Урок з української літератури. 5 клас. Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді

Тема: Історичне минуле у художніх творах. Літописні оповіді.

„Повість минулих літ” – найдавніший літопис нашого народу.

Літописні оповіді: „Про заснування Києва”, « Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» ТЛ: літопис

Мета: ознайомити з літературною пам’яткою „Повість минулих літ”, з поняттям „літопис”, із змістом літописних оповідей „Про заснування Києва”, збагатити словниковий запас; розвивати навички виразного читання, висловлення власних міркувань про прочитане; сприяти вихованню пошани до історичного минулого нашого народу, почуття патріотизму . Прищеплювати гордість за славне минуле свого народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди, кубик Блума)

Форма уроку: урок-подорож

Обладнання: текст „Повісті минулих літ”, літописних оповідей „Про заснування Києва”,  ілюстративний матеріал, комп’ютер, телевізор.

Міжпредметні зв’язки: історія України, українська література, українська мова.

Методи і прийоми: робота в групах, робота у парах,

Очікувані результати:

• знатимуть про історичну та літературну пам’ятку „Повість минулих літ”;
• переказуватимуть літописні оповіді;
• усвідомлять душевну красу і силу наших предків.

Епіграфи:

Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.

О. Довженко

Хід уроку:

1.    Організаційний момент

Вчитель. Зустріч у 5 класі ( ранкові зустрічі)

               Продзвенів уже дзвінок,

починається урок.

Приготуйте без мороки

Все, що треба до уроку.

Книжку, зошит, ручку, олівці.

Приготувались?

Молодці!

Все у нас уже на місці,

залишилось тільки сісти!

Сядьте, дітки, всі гарненько,

Руки покладіть рівненько.

Голову вище підніміть,

Плечі свої розведіть.

Всі на мене подивіться,

і приємно посміхніться!

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель: Чи любите ви подорожувати? Сьогодні на уроці ми здійснимо екскурсію до країни „Історичне минуле нашого народу”. Наш маршрут:

Працювати ми будемо в групах, в кожній з яких будуть: історики, літературознавці, оратори. Отож в мандрівку...

Так, дітки, Ви мали випереджуюче завдання, для якого вам потрібно було об’єднатися в групи. А що ви мали зробити?

Діти: -Створити лепбук або проект на одну із тем «Як з’явилися перші книги у світі», «Як з’явилися перші книги в Україні».

( представлення лепбуку)

III. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

Вчитель: З далеких минулих часів дійшли до нас перші рукописні книги.

-Як ви гадаєте, чому така назва у книг?

Розшифруйте. ( на дошці ребус «Літопис»). Отож і ми дізналися тему нашого уроку. (називаю тему , мету) Запис у зошит теми уроку.

У вас запитують старші: «Скільки тобі років?» або «Скільки тобі літ?» Отже, назва книги пояснюється так: опис літ, опис подій за літами-роками.

А що нам скажуть літературознавці?

 Літературознавці.  ( Робота зі Словником). Літопис – зведення у хронологічному порядку коротких записів і детальних розповідей про історичні події та осіб.

Діти, давайте запишемо у зошити визначення що таке літопис.( робота з зошитом)

Вчитель. Київ – столиця Україна. Це місто-красень уже багато століть приваблює нас своєю історією, культурними шедеврами. Сьогодні ми дізнаємося про те, хто жив на наших землях, як було засновано великий Київ, як люди боролися з ворогом, захищаючи рідну землю.  

А зараз ми зупиняємося на І зупинці і послухаємо істориків.

 I зупинка: „Повість минулих літ”

Тут ми надамо слово 2 групі, яка підготувала  лепбуки на теми: «Найдавніші літописи», «Повість минулих літ» -найдавніша пам’ятка Київської Русі)

Перший історик:Найдавнішим з літописів є „Повість минулих літ”. Ви ще можете почути такі варіанти  назви „Повість врем’яних літ” або „Повість временних літ”. Повна назва твору – „Се повісті минулих літ, звідки почалась Руська земля, хто в Києві перший став князювати і звідки Руська земля стала буть”.

Первісний оригінал, як вважають вчені, створений славетним київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші варіанти, переписані та відредаговані – Лаврентіївський (1377) та Іпатський (І-ІІ десятиліття ХVст.).

Літопис розпочинається розповіддю про легендарний світовий потоп, далі йдеться про походження слов’ян, заснування Києва, в хронологічній (часовій) послідовності описані події, пов’язані з Київською Руссю.

Другий історик:

Науковці вважають, що автор був досить освіченою на свій час людиною. Він прийшов до Києво-Печерської лаври у 17 років і назавжди залишився тут, щоб стати не тільки монахом, але й літописцем, який може вважатися і письменником, й істориком.

Нестор був знавцем і давньоруських літописів, і творів іноземних літописців. Він володів кількома мовами, зокрема грецькою.

Третій історик:

Його твір – зведення в одне ціле різних літописів, створених його попередниками. Нестор творчо опрацював їх, збагатив власними оповіданнями, з-під його безсмертного пера вийшла цілісна й тематично завершена книга, яка читається як справді захоплюючий твір на теми нашої історії. Автор літопису вважається першим професійним істориком Русі, батьком нашої історії. Заслуга літописця Нестора в тому, що він зв’язав українську історію зі світовою. Показав нашу землю серед інших держав світу, довів, що народ не без роду й племені, що він має свою історію, якою має право пишатися, - така мета, яку поставив собі автор повісті.

Четвертий історик:

 Живописний портрет з уяви написав історик Михайло Брайчевський: „Одягнений в чорну одіж, Нестор з пером у руках застиг перед чистим аркушем. Його губи міцно стиснуті, а у великих очах світиться неспокійна думка про минуле чи про сучасне”.

Вчитель: А зараз у вас буде незвичайна зустріч: сам Нестор Літописець завітав до нас, щоб розповісти особисто про себе.

Заходить Нестор Літописець. Вітаю усіх присутніх. Я -Нестор Літописець, чернець народився 1056 у Києві. Після смерті Феодосія у 1073 прийшов до святої обителі сімнадцятирічним юнаком Печерського монастиря, ігуменом якого був Стефан, він і прийняв мене, постриг і вивів на диякона. Я належав до молодшого покоління монастирської братії.

Зростав я духовно серед мужів високого розуму, що були зразками духовності. Старався бути терпеливим, скромним і смиренним, називаючи себе грішним меншим братом у монастирі і натхненно возвеличуючи і прославляючи Бога.

Найвидатнішим  моїм твором є "Повість минулих літ" — літописний твір, над яким розпочав працювати у 1110 р. і який завершив у 1113 р. "Повість минулих літ, або звідки почалася Руська земля, хто в Києві першим став князювати " — це твір, складений на основі як раніше написаних літописів, архівних, народних переказів, оповідань, так і описання подій, свідком і учасником яких був особисто.

Щоб глибше пізнати свою історію, дітки, я займався пошуком першоджерел, що зберігаються у Володимир-Волинському та Святогірському монастирях, куди  спеціально подорожув.

Центральне місце в "Повісті" займають діяння великих київських князів. Описуючи події, я намагався бути максимально точним і об'єктивним, уникаючи будь-якої ідеалізації історичних подій та їх учасників.

Я як великий патріот наочно показав, що мій народ має славну і неповторну власну історію, свою духовну культуру. Саме тому був найпомітнішим виразником передової суспільної думки Київської Русі.

Відкриваю для вас, своїх нащадків, славні сторінки історії Київської Русі. Дорогі діти, читайте книги, адже великою буває користь від навчання книжкою; книги наставляють і навчають нас... Це — ріки,  — що напоюють всесвіт, це — джерела мудрості, в книгах же незмірна глибина..."  ---

- Дякуємо, Несторе Літописцю.

-До скорих зустрічей, я ще до вас завітаю

Вчитель: А зараз ми перевіримо, як ви запам’ятали, що розказував Нестор Літописець і напишемо Літературний диктант.

Літературний диктант

1. Як називаються найперші рукописні книги? (літописи)

          2. Ким і де вони створювалися? (монахами при монастирях)

3. Як називався перший літопис? („Повість минулих літ”)

4. Хто був автором його? (Нестор)

5. У скільки років Нестор став монахом Києво-Печерського монастиря? (17 років)

6. У якому місті народився Нестор? ( Києві)

(Кожне запитання оцінюється у 2 бали) А зараз взаємоперевірка, ставте +якщо відповідь правильна, - якщо неправильно.

     Наступна наша II зупинка „Про заснування Києва”

Вчитель:

Розповідь про засновників Києва довгий час вважалася вигадкою. Та коли археологи почали робити розкопки в Києві, вони виявили, що в глибоку давнину на трьох сусідніх горах у Києві (а вони називаються Щекавиця, Хоривиця, Старокиївська) справді було 3 поселення, що злилися потім в одне місто.

А зараз згенеруйте кюар коди і подивимось цікаву інформацію.

( Відео про Київ) ( Це унікальний Музей Становлення української нації, який створив наш земляк, буковинець Валерій Васильович Галан, у музеї створені експонати від Трипілля і до сучасності. Аналогів музею немає у всьому світі)  

Учитель:Легенда про заснування Києва зафіксована вірменським істориком VІІ ст. Зеноном Глоаком. Він розповідає про заснування Куара (Києва) Куаром, Хереаном і Ментеєм. Перші два імені нагадують імена Кия і Хорива. Ім’я сестри їхньої пов’язується з назвою річки Либідь, яка протікала на території древнього Києва, а сьогодні, одягнувшись в бетон, збереглася у вигляді підземного струмка.

Робота з підручником ( читання тексту с. 151 -153)

Оратори (виразне читання літописної оповіді с. 151-153)

Словникова робота:

Поляни – назва давньослов’янського племені;

Узвіз – вулиця з крутим спуском;

Сидів – жив;

Нарекли – назвали;

Перевізник – той, хто перевозить через річку на човні;

Тямущі – розумні;

Царгород – так слов’яни називали Константинополь;

Возлюбив – уподобав.

Перевіз – місце, де переправляться через річку.

А зараз, літераторознавці, за допомогою кубика Блума, дадуть відповіді на запитання:

1. Назви : Яке  плем’я заснувало Київ ?(поляни)
2. Поясни: Чому засновниками Києва вважають Кия, Щека, Хорива і Либідь ? ( це записано у літописі)
3. Чому: Місто Київ дістало свою назву на честь Кия( він був найстарший)
4. Поділись: Своїми враженнями про прочитаний твір.
5.  Придумай: Запитання для свого товариша.
6. Запропонуй: Що б ти запропонував своєму товаришеві дізнатися про Київ?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

 Вчитель.  Я повертаюся до епіграфа уроку. Кожна людина повинна знати свою історію, якщо не знає, то вона немає майбутнього. Наше життя складається з трьох гілочок – це минуле, теперішнє і майбутнє.

В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя і зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, нам потрібно об’єднатися і скласти пазли, щоб ми були нацією, яка має свою історію, звичаї, традиції, культуру.

 (Складання пазла карта України).

V. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Вчитель:

• Чи справдилися ваші очікування?
• Який герой літописних оповідань імпонує вам найбільше? Чому?

 (метод „Мікрофон”)

VI. Домашнє завдання

Достатній рівень: Прочитати літописні оповіді „Розгром Ярославом печенігів” (с.157).

Високий рівень:

Вчимося уявляти:

I група: Твір-мініатюра: „В чому значення давнього літописання для нащадків?”

II група: Якою ви уявляєте Либідь? Опишіть словами і намалюйте її.