Урок з української мови в 4класі з теми "Повторення вивченого про прикметник, як частину мови. Спостереження за роллю прикметників у мовленні".
Клас ділиться на групи. Під час роботи в групах, діти вчиться добирати прикметники до іменників, розрізняти їх у реченнях, спостерігати за їх роллю у мовленні, працювати над культурою письма.
Підсумок уроку проходить в ігровій формі, під час якої діти на "ялинкових кульках" записують компліменти ялинці, якими прикрашають її (малюнок на дошці).
Під час хвилинки-цікавинки діти діляться підготовленою інформацію про те, як святкували Новий рік у давні часи в різних країнах світу.
Відкритий урок з української мови в 4 -Б класі
Тема. Повторення вивченого про прикметник як частину мови. Спостереження за роллю прикметників у мовленні.
Мета: актуалізувати знання учнів про прикметник як частину мови; з’ясувати роль прикметників у мовленні; розвивати вміння вживати прикметники в усному та писемному мовленні, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творче мислення; виховувати любов до рідної мови, до природи; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.
Обладнання.Опорні схеми, презентація, картки для роботи в групах; роздрукований вірш, малюнок ялинки, малюнки – прикраси для ялинки.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
1. Створення емоційно-сприятливого настрою.
І знову кличе дзвоник в клас,
Знання нові чекають нас.
Ми дуже любим рідну мову,
Її мелодію чудову,
Тож починаємо урок,
Нехай знання ідуть вам впрок.
Сьогодні у нас незвичайний урок,
Сьогодні ми зробимо ще один крок.
В країну відому, в країну чудову,
Що нас так чекає й збагачує мову.
2. Складання девізу уроку:
Не просто слухати, а й чути.
Не просто дивитися, а й бачити.
Не просто відповідати, а й міркувати.
Дружно і плідно працювати.
IІ. Етап організації виконання плану діяльності.
1.Робота над загадкою
…….., …. ,
Ця …… дівиця.
…… сріблом землю вкрила ,
З…… …… калину зробила.
- Чи можна дізнатися про що йдеться? Чому?
- Прочитаємо ще один текст.
Білокоса, білолиця,
Ця холодная дівиця.
Білим сріблом землю вкрила ,
З гіркої солодку калину зробила. ( Зима )
2.Записати каліграфічно слово зима
ЗИ ИМ ЗМ МА ЗИМА ( Записують каліграфічно у зошити)
- Яка орфограма в слові? Як перевірити?
- До якої частини мови належить. Зробіть морфологічний розбір слова. ( схема)
- Доберіть до іменника зима спільнокореневі слова. ( усно)
Зима, зимовий, зимівля, зимує, зимонька. (На презентації)
Доведіть, що вони спільнокореневі.
-Чи є серед них слово, яке належить до прикметника?На яке питання відповідє ?
-Які слова вам допомогли відгадати загадку? Поставмо до них питання.
-До якої частини мови належать ці слова. Доведіть свою думку.
3. Письмо з коментуванням.
-Випишіть прикметники (Білокоса, білолиця, холодна, гіркої, солодку)
4. Оголошення теми і завдань уроку
- Сьогодні ми помандруємо володіннями ще однієї частини мови, вчитимемось добирати прикметники до іменників, розрізняти їх у реченнях, спостерігати за їх роллю у мовленні, працюватимемо над культурою письма.
5. Очікування від уроку.
III. Повторення і систематизація основних теоретичних положень провідних ідей уроку.
1. Постановка проблеми
- Діти, чи існує таке словосполучення зимова зима. Чому?
- Допоможе дібрати прикметники з вірша « Зима»
2. Робота на віршем.
- Прочитайте мовчки вірш, визначте настрій , який створює поезія?
От випав сніг. Яка обнова!
Зима тоді така чудова.
Міста чистенькі, білі села -
Зима і радісна й весела.
Кружляють вальс сніжинки ніжні,
Зима по-своєму красива.
А вранці іній – от обнова!
Яка зима у нас казкова.
Гілок од інею не видно,
Тоді вона, звичайно срібна.
Яка ж зима? Яка вона?
Вона весела і сумна.
3. Робота в групах
(Чудова, радісна. Весела, красива, казкова, срібна, весела, сумна)
2гр. У променеву таблицю впишіть прикметники до слова зима.Назвіть прикметники з протилежним значенням.
( Чудова, радісна. Весела, красива, казкова, срібна, весела, сумна)
3, 4гр. Доберіть приметники до слів
Сніг-
Мороз-
5,6.гр.- Вставити прикметники , які найбільше підходять для вірша.
Що за …. днина.
Сніг ……… блищить!
Вийшов….хлопчина.
Швидко із санками біжить.
(пухнастий, сріблястий, веселий., чудовая , сумний)
8. Звіт груп.
4.Фізкультхвилинка.
5.Робота над текстом
1 група. Зима примчала на коні у сади і парки.
( Білокоса чарівния зима примчала на срібному коні у парки і сади.)
- Прочитайте речення. Чи можна за цим реченням намалювати малюнок? Чому?
-Які слова прикрашають речення?
-Яка роль прикметників у мовленні?
-Запишімо з коментуванням.Підкресліть прикметники.
(Записати з коментуванням. Підкреслити прикметники. Граматичну основу.)
2 група. Торкнуласячарівноюпаличкоюверхівокдерев.
3 група. Заіскрились на них (кришталеві,білі,пухнасті,срібні) шубки (пишні, срібні,кришталеві ) сукні.
- Із дужок доберіть прикметники, які найкраще підходять до цього речення і запишіть самостійно.
4 група. Гордо і самотньо на галявині стоїть …. … ялинка.
- Самостійно запишіть речення про ялинку, доповнюючи його прикметниками.
-Прочитаймо запис. Що записали? Доведіть.
- Який це текст?
-Що можна дібрати? Доберімо.
- Прочитаймо текст, який записала я .
Зима примчала на коні у сади і парки. Торкнулася паличкою верхівок дерев. Заіскрились на них шубки та сукні. Гордо і самотньо на галявині стоїть ялинка.
6. Підсумок
- Який текст вам сподобався більше. Чому?
- То яка роль прикметників у мовленні?
- Чому ялинка стоїть самотньо? Подивіться, зима забула прикрасити її.
-У вас на партах є ялинкові прикраси. Напишіть на них прикметник – комплімент ялинці і подаруйте їй.( прикріплюють до ялинки. )
7. Хвилинка-цікавинка.
Чому восени листя на всіх деревах опадає, а голочки на ялинці залишаються?
Річ у тому, що голочки – хвоїнки для ялинки – те ж саме, що й для інших дерев зелень. Але хвоїнок набагато більше. Коли б ялинка восени скинула своє колюче вбрання, то їй би не вистачило весни, щоб знову одягнутись густою хвоєю. Щоб повністю змінити старі голочки , ялинці потрібно 9 років.
– Як ялинка рятує пташок від холоду?
Взимку в засніженому лісі зелена ялинка – перша красуня. Увійдеш в ялинковий ліс, а там, наперекір зимі, побачиш живу зелень. Зразу і про зиму забудеш! Густі ялинкові лати не пропускають сердитого вітру. Тому тут тепліше. У негоду птахи летять у ялинковий ліс.
8. Складання асоціативного куща.
– А що таке Новий рік для кожного з вас? Скажіть одним-двома словами.
9. Звіт груп
Зустрічати Новий рік люди почали давно. Зараз ми послухаємо повідомлення про особливості святкування Нового року в різних країнах світу.
1-ша группа. Коли святкували Новий рік у давні часи?
В Індії, Месопотамії, Вірменії Новий рік зустрічали 21 березня, у день рівнодення. З приходом весни починалися польові роботи, і люди святкували прихід Нового року, щоб отримати багатий урожай.
У Давній Греції Новий рік відзначали 22 червня, коли був найдовший день у році. Святкували його весело, з ходою в костюмах, оспівуючи бога виноробства Діоніса.
от у Давньому Єгипті Новий рік зустрічали у вересні, на честь зірки Сіріус.
Цікаво, що римський імператор Юрій Цезар увів у дію свій календар з 365 днями, по 7 днів на тиждень. Саме по ньому почали вести літочислення.
2-га група. Цікаві звичаї святкування Нового року в різних країнах
В Англії про прихід Нового року сповіщає дзвін. В Індії на Новий рік потрібно збити паперового змія стрілою, що палає. Коли змій спалахує, свято можна вважати відкритим. У Японії просто необхідно придбати граблі – щоб було чим загрібати гроші в прийдешньому році. У Шотландії підпалюють бочки з дьогтем і котять їх вулицями – “спалюють” старий рік і освітлюють дорогу новому. Ранок Нового року в них ще відповідальніший, ніж власне новорічна ніч, адже від того, хто першим увійде до будинку цього дня, залежить благополуччя господарів. Вважають, що щастя приносить темноволосий чоловік, який прийшов з подарунком. А от у Китаї Новий рік святкують між 17 січня і 19 лютого, під час молодика. Тисячі ліхтарів запалюють під час процесій, щоб освітити шлях у Новий рік. Китайці вважають, що Новий рік оточений злими духами. Тому вони відлякують їх хлопавками і петардами. Іноді заклеюють вікна та двері папером, щоб не впускати злих духів.
3-тя група. Традиції святкування Нового року в Україні
Цікаво, що в Україні святкування Нового року було поділене на два періоди: святі вечори і страшні вечори. Вечори до 1 січня вважалися святими, а після – страшними. У давнину люди вірили, що в перші дні Нового року “нечиста сила” набуває особливої ваги, завдаючи всім неабиякої шкоди. Щоб хоч якось захиститися від зла, над дверима і вікнами ставили знак у вигляді хреста. Тому Новий рік викликав не так радість, як страх. Потім стали святкувати Новий рік 1 березня, у час, коли природа пробуджується, усе оживає. Але березневий Новий рік протримався недовго. Незабаром початок року перенесли на 1 вересня, бо вересень – дуже важливий місяць для віруючих, наповнений багатьма пам’ятними подіями. Лише з ХУІІІ ст. Новий рік святкують 1 січня.
IV. Підсумок уроку.
Гра «Продовжити речення»
V. Домашнє завдання (диференційовано).
- Виберіть завдання, яке було б цікаво вдома виконувати.
- Списати дві загадки, прикметники підкреслити.
- Скласти текст – опис «Зимовий день »
-Скласти казку про прикметник « Жив-був Прикметник. Одного разу …»