Урок з Захисту Вітчизни на тему: "Вогнева підготовка"

Про матеріал

План – конспект уроку з предмету «Захист Вітчизни», 11 клас на тему: "Вогнева підготовка".

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їх будову, принцип дії, правила поводження з ними.

Перегляд файлу

План – конспект

уроку з предмету «Захист Вітчизни»

11 клас

Тема: Вогнева підготовка

Вчитель: Трофименко С.Ф.

КЗШ №19

2018 рік

ВП Тема.4-5. Призначення і бойові властивості гранат . Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

Мета: Дати основні поняття про ручні осколкові гранати, їх будову, принцип дії, правила поводження з ними.

Навчальна:

Учень:

характеризує загальну будову і принцип дії ручних осколкових гранат;

Розвивальна:

Учень:

володіє прийомами метання ручної гранати; дотримується правил безпеки при метанні гранат.

Виховна:

Виховувати пильність, уважність, дисциплінованість.

Обладнання: Методичні матеріали, схеми, макети гранат,мультимедійна презентація

План уроку

1.Призначення і бойові властивості гранат

2.Загальна будова і принципи дії ручних осколкових гранат.

3.Стисла характеристика протитанкової кумулятивної гранати

4.Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

5.Дії при пораненнях ручними осколковими гранатами.

6. Особистісно зорієнтований підхід до розвитку фізичних якостей учнівської молоді на уроках предмету «Захист Вітчизни».

Хід уроку.

I. Шикування.

Привітання;
огляд зовнішнього вигляду;
виконання гімну України;
стройові вправи;
захід у класс;
розміщення.

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІІ. Відпрацювання основних питань.

IV. Підведення підсумків.

V. Контрольне опитування.

VI. Домашнє завдання.

Розповідь вчителя.

1.ПРИЗНАЧЕННЯ І БОЙОВІ ВЛАСТИВОСТІ ГРАНАТ

Ручні осколкові гранати призначені для ураження осколками живої сили противника у ближньому бою (під час

атаки, в окопах, сховищах, населених пунктах, лісі, горах).

Залежно від дальності розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні.

Наступальні гранати: РГ-42,РГД-5, РГН.

Оборонні гранати: Ф-1, РГО.

2.ЗАГАЛЬНА БУДОВА І ПРИНЦИПИ ДІЇ РУЧНИХ ОСКОЛКОВИХ ГРАНАТ.

а) будова ручної осколкової гранати РГД-5

Ручна осколкова наступальна граната РГД-5 (мал, 92) складається з таких частин: корпус із трубкою для запалу, розривний заряд, запал. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої оболонки (її називають ковпаком) і вкладиша ковпака. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється трубка запалу, яка герметизує розривний заряд у корпусі. Щоб запобігти забрудненню трубки при зберіганні, в неї вгвинчуєтьсяпластмасова пробка. При підготовці гранати до кидка замість пробки в трубку вгвинчується запал. Нижня частина корпусу складається із зовнішньої оболонки (її називають піддоном) і вкладиша піддона.

Розривний заряд заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.

Мал. 92. Граната РГД-5. а - загальний вигляд; б - будова:1 - корпус; 2 - запал; 3 -розривний заряд;4 - ковпак; 5 - вкладиш ковпака; 6 - трубка запалу;7 - манжета; 8 - піддон;

9 - вкладиш підд

б).будова ручної осколкової гранати Ф-1

Ручна осколкова оборонна граната Ф-1 (мал. 93) призначена для ураження живої сили переважно в оборонному бою. Оскільки осколки розлітаються на значну відстань, кидати її можна тільки з укриття, БМП, бронетранспортера.

Граната Ф-1 складається з корпусу, розривного заряду і запалу. Корпус гранати чавунний з повздовжніми і поперечними борозенками, по яких він звичайно і розривається на осколки. У верхній частині корпусу є нарізний

отвір для вгвинчування запалу. При зберіганні, транспортуванні і перенесенні гранати у корпус вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 93. Граната Ф-1 а - загальний вигляд; б - будова:1 — корпус: 2 — розривний заряд:

3 — запал

УЗРГМ — уніфікований запал ручної гранати модернізований (мал. 94) — призначається для вибуху розривного заряду гранат РГД-5 і Ф-1. Він складається з ударного механізму і власне запалу.

Ударний механізм служить для запалювання капсуля-запалювача. Він складається з трубки ударного механізму, з'єднувальної трубки, напрямної шайби, бойової : пружини, ударника, шайби ударника, спускового важеля і

запобіжної чеки з кільцем.

Власне запал призначений для вибуху розривного і заряду гранати. Він складається із втулки-уповільнювача,

капсуля-запалювача, уповільнювача і капсуля детонатора.

Запали завжди мають бути у бойовому стані. Розбирати запали і перевіряти роботу ударного механізму категорично забороняється.

Мал. 94. Запал гранати УЗРГМ: а - загальний вигляд;б - в розрізі:

1 - трубка ударного механізму; 2 - з'єднувальна втулка; 3 - напрямна шайба;

4 - бойова пружина; 5 - ударник; 6 - шайба ударника;7 - спусковий важіль; 8 - запобіжна чека; 9 – втулка уповільнювача; 10 - уповільнювач; 11 - капсуль-запалювач; 12 - капсуль-детонатор

в).будова ручної осколкової гранати РГН

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН (мал.95) складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки. Радіус розльоту осколків до 25 м.

Мал. 95. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГН:

1 - нижня напівсфера; 2 - верхня напівсфера; З - стакан; 4 - пробка; 5 - манжета; 6 - вибухова суміш

г).будова ручної осколкової гранати РГО

Ручна граната оборонна РГО призначена для ураження живої сили противника переважно в оборонному бою. Граната РГО (мал. 96) складається з таких частин; корпусу із стаканом для запалу, розривного заряду, ударно-

дистанційного запалу. Корпус складається з двох частин — верхньої і нижньої. Верхня частина складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан

для запалу. Нижня частина корпусу також складається із зовнішньої і внутрішньої напівсфер. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки, які уражають живу силу в радіусі до 200 м. При зберіганні гранати у стакан вгвинчується пластмасова пробка.

Мал. 96. Загальний вигляд та будова ручної гранати РГО: 1 - нижня внутрішня напівсфера; 2 - нижня зовнішня напівсфера; 3 - вибухова суміш; 4 - верхня зовнішня напівсфера; 5 - стакан; 6 - пробка; 7 — манжета; 8 – верхняя внутрішня напівсфера

Запал УДЗ (мал. 11) призначений для підриву вибухової суміші при ударі гранати об перешкоду. У випадку, коли датчик цілі відмовляє в ударній дії, запал спрацьовує від дистанційного пристрою через 3,3 – 4,3 с.

Мал. 97. Будова ударно-дистанційного запалу:

1 - капсуль-детонатор 7К1; 2 - стакан; 3, 10, 22, 26 - втулка;4, 25 - капсуль-запалювач КВ-Н-1; 5 - двигун (движок);6, 9, 17 - пружина; 7 - ковпачок пружини; 8, 15 - жало;11 - гільза; 12 - корпус; 13 - вантаж; 14 - важіль; 16 - ударник; 18 - кільце; 19 - планка; 20 - капсуль-детонатор Б-37; 21 - стопори; 23 - піротехнічна суміш; 24 - заглушка; 27 - піротехнічна уповільнювальна суміш.

3. Ручна кумулятивна граната РКГ-3 – протитанкова граната направленої дії, призначена для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами і бронеавтомобілями противника, а також для руйнування довгочасних і польових оборонних споруд. Метання гранати проводиться з різних положень і тільки із захистку. Середня дальність кидка гранати 15 – 20 м.

Маса спорядженої гранати 1070 г.

При влученні в ціль граната миттєво вибухає, і струмінь газів високої густини і температури пробиває броню сучасних танків та інші міцні перешкоди.

Будова гранати

39. Протитанкова кумулятивна граната РКГ-3 (мал. 14) складається з корпусу, рукоятки, розривного заряду і запалу.

Малюнок 14. Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3: 1) корпус; 2) розривний заряд; 3) запал; 4) рукоятка.

4.Порядок огляду і підготовки гранат до метання.

Гранати від гранат, при цьому кожний запал переносять у гранатних сумках (мал. 98). Запали тримають окремо загортають у папір або клоччя.

Гранати і запали потрібно періодично оглядати. На корпусі гранати, на трубках запалу і на самому запалі не повинно бути вм'ятин та іржі. Кінці запобіжної чеки мають бути розведені і без тріщин на загинах. Запалами, що

мають тріщини і зелений наліт, користуватися не можна.

Переносячи гранати, слід оберігати їх від поштовхів, ударів, вогню, бруду, сирості. Підмочені та забруднені гранати і запали треба протерти и висушити під наглядом командира.

Не можна сушити гранати біля вогню. Заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється тільки перед її метанням.

Забороняється:

розбирати бойові гранати й усувати в них несправності;

переносити їх без сумок або за кільце запобіжної чеки;

торкатися гранати, що не розірвалася _після метання.

Метання гранати складається з підготовки до метання (зарядити гранату і зайняти вихідне положенаня) і самого метання. На навчальних заняттях а бойовими гранатами одягають металеву каску.

Гранату заряджають за командою «Підготувати гранати», а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність заряджання: дістати гранату іа сумки лівою рукою, правою рукою зняти металевий ковпачок або вигвинтити пробку з трубки корпусу (мал. 99, а). Тримаючи в лівій руці гранату, правою рукою дістати з із гнізда

сумки і розгорнути запал (мал. 99, б). Вставити запал у центральну трубку і загвинтити його (мал. 99, в).; Граната готова до метання.