Урок з використанням інтерактивних методів "Сім'я та шлюб

Про матеріал

Що таке сім’я і шлюб Цільова група: • учні 9 класу Тривалість: • 45 хвилин Мета: • ознайомити учнів з основами сімейного права України, поняттями шлюб, сім’я; • пояснити гарантування права людини на створення сім’ї; • ознайомити учнів з умовами укладання шлюбу, підставами припинення та недійсності шлюбу;

Перегляд файлу

Що таке сім’я і шлюб

Цільова група:

• учні 9 класу

Тривалість:

• 45 хвилин

Мета:

• ознайомити учнів з основами сімейного права України, поняттями шлюб, сім’я;

• пояснити гарантування права людини на створення сім’ї;

• ознайомити учнів з умовами укладання шлюбу, підставами припинення та недійсності шлюбу;

• дати уявлення про особисті немайнові та майнові права та обов’язки подружжя;

• розвивати вміння аналізувати правові ситуації і пропонувати шляхи їх розв’язання на підставі норм сімейного права; висловлювати власні думки щодо створення сім’ї;

• сприяти формуванню почуття любові до членів сім’ї та відповідальності за них.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

• визначення понять шлюб та сім’я;

• умови укладання шлюбу;

розуміє

• підстави створення сім’ї;

вміє

• аналізувати правові ситуації;

• називати окремі особисті майнові і немайнові права і обов’язки подружжя і характеризувати їх на конкретних прикладах;

може

• аргументувати свою думку з покликанням на нормативні документи;

• обґрунтовувати власну позицію щодо майбутнього стосовно сім’ї

Методи і техніки:

• «мозковий штурм»;

• «мікрофон»;

• «займи позицію»;

• робота в групах;

• юридична консультація;

• «незакінчене речення».

Обладнання:

• маркери, ручки;

• робочі зошити;

• аркуші А1;

• підручник.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Малюнки для розгляду у вступній частині.

Додаток 2. Притча про сім’ю

Додаток 3. Витяг з Сімейного Кодексу України.

Додаток 4. Ситуації для аналізу в основній частині.

Додаток 5. Витяг з Сімейного Кодексу України і ситуація для аналізу.

Додаток 6. Витяг з Сімейного Кодексу України

Додаток 7. Завдання для І групи

Додаток 8. Завдання для ІІ групи

Додаток 9. Завдання для ІІІ групи

Додаток 10. Завдання для ІV групи

Додаток 11. Ситуації для розгляду в підсумковій частині.

Випереджувальне завдання: підготувати учню повідомлення про шлюбний договір.

Хід уроку

Вступна частина

1.1. Привітайтеся. Повідомте учням, що раді всіх бачити і скажіть, що присутність на уроці свідчить про бажання дізнатися нове в царині права і вміти використовувати здобуті знання в повсякденному житті.

1.2. Сформуйте 4 робочі групи за принципом «пори року». Нагадайте дітям про необхідність розподілу обов’язків у групі. Запропонуйте дітям сісти за столи з необхідними матеріалами. Побажайте учням успіхів.

1.3. Запропонуйте учням розглянути малюнки і сказати, що вони на них бачать (додаток 1).

1.4. Запитайте, що об’єднує людей на малюнках?

1.5. Скажіть учням, що серед специфічних прав дітей особливо виділяється право виховуватись у сім’ї. Кожна доросла людина має право мати сім’ю. Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька – споконвічні цінності українського народу. Дружна сім’я, як вважають 70% українців, є головною складовою їхнього життя.

1.5. Запитайте в учнів, чому на їх розсуд, так важливо мати сім’ю?

1.6. Оголосіть тему уроку, запишіть її на дошці та попросіть учнів записати в зошитах

1.7. Скажіть учням, що перш, ніж зануритись в море правових норм, зіткнутися зі складними життєвими ситуаціями і взяти на себе відповідальність в їх вирішенні, послухайте давню притчу. (додаток 2)

Запропонуйте учням подумати над змістом притчі й пояснити в кінці уроку, чому думки батька і сина такі різні.

ІІ. Основна частина

2.1. Запропонуйте учням дати визначення поняття «сім’я. Скажіть, щоб порівняли дане ними визначення з визначенням,що подається в Сімейному Кодексі України (додаток 3)

2.2. Попросіть учнів визначити підстави, за якими люди можуть об’єднуватися в сім’ю. Запропонуйте порівняти підстави, визначені учнями, з тими, що розміщені в схемі на стор. 125 підручника.

2.3. Запропонуйте учням визначити, чи є сім’єю люди у даних ситуаціях (додаток 4)

2.4. Запропонуйте учням прослухати аудіозапис. (Марш Мендельсона) Запитайте, де можна почути цю мелодію?

2.5. Повідомте учням, що шлюб у перекладі зі старослов’янської означає «обіцянка», а за статтею 21 Сімейного Кодексу – шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

2.6. Запропонуйте учням опрацювати статті 22-25 Сімейного кодексу та визначити необхідні умови укладання шлюбу. Попросіть учнів вирішити життєву ситуацію (додаток 5) за допомогою відповідних статей Сімейного кодексу.

2.7. Повідомте учням, що коли у їхньому житті прийде той щасливий час для одруження, вони повинні знати,що необхідно дотримуватись певного порядку. Запропонуйте учням визначити цей порядок, користуючись главою 4 Сімейного Кодексу України (додаток 6).

2.8. Запропонуйте учням заслухати повідомлення однокласника «Шлюбний договір». Попросіть учнів висловити своє ставлення до шлюбного договору, зайнявши позицію «за» або «проти»

2.9. Попросіть учнів попрацювати в групах та результати своєї роботи оформити на аркушах А1 у вигляді схеми

І група – додаток 7

ІІ група – додаток 8

ІІІ група – додаток 9

ІV група – додаток 10

Заслухайте результати діяльності груп

ІІІ. Підсумкова частина

3.1. Запропонуйте учням надати юридичну консультацію в таких життєвих ситуаціях (додаток 11)

3.2. Попросіть учнів повідомити їхні міркування щодо притчі, яку вони прослухали на початку уроку.

3.3. Повідомте учням, що вступ людини в шлюб та створення сім’ї це серйозний крок в її житті. Його потрібно робити, врахувавши всі за та проти, щоб не поповнити армію розлучених. Недаремно Артур Шопенгауер попереджав «Одружитись – це значить наполовину зменшити свої права і в два рази збільшити свої обов’язки».

3.4. Запропонуйте учням продовжити речення «Я маю намір у майбутньому....

- створити сім’ю, тому,що .....

- залишитись незаміжньою (неодруженим) тому, що ....

3.5. Повідомте учням, що вони гарно попрацювали на уроці. Скажіть, що впевнені в тому, що діти будуть більш серйозно ставитись до свого майбутнього, що вони повинні з повагою відноситись до своєї сім’ї, розуміти, щоб без сім’ї ми одинокі.

3.6. Оголосіть домашнє завдання: запропонуйте учням опрацювати матеріал підручника; скласти дві юридичні задачі до теми; за бажанням написати есе на одну з тем «Як можна зменшити кількість розлучень в Україні» та « Для чого людині потрібна сім’я»

Додаток 1

Малюнки для розгляду у вступній частині

Додаток 2

Притча про сім’ю

«Батько, розмовляючи з сином, радив йому триматися подалі від жінок і не квапитися зі створенням сім'ї. Син заперечив: Шановний батьку, ти ніколи не помічав райської вроди цих жінок. Твої очі не тонули у глибині їхніх очей, твій погляд не спинявся на їхніх чарівних посмішках. Хіба ти відчував, що означає, опинившись на самоті, віддаватись своїм мріям, засинати у світі своїх фантазій, коли ти охоплений коханням!

Батько подивився на нього і відповів: Синку, ти ще не знаєш, що таке стіл без хліба та їжі. Ти ще не відчував, що таке суворість дружини і не чув плачу своїх дітей. Ти не знаєш, що означає, опинившись на самоті, віддаватися своїм сумним думкам і відчувати страх перед гостями, коли ти обтяжений боргами»

Додаток 3

Витяг з Сімейного Кодексу України

Стаття 3. Сім'я

1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

3. Права члена сім'ї має одинока особа.

4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Додаток 4

Ситуації для аналізу в основній частині

Євдокія Павлівна – вдова, жива зі своєю донькою в гуртожитку того підприємства, на якому вона працює.

Володимир та Олена – подружжя. У них немає дітей. Вони живуть самостійно, винаймаючи квартиру.

У Марини та Сергія Сидорових двоє дітей. У них немає власного житла і вони живуть разом з батьками.

Тетяна і Олег познайомились два роки тому і вже сім місяців живуть разом, винаймаючи квартиру спільно.

Додаток 5

Витяг з Сімейного Кодексу України

Стаття 22. Шлюбний вік

1. Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.

2.Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.

Стаття 23. Право на шлюб

1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.

2. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Стаття 24. Добровільність шлюбу

1. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

2. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.

Стаття 25. Одношлюбність

1. Жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.

2. Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.

Ситуація для аналізу

До органу РАЦСу звернулись18 річний Петро, який працює водієм та 16-річна Марина, студентка коледжу, із заявою про реєстрацію шлюбу. До заяви Марина додала довідку про те, що вона вагітна. Чи буде порушено законодавство, якщо працівники РАЦСу зареєструють цей шлюб?

Додаток 6

Витяг з Сімейного Кодексу України

Глава 4
ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ

Стаття 27. Значення державної реєстрації шлюбу

1. Державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу

1. Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.

Особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, вважаються нареченими.

Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.

3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

Стаття 29. Ознайомлення наречених з їхніми правами та обов'язками

1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити наречених з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.

Стаття 30. Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я

1. Наречені зобов'язані повідомити один одного про стан свого здоров'я.

2. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише нареченим.

3. Приховування відомостей про стан здоров'я одним з наречених, наслідком чого може стати (стало) порушення фізичного або психічного здоров'я іншого нареченого чи їхніх нащадків, може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Стаття 31. Зобов'язання наречених у разі відмови від вступу в шлюб

Особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля.

Такі затрати не підлягають відшкодуванню, якщо відмова від шлюбу була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої, нареченого, прихованням нею, ним обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).

4. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок у зв'язку з майбутнім шлюбом, договір дарування за вимогою дарувальника може бути розірваний судом.

У разі розірвання договору особа зобов'язана повернути річ, яка була їй подарована, а якщо вона не збереглася - відшкодувати її вартість.

Стаття 32. Час реєстрації шлюбу

1. Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

За наявності поважних причин керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

2. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

3. Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більш як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу

1. Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.

2. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 34. Реєстрація шлюбу в присутності нареченої та нареченого

1. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.

2. Реєстрація шлюбу через представника не допускається.

Стаття 35. Право на вибір прізвища при реєстрації шлюбу

1. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

2. Наречена, наречений мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого, нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися.

Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.

3. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої, нареченого вже є подвійним, вона, він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

Стаття 36. Правові наслідки шлюбу

1. Шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

2. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Додаток 7

Завдання для І групи

Опрацювати витяг з Сімейного Кодексу і визначити особисті немайнові права та обов’язки подружжя.

Стаття 49. Право на материнство

1. Дружина має право на материнство.

2. Небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

3. Позбавлення жінки можливості народити дитину (репродуктивної функції) у зв'язку з виконанням нею конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо неї є підставою для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

4. Вагітній дружині мають бути створені у сім'ї умови для збереження її здоров'я та народження здорової дитини.

5. Дружині-матері мають бути створені у сім'ї умови для поєднання материнства із здійсненням нею інших прав та обов'язків.

Стаття 50. Право на батьківство

1. Чоловік має право на батьківство.

2. Відмова дружини від народження дитини або нездатність її до народження дитини може бути причиною розірвання шлюбу.

3. Позбавлення чоловіка можливості здійснення репродуктивної функції у зв'язку з виконанням ним конституційних, службових, трудових обов'язків або в результаті протиправної поведінки щодо нього є підставою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.

Стаття 51. Право дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності

1. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Стаття 52. Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток

1. Дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.

Стаття 53. Право дружини та чоловіка на зміну прізвища

1. Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.

2. У разі зміни прізвища орган державної реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб.

Стаття 54. Право дружини та чоловіка на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї

1. Дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї.

Дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка робиться в інтересах сім'ї.

2. Усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім'ї.

3. Вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя.

Стаття 55. Обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю

1. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

2. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері.

Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька.

3. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.

4. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

Стаття 56. Право дружини та чоловіка на свободу та особисту недоторканність

1. Дружина та чоловік мають право на вільний вибір місця свого проживання.

2. Дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин.

3. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

4. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Додаток 8

Завдання для ІІ групи

Опрацювати витяг з Сімейного Кодексу і визначити особисті майнові права та обов’язки подружжя.

Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності

1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Стаття 63. Здійснення подружжям права спільної сумісної власності

1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Стаття 65. Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Стаття 66. Право подружжя на визначення порядку користування майном

1. Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

2. Договір про порядок користування житловим будинком, квартирою, іншою будівлею чи спорудою, земельною ділянкою, якщо він нотаріально посвідчений, зобов'язує правонаступника дружини та чоловіка.

Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Додаток 9

Завдання для ІІІ групи

Опрацювати витяг з Сімейного Кодексу і визначити підстави недійсності шлюбу

Стаття 38. Підстави недійсності шлюбу

1. Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26цього Кодексу.

Стаття 39. Шлюб, який є недійсним

1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.

2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

4. За заявою заінтересованої особи орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті.

5. Якщо шлюб зареєстровано з особою, яка вже перебуває у шлюбі, то в разі припинення попереднього шлюбу до анулювання актового запису щодо повторного шлюбу повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу.

6. Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також розірвання цього шлюбу.

Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю.

Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановленихчастиною п'ятою статті 26 цього Кодексу;

2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

Додаток 10

Завдання для ІV групи

Опрацювати витяг з Сімейного Кодексу і визначити підстави припинення шлюбу

Стаття 104. Підстави припинення шлюбу

1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

3. Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті.

4. Якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Стаття 105. Припинення шлюбу внаслідок його розірвання

1. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.

2. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

3. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Стаття 106. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей

1. Подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.

2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.

3. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Стаття 107. Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя

1. Шлюб розривається органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:

1) визнаний безвісно відсутнім;

2) визнаний недієздатним.

2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Стаття 108. Визнання розірвання шлюбу фіктивним

1. За заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положеньстатті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім'єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Стаття 109. Розірвання шлюбу за рішенням суду за спільною заявою подружжя, яке має дітей

1. Подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

2. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

3. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

4. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу

1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Додаток 11

Ситуації для розгляду в підсумковій частині

Після чотирьох років спільного проживання в шлюбі подружжя вирішило розлучитися. За час спільного проживання у них народився син (2 роки). Подружжя спільно купило 2-кімнатну квартиру і меблі, мало автомобіль (чоловік придбав його до одруження), грошові кошти (які жінка отримала в дарунок до одруження). Яке рішення має прийняти суд у цьому випадку?

Після одруження чоловік почав вимагати від своєї дружини, щоб вона залишила денну форму навчання в університеті, перевелась на заочну форму навчання і влаштувалась на роботу. Крім того, він вимагав, щоб вони переїхали жити до його матері, а не знімали окрему квартиру.

Громадянин Петренко і громадянка Колесник звернулися до державного органу реєстрації актів цивільного стану з проханням зареєструвати їхній шлюб. Прийнявши заяву, співробітники даної установи призначили строк реєстрації шлюбу через 1 місяць. Але молоді не погодилися і попросили скоротити термін, оскільки Петренко – моряк і повинен виходити в море на 6 місяців. Який має бути вихід з цієї ситуації?