Урок Загальне поняття про частини мови. Іменник. Прикметник. Дієслово

Загальне уявлення про частини мови: іменник, прикметник, дієслово, прийменник. Зіставлення іменників, прикметників, дієслів за їх значенням, питаннями, роллю у реченні. (Вправи 259-262)

 

Мета. Ознайомити з поняттями «частини мови», «прийменник»; закріпити поняття «іменник», «прикметник», «дієслово»; формувати вміння розрізняти частини мови, правильно, точно і влучно вживати їх у мовленні. Виховувати любов до природи, до українського слова.

 

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Повторення вивченого у другому класі матеріалу про частини мови і підготовка до вивчення нового матеріалу.

 

1. Бесіда-діалог про казки.

— Діти, хто з вас знає казку «Колосок»?

— А хто читав про козу і семеро козенят?

— Кому подобається казка «Хлопчик-мізинчик»?

— А пригадуєте, ще в другому класі на уроці української мови я розповідала вам лінгвістичну казку про Царицю Граматику? (Можлива коротка пауза, або коротші відповіді учнів.)

— Отже, казку про Царицю Граматику пригадаю вам я.

 

2. Лінгвістична казка.

Дуже давно, коли люди вже вміли говорити, але ще не вміли читати і писати, існувало на світі велетенське невидиме царство — царство слів. І правителькою там була Цариця Граматика. Слова постійно працювали і метушилися: бігли то на промову, то в пісню, то в суперечку, то в поезію, і кожне займало своє місце в реченнях.

Та якось слова засперечалися, хто з них найважливіший і найпотрібніший людям. Назрівав великий бунт.

Але мудра Цариця Граматика не могла допустити ворожнечі у своєму царстві. Отож, вона скликала всіх і наказала спочатку вишикуватися в ряд словам, що дають імена (назви) предметам. Вони відповідають на питання хто? або що?

 

Другими повинні були постати перед Царицею Граматикою слова, що називають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? яке? які?

Потім — слова, що означають дії предметів, і так далі.

Розумна правителька вишикувала всі слова у 10 довгих рядів. І досі в українській мові всі слова поділені на 10 частин мови, і такий поділ є справедливим.

 

3. Розгляд таблиці «Частини мови» (підручник, с. 110).

— Діти, що саме із моє казки про Царицю Граматику відображене у таблиці підручника на с. 110?

— На скільки частин мови розділила Цариця Граматика усі слова? (На 10 частин.)

— Скільки частин мови зазначено у таблиці? (Три.)

— Пригадайте, яка із зазначених в таблиці частин мови налічує найбільше слів. (Іменник.)

III. Робота над новим матеріалом.

1. Каліграфічна хвилинка.

— Запишіть каліграфічно питальні слова і усно доберіть до них приклади- відповіді.

Хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять?

 

2. Прочитаймо разом (за вправою 260).

— Перше завдання вправи виконайте самостійно. Придумайте, на які питання відповідають слова:

1) що означають назви предметів;

2) які називають ознаки предметів;

3) які називають дію предметів.

— Друге завдання опрацюємо з коментуванням, але насамперед скажіть, яка частина мови буде у першому стовпчику, другому і третьому. Доведіть.

— Третє завдання хитре. Прочитайте, подумайте і доведіть свою відповідь.

(Чи можна до першого стовпчика віднести слова радість, задоволення, холод? Чому?)

 

— Діти! Зверніть увагу на вираз після вправи: У науці про мову назвами предметів вважають слова, до яких можна поставити питання хто? або що?

 

3. Робота над вивченням правил (с. 111).

а) Самостійне читання правила.

б) Закріплення термінів «іменник», «прикметник», «дієслово».

в) Конкурс «Хто більше?» (Хто більше запише за І хвилину: 1-й ряд — іменників, 2-й ряд — прикметників, 3-й ряд — дієслів.)

Діти називають кількість записаних слів. Переможці зачитують свої приклади і обґрунтовують свій вибір, ставлячи запитання до кожного слова.

 

4. Вправа 261.

а) Перше завдання учні виконують самостійно.

— Прочитайте текст. Випишіть з нього у три стовпчики іменники, прикметники і дієслова. (Можна застосувати взаємоперевірку.)

б) Друге завдання варто розв’язувати як проблемну ситуацію.

— Чи є в тексті слова, які не відповідають на питання? Назвіть їх. (По, на, й, і, у.)

— Прочитайте правило (с. 112) і пригадайте, як називаються слова, які не відповідають на запитання.

 

5. Повторення вивченого матеріалу про службові слова. Ознайомлення із терміном «Службові частини мови».

а) Вивчення правила.

б) Складання речень з прийменниками, сполучниками.

 

IV. Повідомлення домашньою завдання з попереднім інструктуванням.

С. 111, 112 — правила, вправа 262 (завд. 2).

V. Підсумок уроку.

Гра «Яка це чистина мови?»

Один із сильніших учнів називає слово (іменник, прикметник або дієслово), а інші демонструють відповідь потрібною карткою ((І), (П), (Д)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Логічні вправи на розрізнення слів за родовими і видовими ознаками та смисловими групами у межах кожної частини мови. (Вправи 263-266)

 

Мета. Закріпити вміння розпізнавати та розрізняти частини мови. Формувати вміння групувати іменники за родовими і видовими ознаками та за смисловими групами.

 

Хід уроку

— Прочитайте виписані з тексту іменники, прикметники, дієслова, сполучники, прийменники. (Варто простежити послідовність виписаних слів в межах однієї частини мови.)

— Зачитайте із виписаних слів:

• слова, шо викликають почуття радості;

• службові слова;

• «дієві» слова:

• слова з апострофом;

• улюблені серед записаних слова. Чому вони улюблені?

 

III. Підготовка до вивчення нового матеріалу.

1. Підбір і запис спільнокореневих слів до слова сад.

Сад — садок, садочок, садовий, посадка, пересадити.

— Над кожним із записаних слів зазначте простим олівцем, яка не частина мови. Обґрунтуйте свій вибір.

2. Хвилинка-роздум.

— Що ви уявляєте, вимовляючи слово сад? (Діти називають фруктові дерева, можливі інші відповіді.)

— Запишіть: яблуня, груша, вишня, черешня, шовковиця.

— Якою частиною мови є кожне з цих слів? (Іменник.) Доведіть.

— До цієї групи іменників підберіть і запишіть загальну назву. (Дерева.)

IV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Прочитаймо разом (за вправою 263).

а) Письмове завдання.

— Випишіть спочатку іменники, потім прикметники, а далі дієслова. Поясніть, чому ні слова належать до згаданих частин мови. (Іменники — дуб, береза, клен, троянда, сосна. Прикметники — коричневий, білий, сірий, малий, червоний. Дієслова — рахувати, спати, писати, читати.)

б) Збагачуємо словниковий запас.

— Визначте «зайве» слово в кожній групі слів. Обґрунтуйте свій вибір.

чóботи хвилúна

черевúки секýнда

тривóга спасúбі

2. Колективне виконання вправи (264).

а) Усно до кожної групи іменників доберіть загальну назву. Скористайтесь довідкою.

б) Спишіть дві групи слів на вибір.

Увага! Назвіть у виписаних реченнях слова, правопис яких треба запам’ятати.

(Пшенúця, абрикóс, апельсúн, черéшня, черéмха, секýнда, сантимéтр, децимéтр, автомобíль, бензúн.)

3. Словничок третьокласника (додаток № 1).

Сантимéтр, децимéтр, автомобíль, бензúн.

Фізкультхвилинка.

5. Вибіркове списування (за вправою 265).

а) Усне завдання.

— Прочитайте текст. Поясніть, які букви пропущено. (Навесні, степу, чистоти, живуть, лисиці, степові.)

— Яке правило пояснює ні орфограми? (Правопис ненаголошених [е], [и] у коренях слів, які перевіряються наголосом.)

б) Розгляд ілюстрацій квітів, назви яких є у письмовому завданні.

в) Письмове завдання.

— Випишіть з тексту іменники за групами.

Назви рослин: тюльпани, іриси, барвінок, конвалії, м’ята, чебрець, полин, кульбаба, кропива, чистотіл.

Назви тварин: лисиці, ласки, їжаки, вужі, полози, ящірки, гадюки.

V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

VI. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктуванням.

Вправа 266.

VII. Підсумок уроку.

Гра «Яке слово зайве».

Сукня, костюм, пальто, черевик, спідничка, светр.

Дуб, клен, береза, ромашка, каштан, граб.

Троянда, бузок, гвоздика, жоржина, кропива, ромашка.