12 квітня о 18:00Вебінар: Навчаємо дітей мистецтва розповідати історії за допомогою PowerPoint

Урок з всесвітньої історії "Новий курс" Ф.Рузвельта

Про матеріал
Тема . «Новий курс» Ф. Рузвельта (1933-1938 рр.) Мета: охарактеризувати причини обрання Ф. Рузвельта президентом США, розкрити суть «Нового курсу», показати процес здійснення реформ, ознайомити студентів з особистістю Ф. Рузвельта та Кейнса, суттю «економічної теорії Кейнса», ознайомити студентів з видатними особистостями періоду Великої депресії; виготовити лепбук Франклін Делано Рузвельт; закріпити навички зіставлення та аналізу історичного матеріалу, уміння розглядати історичні явища в конкретно історичних умовах; виховувати інтерес до теми, бажання співставляти історичні події і сьогодення, усвідомлення досвіду історії, творчий підхід до вивчення історії. Міждисциплінарні зв'язки: перспективні «Новий курс» Ф. Рузвельта. (всесвітня історія) Економічна теорія А.Кейнса. (основи економічних знань) Історична постать Ф. Рузвельта. Створення лепбука. (методика викладання предмета «Я у світі») Тип заняття: міждисциплінарне лекційно – семінарське
Перегляд файлу

Тема .  «Новий курс» Ф. Рузвельта (1933-1938 рр.)

Мета: охарактеризувати причини обрання Ф. Рузвельта президентом США, 

            розкрити суть «Нового курсу», показати процес здійснення реформ,

            ознайомити студентів з особистістю Ф. Рузвельта та Кейнса, суттю

            «економічної теорії Кейнса», ознайомити студентів з видатними 

            особистостями періоду Великої депресії;

            виготовити лепбук Франклін Делано Рузвельт;

            закріпити навички зіставлення та аналізу історичного матеріалу, уміння

            розглядати історичні явища в конкретно історичних умовах;

            виховувати інтерес до теми, бажання співставляти  історичні події і

            сьогодення, усвідомлення досвіду історії, творчий підхід до вивчення

            історії.

Міждисциплінарні зв'язки: перспективні

             «Новий курс» Ф. Рузвельта. (всесвітня історія)

             Економічна теорія А.Кейнса. (основи економічних знань)

             Історична постать Ф. Рузвельта. Створення  лепбука. (методика

             викладання предмета «Я у світі»)

Тип заняття: міждисциплінарне  лекційно – семінарське

Обладнання: презентація до заняття, мультимедійна дошка, конверти з

              завданням, портрети політичних діячів, відеосюжет, визначення понять

              та термінів.  історичні документи

Ключові слова: ФДР, «Новий курс», НРА, ААА, ССС, кейнсіанство,

              громадські  роботи, закон Вагнера, державне регулювання, соціальне       

              законодавство.

Хід  заняття 

І. Організація роботи заняття

       1. Привітання. Емоційне налаштування.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Перегляд та аналіз фрагмента відео «Велика депресія США(нарізка).wmv»(події 24 жовтня 1929 року, крах Нью-Йоркської фондової біржі,початок економічної кризи)

  • Чи зацікавив вас фрагмент відео?
  • Побачені події вам знайомі?

2.Розгадування QR-коду (закодована тема уроку( «Новий курс» Франкліна Рузвельта, 1933-1938рр.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття. Мотивація навчальної діяльності

  1. Повідомлення викладача

Сьогодні ми ознайомимося з   «Новим курсом» Ф.Рузвельта, його економічним обґрунтуванням. Дізнаємось, чому Сполучені Штати Америки, після періоду економічного піднесення (Процвітання «Проспериті»),  поринули у глибоку, затяжну світову економічну кризу і найбільше з усіх країн постраждали?

Хто і яким чином врятував країну від загрози революції та соціального вибуху?

  1. Очікувані  результати
  • Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?
  • Що нового ви хочете дізнатися?

ІV. Робота  над темою уроку

       1. Характеристика періоду Процвітання(«Проспериті»)1921-1929рр.

Робота в групах (4 групи )---------------------------------------------------------

Виберіть ознаки періоду Процвітання.

Зробіть висновки.

Група 1

        - швидкі темпи економічного розвитку;

        - конвеєрне виробництво ( заводи Форда), розвиток автомобільної,

           машинобудівної, електротехнічної, хімічної, авіаційної галузей;

        - масове оновлення виробництва, запровадження технологій масового          

            виробництва;

        - максимальне втручання держави в економіку;

        - концентрація виробництва, утворення могутніх монополістичних

           об'єднань;

          Група 2

        - обмежене втручання держави в економіку, розвиток приватного бізнесу;

        - скорочення податків на надприбутки;

        - скорочення видатків на соціальні програми;

        - максимальні соціальні програми;

        - збільшення експорту товарів, експансія на зовнішньому ринку;

          Група 3

        - механізація виробництва та побуту американців;

        - масове використання кредиту і реклами;

        - розвиток сільськогосподарського сектору;

        - вузькість внутрішнього ринку, відсутність масового споживання; 

        - запровадження «сухого закону»(1919 р.) - зростання злочинності,                         

            корупції, рекету (Аль Капоне);

          Група 4

        - нерівномірний розподіл нац.багатства(1% населення – 50% нац.багатства)

        - спекуляції на фондовому ринку цінними паперами – нестабільність

           фінансової системи;

       -  низький рівень злочинності. Широкий асортимент товарів;

        - обмеження прав і діяльності профспілок;

        - активізація Ку-клукс-клану.

Висновок: незважаючи на ознаки промислової революції, зростання промислового виробництва  носило стихійний характер, зароджувались явища, які згодом привели до кризи перевиробництва.

2.Повідомлення про суть економічної кризи--------------------------------------

Продовження перегляду відео сюжету«Велика депресія США(нарізка).wmv»

   Крах на Нью-Йоркській фондовій біржі-24 жовтня 1929року-перший сигнал про початок Великої депресії, світової економічної кризи,яка охопила всі сфери життя провідних країн світу,крім СРСР, носила затяжний характер і мала свої особливості у кожній країні. США постраждали найбільше..

     Лише декілька цифр: станом на 1932 рік промислове виробництво скоротилося на 46%, в деяких галузях, наприклад, в сталевій – на 76%.

За чотири роки кризи збанкрутували 135 тисяч фірм та майже 6 тисяч банків. Кількість безробітних сягала мільйонів, люди втрачали не лише роботу, але й помешкання, виникали такі собі "ґуверовські містечка"(ґувервілі) - поселення безробітних на околицях, побудованих з ящиків. Аби привернути увагу до себе, безробітні влаштовували цілі "марші", походи на великі міста. Економічна криза охопила всі сфери життя країни, набула світового масштабу, затяжного характеру.

3. Повідомлення викладача про обрання Ф. Рузвельта президентом США

День першої інавгурації Франкліна Рузвельта- 4 березня 1933 р.

      Балотуючись на посаду президента США, Рузвельт добре розумів, на що йде - адже до цього він двічі був губернатором штату Нью-Йорк і добре знав там реальну ситуацію.

https://img.pravda.com/images/doc/r/q/rq_Picture_file_path_10039.jpg

 

       Ухваливши рішення балотуватись, він звернувся за допомогою до найкращих вчених та економістів країни, створивши так званий "Мозковий трест". Найвідоміші його представники – професори Колумбійського університету Р.Молі, Р.Тагвелл та А.Берлі. Саме вони, разом з майбутнім президентом, були розробниками програми, яку потім назвуть "Новим курсом".

Власне, ця програма трималася на трьох китах:
-  відхід від ідеології "саморегульованого ринку" і початок планування капіталістичної економіки;
-  забезпечення мінімальних соціальних гарантій та створення робочих місць для того, аби уникнути "соціального вибуху";
-  "політика добросусідства" у міжнародній сфері .

         Вже 9 березня, через 5 днів після вступу Рузвельта на посаду, Конгрес зібрався на екстрену сесію. Метою конгресменів було ухвалення законів, що були основою "Нового курсу".

         За 100 днів роботи законодавцями був схвалений пакет із 15 головних законопроектів, які дозволили суттєво змінити ситуацію в країні. Причому Конгрес був повністю на боці свого президента і підтримав всі його ініціативи.

4. Суть «Нового курсу»  Ф. Рузвельта. Робота в групах__________________

Основне завдання курсу – оздоровити економіку завдяки її докорінному реформуванню, державне регулювання економіки, економічних та соціальних відносин у країні, припинення сваволі монополій та хижацького використання природних ресурсів.

В основі - «принцип пилососа» - відновити купівельну спроможність рядових американців, які мали «розсмоктати» надлишок товарів.

1 група

Реформування фінансової сфери. "Санація" банківської системи

Вже на другий день після інавгурації він закрив всі банки в країні для проведення операції "примусового лікування". Банківські канікули тривали тиждень - до 10 березня. 9 березня конгрес схвалив закон про надзвичайну допомогу банкам, який давав президенту широкі права щодо реорганізації банківської сфери.

https://img.pravda.com/images/doc/r/q/rq_Picture_file_path_10038.jpg

 

Далі відкрилися банки, які пройшли перевірку, натомість частина з них була визнана банкрутами. В результаті це призвело до укрупнення та посилення банківської системи.

12 березня Рузвельт звернувся до американців. Його бесіду "біля каміну" по радіо слухали 60 мільйонів американців. Він намагався пояснити людям ситуацію і що його уряд робитиме для того, аби її виправити. Очевидці кажуть: після пояснень президента, ажіотаж довкола банківських вкладів вдалося зупинити. А вже ближчим часом був прийнятий закон про страхування депозитів, який передбачав відрахування банками внесків у страховий фонд, з якого і виплачувалися депозити у разі банкрутства банку. Це зупинило відтік грошей і паніку. До речі, чимало експертів тоді закликало Рузвельта провести націоналізацію банків, однак від цього рішення він утримався.

2 група

Закон про відновлення національної промисловості (НРА)

Перезапуск промисловості

Наступним викликом для Франкліна Рузвельта стала ситуація в промисловості.

16 червня 1933 року Конгрес ухвалив закон про відновлення національної промисловості NIRA - National Industrial Recovery Act. Цей закон відміняв принцип "вільної конкуренції" і запроваджував принципи "чесної конкуренції".

Асоціація підприємців розділила всю промисловість на 17 груп, кожна з яких мала виробити свій кодекс, який вміщував обсяги виробництва, рівень зарплати, тривалість робочого тижня, ринок збуту, єдину політику цін.

Підприємства, які працювали у відповідності до цих умов, навіть мали власний значок, яким маркувалася їх продукція. Американці, традиційно купували товари з цими значками, бойкотуючи товари, що їх не мали.

По-друге, закон регламентував умови праці, вперше вводив мінімальну погодинну оплату в розмірі 25 центів, нормований робочий тиждень, а також дозволяв обснуватися у профспілки та підписувати колективний договір.

По-третє, він передбачав державне замовлення для промисловості на суму 3,3 мільярди  доларів – на будівництво доріг, мостів, аеропортів, випуск військової продукції, тощо.

До речі, сам Рузвельт говорив, що мілітаризація, вкладення коштів в ВПК є одним з найефективніших шляхів виходу економіки країни з економічної кризи.

Надавалась грошова допомога авторам, художникам і музикантам, що перебували в скруті.

3 група

Створення спеціального Громадянського корпусу  (ССС).

Другий і третій розділи закону про відновлення промисловості містили також низку положень, які регламентували порядок вилучення і витрачання податків, які йшли на організацію громадських робіт і виплату допомоги у зв´язку з безробіттям. Створена Конгресом США Адміністрація громадських робіт, якій виділялась величезна на той час сума — 3,3 млрд. дол., проводила масштабну діяльність щодо створення нових робочих місць у сфері муніципального господарства, дорожнього будівництва тощо, організації трудових таборів для безробітної молоді у віці від 18 до 25 років. Всього на громадських роботах до початку 1934 р. було зайнято 5 млн. осіб, виплатою допомоги у зв´язку з безробіттям охоплено 20 млн., чисельність молоді, яка працювала у трудових таборах, становила 250 тис. осіб. У таборах молодь мала безкоштовне харчування, ночівлю, форму та отримувала один долар на день. Вони працювали під наглядом інженерно-технічного персоналу, у всьому іншому підкорялись офіцерам.

       Загальнонаціональний проєкт — зведення гігантських гребель, за допомогою яких передбачалось електрифікувати всю країну. Для втілення в життя одного з проєктів у 1933 р. було створено регіональне Управління долини річки Теннесі, діяльність якого змінила цей край. До п´яти наявних загат додались ще 20 збудованих, річка стала судноплавною. На роботах у долині Теннесі було зайнято 40 тис. осіб. Значно було поліпшено землеробство, призупинено ерозію ґрунтів, насаджено молоді ліси. Працею безробітних на півдні США створювалася сучасна інфраструктура — будувались автостради, аеродроми, мости, гавані і т. ін. Комплексний розвиток цього економічного району став першим досвідом дії "вбудованого стабілізатора" (термін з´явився в 50-ті роки) — втручання держави у розвиток господарства. Показником його ефективності стало різке зростання доходів населення басейну річки.

         Втілені в життя заходи щодо відновлення промисловості в цілому дали позитивні результати. Державі до весни 1935 р. вдалось встановити достатньо дієвий контроль над промисловим сектором. При цьому спостерігався подальший процес монополізації промисловості США, що задовольняло великі монополістичні об´єднання.

4 група

Закон про регулювання сільського господарства (ААА)

 ЗакКонгрес США ухвалив Закону про регулювання сільського господарства  весною 1933 р. напередодні оголошеного фермерами загального страйку. Для подолання кризи перевиробництва було обрано систему заохочення у вигляді премій і компенсацій тим фермерам, які скорочували виробництво у своїх господарствах. За задумом уряду, така політика сприяла уже на макрорівні не лише зменшенню загальних розмірів товарної продукції, а й підтриманню цін на сільськогосподарські товари (за законом на рівні 1909— 1914 pp.) і тим самим збільшенню доходів фермерів. Різко скорочено посівні площі (виорано 10 млн. акрів зайнятих бавовником ділянок, знищено 1/4 всіх посівів) і поголів´я худоби (забито 23 млн. голів великої рогатої худоби і 6,4 млн. голів свиней, м´ясо яких перетворювали у мінеральні добрива), що вплинуло на ціноутворення. Порівняно з 1933 р. доходи фермерів у 1936 р. зросли на 50 %. Проте від такої системи преміювання і компенсацій вигравали перш за все великі господарства, які могли без суттєвого збитку скоротити виробництво, а дрібні фермери продовжували зазнавати труднощів. Враховуючи цей фактор, уряд відповідно до того ж закону вжив надзвичайних заходів щодо зниження фермерської заборгованості, яка до початку 1933 р. досягла 12 млрд. дол. Зокрема уряд провів емісію казначейських білетів і державних акцій на суму 3 млрд. дол., що дало можливість у 1933—1935 pp. надати фермерам дешевих кредитів на суму більше 2 млрд. дол. і тим самим ослабити обвальний процес аукціонного продажу збанкрутілих фермерських господарств. Завдяки позикам багато фермерських господарств справилися з кризою. Однак близько 10 % всіх ферм (600 тис.) у цей період розорились і були продані.

Важливою ініціативою уряду в галузі зовнішньої торгівлі стало прийняття Закону про торгівлю 2 березня 1934 p., яким передбачалась при підписанні торгових договорів взаємна знижка тарифів на 50 % на розсуд президента "в інтересах американської промисловості і сільського господарства". Мета закону — збільшити експорт, відкрити для США іноземні ринки. Закон був радикальним заходом у країні, що проводила протекціоністську політику, і через декілька років дав СІЛА відчутні вигоди.

5.Розповідь з елементами бесіди ==================================

Соціальна програма ФДР та другий етап «Нового Курсу»

"Новий курс" Рузвельта, як уже зазначалося, започаткував перетворення США у соціально орієнтовану державу. Соціальна спрямованість політики стала переважати уже на другому етапі реформ, коли під тиском народного руху в червні 1935 р. було прийнято Національний закон про трудові відносини. Він увійшов в історію як закон Вагнера (за прізвищем сенатора Р. Вагнера). Визнавались необхідність колективного захисту робітниками своїх інтересів через професійні спілки шляхом укладення з підприємцями колективних договорів, право робітників на страйки. Адміністрації було заборонено застосовувати репресії за належність до профспілок і втручатись у внутрішні справи робітничих організацій. Суди зобов´язували розглядати скарги профспілок за порушення закону. Одним із результатів закону Вагнера стало об´єднання усіх робітничих організацій в Робочий альянс Америки (1936), а також створення Ліги об´єднаних фермерів і Спілки пайовиків.

Президент опікувався долею безробітних, престарілих та інвалідів(1935 р.- страхування проти безробіття, пенсії).

  • Які заходи запланувала адміністрація президента у 1935-1938 рр?
  • Про що це свідчить?

Висновок

          У "Новому курсі" Рузвельта втілились риси ліберально-реформістського варіанту регульованого капіталізму. Найважливішим інструментом урядових заходів став державний бюджет, за рахунок засобів якого здійснювалось фінансування розширеного відтворення і соціальних програм. Активна політика державного втручання дала змогу США, по-перше, відвернути революційну (як це не раз відбувалось у Європі) зміну ладу, по-друге, хоча і повільніше, порівняно з окремими європейськими країнами, подолати кризовий стан економіки. До 1937 р. за низкою основних економічних показників США практично вийшли на рівень 1929 р.

V. Закріплення вивченого

1. Робота з документами у групах=================================

1 група  Витяг з закону ААА----

Закон про поліпшення становища в сільському господарстві

12 травня 1933р

(Витяг)

Конгрес проводитиме таку політику:

  1. Встановлюватиме й підтримуватиме таке співвідношення між виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу,що піднесуть купівельну спроможність сільськогосподарських продуктів стосовно промислових товарів.
  2. Кожному виробникові ,що погодиться на зменшення продукції, міністр

сільського господарства надішле,без права подальшої передачі, контракт на продаж такої кількості бавовни, скільки він менше виробив.

  • Яким чином закон сприяв подоланню кризи у сільському господарстві?

2 група  Витяг з закону НРА----

Закон про відновлення національної економіки

16 липня 1933р.

(Витяг)

Президент може затверджувати кодекси про справедливу конкуренцію, якщо він вважає:

  1. що ті кодекси не спрямовані на розвиток монополій. або знищення, або придушення дрібного підприємництва;
  2. що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами найму,що були схвалені та запропоновані президентом…
  • Назвіть причин появи і наслідки кодексу про справедливу конкуренцію?

3 група  Рузвельт про силу демократії в США-------

З радіозвернення Ф.Д.Рузвельта до нації(1938р.)

     Демократія  перевелася в інших великих націях не тому, що населення цих країн її не визнавало, а через те, що йому набридло безробіття і непевність у завтрашньому дні, упеклося постійне голодування дітей, і само воно виявилося безпорадним за умов безвладдя чи неспроможності уряду. Сповнені гіркого розпачу і безнадії, ці нації поступилися свободою задля шматка хліба. Але демократичні інститути ще можна зберегти…

свободою задля шматка хліба. Але ми переконані в тому, що демократичні інститути ще можна зберегти і змусити працювати.

4 група  Рузвельт про загрозу революції в США-------

З радіозвернення Ф.Д.Рузвельта до нації(1938р.)

Як ніколи духовні сили нашого народу були піддані випробуванню в час жахливої депресії 1929-1933 рр. Тоді могло статися так. що наш народ звернувся б до чужоземних ідеологій - наприклад. комунізму чи фашизму. Однак, наша віра в демократію була достатньо здоровою. У 1933р.американський народ прагнув не згортання демократії, а її розширення».

2. Особливості програми «Новий курс» Ф. Рузвельта.==================

 "Новий курс" — не попередньо продумана система нововведень, а реакція на кризу; він мав емпіричний характер. Про це свідчать два факти:

1) теоретичне обґрунтування подібних заходів здійснено у праці Дж.М. Кейнса "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей", опублікованій лише в 1936 р.;

2) тільки через два роки антикризова політика набула певного послідовного характеру.

3) залишаючись на позиціях ринкової економіки, вихід із економічної кризи адміністрація президента віднайшла в соціально орієнтованій економіці, економіці з посиленням ролі держави та суспільних інститутів в її регулюванні.

3.  Інтерактивна вправа «Акваріум» або рольова гра «Економічна теорія Дж.М.Кейнса» вустами економіста Кейнса.=========================

Одна група інформаторів-економістів працює, інщі спостерігають обговорення.

Або виступає студент Дж.Кейнс.

Президент Ф.Рузвельт визнавав неспроможність ліберальної економічної доктрини Адама Сміта-шотландського економіста, засновника класичного напрямку сучасної економічної теорії («Дослідження про природу і причини багатства народів»), заперечував тезу про автоматизм ринкових процесів і визнавав потребу активного державного втручання у сферу господарських відносин. Це положення обґрунтовано в теорії Дж. М. Кейнса, а політика

Ф. Рузвельта підтвердила обґрунтованість концепції вченого.

Тому, поряд з Ф. Рузвельтом, рятівником США від Великої депресії називають і економіста Джона Мейнарда Кейнса. Саме в його листах Рузвельту були практичні рекомендації, що ґрунтувалися на теоретичних положеннях «Загальної теорії зайнятості, процента і грошей» Кейнса. Економіст не побоявся порушити основи капіталізму, де вважалось, що немає нічого ефективнішого, ніж вільний ринок, який здатний сам вирішити всі кризові питання, в тому числі, питання повної зайнятості та питання зарплати. А баланс попиту і пропозиції настає автоматично.

       Кейнс вважав, що потрібна державна стратегія на макроекономічному рівні, 

Радикально протилежним був погляд і на соціальний чинник антикризової політики: підвищення рівня заробітної плати, впровадження інших соціальних заходів, що полегшують  становище бідних громадян, реформи, спрямовані на "забуту людину". Саме так вдалося можна вирішити соціальний конфлікт і об'єднати націю з метою боротьби з кризою.

"Новий курс" став початком створення нової інституційної моделі США.

4. Створення лепбука  «Франклін Делано Рузвельт» у групах. Представлення лепбуків.

VІ. Підсумок заняття

1. Інтерактивна вправа «Візуалізація».

«Новий курс»                    Економічна теорія Кейнса                 Лепбук

Велика депресія        державне регулювання економіки

1929-1933

«принцип пилососа»           соціальні програми                       

Фінанси                                допомога безробітним

НРА                                     

ААА                                          

ССС

2.Чи справдились ваші очікування?

 

docx
До підручника
Всесвітня історія (рівень стандарту, академічний рівень) 10 клас (Полянський П.Б.)
Додано
23 грудня 2020
Переглядів
181
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку