Розробка уроку допоможе вчителям, що запроваджують новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, поповнити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, навчити їх виразно читати поезії «Садок вишневий коло хати» та «За сонцем хмаронька пливе», знаходити в них тропи та художні образи, аналізувати їх, відтворювати настрій поезій; виховувати почуття прекрасного, оптимістичний погляд на життя; розвивати креативне мислення, уміння висловлювати власні відчуття, емоції.

 

Тема уроку:  Тарас Шевченко. “За сонцем хмаронька пливе...”,  “Садок вишневий коло хати...” Розповідь про поета, його дитинство

Мета: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях  Т. Г. Шевченка, допомогти учням усвідомити ідейно-художню цінність поезії поета;

розвивати усне мовлення, увагу, уяву, мислення, пам'ять;

формувати відчуття прекрасного, дослідницькі вміння та вміння передавати настрої пейзажної поезії за допомогою виразного читання;

виховувати любов і повагу до Шевченкового слова, до рідного краю, батьківського дому, української народної пісні, культуру слухання музики, почуття естетичної насолоди від твору мистецтва.

Очікувані результати:

учні повинні знати  ідейний зміст поезій  «Садок вишневий коло хати» та “За сонцем хмаронька пливе...”; особливості виразного читання пейзажної поезії;  вміти виразно читати поетичні твори, досліджувати художні образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної лірики; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки.

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок-подорож

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Декламування вірша Андрія Малишка «Тарас»

Знову йдеш по землі од високої сивої кручі,

Тільки груди не палить ні гнів, ані сльози пекучі.

Одгриміло століття, за ніччю, за чорною млою,

Ожило твоє серце, повите людською хвалою.

Інші люди живуть, інші зорі палають, як в горні,

Ти розплющуєш очі, щоб бачити далі прозорні.

Інше поле колоситься. Інші дороги і хати,

Простягаєш ти руки: народ свій великий обняти.

Той, що в давнім минулім конав кріпаком у неволі,

Той, що став як господар сьогодні на братньому полі.

І земля урожаєм і жаром залізним повита,

І весняна дорога, що тьохка льодком з-під копита,

І степи Чорномор’я виводять синів своїх, дочок,

І схиливсь до поета посаджений зелен дубочок.

Хлібом-сіллю, суцвіттям, високими в небо гудками

Хай стає поміж нас і Вітчизни торкнеться руками.

І вона вже веде його з віку минулого, з ночі,

І розказує світові думи поета пророчі,

На граніті у Києві ставить під небо безкрає

Так, що бронзова постать блакиття небес підпирає.

Не в землі він лежить – над землею стоїть, як з граніту,

Так, що як не дивися, - а видно його всьому світу!

2. Мозковий штурм

- Про якого письменника розповідається у вірші?

- Що ви знаєте про Тараса Шевченка?

- У кого дома висить портрет Т. Шевченка?

- Назвіть відомі вам вірші Шевченка.

- Чому його творчість відома всьому світу?

3. Хвилинка-цікавинка

І справді твори Кобзаря видані на 33 мовах світу. Іменем Т. Г. Шевченка названо міста і села, вулиці і площі, а пам”ятники побудовані не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Канаді, Франції, Америці.

У 80 роках ХХ століття відкрили нову планету, яку назвали “ Кобзар ”.

На Марсі є кратер ім. Т. Г. Шевченка.

Вчені знайшли мінерал, який назвали Тарасовіт.

В горах Кавказу є пік Шевченка.

 

ІІ. Вступна бесіда. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація. Проектування очікуваних результатів уроку

Учитель: На крилах часу летить наша пам’ять і торкається своєю вічністю минулого. Вічним в історії України, української поезії і культури залишається ім’я Т.Г.Шевченка – людини-генія, що прославив наш народ в сьому світі, створивши  неперевершену культурну спадщину.

Геній Тараса Григоровича Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезія, живопис, музика. І дослідити це нам допоможе урок-подорож.

Поле, ліс, річка; стукіт дятла, спів жайворонка, лелечий клекіт; веселе сонечко, хмаринка в небі… – все це природа мого рідного краю, оспівана, омріяна і відтворена у творчості митця. Протягом двох уроків ми будемо спостерігати за нею очима Тараса Шевченка.

Чим хочете збагатитися й що збагнути під час уроку-подорожі? Свої очікування запишіть у зошити, щоб на наступному уроці побачити, чи вони справдилися.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Подорож – це завжди цікаво. Тому пропоную вирушити в неї негайно.

(Звучить музика. На екрані демонструється карта експедиції.)

1. Перша зупинка “Біографічна”

З біографією поета ви добре знайомі, тож пропоную пригадати визначні події життя Кобзаря.

Гра “Стежинками нашої пам'яті” (проводиться у формі літературного диктанту: питання-відповідь)

1. Назвіть дату народження Т.Г. Шевченка (9 березня 1814 р.)
2. Яке село поет вважав своєю батьківщиною? (село Моринці)
3. У якому селі минуло його дитинство? (село Кирилівка)
4. Хто з близьких поета мав ім'я Катерина ? (мати і сестра)
5. Яке прізвище мала матір Шевченка? (Бойко)
6. Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгардт)
7. Як називається перша збірка поезій митця? (“Кобзар”)
8. Прізвище українського художника, з яким Т. Шевченко познайомився у Петербурзі у «Літньому саду». (Сошенко)
9. Коли помер Шевченко? (10 березня 1861 року)
10. У яке місто було перевезено прах Шевченка? (Канів)
11. Як називається гора, де знаходиться могила поета? (Чернеча)
12. Як називає Т. Г. Шевченка український народ? (Кобзар, пророк)

Методичний коментар: правильні відповіді проектуються на мультимедійній дошці. Самоперевірка та самооцінювання

 

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

4.1. Етап організації діяльності на зупинці “Поетична”

1. Учитель: Мандрівка наша триває і наступна зупинка - “Поетична”.

У багатьох своїх поезіях Тарас Шевченко торкається теми рідної природи, яку надзвичайно любив і завжди опоетизовував. Картини рідної природи були невід'ємною частиною його творчості , і ці природні описи вдавалися йому надзвичайно. На нашій другій зупинці ми навчимося передавати настрої пейзажних поезій за допомогою виразного читання, описувати власні відчуття, викликані художнім словом. А для подолання перешкод у виразному читанні скористуємось  пам'яткою: «Як треба виразно читати  вірш» та “Скринька настрою” (додаток до урок № 1, 2)

2. Виразне читання поезії  Т.Г.Шевченка “За сонцем хмаронька пливе...” учнем

3. Бесіда за змістом твору:

• Хто з вас бачив, як сідає сонечко в морі?
• Чи співпадають ваші враження з почутим?
• Яким настроєм пройнятий цей вірш?
• -Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.
• Скажіть, будь ласка, чи міняється картина, зображена у вірші?
• Які  ілюстрації намалювали б до цієї поезії? Який колір переважав би?
• А настрій поета змінюється, коли він спостерігає за природою? Доведіть свою думку.
• - Коли людина перебуває далеко від рідного краю, яким словом можна назвати тугу за ним? (Ностальгія).
• Прочитайте, якими словами автор передає повернення до реальності? 

4. Методичний прийом усного малювання «Я бачу…»

Опишіть словесно, яким ви уявляєте поета, коли він пише цей вірш (які в нього вираз обличчя, поза, де він знаходиться, який в нього стан душі).

Учитель: Пейзажна поезія «За сонцем хмаронька пливе» пройнята смутком. Адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальов­ничу природу. Шевченко вживає в цьому творі різні художні засоби мови. Давайте пригадаємо їх.

Методичний коментар: на мультимедійній дошці проектується визначення тропів. Додаток до уроку №  3

5. Робота за варіантами «Пошук художніх скарбів»

Учитель: Знайдіть, будь ласка, і випишіть з поезії «За сонцем хмаронька пливе» художні засоби.

Методичний коментар: даний вид роботи проводиться за варіантами: учні І варіанту виписують епітети: синє море, хмаронька рожева, туман сивий; учні ІІ варіанту - метафори: серце одпочине, туман оповиє душу;

учні ІІІ варіанту - порівняння: мов мати дитину, неначе ворог.

6. Технологія колективно-групового навчання “Мозковий штурм»

Методичний коментар: мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію, спираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки.)

Учні зачитують виписані тропи.

• У чому ж полягає майстерність автора?
• Які слова надають поезії ніжності, м’якості, ліризму? Зачитати їх.
• Що цікавого ви дізналися на другій зупинці?

 

4.2. Етап організації діяльності на зупинці “Музична”

Рушаємо далі! Наступна зупинка “Музична”. (Звучить музика, на екрані висвітлюється назва “МУЗИЧНА”)

1. Учитель: Відомий російський композитор П.І. Чайковський сказав: «Бувають щасливо обдаровані особи і бувають щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ - музику, це — українці”.

Учень: А чи знаєте ви, що Тарас Григорович Шевченко мав прегарний драматичний тенор? Пантелеймон Куліш писав: "Такого або рівного йому співу не чув я ні в Україні, ні по столицях". Шевченко так співав, що всі були зворушені тим співом. Він глибоко знав душу народу, його радощі й болі, знав його пісню й умів ту пісню проникливо відчути і майстерно заспівати.

2. Прослуховування пісні «Садок вишневий коло хати» (Звучить запис пісні «Садок вишневий коло хати», на екрані демонструються картини природи)

Учитель: «Садок вишневий коло хати…» - справжній шедевр, який був написаний далеко від Батьківщини.

Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? (Відповіді учнів)

Це знайома стежина до школи, це знайома берізка під вікном, птахи в небі. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна.

Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близькими і милими її серцю є і залишаються спогади про рідний край, батьківську хату, мальовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли до Петербурга й ув'язнили у казематі Петропавлівської фортеці (каземат — це приміщення у фортецях, де тримали в'язнів).

Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не його талант писати поетичні твори. Про його переживання, почуття, болі сьогодні нам розповість його поезія.

Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склавши аркуш учетверо, він написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики.

3.  Робота над заголовком. Мотиваційна підготовка до сприйняття твору

• Прочитайте назву вірша Шевченка. Як ви думаєте, про що в ньому йдеться ?
• Яке значення може мати слово коло ?
• Яка пора року описана ?

4. Виразне читання вірша вголос

Учитель: А тепер уявіть собі холодне підземелля з широкими кількаметровими стінами Петропавловської фортеці в Петербурзі. Тут, у казематі, захований від усього світу, в огидних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко найжахливіший квітень і травень свого життя 1847 року.

Його кати, мабуть, луснули б від злості, коли б довідалися, що їхній арештант і тут, у казематі, пише вірші. Цей цикл віршів Шевченко назвав „У казематі”.І серед них 8-й вірш, що був створений наперекір сірій буденності – радісний, життєствердний вірш  „ Садок вишневий коло хати”.

5. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка « Садок вишневий коло хати»

1. Як на вашу думку, з якою виразністю слід читати дану поезію?
2. Яким чином цей твір впливає на настрій читача?
3. Зі скількох строф складається вірш ?
4. Яку пору року описано у творі? Чому?
5. Який час зображений у вірші? Свої міркування доведіть, посилаючись на зміст твору.(поет відтворює у вірші весняний сільський вечір в Україні)
6. Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?
7. Звідки повертаються дівчата ?
8. Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває?
9. Де вечеряє сім’я ?
10. Хто подає вечерять ?
11. Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.)
12. Що  підбадьорює втомлених селян? (пісня)
13. Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"?
14. Як ставиться Т. Шевченко до співу солов’я?
15. Як ви вважаєте, саме чому «мати хоче научати» дочку?
16. Опишіть настрій ліричного героя? Хто він?
17. Що свідчить про належність вірша до пейзажної лірики?
18. Які почуття викликав у вас вірш ?

6. Вправи на розвиток творчої уяви

1. Як на вашу думку, чи буде щасливою життєва доля малих діточок, яких мати поклала спати? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Опишіть уявний образ матері з твору?

7. Вправи на розвиток емпатії, вміння аналізувати власний психічний стан

Знайдіть у вірші пестливі слова. Які почуття викликав у вас вірш ?

8. Гра „хто уважніший”
- Доберіть з тексту спільнокореневі слова до іменників 1 колонки.

- Знайдіть рими до слів 2 колонки.

9.  Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання

- Які малюнки ви створили б до кожної строфи ?
- Які фарби ви використали б, щоб змалювати вишневий садок ? Людей ? Хату ?

10. Дослідження художніх образів твору

Пропоную дослідити художні засоби мови, використані автором у творі? (1 ряд виписує із твору метафори, 2-ий -епітети, 3-ій - порівняння)?

Учитель: справді  в поезії немає художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.

Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.)

Тож спробуємо побачити і відчути світ, створений автором, його очима.

Що змальовує Т. Шевченко на лоні вишневого садка? Випишіть предмети, зображені у вірші, що ви сприймаєте зором – це і є зорові образи: садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...

Що із зображеного митцем ми сприймаємо на слух? Це слухові образи: хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу....

11. Проблемне запитання: Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ? Як ви думаєте, що відчував поет, коли писав цей вірш ? (Відповіді учнів: людина завжди вільніше дихає на природі і почувається спокійнішою і щасливішою саме серед близьких їй людей на лоні ось такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім'я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога)

Учитель: У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю», так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубнявілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли...»

12. Рефлексія

Що нового ми дізналися на зупинці “Музична”?

Що найкраще запам’яталося?

Пропоную вдома закінчити завдання, одержане на цій зупинці: визначити жанр, тему, ідею та основну думку поезії «Садок вишневий коло хати» та вивчити даний твір напам’ять.

Орієнтовні відповіді учнів:

Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.

Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

Жанр: пейзажна лірика.

 

4.3. Етап організації діяльності на зупинці “Художня”

Учитель: А ми вирушаємо далі і наступна зупинка “Художня”

1.               Ознайомлення з художніми роботами Т.Шевченка, їх перегляд (На мультимедійній дошці з'являється карта і зупинка “Художня”, під час розповіді вчителя звучить мелодія і на екрані проектуються роботи Т.Г.Шевченка. Останнім залишається малюнок “Селянська родина”)

Учитель: Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. У Шевченкові поєднувалися і боролись водночас поет і художник. Дослідниця спадщини Кобзаря Зіна Тарасівна Тархан-Береза підкреслює, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей,  офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство. Не випадково його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

Перед вами відома картина Тараса Шевченка “Селянська родина” (Додаток №4). Зараз вона зберігається в Національному музеї  ім. Тараса Шевченка в Києві.

2. Обговорення картини

Що ми бачимо на полотні картини? (На полотні ми бачимо стареньку під солом’яною стріхою хату. Тут у затишку зібралася селянська родина батьки, їх синочок, дід. )

Яким зображено батька? (Сумним. Ми бачимо, що батько хоче за щось покарати дитину, однак  мати вступилась за малого сина.)

Як зображено тварину? ( За рухами батьківстежить дворовий пес, наче хоче теж врятувати дитину від покарання батька. )

Як зображено старого дідуся? (Дідусь сидить трохи далі від інших членів родини, на розі хати. Він заглиблений у власні думки й не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї.)

3. Методичний прийом «Мікрофон»

(Діти передають із рук в руки так званий «мікрофон», дають відповіді на питання).

1. Що спільного в картині і поезії?

2. Чим відмінна поезія від картини? Колективне дослідження (заповнення таблиці)

Вірш «Садок вишневий»	Картина «Селянська родина»
Настрій
Радість	Печаль, смуток
Образи
Дружна родина: дівчата, хлопці, мати, соловейко	Чоловік, дружина, син, дідусь, пес
Тло
Хата  вишневий садок, природа, соловейко	Хата під солом’яною стріхою
Проблема
Родина кріпаків (хоч прямо не сказано)	Родина кріпаків

Учитель: Золоте світло надвечір’я спадає на родину українських селян, які – чи то у свято, чи в неділю – зібралися під своєю хатою. Постаті батька й матері утворюють над малим хлопчиною коло. Т. Шевченко стверджує, що родина має бути міцною і тривкою, а тому – повною. Сам 29-річний митець, повернувшись в Україну після тривалої розлуки з нею, мріяв про родинне щастя нехай у простенькій, проте своїй хатині. Однак ні сім’ї, ні діток, ні бодай маленької власної хатки йому не судилося мати.

Учень: (на фоні музики)

Поставлю хату і кімнату,
Садок – райочок насаджу.
Полежу я і походжу
В своїй маленькій благодаті
Та в однині – самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє колишній та ясний,
Та присниться сон мені!.. І ти!..

Учитель: селянська родина для самого художника – це той омріяний ідеал, до якого він прагнув усе своє життя. Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки ( демонструється малюнок, додаток до уроку №5). Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.  Сумно. Та у нас сьогодні є можливість здійснити мрію поета і домалювати його проект таким, яким його бачите ви. Це і буде вашим домашнім завданням, одержаним на цій зупинці.

 Пропонується вдома домалювати проект хати Шевченка та  організувати виставку-конкурс “Шевченкова  хата”)

4. Рефлексія

• Що нового ви дізнались про поета?
• Що із побаченого вам запам'яталось?
• Що свідчить про талант Т. Г. Шевченка?

 

V. Підбиття підсумків уроку. Узагальнення вивченого

1. Тестове опитування

1.      Що робить сім'я коло хати?

А Вечеряють;   Б грають; В співають; Г сплять.

2.      Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»?

А Метафору; Б епітет; В порівняння;  Г  персоніфікацію.

3.      Кого поклала мати коло хати?

А Дочку; Б їжу; В маленьких діточок; Г  чоловіка.

4.      Чому протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Хмарці; Б морю; В полю;    Г  туману.

5.      Який художній засіб використовує автор у рядку «А туман, неначе ворог, закриває море»?

А Метафору;   Б порівняння; В епітет;   Г  персоніфікацію.

6.      Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? 

А Мати; Б батько; В дочка;   Г брат.

7.      З ким заговорить серце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? 

А Хмаркою; Б морем; В туманом;   Г  з Богом.

8.      Який епітет використовує до хмарки автор у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Синя; Б рожева; В зелена; Г  сива.

9.      Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»?

А Танцюють; Б сміються; В співають;      Г розмовляють.

10. Який художній засіб використовує поет у ряках «І тьмою німою оповиє тобі душу»?

А Метафору; Б епітет; В порівняння; Г  персоніфікацію.

11. На скільки епізодів можна поділити вірш «Садок вишневий коло хати»?

А 2;    Б 1; В 4;    Г 3.

12. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»?

А Метафору;   Б порівняння; В епітет;    Г  персоніфікація.

Методичний коментар: Правильні відповіді проектуються на мультимедійній дошці. Взаємоперевірка та взаємооцінювання.

2.Інтерактивна вправа «Рефлексія»

•       Чи справдилися ваші очікування від уроку?
•       Чим духовно збагатилися ви під час уроку-подорожі?

•         Що найбільше зацікавило?
•         Що здивувало?
•         Що схвилювало?
•         Що змусило задуматись?
•         Що найбільше тобі запам’яталось?
•         Що нового дізнався про Т. Г. Шевченка?

Учитель: ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову,рідних батьків. Де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, що всі ви - онуки Тараса Григоровича Шевченка, тож будьте достойні його імені.

 

VI. Оцінювання. Домашнє завдання

Обов’язковий рівень:  вивчити напам'ять вірші «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», визначити жанр, тему, ідею та основну думку поезії «Садок вишневий коло хати».

Творчий рівень: домалювати проект хати Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки до уроку

ДОДАТОК  № 1.

 

1. Читати виразно треба для того, щоб інші люди зрозуміли те, про що ти читаєш.

2.  Читай те, що написано, не пропускай слова, не ковтай закінчення.

3. Слідкуй, щоб слова не зливались одне з іншим.

4. Під час декламування не опускай голови і достатньо широко відкривай рота.

5. Правильно вимовляй всі слова (правильно передавай звуки та правильно роби наголос)

6. Для виразності читання  зупиняйся на всіх комах, крапках.

7. Читай  голосно і не дуже швидко.

8.  Щоб прочитати виразно, треба   зупинятися на розділових знаках. Коротка пауза (|) робиться там, де стоїть кома. Довга пауза (||) — там, де стоїть крапка, тире, двокрапка, крапка з комою.

9. Щоб прочитати виразно, треба зрозуміти зміст твору, уявити собі те, про що читаєш. 

10.Усі паузи, які ти робиш, коли читаєш твори, звуться логічними. Вони можуть бути не тільки на місці розділових знаків і вказують на твої почуття чи твоє відношення до того, про що ти читаєш.

 

 

Правила виразного читання:

1.Ознайомся зі змістом тексту.
2.Спробуй уявити собі те, про що читаєш.
3.Визнач своє та автора ставлення до подій, головних героїв твору.
4.Читай із певним настроєм , намагайся передати його інтонацією.
5.Читай із певною силою голосу.
6.Дотримуйся логічних пауз.

 

 

 

ДОДАТОК № 2

 

СКАРБНИЧКА НАСТРОЮ

 

1. Твій настрій повинен показувати, що ти   відчув і зрозумів те, про що говориш.

 

2.Захоплення читця допомагає йому утримувати інтерес тслухачів і не залишить їх байдужими.

 

3. Налаштуй своє серце і це допоможе тобі та слухачам глибоко заринутись

у події, які відбуваються у творі.

 

4. Слідкуй за виразом обличчя та жестами: вони повинні допомогти тобі висловити почуття.

 

5. Потрібно, щоб міміка та жести були природніми. Тренуйся перед дзеркалом.

 

6. Вмій володіти собою, щоб слухачі думали не про тебе, а про те, про що ти говориш.

 

7. Читай із таким настроєм: радість, гордість, захоплення, задоволення, незадоволення, ніжність, жаль, любов, смуток, сум, туга, біль, тривога, страх, жах, сором, гнів, обурення, здивування, впевненість.

 

8.Читай із такою силою голосу:як звичайно, голосніше, ніж звичайно, тихіше, ніж звичайно, голосно, дуже голосно, тихо, дуже тихо, криком,  пошепки

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  №  3

 

 

 

 

 

ТРОПИ

 

1 Епітет (від гр. — додаток). Художнє означення найбільш суттєвої риси явища або предмета, які зображуються. Епітет може виражатися різними частинами мови. («Береза плакуча», «світе вольний, несповитий», «грім залізний», «синь прозора»)

 

2. Метафора (Від гр. «теіаркога» — перенесення.) Вид тропа, що побудований за принципом подібності, ґрунтується на зображенні предметів за різними ознаками (Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Леся Українка). Спив я горя повний келих (П. Грабовський)

 

3. Порівняння  Пояснює малознайомий предмет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем. (Зашипіли, мов гадюки (71 Шевченко). Привітаю вас, як діток (Т. Шевченко)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 5