Тема. Описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента
Мета: проаналізувати розвиток освіти у середньовіччі, охарактеризувати життя середньовічного студента; розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв'язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Конспект уроку
з всесвітньої історії
для 7-го класу
на тему
«Практична робота: описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Комунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Тетяна Василівна
2018
Тема. Описати (на основі доступних джерел) повсякденне життя середньовічного студента
Мета: проаналізувати розвиток освіти у середньовіччі, охарактеризувати життя середньовічного студента; розвивати увагу, пам'ять, мислення, зв’язне мовлення, вміння аналізувати та робити висновки, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстрації до теми.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Форма уроку: практична робота
Хід уроку
ЛОКАШ – школа
СИРВЕНІУТЕТ – університет
ЛІЯБІБ – Біблія
ГІЛЕКОЯ – колегія
РОСФЕРОП – професор
Професія «…» - це класно,
Хоча, нажаль, короткочасно:
Десять семестрів чи п’ять років –
Оце для нас законні строки,
Тож я спішу вас всіх вітати:
Із нашим днем!
Із нашим святом! (Студент)
Більшість дітей у ранньому середньовіччі не вміли ні писати, ні читати. Книги та підручники їм заміняли казки, легенди та розповіді. Із виникненням імперії Карла Великого зросла потреба в освічених людях. З’явилися нові школи. Карл Великий писати не вмів, але міг читати. Він надавав великого значення розвитку освіти. Королівський двір називали «Палацовою академією», оскільки він став прихистком для поетів, філософів, істориків, богословів.
З указу Карла Великого 789 р.
Нехай утворюються школи для навчання хлопчиків читання. Псалми, ноти, посібники зі співу, лічби й граматики, богослужбові книги в монастирях і єпископствах мають бути виправлені, оскільки часто буває, що дехто, бажаючи молитися Богові, погано молиться за неправильними книгами. І не дозволяйте хлопчикам нашим псувати їх при читанні й письмі.
У школі і діти, і дорослі навчалися в одному класі. Жодної волі дітям не давали. Їм заборонялося голосно розмовляти, співати, Гратися. За найменшу провину їх суворо карали. Школярі самі добували собі шматок хліба. Інколи вони підробляли, але здебільшого – просили милостиню. Вночі вони голосно горлали релігійні пісні під вікнами, щоб підняти бюргера та змусити його відкупитися від страхітливої мелодії шматочком ковбаси чи хліба. Читати вчилися по Біблії, а за перевірку слугували диспути.
Покарання несумлінного учня. Із мініатюри XIV ст.
Життя й навчання середньовічних студентів.
Основою університетського навчання була лекція, під час якої студенти переписували й коментували вчені й богословські книги. Іноді лекція переростала в бесіду або диспут.
Перші університети зазвичай не мали власного приміщення. Тому місця для викладання могли бути несподіваними. Наприклад, лекції проводили на другому поверсі будинку, а на першому розташовувалася гучна таверна. Багато викладачів віддавали перевагу свіжому повітрю й читали лекції просто неба.
Потрапляючи до університету, школяр ставав членом нації — корпорації студентів, земляцтва. Нація захищала своїх членів, відстоюючи їхні інтереси, влаштовувала свята, допомагала хворим товаришам, ховала померлих.
Життя середньовічного студента було сповнене поневірянь і пригод. Більшість студентів ледве зводили кінці з кінцями. Життя у великих містах, книги, послуги переписувачів, їжа й одяг коштували дорого. Не випадково багато міських рад дозволяли студентам просити милостиню.
У гонитві за знаннями студенти часто змінювали викладачів, переходили з одного університету до іншого, що найчастіше розташовувався в іншій частині Європи. Так з’явився вислів «вічний студент».
План