Джерела українських фразеологізмів
Мета уроку: дослідити джерела виникнення українських фразеологізмів, звернути увагу на тісний зв’язок фразеології з народним життям, фольклором; формувати вміння визначати походження фразеологізмів і пояснювати їх; розвивати в учнів усне та письмове мовлення; уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку; виховувати культуру мовлення, любов до рідної мови, уміння працювати в групах і самостійно.
Тип уроку:вивчення нового матеріалу з елементами дослідження та дискусії.
Форма проведення уроку:урок-дослідження.
Методи:словесний, практичний, наглядний.
Обладнання: підручник, словники, схеми, картки, мультимедійний екран.
Хід уроку
Епіграф:
Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона свята.
І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко
І. Організація навчальної діяльності учнів
А тепер за парту
Всі сідайте рівно.
Й до роботими візьмемось
Радо та сумлінно.
Створення «ситуації успіху». Вправа « Усмішка по колу»
— Доброго дня! Подивіться друзям у вічі й подаруйте посмішку. «Візьміть у руку свою усмішку» та передайте таваришеві.
ІІ.Перевірка домашнього завдання
Повторити параграф 15. Виконати впр. 129. С.50. *Твір-мініатюра «Сила та розум-краса людини».
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
IV. Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми продовжимо захоплюючу подорож у минуле, в історію мови. З давніх часів у нашій мові збереглися безліч слів і виразів, які ми легко, не- замислюючись, вживаємо в розмові, але часто, навіть, не здогадуємося про їх істинне значення, між тим їх історія цікава і повчальна.
Запишіть у зошити дату і тему уроку. На сьогоднішньому уроці спробуємо з вами дослідити джерела виникнення українських фразеологізмів, будемо формувати вміння визначати походження фразеологізмів і навчимося пояснювати значення їх.
1.«Мозковий штурм» (На дошці записані фразеологічні звороти, учням потрібно шляхом проголошення ідей вивести правило про те, що називається фразеологізмом).
Пекти раків, дати драпака, розбити глека, біла ворона (у результаті бесіди на дошці записуються ідеї, на основі яких виведеться правило).
1.Подумайте і скажіть, чи можна передати значення фразеологічного звороту одним словом?( За смислом фразеологічний зворот часто дорівнює одному слову).
2.Чи можна сполучення слів у фразеологізмі поширювати або замінити окремі слова, не порушивши при цьому смислу звороту?( Фразеологізм - стійке, нероздільне сполучення слів.)
2. Бесіда.
1.Що таке фразеологізми?
2.Як називається розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми?
3.Де можна знайти значення фразеологізмів?
Робота з теоретичним матеріалом підручника с.51-53.
Фразеологія української мови за своїм походженням неоднорідна. Основним джерелом творення і поповнення фразеологізмів є жива народна мова, з якої надходять у літературну влучні вирази, дотепи, жарти. Такі вислови пов'язані з обрядами, звичаями, побутом і характером народу.
Чи задумувались ви, звідки до нас прийшли фразеологізми? Як і чому вони виникли?(Велика кількість фразеологізмів виникла зі словосполучень на позначення вчинків людей у різних життєвих ситуаціях, спостереженням за явищами природи, тваринним та рослинним світом, історичними обставинами, різними ремеслами, народними звичаями, фольклором).
Фразеологізми або фразеологічні звороти — це стійкі сполучення слів, котрі використовуються для називання предметів, ознак, дій. Усі слова, що складають фразеологізм, разом передають одне лексичне значення, часто зовсім не співвідносне зі значенням слів, що його складають.
Джерела української фразеології |
|
Джерела |
Приклади |
1.Біблія |
Не одним хлібом живе людина; манна небесна |
2.Антична міфологія |
Вогонь Прометея; сізіфова праця;нитка Аріадни |
3.Історія |
Іду на Ви |
4.Усна народна творчість (прислів’я, приказки, народні примовки) |
Добрий початок – половина справи; ні пуха ні пера |
5.Народний побут |
Дати гарбуза, облизня піймати, кліпати очима
|
6.Крилаті вислови, афоризми |
« І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь .…» Т. Шевченко |
V. Систематизація і узагальнення вивченого
Вчитель: У нас сьогодні будуть змагатися 2 команди: ___і __. Команда, яка набере більшу кількість балів переможе.
Завдання 1. «Фразеологічна пантоміма» Оберіть одну з карток, на якій написано фразеологізм. Передайте його значення за допомогою жестів.Завданням вашої команди буде відгадати і назвати цей фразеологізм. Ця гра потребує не тільки знання фразеології, але ще кмітливості та артистичних здібностей.
1 команда: дати гарбуза, розбити глек.
2 команда: зарубати на носі, водити бика за роги.
Завдання 2. «Будь уважним, не дрімай, тварину – слово підставляй». Кожній команді потрібно підставити потрібні слова, щоб утворився фразеологізм.
Злий як (пес)
Упертий як (осел)
Німий як (риба)
Хитрий як (лисиця)
Надутий як (індик)
Голодний як (вовк)
Шкідливий як (кіт)
Полохливий як (заєць)
Глухий як (тетеря)
Завдання 3. «Скажи без затримки». Учитель називає слова, а учні кожної з команд по черзі швидко називають антоніми.
Сухий (мокрий), зло (добро), увійти (вийти), високо (низько), чистий (брудний), старість (молодість), починати (закінчувати), шкідливий (корисний), згадати (забути).
Завдання 4. «Фразеологічний детектив».
Сформулюй значення словосполучень одним словом
1.Пекти раків (червоніти)
2. Ні пари з уст (мовчати)
3. Звестися до нитки (зубожіти)
4. Байдики бити (ледарювати)
5. Баламутити голову (морочити)
6. Лити сльози (плакати)
7. Молоко під вусами не обсохло (молодий)
8. Брати верх (гору) (перемагати)
9. Накивати п'ятами (у теперішньому часі) ( втікати)
10. П'яте колесо до воза (зайвий)
11. Врізати дуба (померти)
Завдання 5. «Творчо мислимо». Закінчити речення за допомогою фразеологізмів, поданих у довідці. З’ясуй їх походження.
1. Математику він знає як свої..
2. Нові містечка ростуть як … .
3. Крутиться зранку до вечора як … .
4. Схожі ми з братом як … .
5. Що йому не кажи, йому все як … .
6.Несподіваний приїзд сусідів був як … .
7. Дощів цього літа було мало як … .
8. Після ранкової пробіжки сон як … .
9. Коли ми піднялися на гору, село було видно як … .
10. Дізнавшись, що розпочинається оперна вистава, Сашка як . .
Довідка. Свої п’ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло.
Завдання 6. «Віднови фразеологізми»
Покласти зуби …(на полицю);
вилами по воді …(писано);
заварити …(кашу);
прикусити …(язика);
ніде голці …(впасти );
як у воду …(впав );
покласти зуби на …(полицю );
мало каші …(з’їв ) .
Зараз надаємо слово журі. Назвемо переможців.
Завдання 7. «Плутанка». З-поміж поданих фразеологізмів випишіть тільки ті, що означають дуже мало.
З горобину душу, надути губи, пекти раків, кинути оком, тримати язик за зубами, котові на сльози нема, бити байдики, сидіти на шиї, на заячий скік, накивати п’ятами, вилетіло з голови, крапля в морі, зарубати на носі, з наперсток, на макове зерно.
Завдання 8. «Найрозумніші». Запишіть фразеологізми в такому порядку:
Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, увірвалася вудка, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, загнати у вершу, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму, по всіх швах, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, ловити окунів, брати бар’єр, кинути якір, увірвалася нитка, клювати на живця, покласти на обидві лопатки, на хвості сидіти, на всіх парах, на живу нитку, спіймати на вудку.
VI. Підсумок уроку
1.Бесіда
Чи потрібні нашій мові фразеологізми? Обґрунтуйте свою думку.
Метод « Мікрофон»
–На уроці я дізнався про …
–Як ти оцінюєш свою роботу на уроці?
2. Оцінювання знань учнів вчителем і виставлення оцінок за роботу на уроці.
VII. Домашнє завдання
Вивчити правила (п.33)
На високий рівень скласти кросворд із ключовим словом фразеологізм.
На достатній рівень вправа 138.
На середній рівень вправа 136.