Урок з теми Захист міні - проекту "Опале листя: користь чи шкода?"

Урок _____                                                         _______________

Тема: Міні – проект – «Опале листя: користь чи шкода?»

Мета проекту: знаннєвий компонент навчитись розрізняти явища природи за ознаками, за яких вони відбуваються; формувати уявлення про пристосування рослин до змін навколишнього середовища; навчитись фіксувати певні спостереження; розкривати причини появи осінніх явищ в житті рослин шляхом встановлення зв’язків між ними;

діяльнісний компонент розвивати основні поняття про осінні явища в природі рослин; розглядати рослини як об’єкти живої природи, що історично склалися разом із усіма взаємодіями та пристосуваннями до зимовиx умов; формувати естетичне сприйняття природи і навички поведінки в природних ландшафтах; розвивати екологічну свідомість як основу для формування екологічного мислення та культури поведінки у довкіллі;

ціннісний компонент виховувати любов й бережливе ставлення до живої природи та рослинного світу в цілому.

Очікувані результати: виготовити плакат, який буде ілюструвати дослідження впливу опалого листя на довкілля. Після виконання проекту учні повинні знати: що відбувається у житті рослин восени; чому листя опадає і яка користь від опалого листя, а яка шкода

Завдання проекту:

 1. Організувати роботу над проектом.

2. Встановити зв'язок з попередньо вивченим матеріалом.

3. Розвивати в учнів логічне мислення, любов до краси природи.

4. Формувати навики роботи з текстом, відокремлюючи головні поняття.

5.  Навчати учнів висловлювати свою думку.

Хід уроку

І етап. Організаційний.

1. Актуалізація опорних знань. відео

Осінь чудова пора року, яку люблять оспівувати поети, озвучувати музиканти, зображувати художники. Жоден  художник у світі не може зобразити всю палітру кольорів, що є у цього килима. Жоден композитор не може передати неповторний шепіт листя під нашими ногами. Але мимоволі задаєш собі запитання – чому опадає листя?  Що з ним стається взимку? Добре це для довкілля чи ні? Які явища при цьому відбуваються? До речі, давайте пригадаємо явища природи. Я буду зачитувати речення, а ви скажіть, про які явища іде мова

Мозковий  штурм

На гілочці із бруньок виросли зелені листочки    (біологічне)

Ціле літо зеленіли, поки не пожовтіли    (хімічне)

Золотим скарбом упали на землю    (механічне)

Яскраве сонечко освітило на них краплинки роси  (світлове)

Зігріло його своїм лагідним промінням  (теплове)

Вітерець закружляв їх у веселому таночку   (механічне)

Але Земля притягнула  листочки до себе    (магнітне)

Вона ніжно їм прошепотіла: Які, ж ви красиві: були зелененькі,а стали жовтенькі!    (звукове)

2. Повідомлення теми і мети проекту.

      Ми з вами повторили  явища, які відбуваються в природі, зокрема для листя, що опадає характерні усі явища природи. До нас на урок завітав незвичайний листочок, який просить вас допомогти йому розібратися в проблемі: шкода чи користь опале листя для навколишнього середовища? І темою нашого сьогоднішнього уроку є виконання  міні-проекту  на тему: «Опале листя – користь чи шкода?» слайд 1, 2

Мета нашого проектування: виготовити екологічний плакат, який буде ілюструвати властивості опалого листя.

ІІ етап. Інформаційний, підготовчий.

Розповідь вчителя (презентація)

Актуальність теми: слайд 3 Як відомо, людська діяльність наносить шкоду, а подекуди призводить до повного знищення природних ландшафтів, в тому числі і рослинного світу, який нас оточує. Тому необхідним є пояснення учням важливості процесів та явищ, що відбуваються у природі, а саме на прикладі ролі осінніх явищ у житті рослин.

Об'єднання у групи. Ви поділені на групи, які мають свої завдання.

1 група Біологи

2 група Хіміки

3 група Технологи

4  група Правознавці.

 Команди мали відповісти на запитання, які  перед ними були поставлені на початку дослідження. Для цього мали використати найрізноманітніші джерела інформації.

•     Які ж джерела використовували ви?
•     Про результати своєї роботи ви розкажете своїм однокласникам, а вони можуть їх доповнити, тож будьте дуже уважними, адже ваше завдання – зібрати максимум інформації з теми нашого проекту.

Самостійна дослідна робота

Створюються чотири робочі групи. Кожна група  отримує аркуш ватману, маркери, роздавальний матеріал, завдання для групи.

Робота в групах

1 група «Біологи». Слайд 4

Прочитати запропонований текст (додатковий матеріал для групи № 1) і знайти в ньому відповіді на запитання.

Що таке листопад?

Коли дерева скидають листя?

Чи всі дерева скидають листя?

Листопад – це шкідливе чи корисне явище в житті рослин?

2 група «Хіміки»  Слайд 5

Прочитати запропонований текст (додатковий матеріал для групи № 2 ) і знайти в ньому відповіді на запитання.

Що робити з опалим листям? Вивозити чи палити?

Яку шкоду може завдати багаття з опалого листя?

Які забруднювачі повітря надходять у навколишнє середовище при спалюванні опалого листя?

Що являють з себе тверді часточки згорівших речовин і чому це небезпечно для здоров'я?

Спалювання листя – шкода чи користь?

3 група «Технологи»  Слайд 6

Прочитати запропонований текст (додатковий матеріал для групи №3)  і знайти в ньому відповіді на запитання.

Чи існує якась альтернатива спалюванню опалого листя?

Як виготовити компост?

Що  можна  зробити з компостом?

У чому переваги компосту?

Перегнивання листя – шкода чи користь?

4 група «Правознавці»   Слайд 7

Прочитати запропонований текст (додатковий матеріал для групи № 4)  і знайти в ньому відповіді на запитання.

Чому не можна спалювати опале листя?

Які нормативні документи забороняють спалювання листя?

ІІІ. етап. Презентація проекту.

Оформлення «Екологічного віснику», як результат роботи над проектом

Учні висловлюють свою думку про те, що дослідили в ході проекту.  Слайд 8

ІV. Контрольно-оцінювальний етап

Створення проекту та його захист

(Кожна група захищає свій проект біля дошки. Група одержує бали за захист)

V етап. Підбиття підсумків

Як підсумок ставиться запитання:

І все ж таки скажіть чи любите ви осінь і за що?

Відповідь вчителя:  «Осінь надихає, заставляє задуматися про сенс життя, для чого ми живемо, адже і у житті людей колись теж наступає осінь – так називають старість людини».   Пропонується послухати вірші відомої, талановитої, сучасної  української поетеси Ліни Костенко. Демонструється слайд-шоу. 

VІ. Домашнє завдання скласти розповідь, або казку про подорож осіннього листочка.

Додаток 1.  Загадки. (Резерв часу)

1) Коли це буває,

 Що клен запалає?

 А прихопив морозець

 Та повіяв вітерець,

 Весь вогонь на землю впав,

 Зовсім клен без листя став. (Восени)

2)  Прийшла дівчина до хати,

 Узялась хазяйнувати:

 Вправно скриню відімкнула,

 В жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь)

3)  Чарівник прийшов у ліс,

 Фарби, пензлика приніс.

 У діброві та садочку

 стали жовтими листочки. (Жовтень)

4)  Невидимка ходить в гаї,

 Все дерева роздягає.

 Хто вона? (Осінь)

5)  Розкажіть, діти, хто те добре знає,

 Яке коротке літо восени буває? (Бабине літо)

6)  Жовте листячко летить,

 Під ногами шелестить

 Сонце вже не припікає

 І коли це все буває?(Восени)

7) Виснуть хмари низько-низько,

 Опустили пасма-коси.

 Всюди мокро, всюди слизько –

 Ходить нашим краєм… (Осінь)

8) Огляда суворо скоса

 Степ, ліс, села і міста;

 Розпустила сиві коси,

 А їх буря запліта. (Осінь)

9) Прохолодно. Жовкне листя.

 Горобина у намисті.

 Птах у вирій відлітає.

 В яку пору це буває? (Восени)

10) В жовте лист пофарбувала,

 Урожай с полів зібрала.

 Золотила вербам коси

 Чарівна цариця - …(Осінь)

11) Дрібненький дощик сумно плаче,

 І листячко жовтогаряче

 З дерев поволі опадає.

 Яка пора це наступає? (Осінь)

12) Голі поля,

 Мокне земля.

 Дощ поливає,

 Пташки відлітають.

 Хто скаже,

 Хто знає,

Коли це буває? (Восени)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГРУПИ № 1

 

Листопад — природне явище опадання листків у рослин. Листки опадають масово в певні періоди або поступово протягом тривалого часу. В основі листопада  здебільшого лежать вікові фізіологічні зміни в листках. Масовий листопад  — корисне пристосування до переживання періодів з несприятливими умовами існування. У рослин помірних зон листопад  відбувається восени, у більшості рослин зон жаркого клімату — з настанням посушливого періоду. Перед листопадом в листковій пластинці послаблюється утворення складних речовин і посилюється їх розпад; біля основи її утворюється віддільний шар. Місце прикріплення листка до пагона вкривається захисним шаром. Під впливом ваги листка, атмосферних  опадів і поривів вітру, зв'язаний з листком судинно-волокнистий пучок розривається, і листок відпадає. Іноді у відмерлих листків віддільний шар клітин не встигає утворитися, і вони залишаються протягом тривалого часу на рослині. Листопад викликаний штучно, називають дефоліацією.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГРУПИ № 2

 

Спалення опалого листя призводить до забруднення повітря, проблем зі здоров'ям та небезпеку виникнення пожеж. В недавньому минулому люди відвозили листя та інші відходи зі свого подвір'я на звалища або користувалися послугами машин по збору сміття, наданням яких займалися органи місцевого самоврядування. Через те, що місця для звалищ катастрофічно не вистачає, у багатьох областях України органи влади заборонили скидати опале листя та інші відходи з дворів на території звалищ. Отже єдиним виходом з ситуації що склалася для власників присадибних ділянок, городів та приватних господарств є спалення листя та інших відходів на своїх подвір'ях.

Кожної осені власники господарств та присадибних ділянок по всій Україні збирають опале листя у купи та спалюють його. Зелені насадження є не тільки "легенями" планети, киснем яких дихає все живе на Землі. Вони також виконують важливу роль біологічного фільтру, який очищує навколишнє середовище. Подібно фільтрувальному паперу, вони затримують на собі величезну кількість забруднювачів, про що свідчать наступні показники. Так, листя рослин на 1кг насаджень поглинають за сезон вегетації:

- 200-400 кг сірчистого газу (1 кг листя тополі у перерахунку на суху масу

відфільтровує у середньому 150 г, ясеню - 18 г, липи - 10 г, акації білої - 69 г,

в'язу-39 г);

- 5-10 кг вуглекислого газу (25-річне дерево тополі поглинає 44 кг, дубу - 28

кг, липи -16 кг, ялини - 6 кг);

- від 14 до 65 г пилу (доросле дерево в'язу осаджує 28 кг, верби - 38 кг,

клену - 28-33 кг, тополя - 34 кг, шовковиці - 31 кг, ясеню - 27 г, каштану - 1 6 кг);

- 370-380 г свинцю (тобто стільки, скільки його викидається автотранспортом при спалюванні 450-600 л бензину). Крім свинцю, листя затримує і інші токсичні метали - мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо та ін. В цілому одне доросле дерево "чистить" майже 20 тис. м³ повітря на висоту до 10 м від поверхні грунту. Завдяки фільтруючій здатності рослин, вміст шкідливих речовин в атмосферному повітрі знижується на відстані 1 км від джерела забруднення на 25-29 %, на відстані 2-2,5 км - на 45-60 %, на відстані 5 км - на 75-86 %.

Відкрите спалювання листя вивільнює у навколишнє середовище маленькі часточки твердих згорілих речовин та вуглеводні, в яких містяться отруйні, подразнюючі речовини та канцерогенні компоненти. Дим від спаленого листя містить окис вуглецю. Але найголовнішим є те, що цими шкідливими речовинами дихаємо ми з вами!!!

Дим, від спаленого листя складається з дрібних часточок, які містять компоненти-забруднювачі. При попаданні в органи дихання, ці мікроскопічні часточки можуть досягти найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об'єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей.

Окис вуглецю, або чадний газ - це невидимий газ, який виділяється в

результаті неповного згоряння. Листя, що спалюється, є одним з джерел утворення викидів окису вуглецю. Чадний газ потрапляє у кров через легені і з'єднується з червоними кров'яними тільцями, а це зменшує кількість кисню, яку можуть отримати червоні кров'яні тільця та доставити до тканин людського тіла. В результаті впливу цього газу на людський організм можливі запаморочення, головний біль та загострення респіраторних хвороб. Новонароджені, немовлята, курці, літні люди, особи з хворобами серця та хронічними хворобами легень є більш вразливими до дії окису вуглецю.

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГРУПИ № 3

КОМПОСТУВАННЯ

 

Метод компостування є безпечним способом переробки листя та інших органічних відходів, що не шкодить довкіллю. Робити компост зовсім не важко! Компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір'я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Вичистіть ділянку від дерну та трави. Поставити невелику огорожу навкруг своєї компостної ділянки, на кутках вбити  кілки. Залишити достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи. Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не маєперебільшувати 30 см. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній - за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Зазвичай, компост "достигає" за 3-6 місяців після того, як ви почали з ним роботу. На цей час компост стає темним та пухким матеріалом. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах. Правильне компостування не сприяє погіршенню стану здоров'я та не підвищує ризик виникнення пожеж, а, фактично, є своєрідною "допомогою" для садів, городів та інших земельних угідь.

Компост може стати у великій пригоді на вашому подвір'ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан ґрунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію ґрунту. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні ґрунту позбавить вас від проблеми руйнування ґрунтової кірки на вашому городі після кожної зливи для того щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у ґрунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур'янів, покращує температурний режим ґрунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГРУПИ № 4

Чому не можна спалювати опале листя?

 Згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.771) в населених пунктах відкрите спалення листя заборонене! Більше того, переведені у грошовий еквівалент, наслідки спалення листя стосовно здоров'я та впливу на навколишнє середовище можуть бути дуже дорогими. Ці кошти включають:

1) збільшення кількості випадків погіршення здоров'я та збільшення витрат на їх лікування;

2) зростання кількості випадків пожеж у домівках та у лісі;

3) сажа від спаленого листя, що осідає на будинках, псує їх зовнішній вигляд та вимагає затрат на відновлення первинного вигляду.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 77. Самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-340 гр.)

Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів (340-1360 гр.) доходів громадян.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(...)

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Стаття 9. Екологічні права громадян України

Кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; (...)

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Стаття 12. Обов'язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Громадяни України зобов'язані:

а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища: (...)

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій

3.6.14. Спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.

3.7,4. Прибудинкова територія повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.

Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України

3.6. На території зелених насаджень забороняється:

- випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання ґрунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати ґрунтову кірку. На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення фунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат.

Спалювати листя категорично забороняється