Тема:ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2–3 синоніми, антонім; пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2–3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати їх словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання Вправа 264 — Прочитайте текст і заголовок до нього. — Прочитайте міркування про необхідність збереження живої природи. — Назвіть дієслова. 2. Робота над прислів’ями — Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова. 1) Лежачого хліба нема ніде. 2) З малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас. 3. Каліграфічна хвилинка Ди сц пл ін дисципліна — Поясніть значення слова. Утворіть від поданого слова прикметник, розберіть його за будовою. III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ — Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Спостереження за мовним матеріалом Слухання казки К. Д. Ушинського СУПЕРЕЧКА Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені у місто їздить». А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую». Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу». Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці». — Що в цьому тексті вам не сподобалося? — Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати) — Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми) — Дієслова, протилежні за значенням,— антоніми. — Чи відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує? — Так, своїм смисловим навантаженням. — Слова, які мають кілька лексичних значень, називають багатозначними: земля, глухий, іти. Порівняйте: - Щонеділі жінки ідуть до церкви (відвідують). - Автобус іде до вокзалу (рухається в напрямку). - Іде вже другий тиждень канікул (минає). — Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає. — Слова з переносним значенням найчастіше вживають у художніх текстах. Наприклад: Літо в осінь забреда мрійною ходою. (С. Руднєв) 2. Робота за підручником (с. 136–137) Вправи 265–268 Матеріали до вправи 267 Навчати — передавати кому-небудь знання, уміння, досвід; давати поради, вказівки; наставляти. Навчатися — набувати яких-небудь знань, вивчати, опановувати щось; виховувати, виробляти в собі певні якості, риси, уміння. Говорити: голосно кричати, голосно покликати, звертатися до когось із запитанням, передавати думки. Прочитайте: говорили базікали розмовляли торочили розповідали патякали бесідували ляпали повідомляли пащекували — Чому ці слова записані у два стовпчики? 3. Фізкультхвилинка V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ 1. Робота в парах — Прочитайте байку. Знайдіть у тексті синоніми. ШВИДКА РОБОТА Сім діб по воду до ставу йшов Рак. На восьмий день придибав так-сяк. Її він доволік до хати. Збагачуємо мовленняІти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати, тюпати.
— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно їх лексичного значення.
за вітром (пропасти)
за водою (зникнути)
Піти на свій хліб (самостійно)
світ за очі (далеко)
2. Робота в групах Добирання синонімів до дієслів Бігти — мчати, нестись, летіти; думати — мислити, міркувати; йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати; доглядати — турбуватись, піклуватись. 3. Робота в парах Добирання антонімів Заплести — розплести; в’янути — цвісти; заходити — виходити; піднімати — опускати; з’єднувати — роз’єднувати; загадувати — розгадувати, відгадувати. 4. Поетична хвилинка — Знайдіть слова, які вимовляються однаково, та визначте, до якої частини мови вони належать. Песик шишку з лісу ніс І поранив собі ніс. Довелось Трезора звати, Щоб наклав пов’язку з вати. Проти ночі по травиці У курник повзе лисиця. Напоролася на вила, Цілу ніч від болю вила. 5. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях — Відгадайте загадку. - Старий дід мости помостив. Молода прийшла — мости рознесла. (Мороз і весна)
Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо. Складання (усно) спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова. 6. Самостійна робота — Замініть подані слова протилежними за значенням.Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити. VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ — Чи сподобався вам урок? — Чого ви навчилися на уроці? VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Вправа 269 (с. 137).