Календарно-тематичне планування: "Всесвітня історія у 8 класах"

Про матеріал
Календарно-тематичне планування "Всесвітня історія у 8 класах". Підручник: Щупак І.Я. Всесвітня історія : підруч. для 8 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, Н. С. Власова, І. О. Піскарьова, Д. О. Секиринський. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2021. — 192 с. : іл.
Перегляд файлу

 

  

ПОГОДЖЕНО                                                                                                                   на засіданні МО                                                                                                                                « » серпня 2023р. протокол №

 

ЗАТВЕРДЖЕНО                                                                                                                 Заступник директора  _______________

 

Календарно-тематичне планування

Всесвітня історія у 8 класах

 Учитель І.О.Прибитько

                                                  1 год. на тиждень, 35 год. на рік

За програмою затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698

Календарно – тематичний план повністю відповідає програмі за кількістю годин в рамках розділів та пропонує використання різних видів практичної діяльності школярів, що спрямовані на формування предметних і ключових компетентностей.

Підручник: Щупак І.Я. Всесвітня історія : підруч. для 8 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, Н. С. Власова, І. О. Піскарьова, Д. О. Секиринський. — Київ : УОВЦ «Оріон», 2021. — 192 с. : іл.

 

 

 

 

 

 

 

№ з/п

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Дата

Д/З

Ключові компетентності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

8-А

8-Б

Вступ. Ранній Новий час в світовій історії.

Знаю:

  • хронологічні межі Нового часу та Раннього Нового часу;
  • час Великих географічних відкриттів і Конкісти;
  • дату першої подорожі Христофора Колумба;
  • напрямки подорожей Христофора Колумба, Васко да Гами, Фернана Магеллана, центри світової торгівлі.

 

Розумію:

  • Новий час (Модерну добу) як період історії сучасного європейського суспільства;
  • Ранній Новий час в Україні як Козацьку добу, початок якої припадає на виникнення нового, елітарного стану – козацтва (кінець ХV – початок ХVІ ст.), а завершення – на остаточну втрату ним політичної влади (друга половина ХVІІІ ст.); судження як думку, яку потрібно обґрунтувати (підтвердити істинність фактами);
  • як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії в класі й у дома;
  • Великі географічні відкриття як просторове розширення впливу європейської цивілізації на світ;
  • причини історичних явищ і процесів (як факти, що зумовили їх появу) та їхні наслідки (як факти, породжені цим явищем, процесом);
  • вплив Великих географічних відкриттів на світобачення, господарське та суспільне життя населення Європи та Нового світу;
  • поняття «буржуазія», «зустріч цивілізацій», «капіталізм», «колоніальна імперія», «конкіста», «мануфактура», «най маний працівник», «революція цін».

 

Умію:

  • визначити характерні ознаки Середньовіччя;
  • перелічити основні здобутки населення України Княжої доби;
  • назвати хронологічні межі та періоди Модерної доби;
  • виділити характерні ознаки Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби);
  • укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в Ранньомодерну добу»;
  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про розширення впливу європейської цивілізації на світ;
  • простежити на основі карти, як змінювався простір впливу європейської цивілізації на світ;
  • визначати причини і наслідки Великих географічних відкриттів;
  • характеризувати зміни в житті людей, пов’язані з Великими географічними відкриттями, створенням перших колоніальних імперій, поширенням мануфактур і найманої праці;
  • встановити причини масових міграцій європейців у ХVІ–ХVІІ ст.
  1.  

Вступ: особливості розвитку людства в Ранній Новий час.

 

 

§1

Хронологічна компетентність: мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства.

Розділ 1. Великі географічні відкриття.

Становлення капіталістичних відносин.

  1.  

Великі географічні відкриття європейців у XV-XVI ст.

 

 

§2

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

  1.  

Завоювання Нового світу. Створення колоніальної системи.

 

 

§3

  1.  

Зародження капіталізму. Повсякденне життя мешканців Західної Європи.

 

 

§4

  1.  

Практична робота №1. Колонізація Нового світу. Вплив Західної цивілізації на світ.

 

 

§5

  1.  

Урок узагальнення до розділу 1 «Великі географічні відкриття.

Становлення капіталістичних відносин».

Тематичний контроль.

 

 

 

Повторити §1-5

Розділ 2. Високе Відродження. Реформація в Західній Європі.

Знаю:

  • час Бароко і релігійних воєн у Німеччині та Франції;
  • дати початку Реформації в Німеччині, укладення Аугсбурзького релігійного миру;
  • територію поширення Реформації, культурні центри Європи Раннього Нового часу.
  • Розумію:
  • Ранній Новий час (Ранньомодерну добу) як період звільнення суспільного життя від церковного догматизму;
  • світський, нецерковний характер культури Відродження;
  • гуманізм епохи Відродження як європейський інтелектуальний рух за вдосконалення людської природи через пізнання культурної спадщини Античності;
  • Бароко як усвідомлення людиною Ранньомодерної доби складності, багатоманітності та мінливості світу;
  • поняття «бароко», «Високе Відродження», «кальвінізм», «Контрреформація», «лютеранство», «орден єзуїтів», «протестантизм», «релігійні війни», «Реформація», «секуляризація».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про Реформацію, Відродження (Ренесанс) і Бароко;
  • показати на карті регіони поширення Реформації; к
  • ультурні центри Європи Раннього Нового часу;
  • розповісти про наукові й технічні досягнення Раннього Нового часу; представників культури Відродження й Бароко, їхні твори; видатні пам’ятки культури епохи Ренесансу й Бароко;
  • визначити причини і наслідки Реформації та Контрреформації;
  • сформулювати основні ідеї вчень Жана Кальвіна і Мартіна Лютера;
  • висловлювати судження про діяльність Ігнатія Лойоли;
  • розпізнати пам’ятки культури епохи Відродження і Бароко.
  1.  

Початок Реформації. Її поширення в Західній Європі.

 

 

§6

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

  1.  

Контрреформація. Релігійні війни в Німеччині та Франції.

 

 

§7

  1.  

Гуманізм. Високе Відродження. Зародження нової європейської науки.

 

 

§8-9

  1.  

Практична робота №2. Гуманістичні ідеї доби Відродження.

 

 

§10-11

  1.  

Урок узагальнення до розділу 2 «Високе Відродження. Реформація в Західній Європі.»

Тематичний контроль.

 

 

Повторити §6 - 11

Розділ 3. Держави Західної Європи в XVI – XVII ст.

Знаю:

  • хронологічні межі національно-визвольної війни в Нідерландах, революції в Англії, Тридцятилітньої війни;
  • дати укладення Люблінської й Утрехтської уній, Нантського едикту, Вестфальського миру.

 

Розумію:

  • передумови утвердження абсолютизму в європейських державах;
  • абсолютну монархію як перехідну форму від станово-представницької до сучасної (національної) держави;
  • передумови формування ранньомодерної системи державної влади в Речі Посполитій (обмеження влади великого князя на користь панів ради у Великому князівстві Литовському, Руському і Жемайтійському, обмеження влади короля шляхетським представництвом у королівстві Польському);
  • роль міського патриціату та дворянства в управлінні містами-республіками; шляхти в управлінні Річчю Посполитою;
  • історичне значення національно-визвольної війни в Нідерландах та Англійської революції;
  • Вестфальський мир як подію, що заклала основи сучасного світового порядку – поділу світу на національні держави й утвердження в міжнародних відносинах принципу державного суверенітету;
  • поняття «абсолютизм», «абсолютна монархія», «аристократична (шляхетська) республіка», «меркантилізм», «національно-визвольна війна», «олігархічна (бюргерська) республіка», «парламентська монархія» «протекторат», «протекціонізм», «революція».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про процеси централізації влади і формування національних держав у Західній Європі в XVІ–XVІІ ст.;
  • простежити на основі карти утворення в Західній Європі національних держав;
  • схарактеризувати політичний устрій західноєвропейських країн;
  • обґрунтувати свої судження про володарів і державних діячів європейських країн XVІ–XVІІІ ст.: Армана-Жана дюПлессі деРішельє, Вільгельма І Оранського, ЄлизаветиІ, Жана-Батиста Кольбера, Карла V, Луї XIV, Олівера Кромвеля;
  • визначити причини і наслідки: Люблінської унії, релігійних війн у Франції, національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції.

 

  1.  

Становлення абсолютної монархії у Франції.

 

 

§12

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

  1.  

«Золоте століття» Іспанії. Війна Нідерландів за незалежність.

 

 

§13

  1.  

Англія в XVI ст. Єлизавета І Тюдор.

 

 

§14

  1.  

Англійська революція середини XVII ст.

 

 

§15

  1.  

Річ Посполита. «Шляхетська демократія».

 

 

§16

  1.  

Тридцятилітня війна. Вестфальський мир.

 

 

§17

  1.  

Практична робота №3. Західноєвропейські держави за Ранньомодерної доби.

 

 

§18

  1.  

Урок узагальнення до розділу 3 «Держави Західної Європи в XVI – XVII ст.»

Тематичний контроль.

 

 

§19,

повторити §12-18

Розділ 4. Країни Східної Європи в ХVІ - першій половині XVIII ст.

Знаю:

  • дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російсіькою імперією, хронологічні межі Північної війни.

 

Розумію:

  • період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;
  • причини економічного занепаду та затяжної політичної кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.);
  • поняття «Земський собор», «опричнина», «Росія», «самодержавство (абсолютизм)», «церковний розкол».

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про османську експансію в Центральній та Східній Європі, її зупинення (облоги Чигирина 1678 р. і Відня 1683 р.), шведську експансію в Центральній Європі, московську/російську воєнну експансію у Східній Європі;
  • простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI– XVIIІ ст. Османська імперія, Річ Посполита, Московське царство/Російська імперія;
  • схарактеризувати внутрішню й зовнішню політику Речі Посполитої в другій половині XVII–XVIIІ ст.;
  • обґрунтувати свої судження про політику Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I, Сулеймана Пишного;
  • визначити причини і наслідки: османських завоювань в Європі, кризи в Речі Посполитій (друга половина XVII–XVIIІ ст.), московської/російської воєнної експансії в Східній Європі, Північної війни.
  1.  

Османська імперія.

 

 

§20

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

 

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

 

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

 

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

  1.  

Кримське ханство

 

 

§21

  1.  

Московська держава. Реформи Петра І.

 

 

§22

  1.  

Річ Посполита в другій половині

XVII-XVIII ст.

 

 

§23

  1.  

Практична робота №4. Східна Європа й Османська імперія в XVI — першій половині XVIII ст.

 

 

§24

  1.  

Урок узагальнення до розділу 4 «Країни Східної Європи в ХVІ - першій половині XVIII ст.»

Тематичний контроль.

 

 

§25

Розділ 5. Епоха Просвітництва

Знаю:

  • час епохи Просвітництва, початку індустріальної (промислової) революції, війни за незалежність США;
  • дати ухвалення Декларації незалежності США та Конституції Речі Посполитої;
  • час існування Держави Великих Моголів, панування у Китаї династії Цин і період сьоґунату Токуґави.

 

Розумію:

  • визначальний вплив індустріальної революції на зміни в структурі економіки (формування промисловості) і соціальній структурі суспільства (зростання чисельності та ролі найманих працівників), на рівень життя людей праці та інші аспекти повсякденного життя;
  • Просвітництво як Добу Розуму, коли утверджувалася віра в силу знань і можливість розумного облаштування суспільного життя;
  • освічений абсолютизм як політику, спрямовану на знищення або реформування найбільш застарілих феодальних порядків;
  • поняття «енциклопедисти», «індустріальна (промислова) революція», «класицизм», «масонство», «освічений абсолютизм», «Просвітництво».

 

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про індустріальну революцію, добу Просвітництва, війну за незалежність США;
  • простежити зміни на політичній карті світу впродовж ХVІІІ ст.;
  • визначити зміни в повсякденному житті європейців протягом ХVІІІ ст., що стали наслідком індустріальної революції, поширення ідей Просвітництва;
  • встановити причини і наслідки реформ: Марії Терезії та Йосифа ІІ (Австрійська монархія), зокрема для українських теренів, Фрідріха ІІ (Пруссія), Катерини ІІ (Російська імперія);
  • встановити причини розгортання війни за незалежність і утворення США;
  • укласти історичний портрет Бенджаміна Франкліна, Джорджа Вашингтона, Тадеуша Костюшка.
  • традиційний характер чотирьох найбільших цивілізацій Сходу, що розвивалися в Ранній Новий час: індійської, ісламської, китайської та японської;
  • поняття «політика самоізоляції», «самураї», «сьоґунат»;
  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про встановлення влади Великих Моголів, Сефевидів, династії Цин, Токуґави;
  • показати на карті території Індії, Персії, Китаю, Японії;
  • визначити особливості культур народів Сходу;
  • розкрити особливості взаємин країн Сходу та Європи.
  1.  

Початок індустріалізації. Головні ідеї Просвітництва.

 

 

§26-27

Хронологічна компетентність: мислить історико-хронологічно, орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами і процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє зміни і тривалість у житті суспільства.

 

Просторова компетентність: мислить геопросторово, орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежність розвитку суспільства, господарства, культури і навколишнього природного середовища.

 

Інформаційна компетентність: мислить критично, працює з різними джерелами інформації та формулює історично обґрунтовані запитання.

 

Логічна компетентність: мислить системно, виявляє взаємозв’язок, взаємозалежність та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє їхні інтерпретації.

 

Аксіологічна компетентність: усвідомлює власну гідність, реалізує власні права і свободи, поважає права і гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації.

  1.  

Австрія за Марії Терезії та Йосифа ІІ. Становлення Пруссії.

 

 

§28

  1.  

Російська імперія за правління Катерини ІІ.

 

 

§29

  1.  

Міжнародні відносини у XVIII ст.

 

 

§30

  1.  

Війна північноамериканських колоній за незалежність. Утворення США.

 

 

§31

  1.  

Практична робота №5. Європейські держави та США в епоху Просвітництва

 

 

§32

  1.  

Імперія Великих Моголів та Перське царство в XVI — XVIII ст. (оглядово).

 

 

§33

  1.  

Практична робота №6. Китай і Японія в XVI-XVIII ст.

 

 

 

§34

  1.  

Урок узагальнення до розділу 5 «Епоха Просвітництва»

Тематичний контроль.

 

 

Повторити §26-34

  1.  

Підведення підсумків. Узагальнення курсу.

«Історія Раннього Нового часу».

 

 

§35

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сичова Валентина Олексіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
25 серпня 2023
Переглядів
4064
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку