воєнних дій Жорстокість до завойованих народів |
2. Битва на р. Калка.
Перегляд відео – дати відповіді на питання:
1) Хто брав участь у битві на річці Калка?(полки з Чернігова, Києва,Галицько-Волинського князівства, половці; князі –шестеро, серед них- Мстислав Удалий, Мстислав Києвський, між ними виникла суперечка)
2)Хто переміг у цій битві? (перемогли монголи,)
3)Визначте причини поразки військових дружин руських князів та їх союзників.( тому що руські війська діяли розрізнено, бо Мстислав Удалий хотів собі присвоїти славу переможця).
Вправа «Мікрофон»
Як ви думаєте, які висновки повинні були зробити руські князі після поразки на Калці?
- Об’єднати сили для боротьби з ворогом
- Зупинити міжусобиці
Між тим спливав час,і до кордонів Русі підійшов онук Чингісхана- Батий, який мав єдиний намір- підкорити русичів.
3. Монгольські походи та їх наслідки.
Робота в групах- підготувати стіннівку -виписати дати захоплення князівств, позначити на карті походи монголів, вказавши назви потрібних князівств :
1 група –С. 128-(2 абзац) – захоплення Переяславського і Чернігівського князівств, Крима.
Питання: 1)Мешканці якого міста протягом багатьох століть опиралися кочовикам, але в цей раз не змогли захиститись?
2) В якому році захоплено місто?.
3) Яке місто спіткало така ж сумна доля?
4)Який півострів захопили завойовники?
2 група – С. 128-захоплення Києва, Київщини
Запитання:
- Коли основні сили хана Батия оточили місто Києв?
- Хто керував обороною міста?
- Чи довго тривала облога? Чим завершилась?(хто перемагає?)
3 група – С. 130(пункт 2. –перший абзац) –захоплення Володимира, Галича.
Запитання:
- Коли захоплено міста Володимир і Галич?
- Скільки днів опиралися мешканці Галича?
3)Що знаходять археологи на розкопках міст Білгорода, Вишгорода?
Вправа «Мозковий штурм»
- Які факти свідчать про те, що оборона Києва і Русі була героїчною?- С. 129 –уривок з літопису:
«...І поставив Батий пороки біля ворот Лядських, і пороки без перестану били день і ніч. І ломалися списи і розколювалися щити, і стріли затьмарили світ переможеним.. І була битва між них великая...»
Чому, незважаючи на масовий героїзм русичів, монголо-татарам вдалося добитися в ході завоювань таких вражаючих результатів?
Варіанти відповідей учнів:
роз’єднаність князів;
відсутність єдиного війська русичів;
міжусобні війни;
чисельна перевага монголів
могутня облогова техніка завойовників;
монголи ретельно готувалися до кожного вторгнення.
Повернувшись у пониззя Волги, завойовники заснували нову державу – Золоту Орду. З цього часу незалежна Давньоруська держава перестала існувати. На Русі на довгі роки встановилося іноземне панування. Але героїчна оборона русичів страшною для себе ціною врятувала Європу від монголів, адже вглиб Європи орда Батия рушила ослабленою, втративши і значну частину відбірної монгольської кінноти, і наступальну силу.
Бесіда
Якими були наслідки завоювань для руських земель?
В ході бесіди заповнюється таблиця.
|
Втрати |
|
|
Матеріальні |
Руйнування міст, сіл, будинків |
|
Господарські |
Занепад с/г, ремесла, торгівлі |
|
Людські |
Загибель багатьох людей, рабство |
|
Культурні |
Зруйнування пам’яток культури |
|
Політичні |
Встановлення панування монголо-татар |
Доповнення до таблиці
Руйнація та падіння ролі міст. Чернець, який проїжджав Південною Руссю на початку XIV ст., зазначав: «Була мандрівка сумною і смутною, тому що була всюди пустеля, не можна було там побачити нічого – ні міста, ні села». За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.
Занепад ремесла і торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його галузей. Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі. Стародавні торговельні зв’язки Русі з сусідніми країнами були перервані або помітно ослабли.
Занепад культури. Вороги зруйнували Десятинну церкву, Золоті ворота, Успенський собор. У вогні пожеж загинуло багато пам’яток культури.
Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками, які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі. (Документ «Повідомлення папського посла до Золотої Орди Плано де Карпіні про спустошення монголами Русі (1246)» с. 129).
Знищення значної частини феодальної еліти; посилення боротьби за великокнязівський престол.
4. Наслідки завоювань монголів.
? У чому полягала залежність русичів від монголів?
- сплата десятої частини від населенння, якщо не майном, то людьми
- баскак - наглядач, що збирав данину
- ярлик- грамота-дозвіл на князювання
- зверхники не бували в Київській землі
- робилося все, щоб посварити князів між собою – для того, щоб здійснювати контроль над цими землями і надалі.
Починаючи з 1243 р., руські князі могли називатися такими лише тоді, коли:
визнають васальну залежність від Орди;
одержать ярлик – грамоту на князювання.
В зошит
Золота орда – держава монголо-татар.
Улус – володіння монгольсько хана.
Ярлик – грамота-дозвіл на князювання, яка видалася князям від монгольського хана.
Хан – вождь монголо-татар.
Баскак – ханський збирач данини
Уповільнення економічного, культурного, політичного розвитку руських земель
Розв’язання проблемного питання.
На основі вивченого зробіть загальний висновок: чи згодні ви з тим, що монгольська навала була жахливою катастрофою, якої не знало людство з часу створення світу?
Отже, монголо-татарське панування стало тяжким лихом для руських земель і на багато десятиліть загальмували їх економічний, політичний та культурний розвиток.
V. Закріплення нових знань
Історія і сучасність тісно пов’язані між собою. Тому її – історію – варто не лише переписувати, а й повчитися у неї. Мої запитання будуть стосуватися тісного зв’язку того матеріалу, що ми вивчили на цьому уроці, із сучасною ситуацією в Україні.
На прикладі Русі ви побачили, до чого призводить розбрат та відсутність єдності. Якби у вас була можливість звернутися до сучасних політиків, які б уроки ви їм порадили винести із подій ХІІ –ХІІІ ст. на руських землях?
VI. Підсумки уроку
Закінчити урок хотілося б словами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою… І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».
Хочеться вірити, що ці слова Ярослава Мудрого, якого нещодавно було обрано найвизначнішим українцем, стануть заповітом для тих, хто хоче жити в незалежній суверенній державі Україна.
VII. Домашнє завдання
Дати письмову відповідь на запитання: «За свідченням сучасника, в колі наближених Чінгісхан вихвалявся, що він знищив велику кількість людей і пролив ріки крові, а тому слава його буде вічною. В цьому він не помилився: його ім’я навіки закарбоване в історії. Як ви оцінюєте таку славу Чінгісхана?»Сенкан - монголи
про публікацію авторської розробки
Додати розробку