Урок з всесвітньої історії 9 клас Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт

УРОК №3                                 9 клас всесвітня                                                             Дата_____

Тема: Консульство та Імперія у Франції. Наполеон Бонапарт

Мета:• розпізнавати на карті напрямки походів Наполеона І й територіальні зміни, пов'язані з наполеонівськими війнами та рішеннями Віденського конгресу;

• характеризувати події Французької революції, наполеонівські війни та їхні наслідки;

• пояснювати причини краху наполеонівської імперії; наслідки рішень Віденського конгресу;

• визначати основні ознаки кризи «старого порядку»; вплив політики Наполеона на розвиток європейських країн; причини і наслідки політичних і соціально-економічних змін у Франції від 1789 до 1815 р.;

• висловлювати судження щодо історичного значення «Цивільного кодексу» Наполеона, діяльності Наполеона Бонапарта;

• називати хронологічні межі й періодизацію Французької революції, час існування імперії Наполеона І; дату Віденського конгресу й утворення Священного союзу;

• пояснювати і застосовувати поняття: «конституційна монархія», «термідоріанці», «громадянські права», «імперія», «консульство»; «Кодекс Наполеона», «Сто днів», «Священний союз».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп'ютер або ноутбук, мультимедійний проектор та екран (мультимедійний комплекс), підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний матеріал.

Форми та методи роботи: розповідь, бесіда за запитаннями, робота з підручником, картою, таблицею, метод «Прес», робота в парах, гра «Дати, події»

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Повідомлення теми та завдань уроку.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота в парах

Один учень з пари відстоює позицію, що революція була неминуча, а інший — що проблеми Франції можна було вирішити мирним еволюційним шляхом.

Метод «Прес»

• За методом «Прес» (Я вважаю, що...; Тому що...; Наприклад,...; Таким чином,...) обговорити між учнями класу питання «Чи могли революційні події у Франції XVIII ст. уникнути «лиходійства і сліз»?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з цитатою

Німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст Йоганн Вольфґанґ фон Ґете (1749-1832) про перший день французької революції: «З цього починається нова ера в історії світу...»

• Дайте оцінку цим словам та охарактеризуйте позицію німецького мислителя.

Гра «Дати та події»

Учитель називає або демонструє учням на екрані (дошці) дати, опрацьовані на попередніх уроках.

• Назвіть події, пов’язані з наведеними датами.

Перелік: 5 травня 1789 р.; 26 червня 1789 р.; 14 липня 1789 р.; 3 вересня 1791 р.; 21 вересня 1792 р.; 21 січня 1793 р.; 27 липня 1794 р. Орієнтовні відповіді:

• 5 травня 1789 р. — скликання Генеральних штатів;

• 26 червня 1789 р. — прийняття Декларації прав людини і громадянина;

• 14 липня 1789 р. — штурм і взяття Бастилії, початок революції;

• 3 вересня 1791 р. — прийняття першої Конституції Франції;

• 21 вересня 1792 р. — проголошення Франції республікою;

• 21 січня 1793 р. — страта Людовіка XVI;

• 27 липня 1794 р. — переворот 9 термідора.

Робота з хронологічною таблицею

Учні демонструють таблиці заповнені ними вдома в робочих зошитах та називають по черзі основні події Французької революції.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Прихід до влади Наполеона Бонапарта 1799 р.

Учитель. 26 жовтня 1795 р. в результаті перевороту до влади прийшла Директорія та Законодавчий корпус. Однак рівень життя населення погіршився ще більше. Багато коштів витрачали на зовнішні війни.

9 листопада 1799 р. (18 брюмера VIII року Республіки) в результаті чергового державного перевороту до влади прийшов Наполеон Бонапарт, як один із трьох консулів. Все це було законодавчо закріплено 24 грудня 1799 р. новою (четвертою) Конституцією.

1802 року Наполеон Бонапарт став довічним консулом. Переворот 18 брюмера 1799 р. став завершенням Французької революції.

Консульство та Імперія Робота зі схемою

Учитель пояснює матеріал учням, користуючись нижченаведеною схемою.

Розподіл влади у Франції за консульства Наполеона Бонапарта

Робота зі складання тез

• Слухаючи розповідь учителя та користуючись інформацією з підручника та інших інформаційних ресурсів, скласти тези доповіді «Внутрішня та зовнішня політика Наполеона Бонапарта». Орієнтовний вигляд тез

1. Проведення низки реформ:

• адміністративна — поділ країни на департаменти та округи;

• фінансова — заснування Французького банку, зміцнення грошової одиниці — франка;

• релігійна — повернення церковних споруд католицькій церкві, «конкордат» Папи Римського, що дозволив Наполеону призначати єпископів;

• юридична — прийняття Цивільного кодексу («Кодекс Наполеона»).

2. Успіхи в зовнішній політиці:

• перемоги у війні з другою антифранцузькою коаліцією;

• захоплення Італії, німецьких держав, Бельгії, Голландії;

• проведення підготовки до вторгнення на Британські острови.

3. Цензура і репресії:

• заборона 60 політичних періодичних видань, інші 13 видань були підпорядковані міністру поліції;

• поліцейське переслідування політичних противників Консульства.

Робота з хронологічною таблицею

• Слухаючи розповідь учителя, скласти хронологічну таблицю. Орієнтовний вигляд таблиці

Перебіг наполеонівських війн

Віденський конгрес

Учитель. 6 квітня 1814 р. Наполеон Бонапарт зрікся престолу і був висланий на острів Ельба в Середземному морі, який передавався йому в довічне володіння. Сподіваючись на швидку підтримку, Наполеон із 900 гвардійцями 1 березня 1815 р. висадився на півдні Франції. Королівські війська перейшли на бік колишнього імператора. 20 березня Наполеон вступив у Париж. Загалом Наполеон Бонапарт був при владі тільки сто днів (з 20 березня по 22 червня 1815 р.).

Європейські країни (Англія, Росія, Австрія, Пруссія, Швеція, Іспанія та інші країни сьомої коаліції) сприйняли це захоплення влади незаконним і оголосили війну. Вирішальною була битва під Ватерлоо 18 червня 1815 р.

Для урегулювання міжнародних відносин у вересні 1814 року представники практично всіх держав Європи з’їхались до Відня. Але основні рішення приймали представники Австрії, Пруссії, Росії та Англії. Вони розділись таємно на два табори — Росія та Пруссія, а також Австрія, Англія та Франція.

Після боротьби з Наполеоном конгрес весною 1815 року відновив свою роботу. 9 червня 1815 р. між делегаціями Австрії, Англії, Росії, Пруссії, Швеції та Португалії був підписаний «Заключний генеральний акт», до якого пізніше приєдналися й інші європейські держави.

Королівська влада династії Бурбонів розповсюджувалась на Францію, Іспанію та Неаполітанське королівство. Однак в економічному плані Франція мала виплатити контрибуції державам — учасницям антифранцузької коаліції.

Робота з картою

• Показати на карті атласу територіальні зміни, що були затверджені Віденським конгресом:

1) створена Швейцарська конфедерація;

2) приєднані до Голландії Бельгія та Люксембург;

3) Німецький союз у складі 34 держав і чотирьох вільних міст;

4) Варшавське герцогство, Фінляндія та Бессарабія, що перейшли до Росії;

5) Австрію, що отримала Галичину й Далмацію, а також відновила свою владу у Венеції й Ломбардії;

6) французькі та голландські колонії, передані в управління Англії;

7) Норвегія — передана до Швеції. До Пруссії відійшла частина території Саксонії та Вестфалії, Рейнська область і Померанія.

Утворення Священного союзу Робота з інформаційними ресурсами

• Здійснити пошук інформації в підручнику та інших інформаційних ресурсах щодо наслідків створення Священного союзу та представити їх у вигляді таблиці.

Орієнтовний вигляд таблиці

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вправа «Круглий стіл»

• По черзі висловити власні судження щодо тези: «Священний союз став прообразом першого об’єднання країн у Європі?».

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель. Криваві наслідки революції у Франції та постійних війн у Європі привели керівників європейських держав до думки об’єднатись з допомогою Священного союзу для придушення революції 1820-х рр. в Іспанії, Італії, Португалії та повстання в Царстві Польському (1830-1831 рр.). Однак національно-визвольний рух у Латинській Америці та революції 1830 р. у Франції та Бельгії став союзу не під силу.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати відповідь на запитання і завдання до нього.

3. Продовжити (закінчити) складання хронологічної таблиці.

4. Підготувати реферат з обраної теми.

5. Підготуватись до практичної роботи № 1 «Утвердження принципів громадянського рівноправ’я: від “Декларації прав людини і громадянина” до “Цивільного кодексу” Наполеона».