Урок з зарубіжної літератури "Адам Міцкевич. Поетична збірка «Кримські сонети»."

Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети».

           ТЛ: сонет

Мета: поглибити знання учнів про творчість видатного польського поета Адама Міцкевича; показати тісний зв'язок А.Міцкевича з Україною; аналізувати ліричні поетичні твори автора; удосконалювати вміння виразно читати твори, визначати сутність поняття  сонетного циклу;

           розвивати мислення, послідовність викладу думки;

           виховувати шанобливе ставлення до особистості поета та його творчості.

Обладнання: портрет Адама Міцкевича, презентація «Кримські сонети», збірка «Кримські сонети».

Тип уроку: урок - мандрівка

Очікувані результати: учні поглиблять свої знання про творчість Адама Міцкевича, будуть вміти виразно читати і аналізувати вірші, навчатися послідовно викладати свої думки.

Адам Міцкевич, без сумніву,

найбільший поет польської нації і

один із найгеніальніших людей,

яких видало людство.

Іван Франко

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання, облік відвідування, налаштування на урок і словесне побажання успіху один одному.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. Діти, сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати творчість видатного польського поета Адама Міцкевича, покажемо тісний зв’язок А. Міцкевича з Україною, аналізуватимемо його вірші.  У нас сьогодні не звичайний урок, а урок-мандрівка. І як всі мандрівники запасаються корисними та поживними речами, так і ми будемо запасатись знаннями для нашої мандрівки. Я сподіваюсь, що цей урок вплине ще більше на ваше позитивне сприйняття творчості та особистості цього поета.

ІIІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

                   ( На екрані портрет Адама Міцкевича і Тараса Шевченка)

Учитель. На минулому уроці ми вивчали життєвий і творчий шлях Адама                 Міцкевича. Перед вами портрети Тараса Шевченка і Адама Міцкевича. Як ви думаєте, чому вони поруч? Що ви можете сказати  про цих письменників?

Учні. Т.Г.Шевченко – видатний український поет. Він є основоположником нової української літератури та нової української літературної мови. Адам Міцкевич – видатний польський поет. Він є родоначальником нової  польської літератури і нової польської мови.

Учитель. Отже, кожний із них зробив великий внесок у розквіт своєї літератури  та культури.

Учитель. Давайте коротко повторимо життєпис Адама Міцкевича. Я пропоную вам зробити це через літературний диктант. Оформіть, будь ласка, робочу сторінку свого зошита.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

1.  Адам Міцкевич – представник ……………. літератури. (Польської.)

2. Назвати товариство, у якому Міцкевич брав участь. («Польське патріотичне товариство».)

3.  Адам Міцкевич народився на хуторі……(Заосьє), поблизу містечка…….(Новогрудка)

4.  У Петербурзі Міцкевич познайомився з…………. (Декабристами.)

5.  У Києві він відвідував ………… (Києво-Печерську Лавру.)

6.  Російський поет, друг, майже ровесник Міцкевича. (О.Пушкін.)

7.  Скільки дітей було у Міцкевича? (6.)

8.  Де був похований  поет? (У Парижі.)

9.  Хто з письменників Сумщини перекладав твори Міцкевича? (П.Куліш.)

10. У 1830 р. він мало не одружився з донькою відомого американського письменника……(Фенімора Купера)

11. У 1822 р. у Вільні вийшов перший том поезій під назвою…….(“Балади і романси”)

12. А. Міцкевич помер у 1855 р. від……(холери)

                 ( Обмін зошитами, на екрані правильні відповіді)

Учитель. Я знову хочу повернутися до творчості двох поетів. Це Адам Міцкевич та Тарас Шевченко. Скажіть, що спільного в їхній біографії?

Учні.  Вони жили в один час. Адам Міцкевич  відвідував Україну, помер 1855 року, був  переправлений морем і похований у Парижі. 1890 року перепохований у Польщі. Тепер пригадаємо кінцевий етап життя Шевченка. Він помер у 1861р., похований у Петербурзі, і у тому ж році перепохований …..(де лани широкополі, де Дніпро і кручі було видно, було чути, як реве ревучий.)

Учитель. То ж  який висновок ми можемо зробити?

Учні. Адам Міцкевич має багато спільного з Україною.

Учитель. А де саме він був в Україні?

Учні. У Криму                                                                                                  

Учитель. А які ж наслідки його перебування у Криму? Про що ми не згадали?

Учні. Результат перебування вилився у збірку «Кримські сонети».

IV. ЕМОЦІЙНО-УВІДНИЙ ЕТАП

Учитель. Діти чи любите ви море? Яка погода на морі для вас найприємніша? Чому? А чи були ви в  Криму? То ж давайте й вирушимо до Криму.

V. РОБОТА НА УРОЦІ

Учитель. Сьогодні на уроці пропоную пройти тими ж шляхами, що й А. Міцкевич.

        ( На екрані шумить море,  краєвиди Криму)

Учитель. Записуємо в зошити дату, класна робота, тему сьогоднішнього уроку: «Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Епіграфом візьмемо  вислів чудового українського письменника, поета Івана Франка.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми разом з Міцкевичем завітаємо до Криму. Разом з ним ми милуватимемось кримськими краєвидами. До вашої уваги

                                                             сонет №4 «Буря»,

                                                             сонет №6 «Бахчисарай»

                                                             сонет №8 «Гробниця Потоцької»

                                                             сонет №14 «Пілігрим».

Учитель. Але спочатку давайте звернемось до теорії літератури і згадаємо, що таке сонет?

               СОНЕТ ( італ. – звучати) –ліричний вірш, який складається з 14 рядків:                                                             двох чотиривіршів ( катренів) і двох  тривіршів (терценів).

               ЦИКЛ СОНЕТІВ – це низка віршів, об’єднаних спільною ідеєю.

Учитель. А хто згадає поетів, які працювали у цьому жанрі.

Учні. Петрарка, Шекспір,  Іван Франко, Максим Рильський і в цей же ряд ставимо Адама Міцкевича.

Учитель. Море завжди приваблювало людей, воно ніколи не залишало їх                 байдужими. Адам Міцкевич уперше побачив море у Криму і воно полонило його душу назавжди. Я хочу показати вам картину великого майстра пензля Івана Айвазовського, який присвятив морським пейзажам усе своє життя. Його картини неперевершені. А із під пера Міцкевича теж народилося чимало шедеврів, і один із них це сонет «Буря». 

Давайте ознайомимося з цією поезією.

(Учень читає сонет, інші учні слухають сонет)

Учитель. Який настрій викликав у вас твір?

Учні. 1. Сум. Бо там помирають люди.

          2. Страх перед великою водою.

          3. Море ніби завжди лагідне,  але воно може приносити й зло?

          4. Я був на Чорному морі, воно красиве.

Учитель. Дякую вам за відповіді. Давайте визначимо тему та ідею сонета.

Тема: показ морської стихії, що несе смерть, але люди продовжують  боротися з нею.

Ідея: возвеличення оптимізму, сили духу людини.

                                  Проблеми

1. Людина і природа.
2. Життя і смерть.        
3. Сила волі.  

Учитель. Визначаємо види рим та римування.

Учні. Римування кільцеве, рими: жіноча, чоловіча, чоловіча, жіноча.

Учитель. Які художні засоби автор використав у творі.

Учні. Епітети: тривожні голоси, зловісний рик, буряний тріумф, шумливі стіни,          бездушна круговерть та інші. Увесь сонет, на мою думку, пронизаний  настроєм хвилювання.

Учитель. А зараз ми попрацюємо в групах. 

                Перша група опрацьовує  сонет «Бахчисарай».

                Друга група опрацьовує сонет «Гробниця Потоцької».

                Третя група опрацьовує сонет «Пілігрим».

Всі групи працюють за такою схемою.

                   (Учні працюють 5-7 хвилин. У цей час звучить тиха музика)

Учитель. А хто бажає попрацювати творчо біля дошки  давайте складемо сенкан  «Буря». (У цей час звучить тихо музика і на екрані йдуть слайди з кримськими краєвидами)

                                                               Стихія.

                                  Морська, нещадна, сильна.

                                  Реве, гуде, шумить.

                                  Бояться, борються, перемагають.

                                  Нічого не страшно, коли поряд є друзі.

Учні. Читання сонета «Бахчисарай» ( Фото міста Бахчисарай).

          Тема: розповідь про минулу велич і славу Бахчисарая та фонтан як пам'ять про ті часи. 

          Ідея: історія не змінити.

                          Проблеми

1. Історичне минуле.                                                                                                     
2. Людина і суспільство                                                                                       
3. Людина і пам'ять.  

 Римування кільцеве, рими – ч. ж. ж. ч.

Епітети: холодний гад, темний плющ, дикий виноград, гість незнаний, віковічний згад, окраса мармурова, сльоза перлова.

Звертання: двір і сад; любов, могуття, славо.

                        «Гробниця Потоцької»                                                                                              

Учні. У Криму до цього часу згадують красунь з роду Потоцьких – Софію, Марію…

          На честь Софії створено диво-парк в Умані, який так і називається Софіївкою, сонет «Гробниця Потоцької»  створено на честь Марії.  В основу сюжету лягла легенда про чарівну Марію з роду Потоцьких, яка нібито потрапила до гарему Гірея, який до нестями в неї закохався.   Але , на жаль, про життя Марії Потоцької нам майже нічого не відомо, крім того, що  поховали її на ханському цвинтарі, за стінами ханського палацу.  І от Міцкевич, молодий, закоханий, побачивши цю гробницю, пише сонет, у якому відчувається подібність долі поета з долею Марії Потоцької.

Виразне читання сонету «Гробниця Потоцької»           

Тема: розповідь про полонянку-польку, яка померла в неволі, та сум поета за своєю країною.

Ідея: ностальгія за Батьківщиною

                  Проблеми

1. Людина і суспільство.
2. Нерівноправність.
3. Добро і зло.

Епітети: троянда молода, юні дні, злотисті мотилі, громадою ясною, польської землі, огненною сльозою.

Звертання : о полько!

Порівняння: дівчина з трояндою.

                               «ПІЛІГРИМ»

Пілігрим  ( від латинської – іноземний) –мандрівник, прочанин, подорожній.

Виразне читання сонета  «ПІЛІГРИМ» .

Тема: туга за рідним краєм та коханою.

      Ідея: заклик не забувати свій рідний край.

                       Проблеми

1. Людина і суспільство.
2. Людина і природа.
3. Кохання.
4. Ностальгія.

Епітети: країна розкоші, блакить ясна, казкові дива.

Порівняння: шум лісів –миліший, ніж Байдар всі голоси гучні.

Звертання: О Литво! Ти коханко.

Учитель. Дякую за змістовні відповіді. 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: - вивчіть напам’ять один із сонетів, напишіть листа Міцкевичу із запрошенням погостювати у нашому місті та складіть кросворди про його життя та творчість.

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Учитель: Що ж об’єднує сонети? 

Учні. Сум автора за своєю країною та милування краєвидами Криму.                              

Учитель.    Чи можна назвати діамантом, перлиною  творчості поета «Кримські сонети»?

Учні. Так. «Кримські сонети» можна назвати діамантом та перлиною творчості автора, тому що вони вражають змістом, глибиною почуттів, загадковістю, таємничістю.

Висновок.  Хто ж він , Адам Міцкевич? (Метод «ПРЕС»)

Учні. Я думаю, що Адам Міцкевич був дуже талановитим польським письменником.          Тому що він дуже сильно любив батьківщину, свій народ і ненавидів ворогів.    Наприклад, його збірка «Кримські сонети» - це ностальгія за батьківщиною.           Отже, його літературна спадщина – це скарб не тільки польської літератури, а й світової літератури.

VIII. ОЦІНЮВАННЯ.

.