Урок з української літератури "Шевченко - художник"

Про матеріал

Урок має на меті: поглибити знання учнів про Шевченка – художника; формувати вміння читати картини, робити висновки про цінність полотен; виховувати естетичні та патріотичні почуття, гордість за славне минуле нашого народу і його кращих представників.

Перегляд файлу

Тема: Шевченко - художник

Мета : Поглибити знання учнів про Шевченка – художника; формувати вміння читати картини, робити висновки про цінність полотен; виховувати естетичні та патріотичні почуття, гордість за славне минуле нашого народу і його кращих представників.

Обладнання: репродукції картин художника, аудіо запис, мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок уявної екскурсії.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя (на фоні аудіо запису мелодії «Реве та стогне Дніпр широкий»).

Дорогі діти, шановні гості, сьогодні ми побуваємо на екскурсії в уявній картинній галереї і познайомимося з творчим доробком Т.Шевченка. Бо Тарас Григорович не тільки поет світового масштабу, а й видатний художник, який належить до діячів світової культури.

Його художні полотна сповнені безмежної любові до пригноблених і гніву до поневолювачів. Дивлячись на них, відчуваєш непорушну віру автора у перемогу правди, добра над злом.

Дуже рано виявилися у хлопця здібності до малярства. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю.

Прагнучи стати художником, Тарас побував у трьох церковних малярів в науці, та жоден з них не виявив у Шевченка таланту.

Шевченко виріс, сформувався як художник на ґрунті передових ідей російського живопису. Учень Карла Брюллова, Шевченко разом з російським художником Федотовим стверджував метод критичного реалізму в російському образотворчому мистецтві.

ІІІ. Уявна екскурсія до картинної галереї.

А зараз ми побуваємо в нашій уявній картинній галереї «Шевченко - художник».

Екскурсію сьогодні проведуть Дубіна Катерина, Гребенюк Олександра, Діхтенко Олексій, Корвегіна Лілія, Корнієнко Світлана та Заварзін Максим.

$C:\Program Files\Microsoft Office\MEDIA\OFFICE12\Lines\BD21303_.gif$

Перший екскурсовод. Шановні друзі, картинна галерея «Шевченко - художник», в якій зібрано далеко не всі картини художника, складається з кількох хронологічно-тематичних експозицій:

Роботи художника періоду 1837-1843 рр.
Під впливом подорожей Україною 1843-1845рр.
Твори періоду заслання 1847-1859рр.
Роботи юних художників

Я познайомлю вас з раннім періодом творчості Шевченка - художника. Потяг до малювання у Тараса Шевченка проявився дуже рано. Він пишучи вірші в саморобних книжечках, прикрашав сторінки чудовими орнаментами. Ці візерунки викликали захоплення у Оксанки Коваленко – найщирішої подруги дитинства. А він, слухаючи слова похвали від дівчинки, говорив: «Ось виросту, навчусь малювати і намалюю тебе в стрічках, у квітах серед поля проти сонця».

Цілеспрямований вольовий хлопчик сам шукає собі вчителя-живописця. Після багатьох невдалих знайомств з дяками-художниками Шевченко потрапив в Лисянку до талановитого іконописця, який зразу зрозумів, що перед ним талановитий підліток. Потім за наказом пана Енгельгардта, якому він належав, Шевченко потрапляє в науку до майстра Ширяєва. Уже з перших років свого навчання у Ширяєва, відвідуючи водночас рисувальні класи «Товариства заохочення художників», кріпосний юнак звертався до тем з історії своєї батьківщини. Він звертається до історичної постаті Богдана Хмельницького, пише картину «Смерть Богдана Хмельницького». В 1844 році – офорт «Дари в Чигирині 1649 року».

Слайд

22 квітня 1838 року – сонячна дата в житті Шевченка. Активна участь видатних діячів російської і української культури (зокрема за участю Карла Брюллова, Жуковського) дарувала Шевченку свободу.

В цей період він стає улюбленим учнем Брюллова. Палка захопленість своїм талановитим вчителем, який на той час мав європейську відомість, Шевченко до деякої міри підпадає під вплив його художнього стилю. В брюлловській манері виконаний автопортрет. На ньому ми бачимо лице молодої, енергійної, сповненої мрії людини. Таким і був Шевченко, коли вийшов його «Кобзар».

Слайд

Приваблює акварельна робота – «Циганка - ворожка», яку Рада Академії відзначила срібною медаллю. Це були вже підступи до найбільшого полотна художника – «Катерина», в якому гостра соціально-викривальна тема прозвучала на повний голос. В основу покладена розповідь про трагічну долю дівчини-покритки. На фоні українського села виразно постає молода вродлива дівчина. Уже її зовнішній вигляд говорить, що вона селянка. Проста полотняна сорочка, така ж проста плахта, босоніж, а лице ніжне, вродливе, тільки дуже сумне. Очі не дивляться «на світ божий», голова схилена. А на задньому плані композиційно важливі деталі: на баскому коні від’їжджає москаль-офіцер; згущуються темні хмари, ніби віщують дівчині ще важчі переживання; осудливі погляди людей роблять життя дівчини нестерпним. Дивлячись на картину, пригадуєш рядки з поеми: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями, бо москалі, лихі люди, роблять лихо з вами». Правда, у художньому виконанні в композиції цієї картини є ще багато умовності, позначився вплив академічної школи, Шевченко ще не зміг повністю проявити свою оригінальність, але своїм ідейним напрямком ця картина стала важливою віхою в історії українського мистецтва.

Другий екскурсовод. Навесні 1843 року, після 14-літньої розлуки, Шевченко відвідав Україну. Їхав він в Петербург підлітком-кріпаком, а повернувся відомим поетом і художником. Він одержує велику кількість портретних замовлень, були написані портрети Маєвської, Єлизавети Кейкуатової, Іллі Лизогуба та інші. В цих портретах, особливо жіночих, теж помітний вплив Брюллова.

Слайд

Тут, на Україні, під впливом баченого і пережитого у Шевченка виникає намір написати ряд картин під спільною назвою «Живописна Україна». Після повернення до Петербурга Шевченко з ентузіазмом взявся до роботи. В своїй творчій роботі він виділив три напрямки: пейзажі України, сучасний побут, історичне минуле.

Шевченко перший з українських художників поставав перед собою завдання великого патріотичного значення – познайомити людей Росії з життям, побутом українського народу, з його минулим, з чарівною красою української природи.

Картини цього циклу виконані в манері офорту.

Слайд

Картина «Дари в Чигирині 1649 року» показує період історії, який передував Переяславській Раді. На картині зображено трьох послів – турецького, польського і російського з дарами Хмельницькому. Досить глянути на розгублену фігуру турка, на похмурого, що забився в куток польського посла, щоб зрозуміти всю безнадійність їх дипломатичної місії. І навпаки, постать російського боярина, сповнена спокоєм, гідністю, свідчать про його впевненість у тому, яким буде рішення Ради козацтва Запорізького.

В офорті «Дари в Чигирині 1649 року» історія України розкривається з реалістичних і демократичних позицій. Саме тому ця робота Шевченка вважається першим історичним твором в українському образотворчому мистецтві.

Слайд

Багато сюжетів з життя страждаючого народу жило в творчій уяві Шевченка. Він змалював найближче, найрідніше його серцю. «Хата батьків Т.Г. Шевченка в с. Кирилівці». У цій хаті пройшло його безрадісне дитинство, тут він зазнав вперше людську несправедливість, тут зародився протест проти утисків, зла, несправедливості.

Слайд

Шевченко створює ряд картин побутового характеру «Селянська родина». Образи селян поет змалював з великою любов’ю і повагою до простих людей.

Слайд

В картині «Старости» відображена простонародна сцена сватання. Наречена пов’язала старостам рушники через плечі і подає нареченому на тарілці вишиту хустку. Батько і мати вже благословили молодих. Здавалося б, звичайна побутова картина – народний звичай. Але коли пригадати, що в закріпаченій Україні одруження за волею пана, примусове утворення сім’ї було звичайним явищем, то стане зрозумілим, що цією картиною Шевченко захищав право молодих людей на вільний вибір.

Слайд

В офорті «Судна рада» на перший погляд, теж зображена проста жанрова сценка – старовинний народний звичай, який зберігався з докріпацьких часів, - громадський суд. Але який глибокий соціальний смисл закладено в цей твір. У Росії, країні дикого свавілля, єдиним суддею селян був їх володар – поміщик. Передові уми Росії – декабристи Пушкін, Бєлінський та інші виступали проти цього свавілля. Ось чому офорт «Судна рада», де показано народний гласний суд, демократичний, справедливий, протиставляється продажному офіційному царському суду.

Слайд

Ще більш гострою в соціальному плані є картина «Казка», в основу якої Шевченко поклав поширений у фольклорі багатьох народів сюжет про те, як людина перехитрила смерть. Вдивіться уважно, що зображено на цьому офорті? Фон являє собою характерний пейзаж українського села з хатою між деревами і вітряком, а на передньому плані солдат-каліка частує смерть тютюнцем. На перший погляд – це ілюстрація до казки, але під казковою оболонкою ховається зла сатира на миколаївську солдатчину. Відслуживши 25 років, загубивши на війні «за віру, царя і Отечество» ногу, повертається додому старий каліка, а на околиці рідного села його чекає лише смерть. Такий справжній смисл офорта «Казка». До циклу «Живописна Україна» увійшли також два пейзажі створених на основі натурних зарисовок – «В Києві»; «Видубецький монастир у Києві».

Слайд

З офортами «Живописна Україна» Шевченко заклав основи критичного реалізму в українському мистецтві і в цьому їх велике значення.

Третій екскурсовод. Ще будучи учнем Академії мистецтв, Шевченко брав участь в ілюструванні кращих російських видань того часу. У 1840 році він створив прекрасну акварель «Марія» на тему поеми Пушкіна «Полтава», на цьому творі позначається вплив Брюллова. Через рік виконав серію «Сліпа з дочкою» на тему своєї поеми «Сліпа» і першим ілюстрував повість Гоголя «Тарас Бульба».

Слайд

Навесні 1845 року Шевченко закінчив Академію мистецтв і вернувся на Україну. Але недовго довелось Шевченку жити на Україні. 5 квітня 1847 року він був заарештований і без суду засланий рядовим солдатом у далекі Закаспійські степи. На вироку цар Микола І власноручно написав: «Из запретом писать и рисовать». Формальним приводом до арешту стало те, що Шевченко був учасником таємної політичної організації «Кирило - Мефодіївське товариство», але найсуворіше покарання за створення обурливих і надзвичайно зухвалих віршів (поеми «Сон», «Кавказ», «Єретик»). Заборона писати й малювати була жорстоким ударом для поета і художника, який був у розквіті сил. І все ж у своїй, як говорив Шевченко, «незамкнутій тюрмі» за десять років створив найбільшу кількість чудових творів, в яких він постає перед нами як революціонер – демократ, який терплячи приниження, знущання, муки, ні разу не пошкодував, що став на шлях боротьби за краще життя знедолених. Про те, що він не зрадив своїм переконанням, він писав: «Караюсь, мучусь, але не каюсь». Це життєве кредо мало своє вираження і в творах живопису цього часу.

Четвертий екскурсовод. Твори періоду заслання можна поділити на три групи: портрети, пейзажі і жанрові композиції.

З портретів найцікавіші автопортрети Шевченка. Всі вони разом взяті становлять найцікавіший матеріал в дослідженні життєвого шляху художника.

У перший рік заслання Шевченко написав свій автопортрет, де зобразив себе у формі рядового солдата. Дивлячись на цей автопортрет, розумієш, наскільки болісним було для поета усвідомлення жорстокої кари. З портрета дивиться на нас ще зовсім молода людина, фізично міцна, розумом світяться очі, а погляд сумний, безрадісний.

Слайд

Доля трошки посміхнулась Шевченку у засланні. В 1848 році він був зачислений художником в експедицію капітана Бутакова, по вивченню Аральського моря. Крім того експедиція займалась пошуками корисних копалин у Казахстані. Капітан Бутаков був людиною благородною, передових демократичних поглядів, він ставився до Шевченка з повагою, а тому, порушуючи «величайшее предписание государево», дозволив Шевченку малювати. Так з’явились прекрасні твори. Художник створив багато акварельних пейзажів. Природа Казахстану з її безмежними далями підказали колорит і композицію пейзажів. У відомій акварелі «Новопетровське укріплення з Хівенського шляху» Шевченко зобразив форт, в якому провів 7 тяжких років. Шевченко глибоко відчував природу Середньої Азії і зобразив спалений сонцем степ, який ніби заснув. На безкрайньому просторі самотньо височить на пагорбі Новопетровське украплення. Хмара, яка нависла над землею, не тільки підкреслює безмежність простору, а й підсилює почуття безлюдності пустелі.

Слайд

Акварель «Туркменські аби (гробниці) в Кара-Тау» крім художньої цінності, має ще велике пізнавальне значення. Завдяки їй ми пізнаємо пам’ятки туркменського народу, які не збереглись до нашого часу.

Значне місце в творчості Шевченка періоду заслання посідають твори жанрової тематики. Придивляючись очима друга до життя і побуту людей, яких самодержавство називало інородцями, Шевченко побачив те, що знав з дитинства на Україні, - соціальний і національний гніт.

Слайд

На картині «Казахські діти – байгуші» Шевченко зобразив на другому плані себе. Кидається в очі сумний погляд, сповнений співчуття. Цей автопортрет, включений в жанрову сценку, дав можливість художнику показати своє ставлення до знедолених дітей, до простого казахського народу, приреченого російським царизмом на голод і вимирання. Твір «Державний кулак» є ніби продовженням попередньої картини. На картині зображені такі ж бідні діти – жебраки, які, чекаючи милостині, стоять під вікном, звідки їм назустріч грізно простягнувся важкий кулак. Твір викликає гнівне обурення у глядачів і гаряче співчуття до знедолених дітей і всього казахського народу, який терпів і соціальне, і національне гноблення.

Слайд

На картині «Казашка Катя» Шевченко зобразив дівчину із світильником в руках. У яскраво освітленому обличчі дівчини художник з великою симпатією і любов’ю показав її душевну чистоту. А світло від світильника символізує прагнення простого народу до світлого майбуття. До Шевченка ніхто так правдиво не зображував у мистецтві життя і побут казахського народу. Казахський народ, який не мав до Великого Жовтня свого образотворчого мистецтва, з повагою і вдячністю називає Шевченка своїм першим національним художником.

П’ятий екскурсовод. В останні роки заслання Шевченко створив серію робіт під назвою «Притча про блудного сина». Твори цієї серії вражають глибиною думки, критичною гостротою, в цих творах художник засудив пороки і жорстокість дійсності, яка його оточувала. Ці твори стали гострою сатирою на самодержавний лад.

Слайд

В картині «Кара колодкою» зображений на фоні казарми Новопетрівської фортеці солдат з дерев’яним кляпом у роті, це звичайно, не тільки звинувачення жорстоких порядків у армії, а і символ народу, позбавленого права голосу. Доречні тут слова Шевченка з поеми «Кавказ» «… від молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить». Праворуч від центральної постаті картини зображений профіль Шевченка, автор стверджує думку, що він очевидець цих жахливих знущань над простими людьми, людьми, які покликані захищати «царя і Отечество».

В другій картині цього циклу «Кара шпіцрутенами» протест Шевченка проти дикого свавілля досягає найбільшої сили. Перед нами постає картина дикої розправи. В дві шеренги вишикувані солдати, перед ними стоїть офіцер, який вичитав вирок: покарання шпіцрутенами. На передньому плані той, хто повинен пройти крізь стрій. З нього зняті кайдани, солдат зняв сорочку. З постаті видно, що це молода, дужа людина, але через кілька хвилин це буде шматок кривавого місива напівживої істоти, яка уже нездатна відчувати біль, бачити світ.

Ніхто з художників на Україні і в Росії до Шевченка і довгі роки після нього не піднімався до такої висоти соціального протесту.

Слайд

В картині «Казарма» Шевченко змалював жахливі умови, в яких перебували солдати 25 років служби. Тіснота, бруд, ніяких найменших умов для людини. Нари з якимсь ганчір’ям, над ними сохнуть онучі, білизна, брудні задимлені стіни, маленькі вікна майже не пропускають світла, в казармі напівморок, як на душі у солдата. Забутись на мить про своє нелюдське становище можна тільки в свято, випивши тут же в казармі горілки. В таких же умовах знаходився і сам Шевченко, він це доводить тим, що на передньому плані змальовує свою постать в профіль.

Шостий екскурсовод. Все найкраще, що було створено Шевченком після заслання, виконано в техніці офорта з акватиною. Виняток становлять лише деякі автопортрети і портрети, виконані фарбами. Серед них «Портрет артиста Щепкіна» і «Портрет Айри Олдріджа», видатного негритянського актора. За сміливістю, глибиною психологічної характеристики ці портрети можна поставити поряд з кращими портретами майстрів другої половини ХІХ століття.

Слайд

Серед офортів останніх років слід відзначити твори «Приятелі», «Старець на кладовищі», та портрет відомого російського скульптора віце-президента Академії мистецтв Ф.П. Толстого, який відіграв велику роль у визволенні Шевченка із заслання.

Слайд

Із офортних робіт треба відзначити автопортрети. Якщо порівняти ці автопортрети, написані в роки заслання і в останні роки життя, то побачиш і відчуєш весь трагізм долі Шевченка. Від моменту арешту 1847 до дня смерті пройшло 14 років, а солдатчина, жахливі умови життя, приниження перетворили молоду 33 літню людину в хвору немічну людину. Ці портрети звинувачувальні документи проти влади деспота-царя.

У мистецтві офорта Шевченко досягнув таких надзвичайних успіхів, що по праву заслужив славу першого офортиста Росії. Художники, друзі Шевченка, називали його «російським Рембрантом», а імператорська Академія мистецтв змушена була присвоїти йому почесне звання академіка гравюри.

У щоденнику, в повістях і особливо в автобіографічній повісті «Художник» міститься дуже важливі висловлювання Шевченка про мистецтво, в яких він виступає переконаним реалістом. Шевченко стверджує природу як основу художньої творчості, але він проти копіювання природи. Головним об’єктом мистецтва Шевченко проголошує людину – найвищий витвір природи. Людину освітлену щастям хотів бачити Шевченко, а такою людина могла стати тільки у суспільстві рівності і свободи і за таке майбутнє суспільство непримиренно боровся своїм багатогранним талантом Шевченко.

Третій екскурсовод. Завершуємо нашу екскурсію розділом «Юні художники і Шевченко». Перед вами роботи учнів нашої школи різних років.

Заслуговують на увагу роботи учениці 10 класу Корнієнко Світлани: ілюстрація акварельними фарбами до поеми «Катерина» та ілюстрація до вірша «Тече вода з-під Явора».

Майстерно виконані ілюстрації до поезії «Садок вишневий коло хати», «І виріс я на чужині» Сьоміною Анастасією, ученицею 11 класу.

Випускниця минулих років Теряєва Лілія, яка дуже добре малювала і посідала призові місця в різних художніх конкурсах, любила поезії Шевченка, а тому малювала до них ілюстрації.

По своєму побачила Катерину з однойменної поеми Шевченка Крайня Вікторія.

Перед вами роботи олівцем: «Шевченко – солдат» Войтович Наталі, «Реве та стогне Дніпр широкий» Лукіної Катерини. Всі ці роботи свідчать про те, що нам, далеким правнукам, Шевченко був близький, рідний і зрозумілий.

Ось і скінчилася наша уявна екскурсія.

ІV. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»