Урок з всесвітньої історії 7 клас "Середньовічне суспільство"

Про матеріал
- визначати основні риси феодального суспільства; - характеризувати сеньйорію та її складові; - класифікувати повинності селян на основі аналізу джерел; - розрізняти склад, завдання основних станів середньовічного суспільства; - складати схему феодальної драбини та пояснювати зв’язки між її елементами; - формулювати запитання відкритого типу щодо середньовічної сім’ї та становища чоловіків й жінок в суспільстві та відповідати на них; - висловлювати власне судження щодо цінностей середньовічного суспільства.
Перегляд файлу

Всесвітня історія, 7 клас 

Тема: Середньовічне суспільство

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть

  • визначати основні риси феодального суспільства;
  • характеризувати  сеньйорію та її складові;
  • класифікувати повинності селян на основі аналізу джерел;
  • розрізняти склад, завдання основних станів середньовічного суспільства;
  • складати схему феодальної драбини та пояснювати зв’язки між її елементами;
  • формулювати запитання відкритого типу щодо середньовічної сім’ї та становища чоловіків й жінок в суспільстві та відповідати на них;
  • висловлювати власне судження щодо цінностей середньовічного суспільства.

 

Основні питання теми:

Феодалізм. Сеньйорія. Феодальні повинності. Основні стани та поява нових. Відносини васалітету. Феодальна драбина. Сім’я та жінка в суспільстві.

 

Регламент уроку

  1. Вступна частина  до 6-7 хв.
  2. Основна частина до 30-32 хв.
  3. Заключна частина –  до 7-8 хв.

 

Обладнання

Історія. Середні віки: підручник для 7-го класу / автори: О.І.Пометун, Ю.Б.Малієнко.- К.: Педагогічна думка, 2008. – 232 с., іл..

 

Хід уроку

І. Вступна частина.

Учні напередодні отримали випереджувальне завдання: прочитати п. 4 § 3 та скласти по три відкритих запитання щодо середньовічної сім’ї та становища чоловіків й жінок в суспільстві.

З метою підготовки учнів до вивчення однієї з ключових тем курсу вчитель проводить актуалізацію:

а) знань учнів за допомогою бесіди.

  • Що таке бенефіцій?
  • Хто та за яких умов його отримував за реформою К. Мартелла?
  • Які наслідки мала внутрішня колонізація в Європі?

б) умінь учнів за допомогою пам’ятки картографування тексту.

По завершенні роботи вчитель пропонує назвати представників середньовічного суспільства. (У разі складностей учні опрацьовують останній абзац на с. 25 підручника).

Ця робота має зайняти не більш ніж  3 хв.

З метою створення мотивації в учнів , вчитель пропонує учням  застосувати метод «дерево передбачень». Учням  пропонується зробити припущення, хто з них був власником землі у середні віки, виходячи з середньовічного прислів’я: «Немає землі без господаря».

 

 

                 обґрунтування

  

 

 

 

 

 

 

Ця робота має зайняти не більш ніж  2 хв.

Потім вчитель представляє тему уроку, план та його очікувані результати, формулює ключове питання уроку: «Якими були основні цінності середньовічного суспільства?»

 

ІІ. Основна  частина

Учитель запрошує учнів до роботи з текстом § 3, п. 1 (с. 28-29) з використанням методу «Складання бортового журналу». Читаючи, учні мають визначити основні характеристики феодального суспільства[1].

Записи учнів можуть мати, наприклад, такий вигляд:

 

 

Що мені відомо з цієї теми?

Що нового я дізнався з тексту?

  1.  

Бенефіцій давав король за службу

Такий наділ стали називати феод або сеньйорія, тому його власника - феодал або сеньйор 

  1.  

Вся земля в Європі на Х-ХІ ст.. вже була колонізована, на ній працювали селяни, спільно використовували луги та ліси

Сеньйорія складалася з домену (панської садиби) та наділів селян. Луками, лісами та річками користувалися з дозволу феодала

  1.  

Селяни завжди особливо ставилися до родичів, що їх захищали

Селяни поступово потрапляють в залежність від власника землі, за різних обставин відмовляються від особистої свободи. Сеньйор отримує право не лише на працю, а й особистість селян

  1.  

Селяни займалися сільським господарством на своїх наділах, а за захист та допомогу сплачували данину

За користування землею вони мали відбувати феодальні повинності, основними з яких були панщина (безоплатні роботи в господарстві сеньйора) та оброк (частина продуктів власного господарства).

 

Ця робота має зайняти до 3-4 хв.

Потім учні в парах обговорюють результати виконання завдання і наступні питання:

- Що таке сеньйорія, з яких частин вона складалася?

- За яких обставину селяни втрачають особисту свободу?

-  На що мав право власник феоду?

 - Що є основою феодального суспільства?

Ця робота має зайняти до  2-3 хв.

Далі учитель запрошує учнів до роботи з документом на с. 30 «Обов’язки залежного англійського селянина (кінець Х – початок ХІ ст.)» з використанням методу «читання з маркуванням тексту». Учням пропонується позначити, які види робіт селян є панщиною (П), які – оброком (О), а які є додатковими (Д).

Учитель корегує відповіді та зазначає, що всі обов’язки селян щодо феодала та феодала щодо селян фіксувалися договором. З ХІУ ст.. натуральний характер панщини та оброку поступово замінюється грошовими виплатами (до  3 хв.).

Учитель наголошує, що основною рисою феодалізму був поділ на стани, кожен з яких мав свої завдання – ті, що моляться, ті, що воюють, ті, що працюють. Він об’єднує учнів в 4 групи та запрошує до роботи з текстом § 3, пп. 2,3. Опрацювавши текст, учні мають визначити завдання, права та обов’язки певного стану.

Завдання групи 1

Опрацювавши текст (с.32), визначте завдання, права та обов’язки певного стану духовенства.

 

Завдання групи 2

Опрацювавши текст (с. 32-34), визначте завдання, права та обов’язки певного стану воїнів (рицарства).

Завдання групи 3

Опрацювавши текст (с. 34-35), визначте завдання, права та обов’язки певного стану селян.

Завдання групи 4

Опрацювавши текст (с. 35-36), визначте завдання, права та обов’язки певного стану міського населення.

Групи представляють результати своєї роботи. Ця робота має зайняти до  8 хв.

Потім вчитель пропонує учням обговорити наступні питання.

- Що є спільного у всіх станів?

(орієнтовна відповідь – певні права та обов’язки, яки надаються при народженні, у сильному класі учитель може акцентувати увагу на колективному характері прав та обов’язків )

- Чи можливо було середньовічній людини змінити свій стан? (орієнтовна відповідь – зазвичай ні, тільки духовенство формувалося з інших станів). Ця робота має зайняти до  2 хв.

Учитель пояснює учням відносини васалітету, роз’яснює поняття «феодальна драбина», процес заміни рицарства дворянством, а учні в цей час складають схему методом «картографування тексту». Ця робота має зайняти до  3 хв.

 

Орієнтовний вигляд результатів картографування тексту

Учитель заздалегідь (на початку уроку) перевіряє виконання випереджувального завдання (складені питання щодо середньовічної сім’ї та становища чоловіків й жінок в суспільстві) і відбирає найбільш цікаві, які озвучуються на цьому етапі уроку й на які учні надають короткі відповіді. Ця робота має зайняти до  5 хв.

Можливий варіант діяльності на уроці

Якщо клас працює у швидкому темпі, вчитель може запропонувати гру за форматом  історичних турнірів «Загальна полеміка»:

Учитель об’єднує учнів у три команди, дві з яких змагаються, а третя виконує роль експертів. Команди мають 1 хвилину, щоб обрати  найбільш цікаві розгорнуті питання та по три хвилини, щоб задати супернику якомога більше запитань, які за ці 3 хвилини

намагаються їх зрозуміти та дати відповіді. «Експерти» оцінюють якість запитань та відповідей, надаючи короткий коментар гри кожної команди (до 2 хв.). Ця робота має зайняти до  9 хв.

 

ІІІ. Заключна частина.

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Т-таблиця» обґрунтувати свою думку щодо висловлювання історика: «В епоху Середньовіччя всі члени суспільства – від короля до селянина – були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак характер залежності селян та феодалів був абсолютно різним».

Відповісти на ключове питання уроку «Які цінності середньовічного суспільства ви вважаєте основними?» учитель пропонує учням за допомогою методу «Прес». Серед цінностей, названих учнями обов’язково мають бути земля, християнська віра, сім’я, становий поділ.

 

Можливий варіант діяльності на уроці

Як варіант підсумок уроку учитель може провести, запропонувавши учням написати твір-п’ятихвилинку, використовуючи основні поняття теми «Середньовічне суспільство».

Рефлексувати учні можуть також під час складання синквейну на тему «Люди епохи феодалізму».

Записи учнів можуть мати, наприклад, такий вигляд:

 

Люди середньовіччя

Вільні та залежні

Воюють, моляться, працюють

Пов’язані між собою цінностями

Епоха чоловіків

 

Домашнє завдання

§ 3 прочитати, надати відповідь на питання №№ 6, 7, 8, 11. Необхідно звернути увагу на те, що при виконанні завдання 11 потрібно попрацювати з візуальним джерелом на с. 33.

Випереджувальне додаткове завдання: підготувати на вибір одну з історичних довідок: «Звичаєве право германців», «Римське право», «Судочинство у середньовічній Європі» (обсяг 0,5 - 1 стор.).

 

 «Людина і світ» (11 клас)

Тема. Якою є роль самоврядування в житті суспільства та громади

Вчитель І.В.Алєксєєнко

 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть

  • пояснювати поняття самоврядування та його форми;
  • співвідносити статті Європейської хартії місцевого самоврядування й акти національного законодавства про місцеве самоврядування;
  • характеризувати форми участі громадян в управлінні суспільством;
  • оцінювати власну участь у житті громади;
  • оцінювати самоврядування як цінність для суспільства та його членів.

 

Основні питання теми

  1. Територіальне, громадське та місцеве самоврядування.
  2. Шкільне самоврядування.
  3. Участь громадян в управлінні суспільством.

 

Регламент уроку

Вступна частина – до 5-7 хв.

Основна частина –  до 30- 33 хв.

Підсумкова частина – до7-9 хв.

 

Хід уроку

І.Вступна частина

Із метою створення мотивації в учнів щодо вивчення теми та актуалізації наявних у них знань учитель пропонує учням висловити, які думки, асоціації, пов’язані у них зі словом «самоврядування», і збирає їх, використовуючи метод «асоціативний кущ». Ймовірніше, учні можуть назвати такі слова як товариство, суспільство, громадянин, Магдебурзьке право, територіальна громада, місцеве самоврядування, демократія, громадянська активність та ін.

Учитель збирає всі думки учнів, не коментуючи їх, і пропонує встановити зв’язки між словами, які вони називають ( до 5 хв.)

Потім вчитель представляє тему уроку та його очікувані результати.

 

ІІ. Основна частина

Учитель роздає учням підготовлені заздалегідь текстові фрагменти та запрошує учнів до роботи з ними за допомогою методу «читання в парах». Учні мають прочитати текст почережно та поставити одне одному питання до змісту тексту. Усі питання записуються, а найцікавіші, на їхню думку, виносяться на загальне коло для обговорення.

На цю роботу вчитель відводить 12 хвилин.

 

Що таке самоврядування

Слово самоврядування легко зрозуміти. Адже походить воно від слів «врядувати, керувати самому» і прямо пов'язане з поняттям та принци­пами демократії. У сучасних демократичних країнах верховна державна влада належить представникам народу, обраним шляхом вільних і від­критих виборів. Але державна влада не в змозі розв'язувати всі питання суспільного життя — від загальнодержавного рівня до рівня окремих населених пунктів і районів у них. Окремі місцевості різняться за гео­графічним розташуванням, кліматом, характером економіки (промис­лові чи сільськогосподарські райони), транспортною системою, нареш­ті за історичною спадщиною та культурою.

Щоб вчасно й ефективно розв'язувати поточні проблеми місцевого значення, в усіх країнах існує така форма правління, як місцеве самоврядування. Місцеве самовряду­вання — це самостійне розв'язання населенням місцевих справ.

Самоврядування було відоме ще стародавнім грекам як «автономія» (свій закон). Автономією або самоврядуванням користувалися всі грецькі колонії і поступово, мірою занепаду грецької держави ставали незалеж­ними. Це право виборювали середньовічні міста у феодалів-сеньйорів, країни Африки та Азії — за доби колоніалізму, окремі провінції або райони країн — у наш час (наприклад, провінція Квебек у Канаді).

За Середньовіччя деякі українські міста, подібно до більшості євро­пейських, жили на засадах міського самоврядування, ґрунтованого на Магдебурзькому праві (від назви німецького міста Магдебург, де його вперше було застосовано). Воно, зокрема, передбачало власні закони і правила поведінки для громадян міста; види і розміри податків та мита до місцевого бюджету тощо.

Першими українськими містами, що здобули привілеї магдебурзько­го права у XVI столітті, були міста Сянок, Львів, Кам'янець на Поділлі та Берестя. Втім, варто пам'ятати, що за умов іноземного панування в українських землях лише 20% українських міст жили за принципами самоврядування.

За часів розподілу українських земель між Річчю Посполитою, Австро-Угорською та Російською імперіями місцеве самоврядування в Україні, як і решта органів влади, було підпорядковане інтересам імперської влади.

За радянських часів конституції Радянської України формально про­голошували багато прав, зокрема й на місцеве самоврядування, але то­талітарний політичний режим із пануванням комуністичної партії уне­можливлював реальний доступ громадян до влади всіх рівнів.

Отже, місцеве самоврядування не є чимось новим, притаманним лише демократії. Суттєвим є те, якими правами наділені ці органи влади, якою мірою громадяни можуть розв'язувати через них поточні пробле­ми й реалізовувати перспективні плани розвитку своєї місцевості. В тоталітарному й авторитарному суспільстві верховна влада постійно втру­чається у дії місцевого самоврядування, призначає керівників, жорстко контролює вибори, справляє фінансовий тиск, відбираючи всі кошти, зібрані чи зароблені місцевою громадою, централізовано розподіляючи їх на власний розсуд. У демократичних країнах місцеве самоврядування має широкі права й можливості, в тому числі фінансові та організацій­ні, для вирішення нагальних проблем розвитку села, району або міста. Таким чином, ще однією ознакою демократії можна вважати незалеж­ність громадян у створенні своїх органів місцевого самоврядування, а також незалежність цих органів від верховної державної влади в управ­лінні життям місцевих громад.

Із проголошенням державної незалежності України в 1991 році й початком демократичних перетворень перед нашим суспільством по­стало завдання запровадження системи справжнього, демократичного самоврядування громадян. Згідно з Конституцією України, в нашій дер­жаві «визнається і гарантується місцеве самоврядування»

По закінченню відведеного часу вчитель пропонує кожній парі обрати одне із записаних питань й запропонувати його для загального обговорення в колі. Ймовірно, це можуть бути такі й подібні запитання:

  •                   Наскільки давньою є ідея самоврядування?
  •                   Яке значення має самоврядування?
  •                   Наскільки ефективним є вирішення окремих питань на місцевому рівні?
  •                   Як пов’язані самоврядування та демократія?

На цю роботу слід відвести до 7-8 хв.

Відштовхуючись від таких чи подібних питань, вчитель переходить до наступного етапу основної частини уроку. Він об’єднує учнів у малі групи та пропонує їм порівняти міжнародні акти (преамбула до «Європейської хартії про місцеве самоврядування») і положення національного законодавства про місцеве самоврядування (ст. 5, 7, 140 Конституції України), відповівши на запитання: що розуміється під самоврядуванням в цих документах?

Така робота потребуватиме до 5-7 хв.

Після опрацювання текстів документів та коротких відповідей учнів учитель пропонує їм протягом 2-3 хв. у парах обговорити одне з двох  запитань (пари середнього ряду обговорюють запитання №1, пари лівого і правого – запитання №2):

  1. Про що свідчить, те що питання місцевого самоврядування регулюються на міжнародному рівні?
  2. Чи є на вашу думку місцеве самоврядування участю громадян в управлінні суспільством? Свою відповідь обґрунтуйте.

На загальне коло презентуються кілька відповідей учнів. На це слід відвести ще до 2-3 хв.

Після короткого обговорення вчитель пропонує учням означити проблеми їхнього навчального закладу, які можуть бути вирішені за їхньої участі. Ймовірніше серед проблем, що називатимуться учнями, будуть й ті, що стосуються шкільного самоврядування (вибори учнівського самоврядування, повноваження старости класу, проведення загальношкільних дискотек і свят, обов’язковість шкільної форми та ін.). Якщо учні не звернуть увагу на ці питання, вчитель має наголосити на тому, що учні беруть участь у житті свого класу та школи (староста, член загальношкільного органу самоврядування та ін.). Далі вчитель пропонує обговорити з учнями такі питання:

  • Які органи самоврядування існують в нашій школі?
  • Що входить до їхніх повноважень?
  • Чи берете ви участь у роботі цих органів, якщо так , то яку саме?

Ця робота має зайняти не більш ніж 3 хв.

 

ІІІ. Підсумкова частина

Учитель об’єднує учнів у малі групи (4-5 осіб) й пропонує їм сформулювати 2-3 тези щодо самоврядування як цінності для суспільства та людей, які у ньому живуть. Учні казатимуть, ймовірно, що це об’єднання людей; що вони вирішують питання й проблеми спільно, разом. Можливо, хтось з учнів скаже, що це громада, якщо ні, то вчитель підводить їх до думки, що всі ці люди разом є громадою. вчитель пропонує учням оцінити власну участь та участь членів їхньої родини у вирішенні питань місцевого значення.

Відповіді учнів можуть бути різними: деякі скажуть, що їхні рідні активно долучаються до вирішень таких питань: участь у зборах, громадських слуханнях, акціях; інші можуть сказати, що їхні близькі не приймають участі у обговореннях або сказати, що їм про це невідомо. Для того, щоб підкреслити важливість спільних дій членів громади, вчитель на закінчення уроку пропонує учням висловитися з приводу цитати письменника М.Вінграновського: «Ми тут. Ми всі. Ми є. Ми гурт. Єднаймося. Ми є той грунт подій майбутніх вирішальних».

Ця робота має зайняти до 9 хв.

 

Домашнє завдання

1. Проаналізуйте місцеві ЗМІ щодо того, які проблеми є актуальними для вашого територіальної громади та як вони вирішуватимуться органами місцевого самоврядування.

2. Які, на вашу думку, нагальні проблеми є актуальні для вашого навчального закладу? Чи були вони вирішені останнім часом, якщо так, то за допомогою кого?

 


[1] З метою економії часу учням як роздатковий матеріал може бути запропонована ця таблиця з вже заповненою лівою частиною

 

docx
Додано
7 жовтня 2020
Переглядів
3567
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку