19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок з всесвітньої історії для 10 класу на тему: "Початок Першої світової війни. Військові дії в 1914 – 1916 рр.".

Про матеріал
В ахіві є: конспект уроку, анотація до уроку, презентація в програмі SmartNotebook. Тема уроку: Початок Першої світової війни. Військові дії в 1914 – 1916 рр. МЕТА: - Характеризувати міжнародні відносини в умовах існування блокової системи держав; - Визначати причини та привід до Початку Першої світової війни; - Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1914 – 1916 роках; - розвивати уміння і навички аналітичної діяльності та роботи з картою; - розвивати уміння пояснювати історичні факти на основі знань, одержаних із документів, відеоматеріалів; - Робити власні висновки та обґрунтовувати їх; - Формувати власне ставлення до подій та явищ історичного процесу - Виховувати непримиренне ставлення до війни.
Перегляд файлу

Анотація до уроку історії на тему:

«Перша світова війна 1914-1918 років»

учителя історії гімназії гуманітарно-естетичного профілю № 31 м. Чернігова Писаревої О.Й.

Ця тема вивчається в курсі всесвітньої історії в 10 класі.

Мета уроку: Характеризувати міжнародні відносини в умовах існування блокової системи держав; Визначати причини та привід до Початку Першої світової війни; Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1914 – 1916 роках; розвивати уміння і навички аналітичної діяльності та роботи з картою;  пояснювати історичні факти на основі знань, одержаних із документів, відеоматеріалів; робити власні висновки та обґрунтовувати їх; Виховувати непримиренне ставлення до війни.

Під час розробки уроку були використані методи критичного мислення, які допомагають максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дають можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Для успішної організації діяльності учнів, створення відповідного емоційного фону, забезпечення кращого сприйняття навчального матеріалу на кожному етапі уроку використовується презентація «Перша світова війна». Цікавою для учнів і учителів є можливість працювати за  технологією «перевернутого класу» та використання методів критичного мислення, сучасних комп’ютерних технологій (метод BYOD) а також  інтерактивних і тестових вправ.

Наведена розробка уроку буде корисною для учителів загальноосвітніх закладів під час підготовки до уроку.

Перегляд файлу

Тема уроку: Початок Першої світової війни. Військові дії в 1914 – 1916 рр.

МЕТА:

  • Характеризувати міжнародні відносини в умовах існування блокової системи держав;
  • Визначати причини та привід до Початку Першої світової війни;
  • Описувати та показувати на карті хід бойових дій у 1914 – 1916 роках;
  • розвивати уміння і навички аналітичної діяльності та роботи з картою;
  • розвивати уміння пояснювати історичні факти на основі знань, одержаних із документів, відеоматеріалів;
  • Робити власні висновки та обґрунтовувати їх;
  • Формувати власне ставлення до подій та явищ історичного процесу
  • Виховувати непримиренне ставлення до війни.

Після уроку учні зможуть:

  • називати дати;
  • показувати на карті держави, які об’єдналися у військово – політичні блоки;
  • показувати  на карті   основні театри військових дій та основні битви 1914 – 1916 рр.;
  • застосовувати і пояснювати терміни і поняття;
  • характеризувати передумови міжнародного конфлікту;
  • визначати причини війни;
  • визначати і порівнювати стратегічні плани сторін;
  • висловлювати свою думку щодо пропаганди у житті суспільства;
  • узагальнювати основні політичні та економічні причини Першої світової війни.

Обладнання: підручник, атлас, карта «Перша світова війна», мультимедійна презентація в програмі SmartNotebook, інтерактивна дошка Smart, роздатковий матеріал, смартфони або планшети, Інтернет.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь, навичок.

 

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльної

Епіграф до уроку:

Ми прочитали книгу про війну.

З бабусею сиділи і мовчали.

Ну що тут скажеш про таку сумну

подію, сповнену і смутком, і печаллю

Вона ж всім стільки горя принесла …

Колінько Ксенія

А з вашої точки зору, що таке війна? (Слайд № 1)

98d321621a60 (1).jpgЧому люди починають війну? Воювати люди починають через протиріччя, що роками накопичуються між країнами та народами.

ІІ. Евокація

Проблемне питання: чи погоджуєтеся ви з думкою видатного політичного діяча Німеччини Отто фон Бісмарка?

 «Навіть переможна війна – це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів» Отто фон Бісмарк.

Отже, що таке «війна»? Чому війна 1914-1918 років стала світовою? (слайди № 2,3)

ІІІ. Побудова знань

План (слайд № 4)

  1. Міжнародні кризи та конфлікти початку XX ст.
  2. Причини і початок «Великої війни»
  3. Стратегічні плани ворогуючих сторін
  4. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній
  1. Міжнародні кризи та конфлікти початку XX ст.

Охарактеризуйте локальні конфлікти (випереджальне завдання додому). Заповніть таблицю і поясніть слайди №№ 6-12

 

Період

Назва конфлікту

Результати

 

 

 

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть система міжнародних відносин стала більш складною та вибухонебезпечною. Свідченням напруження атмосфери у міжнародних відносинах стала серія локальних воєнних конфліктів.

Основними причинами воєнних конфліктів були: нерівномірність економічного розвитку країн, посилення експлуатації колоній, боротьба за колоніальний перерозподіл світу, посилення національно-визвольного руху в колоніях

У 1849 році США запропонували Іспанії продати їм Кубу за 100 млн. доларів. Цього не відбулося. У квітні 1898 року США розпочинають війну проти Іспанії і дуже швидко отримують перемогу, розгромивши іспанський флот. “Незалежна” Куба стала Американською напівколонією.              

Друга війна, пов’язана з колоніальним розподілом світу, була розв’язана Англією проти двох бурських республік на півдні Африканського континенту – англо-бурська війна (1899-1902 рр).

Сили супротивників були нерівними. Бури потерпіли поразку, а їх республіки приєдналися до британських колоній.

У 1904–1905 рр. розгорнувся воєнний конфлікт між Російською імперією та Японією. У результаті своєї перемоги Японія одержала південну частину російського острова Сахалін, а також території, орендовані Росією в Північно-Східному Китаї.

У 1905–1906 рр. виникла перша марокканська криза — гострий конфлікт між Німеччиною, Великобританією і Францією за панування в Марокко. Німцям не вдалося взяти участь у розділенні цієї країни. Вона потрапила під контроль Франції і частково Іспанії.

У 1911 р. виникла друга марокканська криза. Вона була викликана тим, що Німеччина направила до берегів Марокко свій військовий корабель і заявила про намір захопити частину території цієї країни, де вже хазяйнувала Франція. Конфлікт міг призвести до війни. Але Німеччина не зважилася на зіткнення з Антантою і була змушена відмовитися від втручання в марокканську проблему.

У 1908–1909 рр. виникла боснійська криза. Австро-Угорщина приєднала до себе давно окуповані її військами Боснію і Герцеговину. Це поставило під загрозу існування незалежної сербської держави. Сербія готувалася дати відсіч будь-якому вторгненню, розраховуючи на допомогу Росії. Але Росія не була готова до війни з Австро-Угорщиною, на боці якої виступала Німеччина. Тому російський уряд, а слідом за ним і сербський, були змушені визнати владу Австро-Угорщини над Боснією і Герцеговиною.

У 1911 р. відбулася італо-турецька (Триполітанська) війна. Користуючись слабкістю Османської імперії, Італія захопила останні турецькі володіння в Північній Африці — Триполітанію і Кіренаїку. На базі цих територій була створена італійська колонія Лівія

У 1911–1913 рр. відбулися дві Балканські війни. Перша Балканська війна 1911-1912 років призвела до зміни співвідношення сил на Балканах. Посилення Сербії, з іншого боку, послабило вплив Австро-Угорщини та Туреччини. Австро-угорська та німецька дипломатія направила всі зусилля для того, щоб розірвати союз, який заснували слов’янські держави і Греція у боротьбі за визволення Балкан від турецького гноблення. Заручившись підтримкою Австро-Угорщини та Німеччини, Болгарія 29 червня 1913 року розгорнула військові дії проти сербів та греків.

Так почалася друга Балканська війна. Але обіцяна допомога не була надана, і Болгарія досить швидко була розбита і запросила миру. 10 серпня 1913 року в Бухаресті було підписано мирний договір: Сербія, Греція, Туреччина і Румунія отримали територіальні “надбання”. Таким чином, карту Балкан знову “перекроїли”.

ХХ ст. характеризувалося загостренням відносин між провідними країнами світу, тому дипломатичні зусилля європейських урядів були спрямовані на пошук союзників у майбутній війні. Що проявилося у процесі формування військово-політичних блоків.

Військово-політичний блок – це воєнний і політичний союз декількох держав спрямований на встановлення їх домінування та підготовку до війни для досягнення цієї мети.

Згадайте, які блоки протистояли один одному в Першій світовій війні? (Слайд № 13).

На слайді № 14 зображено жартівливу карту Першої світової війни. Як вона характеризує плани держав-учасниць війни?

  1. Причини і початок «Великої війни»

Прочитайте п. 1 § 2 і виконайте завдання (слайди 15-16). Результати запишіть в зошити.

Робота з основними поняттями (слайд 17 + перейти за посиланням і виконати завдання на сайті Learnings App). Запишіть визначення в словники.

 Визначте за підручником (п. 2 § 2) привід до війни. (Слайди № 18-19)

Отже, кому насправді була потрібна війна?

(Для кращого виконання завдання використовуйте друковані матеріали, що є у вас на партах: додаток 1: документи на партах, додаток 2: алгоритм як працювати з відео)

  1. Стратегічні плани сторін

Учні отримують атласи або роздруковані карти «Європа напередодні першої світової війни» (додаток № 4) і визначають стратегічні плани противників. Заповнити таблицю: (слайд № 21)

Німеччина

 

Велика Британія

 

Франція

 

Російська імперія

 

Австро-Угорщина

 

США

 

З’ясуйте, які плани були у Німеччини і Франції на початок війни. Що таке «блискавична війна»? (п. 4 § 2)

  1. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній

За підручником (п. 5 § 2, § 3) з’ясуйте, на яких фронтах велася Перша світова війна і які головні битви відбулися протягом 1914-1916 років. Результати занесіть до таблиці:

Битви Першої світової війни.

                                        № п/п

Рік битви

Місце битви

Результати

1

Початок жовтня 1914

Битва на р. Марні

 

2

Лютий-грудень 1916

Битва під Верденом

 

3

Травень 1916

Морська битва під Ютландом

 

4

Червень-жовтень 1916  р

Брусиловський прорив

 

5

Червень – листопад 1916 р

Битва на р. Соммі

 

6

Листопад 1915 р.

Дарданелльська операція

 

Виконайте завдання по карті (слайд № 22, перейти за посиланням і виконати завдання на сайті Learnings App).

IV. Рефлексія

Слайди № 23-27

  1. Утворіть логічні пари (Слайд № 24)
  2. Розташуйте подані поняття, словосполучення тощо у дві колонки        (Слайд № 25)
  3. Розв’яжіть кросенс (Слайд № 26)
  4. Виконайте тестові завдання (технологія BYOD) – завдання виконується на смартфонах або планшетах

Повертаємося до нашого проблемного питання: чи погоджуєтеся ви з думкою видатного політичного діяча Німеччини Отто фон Бісмарка?

 «Навіть переможна війна – це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів» Отто фон Бісмарк.

напишіть свої висновки  на дошці Padlet. Відскануйте код  і перейдіть за посиланням

V. Домашнє завдання § 2, § 3

Високий рівень: написати есе на тему: «Війна, що змінила світ». Вимоги до есе подані в QR-коді:

C:\Users\olya\Desktop\Новая папка (5)\есе2.jpgC:\Users\olya\Desktop\Новая папка (5)\есе1.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Достатній рівень: у вас на партах є алгоритм, як правильно аналізувати відеофрагменти. Ваше завдання: встановіть на телефон програму HP Reveal. Зареєструйтеся в програмі (придумайте логін та пароль, e-mail можна не вводити. Далі в полі «discovering auras» ввести логін учителя: «Olha_Pisareva». Знайти поле  «follow» і натиснути на нього. Коли воно зміниться на  «following» можете сканувати малюнки в підручнику в § 1-3). За поданим алгоритмом проаналізуйте відео фрагменти, які є в підручнику. Також можете самостійно знайти відео на сайті YouTube і зробити аналіз. Аналіз плакатів Першої світової можна зробити за алгоритмом (Додаток 3)

На допомогу вам ще декілька посилань на спільній дошці Symbaloo. Щоб знайти її за допомогою програми NeoReader (або іншого сканера для QR-кодів) відскануйте код і перейдіть за посиланням.

 

 

Середній рівень – пройти тести онлайн за посиланням:

Зверніть увагу! На проходження тесту ви маєте 20 хвилин!

C:\Users\olya\Desktop\Новая папка (5)\тести.jpg

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

Витяг з ультиматуму Австро Угорщини уряду Сербії

(23 липня 1914 р.).

«…3. Негайно вилучити з навчальних закладів Сербії…усе, що служить або може служити підтримці пропаганди проти Австро – Угорщини. 6. Відкрити судове слідство проти учасників змови 28 червня… Органи, уповноважені імператорським урядом візьмуть участь у належному розшуку. 9. Дати імператорському уряду пояснення з приводу невиправданих заяв вищих сербських чиновників, які… незважаючи на офіційне становище, не соромляться після замаху висловлюватися неприязним чином проти айстро – угорської монархії…»

  1. Чи можна вважати дії австро угорського уряду юридично прийнятними?
  2. Чого Австро Угорщина прагнула більше: розв’язати війну чи навести лад?

ДОДАТОК 2

Документаль­не відео може служити учням історичним джерелом, ми вважаємо, що робота учнів з ним повинна включати етапи:

1.  Опис:

  • опишіть, що ви побачи­ли, переглядаючи відеосюжет. Особливу увагу звертай­те на деталі;
  • зверніть увагу, які об'єкти потрапили на передній план, а які залишилися на другому;
  • що робили, чим займалися люди, які потрапили в об'єктив кінокамери?
  • якщо центральною фігу­рою сюжету є відомий істо­ричний діяч, спробуйте опи­сати його зовнішність. Звер­ніть увагу на рухи, вираз його обличчя;

 які деталі перегляну­того сюжету найбільше вам запам'яталися? Чому?

2. Інтерпретація:

  • з історією якої країни пов'язаний переглянутий вами відеосюжет? На підставі чого ви зробили такий висновок?
  • до якого періоду можна віднести зняті кадри? Обґрунтуйте свої міркування;
  • чи змінилося ваше уяв­лення про історичні події після перегляду відеосюжету? Якщо змінилося, то що саме і чому?
  • що нового ви дізналися про історичні події, які були відомі вам з вивченого ма­теріалу?
  • які емоції і почуття відтво­рив кінооператор? Чому саме ці події зацікавили його в пер­шу чергу?
  • з якою мстою і для якої аудиторії знято відеосюжет?
  • в якому контексті створю­валося відео?
  • якою ви уявляєте собі пси­хологічну атмосферу історичної події, зняту кінооператором?
  1.                     Висновки та узагаль­нення:

 сформулюйте висновок, якого ви дійшли після робо­ти з відеосюжетом. Спробуй­те провести історичні паралелі. Зробіть узагальнення.

ДОДАТОК 3

Аналіз фотографії (ілюстрації) як історичного джерела можна здійснювати за питаннями:

  1. Опишіть, що ви бачите на фотографії (ілюстрації).
  2. Які предмети речі зображені на фото (ілюстрації)?
  3. Що роблять люди на фото (ілюстрації)?
  4. Якщо  це  фотографія,   особливу увагу зверніть  на те,  чи  люди позували для цієї фотографії спеціально?
  5. Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?
  6. Якщо дається кілька фотографій (ілюстрацій), проаналізуйте їх.
    Що об'єднує усі ці фото (ілюстрації)?
  7. До якої сфери життя вони належать?
  8. Який загальний образ епохи створює цей фоторяд (ілюстрації). Спробуйте дати їм загальну назву.
  9. Які із сфер життя не відображені в цих фотографіях (ілюстраціях)? Якої інформації бракує? % викликали фотографії питання, на які ви хотіли б отримати відповідь?
  10. Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії (ілюстрації) з інформацією з інших джерел (текст, статистика, схема, таблиця, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення. Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з'ясувати - чому: яке з них викликає у вас більшу довіру, чому.
  11.  Проаналізуйте наведені нижче тактові джерела, співставте їх з добіркою фотодокументів (ілюстрацій).
  12.          Підберіть пари чи групи джерел, які доповнюють одне одного. Що нового додали текстові джерела в образ епохи? Зробіть узагальнення у вигляді висновків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

 

 

1

 

zip
Додано
7 жовтня 2019
Переглядів
446
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку