Мета:дізнатися, як змінювалася забудова міст, кількість та побут населення Західної Європи в Ранній Новий час; зрозуміти причини зрушень у повсякденному житті; усвідомити, що мода є проявом змін, які відбуваються в суспільстві; працювати в групах, аналізувати джерела інформації та робити висновки;цікавитися історією ранньомодерної доби.
Змінюється вигляд європейських міст: з’являються багатоповерхові будинки, широкі прямі вулиці, що поділяли місто на окремі квартали. Найважливіші будівлі, церкви все частіше зводилися з каменю або цегли, вкриті черепицею, що робило їх менш уразливими для вогню. У вікна вставляли скло та робили вітражі. У XVII ст. в містах почали прокладати бруківку, на вулицях з’явилися масляні ліхтарі. У 1667 р. «Король-сонце» Людовик XIV видав указ про вуличне освітлення…
Житло, хатнє начиння. Житло городян у цей час зазнало суттєвих змін. Підлогу в будинках заможні городяни вкривали кам’яною або керамічною плиткою, а найбагатші замовляли майстрам підлогу з паркету, викладеного орнаментом. У будинках з’явилися вітальні, де господар приймав гостей, спальні, їдальня, робоча кімната господаря та окремі приміщення для слуг.
Меблі та речі свідчили про заможність господаря. Коштовний посуд виставляли на спеціальних полицях. Різноманітні речі та одяг зберігали у скринях, прикрашенихорнаментом і розписом. Італійські майстри першими почали ставити свої скрині вертикально. Так у XVI ст. з’явилася шафа. Був у будинку й звичайний стіл, оточений лавами. Біля нього для глави сім’ї ставили крісло.
Житло, хатнє начиння. Селянські житла тривалий час не змінювалися, залишаючисьтакими, як у минулому. Усередині будинку окремих кімнат не було — усі члени сім’ї жили в спільному приміщенні. Для опалення та приготування їжі використовувалося вогнище. Меблів у селянській оселі було мало: простий стіл, лави, скриня для речей, один-два табурети та сінник замість ліжка. Їжу готували в казані, а їли переважно зі спільного посуду, мисок і кухлів на всіх не вистачало.
Європейська кухня. Меню селян і городян стало більш різноманітним. На обід були каша,багато бобових, сир, яйця, хліб, олія і масло, а у свята з’являлися окости й ковбаси, риба під час посту. У XVI — I пол. XVII ст. почали споживати багато цукру, що надходив із колоній. Для бідних цукор став ласощами, а для заможних — повсякденним продуктом. Добрим додатком до столу були овочі, фрукти, ягоди та горіхи. Кофе, чайі шоколад проникли в Європу в I пол. XVII cт. ..
Шлюб і сім’я. Церковний шлюб укладався один раз на все життя. Розлучення дозволялося церквою тільки в особливому випадку. Сім’я лишалася патріархальною з повною владою батьків над дітьми. Жінка залежна матеріально від чоловіка і була слабо захищена законом. До дитини ставилися як до наступника, що успадкує майно.. Дітей в забеспечених сім’ях часто навчали вдома та готували до продовження сімейної справи. Не вміти читати і писати вважалося неприпустими. Виняток становили діти бідняків.
Зміни, що розпочалися в усіх сферах життя європейців, охопили й світ одягу. Основним правилом моди в Європі стала можливість змінювати гардероб відповідно до обставин. Ця звичка закріпилася в кін. XVII ст. Відтоді мода поширювалася у світі в новому значенні: не відставати від сучасності. Мода - нетривале панування певних смаків в одязі та інших сферах життя великих груп людей.
Кількість населення країн Європи в XVI — I пол. XVII ст. постійно зростала. Проте ще великими залишалися втрати через епідемії різних хвороб та війни. У Ранній Новий час змінився вигляд європейських міст, які почали набувати риси сучасних. Харчування більшості європейців покращилося. Часи Середньовіччя, коли голод був звичним супутником людей, залишилися в минулому. Наслідування моди поступово перетворилося з примхи на стимул розвитку суспільства. Завдяки їй виникали нові підприємства й виробництва, розвивалася торгівля. Чи погоджуєтеся ви з висновками та чому?