Розробка урок "Загальна характеристика сенсорних систем" містить короткий конспект з теми, проблемні питання для актуалізації опорних знань та перевірки рівня засвоєння знань учнями.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕНСОРНИХ СИСТЕМ
Цілі уроку: сформувати в учнів загальне уявлення про сенсорні системи; розвивати навчальні навички, аналітичне мислення, ; виховувати культуру спілкування, вміння працювати в колективі, любов до рідної мови.
Обладнання й матеріали: таблиці зі схемами структури сенсорних систем, схема розміщення нервових центрів у корі головного мозку людини.
Базові поняття й терміни: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, нервові центри.
Форми роботи: бесіда, розповідь, самостійна робота з підручником, складання конспекту, робота з наочним матеріалом та схемами.
Методи: проблемне питання, ЗХВ, розповідь з елементами евристичної бесіди.
Очікувані результати: учень має сформоване поняття «сенсорної системи», вміє опрацьовувати матеріал підручника, робити висновки, аналізувати схеми та малюнки.
ХІД УРОКУ
№ |
Етап уроку |
Прийоми діяльності і методи роботи вчителя |
Діяльність учнів |
Час |
1 |
Організаційний момент |
Привітання, підготовка робочого місця, відмічання відсутніх. |
Готують робоче місце до уроку. |
1хв |
2 |
Актуалізація опорних знань з опорою на чуттєвий досвід учнів |
Питання для бесіди 1. Які органи чуттів є у безхребетних тварин? 2. Які органи чуттів є у хребетних тварин? 3. Чи відрізняються органи чуттів у наземних і водних тварин?
|
Відповідають на запитання. Метод З Х В
|
2хв
|
3 |
Мотивація навчальної діяльності |
(«Проблемне питання») Що буде, якщо організм припинить сприймати інформацію з навколишнього світу? |
Відповідають на питання. Роблять висновок, що здатність сприймати – необхідність. |
1хв |
4 |
Запис теми і мети на дошці |
Вчитель оголошує тему уроку. Разом з учнями формулюють мету уроку. |
Записують тему уроку в зошиті. Допомагають вчителю сформувати мету уроку.
|
1хв |
5 |
Вивчення та осмислення нового матеріалу
|
Розповідь учителя з елементами евристичної бесіди Сенсорні системи (аналізатори) — це складні структури, які сприймають і проводять тонкий аналіз усіх подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Сенсорні системи (аналізатори) людини: • зору; • дотику; • слуху; • температури; • рівноваги; • болю; • смаку; • нюху; • руху. Сенсорні системи не працюють ізольовано. За допомогою с. системи виникає відчуття, а вони формують сприйняття. Кожний аналізатор складається з трьох тісно пов'язаних між собою частин: периферичної, середньої та центральної. нервовий імпульс. Рецептори — спеціальні чутливі утворення, що сприймають і перетворюють подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища на специфічну активність нервової системи.
Види рецепторів: 1) За будовою. - прості
- складні
3) за контактом з зовн. середовищем |
Намагаються самі сформувати визначення. (система чутл.нерв. утворень, що сприймає та аналізує подразнення; система органів, за допомогою якої відбув. взаємозв’язок організму з навколишнім середовищем)
Складають в зошитах схему аналізатора: Периферичний Рецептор (сприйняття)→ Провідниковий провідні шляхи (провед.імп.)→ Центральний ЦНС(опрацювання інформації)
Конспектують, наводять приклади.
|
13хв
|
Провідникова частина аналізатора - доцентрові нейрони, з'єднані між собою послідовно, є шляхом, який веде від рецептора до кори великого мозку. Нерви – групи окремих аксонів. Тракт – аксони в складі білої речовини. |
|
|||
Центральну, або кіркову, частину (ядро) аналізатора - ділянки кори великого мозку, які сприймають інформацію від відповідних рецепторів. Ядра аналізаторів не мають чітко окреслених меж. У кожному з них розрізняють центральну частину — це головне місце скупчення клітин ядра аналізатора, і периферичну частину, де розташовані такі самі клітини, але розпорошені серед інших клітин. Роль ядра полягає в усвідомленні сприйнятого почуття. Ділянки кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, називають сенсорними зонами кори великого мозку. Кіркові центри всіх аналізаторів правої половини тіла розміщені в лівій півкулі, а лівої половини — у правій.
«Проблемне питання»: |
Складають в зошитах схему: Центри аналізаторів
Кіркові Підкіркові (картинка)(налаштування)
Відповідають на питання.
|
5хв |
||
Властивості аналізаторів
1) Саморегуляція 3)Компенсація |
Складають конспект |
4хв |
||
6 |
Закріплення |
Самостійна робота учнів. с. 184 (таблиця)
|
Виконують самостійну роботу в зошитах. |
10хв |
7 |
Контрольно-коригувальний |
Питання до учнів. 1) Які компоненти входять до складу аналізатора? 2) Де розташований кірковий центр зорового аналізатора? 3) Де розташований кірковий центр слухового аналізатора? 4) Де розташована зона шкірної чутливості? 5) Де розташований кірковий центр смакового аналізатора?
|
Учні відповідають та виправляють помилки одне одного. |
2хв |
8 |
Підбиття підсумків |
«Проблемне питання» 1. Чому чутливість деяких аналізаторів обмежена? 2. Чи всі стимули зовнішнього середовища організм людини здатний сприймати? 3. Чому не лоскотно, коли сам себе лоскочеш? |
Учні відповідають на запитання, роблять підсумки уроку. |
5хв |
9 |
Інструктаж з виконання домашнього завдання |
Опрацювати § 41 підручника; завд. № ___ с.___, підготувати повідомлення «Будова фасеткового ока в членистоних» |
Записують домашнє завдання в щоденник. |
1хв |