Урок з всесвітньої історії для 9-го класу на тему «Російська імперія наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.: час надій і розчарувань»

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 9-го класу

на тему

«Російська імперія наприкінці ХІХ - н» початку ХХ ст.: час надій і розчарувань»

 

 

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

Конмунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

2018

Тема. Російська імперія наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: час надій і розчарувань    (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати «великі реформи» в Російській імперії, визначити причини і наслідки реформ у Росії в 1860 – 1870-х роках, революції 1905 – 1907 рр., столипінських реформ; розвивати увагу, пам'ять, мислення, навички роботи з історичними документами, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати зацікавленість до вивчення теми.    (Слайд 2)

Обладнання: підручник   «Всесвітня історія : підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів : С. В. Дячков, С. Д. Литовченко. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 192 с. : іл.», історичні карти, ілюстрації.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з карикатурою.     (Слайд 3)

• Розгляньте карикатуру.
• Пригадайте, з курсу історії України, яку подію вона висвітлює. (Селянська реформа в Російській імперії)
• У якому році вона відбулася? (1861)
• Які наслідки мала? (Скасування кріпосного права)
• Які реформи були проведені в Російській імперії слідом за селянською? (Судова, земська, військова, міська, фінансова, освітня)

2. Установіть відповідність між реформами 1860 – 1870 рр. та їх особливостями.      (Слайд 4)

скасування кріпацтва в Російській імперії міська реформа в Російській імперії військова реформа в Російській імперії судова реформа в Російській імперії

А   скасування станових обмежень, відкритість та змагальність процесу Б   створення міської Думи та обрання міського голови В   поява класичних гімназій і реальних училищ Г   наділення селян землею за викуп Д   скасування рекрутського набору та введення загальної військової повинності

Відповідь: 1Г; 2Б; 3Д; 4А.

3. Оберіть три правильні відповіді. Земська реформа в Російській імперії передбачала     (Слайд 5)

1. створення імперського земства
2. обрання населенням повітових земств
3. що земства повинні опікуватися народною освітою та медициною
4. створення земств на всій території Наддніпрянської Україні
5. створення міської думи та обрання міського голови
6. створення повітових земських управ
7. ліквідацію земських шкіл

Відповідь: 2, 3, 4

3. Мотивація навальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Ребус.      (Слайд 6)

(Столипін)

• Чи відоме вам це прізвище?
• Що саме ви про нього чули?
• Реформи Петра Столипіна були одним із головних проявів політичного життя Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Сьогодні ми дізнаємося про них та інші події в Російській імперії даного періоду.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Самостійна робота з підручником (с. 121 – 122)      (Слайд 7)

• Опрацюйте текст підручника та заповніть таблицю.

«Великі реформи» 60 – 70-х рр. ХІХ ст. у Росії

Реформа	Рік	Основні події
Реформа освіти	1863-1864	Університетський статут 1863 р.; Діти селян, міщан і купців отримали право навчатися у гімназіях; Почали роботу державні жіночі училища.
Земська реформа	1864	У губерніях і повітах вводилися земства; Земства мали опікуватися продовольством, промислами, освітою та медициною.
Реформа місцевого самоврядування	1864	Вирішувала потреби народу.
Судова реформа	1864	Громадяни стали рівними перед законом; Суди відокремлювалися від  державної влади; Вводився суд присяжних.

• Яке значення мали дані реформи для російської народу?

2. Люди, справи, ідеї.      (Слайд 8)

Суд присяжних

Віра Засулич (1849—1919) походила з родини збіднілих польських дворян. У молоді роки вона приєдналася до революційного руху. У 1877 р. Петербурзький градоначальник генерал Ф. Трепов наказав висікти політичного в’язня, що не зняв перед ним капелюха, хоча тілесні покарання в Росії були заборонені з 1863 р. Це обурило жінку. Вона записалася на прийом до градоначальника та під час зустрічі вистрелила в нього з револьвера. Ф. Трепов був важко поранений, а В. Засулич заарештована. На суді у квітні 1878 р. 12 присяжних засідателів повністю виправдали її. На рішення суду вплинули принципові й кваліфіковані дії голови суду та адвоката. Прогресивна громадськість зустріла цей вирок із радістю.

• Поясніть своє ставлення до вчинку Віри Засулич.
• Чи погоджуєтеся ви з вироком присяжних? Відповідь обґрунтуйте.
• Як ви ставитеся до суду присяжних?

3. Розповідь учителя.

Російська імперія вдалася до заходів щодо ліквідації наслідків Кримської війни та виходу з міжнародної ізоляції. У 1873 р. було укладено так званий «Союз трьох імператорів» між Росією, Австро-Угорщиною та Німецькою імперією. (Слайд 9) У 1892 р. Росія та Франція підписали військову конвенцією, що надавала гарантії безпеки двом країнам. Саме цей документ було покладено в основу Антанти – військово-політичного союзу Франції, Англії та Росії.

Знову постало «східне питання». Політика Росії за межами Європи найчастіше призводила до війни. Експансія Росії на Далекому Сході перетиналася з інтересами Японії, що призвело до російсько-японської війни 1904 – 1905 рр. (Слайд 10)

4. Аналіз карикатури (с. 123 підручника).
5. Робота з текстом підручника (с. 123 – 124)

1. Вибіркове читання.

• Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються:

• дати;
• назви країн;

• Продовжте речення:

• Економічно слабкі імперії…
• Як результат…
• У правлячих колах…

2. Дайте відповіді на запитання.

• Чому, на вашу думку, Російська імперія продала США Аляску?
• Які держави протистояли Російській імперії в середній Азії? (Бухарський емірат, Хівинське ханство)
• З інтересами якої країни перетиналися зазіхання Росії в середній Азії та Персії? (Англії)

6. Розповідь учителя.

1862 р. створено товариство «Земля і воля», ідейними лідерами якого стали Олександр Герцен та Микола Чернишевський. (Слайд 11) Основним завданням товариства було затвердження демократичного суспільства. Однак товариство проіснувало лише до 1864 р. виник рух народництва, метою якого було зближення з селянством та залучення його до свідомої революційної діяльності. Частина народників слідувала ідеям М. Бакуніна, друга – П. Лаврового, інша – П. Ткачова.

1876 р. було відновлено діяльність товариства «Земля і воля». У 1879 р. «Земля і воля» розпалася на дві організації – «Народна воля» та «Чорний переділ». (Слайд 12) Народовольці пішли шляхом терору, результатом якого стало вбивство 1881 р. царя Олександра ІІ. Чорнопередільці ж займалися пропагандою. Наступником Олександра ІІ став його син Олександр ІІІ (1881 – 1894 рр.) (Слайд 13) Він одразу ж почав наступ на демократичні реформи минулих років. У Росії виник соціал-демократичний революційний рух, озброєний ідеями марксизму.

• Пригадайте ідеї марксизму.

Наприкінці 1895 р. В. Ульянов (Ленін) створив у Петербурзі «Союз боротьби за звільнення робітничого класу». (Слайд 14) У 1989 р. у Мінську було оголошено про створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). У 1903 р. було прийнято програму й статут партії. У партії відбувся розкол на більшовиків та меншовиків. (Слайд 15) У 1902 р. вцілілими групами народовців було створено партію соціалістів-революціонерів (есерів). (Слайд 16)

7. Самостійна робота учнів з підручником (с. 125-126)

• Опрацюйте текст підручника та коротко перекажіть його за планом.

План

1. Причини.
2. Привід.
3. Маніфест 1905 р.
4. Результати.

8. Робота з історичним документом (с. 127 підручника).

• Опрацюйте фрагмент джерела.
• Як цар оцінює події революції 1905 р.?
• Визначте головний зміст документа.
• Яку роль Маніфест відводить Державній думі?

9. Розповідь учителя.

• Пригадайте прізвище, яке ви отримали з ребусу на початку уроку.
• Ким же він був та чим уславився?

Петро Аркадійович Столипін (1862 -  1911). Російський державний діяч, прем'єр-міністр у 1906 – 1911 рр. (Слайд 17) Після розправи над революціонерами Столипін спробував здійснити аграрні реформи, які стартували 9 листопада 1906 р. Вона надавала кожному селянинові право вийти з общини і закріпити у власність за собою землю, отже, руйнувала селянську общину. Селянин міг отримати з общинних угідь відруб та утворити хутір. Селяни звільнялися від тілесних покарань, отримували право вільного пересування та вибору місця проживання. (Слайд 18)

Відруб – селянське господарство, що утворилось в межах села.

Хутір -  селянське господарство, що утворилось за межами села.   (Слайд 19)

Столипінська реформа бажаних результатів не принесла. У 1911 р. в Києві П. Столипіна було вбито.

Росії вдалося подолати революційну кризу. Однак розвиток імперії був перерваний Першою світовою війною.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота з візуальним джерелом.   (Слайд 20)

У 2011 р. Московський монетний двір випустив золоту пам’ятну монету номіналом у 1000 рублів. Розгляньте фрагмент монети та виберіть правильну відповідь.

• Якій події було присвячено монету та до якої річниці?

А. Аграрна реформа Столипіна

Б. Скасування кріпосного права

В. Земська реформа

(Маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії 1861 р.; 150-річчя)

2. Вправа «Третій зайвий».    (Слайд 21)

• Земська реформа, судова реформа, військова реформа. (військова реформа була проведена у 1861 р., а інші у 1864 р.)
• Росія, Франція, Італія. (Італія не входила до складу Антанти)
• Австро-Угорщина, Німеччина, Англія. (Англія, адже вона не входила до складу країн, що уклали «Союз трьох імператорів»)
• О. Герцен, В. Ульянов, М Чернишевський. (В. Ульянов не був ідеологом організації «Земля і воля»)

3. Розташуйте події у хронологічній послідовності.   (Слайд 22)

3 Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії. (1898)

1 Створення організації «Земля і воля».   (1862)

4 Початок реформи П. Столипіна (1906)

2 Підписання військової конвенції між Францією, Англією та Росією (1892)

6. Підсумки уроку.

• Чому про другу половину ХІХ – початок ХХ століття говорять, що це час надій і розчарувань?

7. Домашнє завдання.      (Слайд 23)

1. Опрацювати § 23 підручника.
2. Використовуючи додаткову літературу та інтернет-ресурси, складіть політичний портрет П. Столипіна.