Урок з трудового навчання "Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистецтва"

Урок з трудового навчання

 

 

 

Тема:Писанкарство як вид декоративно-прикладного мистецтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Розширити і поглибити уявлення дітей про історію походження писанки, про народну символіку; ознайомити із традицією описування писанки як оберегу, розповісти про основні символічні знаки писанки, їх магічне значення, роль кольорів. Розвивати окомір, естетичні смаки, творчу уяву, просторове та технічне мислення. Виховувати бажання продовжувати і розвивати традиції українського народу.

Наочність: види писанок, інструкційні картки, стенд «Види писанок різних регіонів України», плакат з символами писанок.

Епіграф:

Писанка - це неповторне багатство.

Його треба берегти, як безцінний скарб!

Нам слід пишатися ним перед усім світом.

О. Довженко.

Хід уроку.

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація знань учнів.

Вчитель: Яке з найвеличніших християнських свят року ви знаєте?

За українською традицією Великдень - найбільше свято року, і з ним, діти, пов'язано багато народних звичаїв.

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І писанку, як усмішку, підносить,

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

3. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель: Про один із звичаїв на Великдень ми сьогодні поговоримо. Я, загадаю вам загадку і вона допоможе пригадати один із них.

Як уродилося, то було біле,

Тепер подивіться, рябеньке я ціле.

Мені змалювала Яринка боки

У жовті, червоні і сині квітки.

Лежу на столі, біля круглої паски

Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски,

До хрону, до масла, до банки сміюся,

А ну відгадайте лишень, як я звуся.

(Писанка)

Про який народний звичай згадується у загадці? (Писанкарство)

Сьогодні ми з вами поговоримо про берегиню із глибини століть.

Кожен народ прагне увійти до світової цивілізації зі своїм національним культурним набутком. Для нас, українців, було б очевидно достатньо, якби ми представилися лише одним мистецьким витвором - писанкою.

Писанка - символ України, пам'ять про рідну землю, рідний край, оберіг на цій землі.

Дорогі діти, до сьогоднішнього уроку деякі з учнів мали провести невелику дослідницьку роботу про цей вид декоративно-ужиткового мистецтва, давайте заслухаємо їх.

Дослідницький міні - проект: «Писанки - міфи та реальність» (виконаний у вигляді міні - газети) (Додаток 1)

Традиція оздоблення звичайних курячих яєць сягає глибокої давнини. Нажаль, слаба тривкість шкаралупи яйця унеможливила наступним поколінням любуватися експонатами праісторичної доби. До наших днів дійшов лише один зразок. За свідченням фахівців, його виготовили ще в X сторіччі. Отже, ще тисячу років тому в Києві працював ремісничий цех, який виробляв українські писанки з глини, котрі експортувалися в інші країни.

У наших предків писанка була символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Тепер вона стала невід'ємною частиною великоднього свята.

Завела нас веснянка у коло,

Красне сонце веде всіх заруки.

І квітки — наче струни навколо

Таємничі вихлюпують звуки.

І земля — ніби писанка світла

Кольорова, весела сьогодні.

В церкві люди — святкові й привітні,

Бо воскресли воює дні Великодні.

Збереглося багато легенд про писанки, наприклад, ось така: «Доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Тож доки люди будуть жити між собою в злагоді та мирі, шануватимуть батьків своїх, дотримуватимуться рідних звичаїв і писатимуть писанки, доти ірод буде прикутий до скелі. Якщо ж люди перестануть це робити - він зірветься з ланцюгів і в світі запанує зло.

То ж давайте низько вклонимося нашим пращурам, які творили й зберігали для нас цю красу і будемо писати писанки!»

Гарна писанка у мене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж: них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала п'ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: «Молодець!»

Я цю писанку, напевно,

для Іванка залишу,

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

Вчитель:

Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова писати)

 

Дослідницький міні - проект «Писанки – які вони?» (виконаний у вигляді мультимедійної презентації) (Додаток 2)

Розрізняють такі види великодніх яєць: крашанки, дряпанки, мальованки, крапанки та писанки.

Крашанки - яйця фарбовані в один колір рослинними або аніліновими барвниками (червоний, жовтий синій та ін.).

Дряпанки - яйця фарбують в один колір, а потім голкою або шилом вишкрябують орнамент.

Мальованки - виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на  світлому тлі шкарлупи.

Крашанки - накрапують на шкарлупу яйця маленькі крапки, середні і великі і кружальця воску з почерговим занурюванням їх у фарби, обов'язково від світлої до темної.

Писанки - за допомогою писачка наносять воскові орнаменти та зображення і занурюють у фарби.

 

Вчитель: А тепер, давайте послухаємо що означають кольори та орнаменти на писанках.

 

Дослідницький міні - проект «Чому писанка кольорова» (виконаний у вигляді статей до стаціонарної газети «Берегиня») (Додаток 3)

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця. Ось одна з них: «Після смерті Христа сім іудеїв зібралися на бенкет. Серед страв була смажена курка і круто зварені яйця. Під час бенкету хтось сказав, що Ісус воскресне на третій день. На що господар дому заперечив: «Якщо курка на столі оживе, а яйця стануть червоними, тоді він воскресне». І тієї ж миті яйця змінили свій колір, а курка ожила».

Червоний - колір життя, крові, колір дня, радість життя, кохання.

Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Жовтий - символ місяця, зірок, життя, це колір хлібного лану, жита.

Чорний - дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.

Ввечері матуся нас чарує –

Писанки на виставку малює.

Віск черпає пищиком із блюдця,

її очі лагідно сміються,

її очі світяться у ласці:

Квітоньки на писанці зірчасті,

А на другій — півники та бджоли,

Ми таких, не бачили ніколи.

А на третій - олені і сарни,

На четвертій — рушничок прегарний.

Дивиться і тішиться матуся.

Я у неї малювати вчуся.

Дослідницький міні - проект «Символи на писанках» (виконаний у вигляді мультимедійної презентації) (Додаток 4)

Орнаменти на писанках бувають такі: рослинний, тваринний, геометричний, побутовий.

Відомо понад сто символічних малюнків, з них найпопулярніші ось які:

кривулька, що означає нитку життя;

зірка, хрест - сторони світу;

сонце - джерело світла і життя;

зоря-знак неба;

граблі - символ дощу;

свастика - це знак святого вогню і сонця, як охорона перед злими духами;

дерево життя - символ природи, що безперервно відновлюється;

дубове листя - символ Перуна, бога чоловічої, сонячної енергії;

олень - міфічна тварина, образ якої пов'язується зі сходом сонця;

риба - символ здоров'я, знак води, родючості, життя і смерті. На писанках можна бачити в оточені квітучого зілля і риб стилізовану жіночу поставу з піднятими догори руками - Велику Мати, Берегиню роду і всього живого. Вона завжди в центрі світобудови, звідусіль осяяна зорями. В одній руці тримає галузку дерева життя, в іншій - випромінююче Сонце.

Несу подвір'ям писанку,

Гарнесенько розписану.

У мене на долоньці

Вона, неначе сонце.

Свою яскраву писанку,

Теплом душі розписану,

Дарую в день святковий

Я з радістю й любов'ю.

І я одержу писанку,

На ній мені написано,

Щоб я була, як квітка,

Як сонечко улітку.

Крашанками і писанками обмінювалися, давали їх рідним і близьким. Дарувати писанку - означає бажати щастя, здоров'я, доброї вдачі. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.

Зарум'янилися щічки

В донечки і мами,

Два кошики, мов дві чічки,

Стоять з писанками.

Є і крашанки між ними,

І яйця біленькі,

Із боками золотими

Пасочки маленькі,

На Великдень рано-рано їх підем святити,

І свяченим на сніданок

Будемо ділитись.

Вчитель:

А тепер давайте розпочнемо практичну роботу і хай музика допоможе творити красу і добро.

5.Практична робота.

Скласти орнамент писанки на папері з подальшим виготовленням писанки на наступному уроці. Виконати тренувальні вправи - нанести орнамент на яйце олівцем.

Чергові роздають інструкційні карти. Учні виконують поставлені перед ними завдання, дотримуючись технології виконання писанок. Вчитель допомагає, при потребі виправляє помилки, контролює дотримання правил безпеки праці, охайності в роботі.

6. Узагальнення знань учнів.

Перехресне опитування учнів з метою виявлення рівня розуміння теми, засвоєння матеріалу.

Вчитель пропонує учням розгадати головоломку.

1.         Писанки, вкриті кольоровими плямами на тонованому тлі.
2.         Декоровані гравіруванням на пофарбованій поверхні писанки.
3.         Писанки, розписані пензлем.

1	к	р	а	п	а	н	к	и
2.	д	р	я	п	а	н	к	и
3.	м	а	л	ь	о	в	а	н	к	и

 

Вчитель: А тепер, діти, давайте згадаємо, в які ігри грали крашанками.

Дослідницький міні - проект «Великодні ігри»

«Битки».

Гра «битки» полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, гострим кінцем догори, а другий б'є гострим кінцем свого яйця. Потім б'є другий по тупому кінцю, тобто по протилежному кінцю. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

Гра навбитки — своєрідне мистецтво. Треба вміти взяти яйце так, щоб удар прийшовся якраз по центру, де шкаралущу найважче розбити, добре стиснути його в руці, але щоб не роздавити, бити з рівною силою з того й другого боку — хто б'є по нерухомій крашанці, має більше шансів виграти. Багато важить уміння вибрати для гри яйце з міцною шкаралупою. Раніше, бувало, йшли на хитрощі: робили з обох кінців яйця — гострого і тупого — непомітні проколи голкою, видували білок і жовток, а потім заливали всередину розтоплений віск. Таке яйце звалося вощанкою, його звичайне яйце розбити не могло. Тому грати вощанкою вважали недозволеним прийомом.

Стали діти у кільце,

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

Розпочати цю забаву,

Дуже милу, престару —

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем...

Що не стукне — трісь і трісь,

Яйця тріскають чиїсь...

Марта рада далі йде...

Стук-стук-стук...

І раптом - хрусь!

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три.

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним...

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла.

А тепер відомо всім,

Всі за стіл до Олі в дім!

«Котки»

У «котка» грають так: з похилого місця, з перепоною внизу, котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Часто використовували при цьому спеціальні жолоби. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє.

Інший варіант - чиє яйце покотиться далі, той і виграв. Раніше ця гра була популярнішою від гри «битки».

«Захована крашанка»

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку; хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

«Крашанка на землі»

Кладуть яйце на землю. В десяти кроках від нього стоїть один з гравців, що хоче виграти яйце; йому зав'язують очі хусткою. З зав'язаними очима він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв, не дістане - програв.

«Куди показує крашанка»

Розкручують крашанку і накривають шапкою. Хто вгадав, куди яйце показує носиком, той виграв.

«Чиє яйце довше крутиться»

Гравці розкручують свої крашанки. Той, у кого вона крутиться найдовше - переможець.

Вчитель: В одну з ігор давайте пограємо, її правила: один з гравців кладе крашанку на землю і робить п'ять кроків. Іншому гравцю зав'язуємо очі, тричі обертаємо навколо себе і змушуємо зробити п'ять кроків. Потім розв'язуємо очі і він намагається дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирає собі.

Дослідницький міні - проект «Сучасний погляд на писанку» (виконаний у вигляді мультимедійної презентації) (Додаток 5)

7. Підведення підсумків уроку.

 Перевірка якості виконаної роботи. Оцінювання знань та вмінь.

8. Анкета-рефлексія.

- Чи задоволений ти результатом цієї роботи? А самим процесом? Чому?

- Якщо тобі дали б змогу ще раз виконати її, які зміни ти вніс би в хід виконання?

- Чи взявся б ти за цю роботу, якби міг передбачити її результат?

- Якби не взявся, то яку роботу хотів би виконати натомість?

- Над чим ти хотів би працювати далі?

9. Домашнє завдання. Підготувати яйце до розписування згідно з такими вимогами (видаються інструкційні картки):

1. Вибрати біле яйце середньої величини із шорсткою шкарлупою.

2. Помити яйце у літній воді, додаючи 1 чайну ложку соди на 1 літр води, обережно стерти бруд.

3. Покласти яйце у воду, вливши 2-3 ложки оцту, вийняти і просушити.