Тема. Російська імперія наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: час надій і розчарувань
Мета: охарактеризувати «великі реформи» в Російській імперії, визначити причини і наслідки реформ у Росії в 1860 – 1870-х роках, революції 1905 – 1907 рр., столипінських реформ; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.
Конспект уроку
з всесвітньої історії
для 9-го класу
на тему
«Російська імперія наприкінці ХІХ - н» початку ХХ ст.: час надій і розчарувань»
Підготувала
учитель історії та правознавства
Конмунального закладу
«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів
Зміївської районної ради
Харківської області»
Вистороп Т. В.
2018
Тема. Російська імперія наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: час надій і розчарувань (Слайд 1)
Мета: охарактеризувати «великі реформи» в Російській імперії, визначити причини і наслідки реформ у Росії в 1860 – 1870-х роках, революції 1905 – 1907 рр., столипінських реформ; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми. (Слайд 2)
Обладнання: підручник «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», історичні карти, ілюстрації.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
|
А скасування станових обмежень, відкритість та змагальність процесу Б створення міської Думи та обрання міського голови В поява класичних гімназій і реальних училищ Г наділення селян землею за викуп Д скасування рекрутського набору та введення загальної військової повинності |
Відповідь: 1Г; 2Б; 3Д; 4А.
Відповідь: 2, 3, 4
(Столипін)
«Великі реформи» 60 – 70-х рр. ХІХ ст. у Росії
Реформа |
Рік |
Основні події |
|
1863-1864 |
|
|
1864 |
|
|
1864 |
|
|
1864 |
|
Суд присяжних
Віра Засулич (1849—1919) походила з родини збіднілих польських дворян. У молоді роки вона приєдналася до революційного руху. У 1877 р. Петербурзький градоначальник генерал Ф. Трепов наказав висікти політичного в’язня, що не зняв перед ним капелюха, хоча тілесні покарання в Росії були заборонені з 1863 р. Це обурило жінку. Вона записалася на прийом до градоначальника та під час зустрічі вистрелила в нього з револьвера. Ф. Трепов був важко поранений, а В. Засулич заарештована. На суді у квітні 1878 р. 12 присяжних засідателів повністю виправдали її. На рішення суду вплинули принципові й кваліфіковані дії голови суду та адвоката. Прогресивна громадськість зустріла цей вирок із радістю.
Російська імперія вдалася до заходів щодо ліквідації наслідків Кримської війни та виходу з міжнародної ізоляції. У 1873 р. було укладено так званий «Союз трьох імператорів» між Росією, Австро-Угорщиною та Німецькою імперією. (Слайд 9) У 1892 р. Росія та Франція підписали військову конвенцією, що надавала гарантії безпеки двом країнам. Саме цей документ було покладено в основу Антанти – військово-політичного союзу Франції, Англії та Росії.
Знову постало «східне питання». Політика Росії за межами Європи найчастіше призводила до війни. Експансія Росії на Далекому Сході перетиналася з інтересами Японії, що призвело до російсько-японської війни 1904 – 1905 рр. (Слайд 10)
1862 р. створено товариство «Земля і воля», ідейними лідерами якого стали Олександр Герцен та Микола Чернишевський. (Слайд 11) Основним завданням товариства було затвердження демократичного суспільства. Однак товариство проіснувало лише до 1864 р. виник рух народництва, метою якого було зближення з селянством та залучення його до свідомої революційної діяльності. Частина народників слідувала ідеям М. Бакуніна, друга – П. Лаврового, інша – П. Ткачова.
1876 р. було відновлено діяльність товариства «Земля і воля». У 1879 р. «Земля і воля» розпалася на дві організації – «Народна воля» та «Чорний переділ». (Слайд 12) Народовольці пішли шляхом терору, результатом якого стало вбивство 1881 р. царя Олександра ІІ. Чорнопередільці ж займалися пропагандою. Наступником Олександра ІІ став його син Олександр ІІІ (1881 – 1894 рр.) (Слайд 13) Він одразу ж почав наступ на демократичні реформи минулих років. У Росії виник соціал-демократичний революційний рух, озброєний ідеями марксизму.
Наприкінці 1895 р. В. Ульянов (Ленін) створив у Петербурзі «Союз боротьби за звільнення робітничого класу». (Слайд 14) У 1989 р. у Мінську було оголошено про створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). У 1903 р. було прийнято програму й статут партії. У партії відбувся розкол на більшовиків та меншовиків. (Слайд 15) У 1902 р. вцілілими групами народовців було створено партію соціалістів-революціонерів (есерів). (Слайд 16)
План
Петро Аркадійович Столипін (1862 - 1911). Російський державний діяч, прем'єр-міністр у 1906 – 1911 рр. (Слайд 17) Після розправи над революціонерами Столипін спробував здійснити аграрні реформи, які стартували 9 листопада 1906 р. Вона надавала кожному селянинові право вийти з общини і закріпити у власність за собою землю, отже, руйнувала селянську общину. Селянин міг отримати з общинних угідь відруб та утворити хутір. Селяни звільнялися від тілесних покарань, отримували право вільного пересування та вибору місця проживання. (Слайд 18)
Відруб – селянське господарство, що утворилось в межах села.
Хутір - селянське господарство, що утворилось за межами села. (Слайд 19)
Столипінська реформа бажаних результатів не принесла. У 1911 р. в Києві П. Столипіна було вбито.
Росії вдалося подолати революційну кризу. Однак розвиток імперії був перерваний Першою світовою війною.
У 2011 р. Московський монетний двір випустив золоту пам’ятну монету номіналом у 1000 рублів. Розгляньте фрагмент монети та виберіть правильну відповідь.
А. Аграрна реформа Столипіна
Б. Скасування кріпосного права
В. Земська реформа
(Маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії 1861 р.; 150-річчя)
3 Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії. (1898)
1 Створення організації «Земля і воля». (1862)
4 Початок реформи П. Столипіна (1906)
2 Підписання військової конвенції між Францією, Англією та Росією (1892)