Тема: Вона на світі одна-єдина, наша Україна

Мета: виховувати любов та повагу до своєї Батьківщини, рідного краю; розвивати почуття гордості за свій народ, свою культуру; формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства; розвивати творче мислення, навички ведення дискусії.

ХІД УРОКУ

I . Організаційна частина

1. Привітання

Розквітають посмішки навколо,
Радісно луна веселий сміх. 
Це моя найкраща школа  
Зустрічає школярів своїх.

Знову свята радісні хвилини, 
Безліч вересневих привітань. 
Здрастуй, школо! Ненька-Україна 
Нас вітає всіх із святом Знань!

 

• Ось і закінчилося ще одне, сповнене веселощів і радості літо. Якби не впертий календар, то ми б і не повірили в це, адже зелень на деревах ще така свіжа, а небо таке пронизливо синє і високе. І лише замріяні осінні вечори підтверджують правоту календаря. А отже настав час вирушати у нову захоплюючу мандрівку дивовижною країною Знань.

 

II. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності 

1. Вправа «Акровірш»

• Сьогодні ми будемо говорити про чарівну землю, багату і щедру, співочу, сповнену краси, землю, прекраснішої від якої немає в світі. Діти, давайте прочитаємо вірш і спробуємо назвати країну, про яку буде йти мова на уроці.

 

Усіяна маком та житом

Краса її вічно жива.

Росою і сонцем повита,

Аж серце моє завмира!

Їй треба лиш щастя та миру,

Не скорять її вороги,

А ми відстояла свободу!

Тож славим її навіки!!!

• Яке слово утворилося? (Україна))

 

III. Підготовка теми і мети уроку

• Сьогодні ми перегорнемо сторінки цікавого журналу, який має назву: «Вона на світі одна-єдина, на Україна». Цього року наша молода країна відзначає 25 річницю своєї незалежності.

 

IV. Сприйняття нового матеріалу

Перша сторінка «Краса оспівана віками»

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

1. Гра «Склади слово»

• Діти, а якою ви уявляєте нашу Україну? Давайте спробуємо дібрати слова, що містять у собі склади слова Україна:

(Уквітчана, успішна, красива, найкраща, вільна…)

 

• Скільки слів можна підібрати, щоб описати Україну! Співуча, квітуча, красива, барвиста, прекрасна… сотні письменників, поетів, художників не втомлювалися підносити її красу у кращих творах мистецтва. Не дивлячись на складний історичний шлях, численні втрати і випробування, Україна змогла зацвісти буйним цвітом і до сьогодні продовжує вражати всіх своєю могутністю.
• Ми українці, і живемо на квітучій вільній Україні, яка є для кожного з нас Батьківщиною. А Вітчизна, як і мати, в кожного - одна. Тому її нам треба щиро любити, берегти, охороняти. Діти, які ростуть у нашій країнімудрі, чемні, багаті душею дітлахи, і вони у своїх серденьках несуть любов до матері - України.

 

Друга сторінка «Державні символи моєї Батьківщини»

• Наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції має також неповторні державні символи.
• А які державні символи ви знаєте? (Герб, прапор, гімн)

1. Слухання казки

• Зараз я пропоную послухати казку про державну символіку.

    Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

    Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

     А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

    З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 

2.Робота над змістом казки

- То хто ж ця матір?  (Україна)

- Кожна країна світу обов’язково повинна мати свої державні символи. Символ- це умовне позначення будь-якого предмета чи явища.

- Перший з них – це Герб - символічний знак, ключ до історії роду, міста, держави. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність.

- Державний прапор України – другий символ. Роль прапора - бути попереду, вести людей за собою. 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий національний прапор.

- Третім символом є Гімн. Це грецьке слово, що означає: урочиста, похвальна пісня на честь богів і героїв. Наш Гімн має назву «Ще не вмерла Україна». Слова написав Павло Чубинський, а музикку композитор Михайло Вербицький (1863 р.). Вони так припали до серця українцям, що їх приписували Т.Шевченку.( Ознайомлення з текстом гімну)

 

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться.

В різні боки нахиліться.

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте.

І за парти тихо сядьте.

Третя сторінка «Творимо майбутнє разом»

- Україна – це краплина сонця на карті світу. Наша земля наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель та повноводних рік.

- Послухайте ось таку притчу.

 

     Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:

- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?

- Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.

- Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.

     Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:

- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.

    Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру.   

    Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.

    Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.

 

 

 

• Діти, скажіть, як ви зрозуміли зміст притчі?
• Так і в нашій країні, кожне місто, кожна область – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.
• А яким може бути майбутнє України? Це залежить від кожного з нас. І ми повинні дбати про неї, щоб вона була багатою, квітучою, яскравою. А для цього нам треба любити її, плекати, захищати.

1. Робота в парах

• Заплющить очі. Уявіть те, чого в Україні ще немає, але працею людей, розумом учених, майстерністю ваших рук, талантом природи може виникнути, з’явитися через деякий час.
• Зараз я пропоную попрацювати в парах. Вашим завданням буде: протягом 4 хвилин намалювати, якою ви бачите нашу Батьківщину у майбутньому.

 

Рефлексія

- Зараз заплющте очі. Уявіть, що ви йдете через поле. на вас світе яскраве сонечко. Запам’ятайте ці відчуття. Ще трохи пройшовши через поли ви потрапили до лісу, сонячне проміння де-не-де торкається ваших плечей. Раптом почався дощик, легкі краплі якого падали на ваші руки, плечі, обличчя. Запам’ятайте ці відчуття. Розплющте очі.

- А тепер скажіть, які відчуття вам більше запам’ятались і чому?

 

2. Обговорення малюнків учнів

• Діти , давайте з вами подивимось як ви попрацювали в парах, що ви намалювати?  ( Представлення учнівських робіт)

 

VI. Підсумок уроку

• Ось і добігає кінця наш урок. Але те, про що ми сьогодні говорили, запам'ятайте на все життя. Бо нема нічого святішого і ріднішого на білому світі, ніж своя, рідна сторона, мила Вітчизна, світла і дорога серцю кожного українця. Наша Батьківщина – рідна Україна. Завжди пам'ятайте це і гордо пронесіть усвідомлення того, що ми – діти України. Несіть у світ добро і радість, як справжні українці, бо кожен з нас приходить у світ для добра.
• «Всім серцем любіть Україну свою, - І вічні ми будемо з нею!» - писав поет Володимир Сосюра. І кожен громадянин України прихиляється до цих слів, тому що у душі народу живе велика любов до його рідної і милої України.
• Давайте і ми віддамо частинку свого серця Україні, зі словами «Я віддаю частинку свого серця Україні, тому що…» ( учні чіпляють серця на плакат)

 

      А завершити наш урок я хочу словами М.Бакая

У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає, 
Лелеки здалека нам весни несуть. 
У рідному краї і небо безкрає, 
Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині, 
Її підхопили поля і гаї. 
Її вечорами по всій Україні 
Співають в садах солов ї.

І я припадаю до неї устами, 
І серцем вбираю, мов спраглий води. 
Без рідної мови, без пісні, 
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.