Урок : Західноукраїнська Народна Республіка

Про матеріал

Створення ЗУНР, її соціальна та економічна політика. Війна ЗУНР з Польщею.розкрити процес створення ЗУНР; позначати на контурних картах межі держави, бойові дії; охарактеризувати причини та перебіг україно-польської війни; підкреслити, що міжнародні умови для об'єднання українського населення в єдину державу були несприятливі; розуміти особливості розбудови армії ЗУНР;з'ясувати причини поразки УГА; дізнатися про основні форми та ознаки «держави західних українців»;уміти встановлювати послідовність, синхронність подій; охарактеризувати політичну діяльність Є.Петрушевича, Д.Вітовського, К.Левицького.

Перегляд файлу

Розглянуто і схвалено

на засіданні методичної комісії ЗАТВЕРДЖУЮ

суспільно-гуманітарних дисциплін Заступник директора з НВР Протокол № __від_________2021 р. ___________ А.М.Стахник

Голова методичної комісії

_____________О.С. Луньо

Відкритий урок

«Західноукраїнська Народна Республіка»

$C:\Users\Оксана\Music\Downloads\zunr.jpg$

Підготувала

викладач історії

___________О.С.Луньо

Тема: Українська революція.

Тема уроку:Західноукраїнська Народна Республіка.

Мета уроку:

Навчальна: розкрити процес створення ЗУНР; позначати на контурних картах межі держави, бойові дії; охарактеризувати причини та перебіг україно-польської війни; підкреслити, що міжнародні умови для об'єднання українського населення в єдину державу були несприятливі; розуміти особливості розбудови армії ЗУНР;з'ясувати причини поразки УГА; дізнатися про основні форми та ознаки «держави західних українців»;уміти встановлювати послідовність, синхронність подій; охарактеризувати політичну діяльність Є.Петрушевича, Д.Вітовського, К.Левицького.

Розвиваюча: розвивати в учнів навички критичного мислення та аналізу шляхом вивчення і обговорення нового матеріалу; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки .

Виховна: виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, виховувати почуття поваги до національної історії, до борців за незалежність України.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть

• визначати хронологічну послідовність подій утворення ЗУНР ;

• показувати на карті місця основних подій, пов’язаних з утворенням ЗУНР ;

• на основі аналізу різних джерел інформації:

а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду проголошення ЗУНР ;

б) характеризувати внутрішню та зовнішню політику ЗУНР ;

в) складати політичний портрет Є. Петрушевича, Д.Вітовського, К.Левицького;

аналізувати перебіг подій українсько-польської війни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок - бесіда з використанням наочних матеріалів.

Методи проведення: пояснювально-ілюстративний, мозковий штурм, робота з документами, метод проектів (презентація).

Обладнання: електронна презентація, роздатковий матеріал, підручник, портрети відомих постатей.

Основні терміни та поняття: «Листопадовий зрив», україно-польська війна, ЗУНР,УГА, Акт Злуки, Чортківська офензива, армія Галлера, лінія Керзона.

Основні дати:

1 листопада 1918 р. — «Листопадовий зрив», повстання українців у Львові;

13 листопада 1918 р. — проголошення ЗУНР;

7.06.—28.06. 1919 р. — Чортківська офензива;

17 липня 1919 р. — перехід УГА за річку Збруч, завершення окупації ЗУНР польськими військами.

Персоналії: Є. Петрушевич, Д.Вітовський, К.Левицький;

Література:

1.Власов В.С. Історія України: комплексне видання /В.С.Власов, С.В.Кульчицький, О.Є.Панарін. - Київ:Літера ЛТД,2020.- 512 с. :іл.., карти.

2.Гісем О.В. Історія. Довідник + тести. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання .- / Олександр Гісем .- Кам’янець -Подільський : ФОП Сисин О.В., 2014. - 640 с.

3.Гісем О.В. Історія України. Памятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкові для розпізнавання, персоналії, тестові завдання / Олександр Гісем. - Кам’янець -Подільський : ФОП Сисин О.В., 2019. - 52 с.

4. Історія України/ Керівник авт. кол. Ю.Зайцев . Вид. 2-ге, зі змінами. - Львів: Світ, 1998. - 488 с.

5.Земерова Т.Ю., Скирда І.М. Історія України /Тетяна Земерова, Ірина Скирда. - 3-є вид., переробл. і доповн.- Харків:ТОВ «Видавничий дім Весна», 2016. -752 с. - (Серія «Практичний довідник»).65. Земерова Т. Історія України.Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання і державної атестації /Т.Земерова. - Тернопіль.: Підручники і посібники, 2021.-640 с.

6. Кульчицький С.В. Історія України: довідник для абітурієнтів та учнів загальноосвітніх навчальних закладів / С.В.Кульчицький, Ю.А.Мицик, В.С.Власов.-Вид.четверте, переробл.та доповн.- Київ:Літера ЛТД,2015.-544 с.

7. Власов В.С. Історія України (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти /В.С.Власов, С.В.Кульчицький. - Київ: Літера ЛТД, 2019. - 256 с.

Хід уроку

Епіграф уроку:

«У вогні залізо перетворюється на сталь,

у боротьбі народ перетворюється на націю»

( Є.Коновалець)

І.Організація навчальної діяльності учнів

Привітання. Перевірка присутності і готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Опитування проводиться за допомогою тестів зовнішнього незалежного оцінювання:

Запитання 1.

Якого договору стосується цитований нижче документ?

«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів... мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба...»

АВаршавського договору між Директорією УНР і Польською Республікою.

БМюнхенського договору між Німеччиною й Великобританією, Францією, Італією.

ВБрест-Литовського договору між УНР, Німеччиною та її союзниками.

ГДоговору між Українською Державою та Великим Військом Донським.

Запитання 2.

Визначте складові політики «воєнного комунізму», здійснюваної в Україні в 1919–1921 рр.

(вибрати 3 )

1викуп державою поміщицьких земель і передання їх селянам

2націоналізація промисловості, що охопила всі сфери виробництва

3об’єднання всіх селянських господарств у колгоспи

4розгортання мережі виробничо-збутових кооперативів і товариств

5запровадження загальної трудової повинності та продрозверстки на сільськогосподарську продукцію

6заборона торгівлі та згортання товарно-грошового обігу

Запитання 3.

Укажіть портрет історичного діяча, який у 1920 р. був ініціатором воєнно-політичного союзу Української Народної Республіки з Польською Республікою.

Запитання 4

«Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія... У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність... Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки...»

У результаті «надзвичайно тяжкого стратегічного й матеріального положення» «Армія» була змушена здійснити

АПерший «Зимовий похід».

Б«Чортківську офензиву».

В«Брусиловський прорив».

Г«Листопадовий зрив».

Запитання 5

Одержавлення власності, згортання товарно-грошових відносин, упровадження карткової системи та загальної трудової повинності — це складові політики

АГенерального Секретаріату УНР.

БРади Народних Комісарів УСРР.

ВРади Міністрів Української Держави.

ГДиректорії

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку

Постановка проблемного завдання:

«Історія ЗУНР – світлий промінь у найновішому минулому України. Традиції ЗУНР — свідчення незгасимого патріотизму нації».

( Ярослав Дашкевич)

IV. Вивчення нового матеріалу

План уроку

1. Передумови проголошення ЗУНР.

2. «Листопадовий зрив».

3. Створення ЗУНР. Її політика.

4. Злука УНР та ЗУНР.

5. Українсько-польська війна.

1. Передумови проголошення ЗУНР

Викладач

27 січня 1918 р. – Берестейський мирний договір, за яким Австро-Угорщина та Німеччина погодилися передати УНР Холмщину, Підляшшя та Надсяння, які входили до складу Російської імперії. В укладеному додатковому таємному протоколі між Австро-Угорщиною та УНР йшлося про поділ Галичини на польську та українську й об’єднання української Галичини з Буковиною в окремий коронний край. Проте, договір не був ратифікований.

$C:\Users\Оксана\Music\Downloads\Без названия (2).jpg$

У жовтні 1918 р. Австро-Угорщина вийшла з Першої світової війни. 16 жовтня імператор проголосив Маніфест про перебудову держави на федеративних засадах.

18–19 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро-Угорщини. Була створена Українська національна рада (УНР ), головним чином із депутатів австрійського парламенту та крайових сеймів Галичини і Буковини. 19 жовтня вона ухвалила резолюцію про майбутнє утворення на українських землях, що входили до складу Австро-Угорської імперії, Української держави. Отже, йшлося про об’єднання всіх західноукраїнських земель.

Прочитавши документ учні здійснюють аналіз програмних засад Української Національної Ради і дають відповідь на поставлені питання (Додаток 1).

Із Статуту Української Національної ради, прийнятого у Львові 19 жовтня 1918 р.

Українська Національна Рада є Конституантою тієї частини українського народу, яка живе в Австро–Угорській монархії, на цілій його етнографічній території, Українська Національна Рада має право і обов’язок:

виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро–Угорської монархії, його право само визначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;
підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодавчого та адміністративного характеру, щоб своє рішення перевести в життя.

Запитання:

1. Чиї інтереси представляла Українська Національна рада?

2. Які завдання вона ставила перед собою?

3. Що вважала за пріоритет?

Викладач

Нове державне утворення одразу опинилося в гострому конфлікті з поляками, які претендували на територію Західної України. 29 жовтня у Кракові була створена польська ліквідаційна комісія, яка мала завдання розпустити австрійські органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада.

2. Листопадовий чин

Викладач

Становлення західноукраїнської республіки відбувалось одночасно з відродженням Польщі, яка претендувала не тільки на свої етнічні землі, а й на українські, зокрема на Східну Галичину. Тому Українська Національна Рада поставила перед австрійським урядом питання про передачу їй всієї повноти влади у Галичині та Буковині. Проте, австрійський намісник в краї відмовив українцям.

У відповідь на це українські національно-демократичні сили вирішили взяти владу у Львові збройним шляхом. У ніч на 1 листопада 1918 р. частини легіону українських січових стрільців на чолі зі сотником Д. Вітовським зайняли у Львові всі урядові установи та стратегічні пункти. Австрійський намісник, перелякавшись, передав усі владні адміністративні повноваження заступнику, а той, у свою чергу, – Українській Національній Раді.

Перегляд відео про Листопадовий чин (http://youtube.com/watch?v=NgA1S__q6DE)

Група учнів отримала випереджувальне завдання підготувати повідомлення про історичних постатей : Є. Петрушевича, Д.Вітовського, К.Левицького.

(Учень зачитує повідомлення про Д.Вітовського)

3. 13 листопада 1918 р. Українська Національна рада проголосила Західноукраїнську Народну республіку (ЗУНР). Територія республіки становила 70 тис. кв. км з населенням 6 млн. чол.

Прочитавши документ 1, в підручнику Історія України для 10 класу / В.С.Власов, С.В.Кульчицький

с. 89-90, учні розповідають про новоутворену державу на західноукраїнських землях.

Було затверджено герб держави – золотий лев на синьому тлі та блакитно-жовтий прапор.Президентом ЗУНР став голова Національної ради Євген Петрушевич.

Вищим законодавчим органом ЗУНР стала Українська Національна рада. Вона утворила Державний секретаріат – виконавчий орган влади республіки. Його очолив лідер впливової Національно–демократичної партії К. Левицький, відомий громадськості як досвідчений юрист. Продовж багатьох років К.Левицький очолював у Львові Товариство українських правників, обирався до австрійського парламенту, керував діяльністю Українського парламентського клубу у Відні.

(Учні зачитують повідомлення про Є.Петрушевича та К.Левицького)

Викладач

Більшість депутатів Української Національної ради не поділяли ідей соціалізму. Вони стояли на національно – ліберальних позиціях і надавали перевагу розбудові держави шляхом реформ, а не революційної боротьби. На відміну від лідерів УНР, політичні діячі ЗУНР не захоплювались популізмом і декларативними заявами, а діяли професійно, спираючись на закони і не обминали соціальних та економічних проблем.

(Запис у зошити прийняття законів ЗУНР)

У перші дні після проголошення ЗУНР було прийнято ряд важливих законів, спрямованих на становлення державно – політичного і економічного життя республіки.

Серед них:

закон про організацію війська (13 листопада 1918р.);
закон про адміністрацію (15 листопада 1918 р.);
закон про судочинство (16 листопада і 21 листопада 1918 р.);
закон про державну мову (1 січня 1919 р.);
закони про громадянство (8 квітня 1919 р.);
про земельну реформу (14 квітня 1919 р.) та ін.

Основні положення внутрішньої політики ЗУНР було викладено в декларації Української Національної Ради, опублікований 5 листопада 1918 р. у Львові. Проголошувалися рівність усіх громадян перед законом; загальне, рівне, безпосереднє, таємне і пропорційне виборче право.

Викладач

Національні меншини відреагували на створення української держави по різному. Більшість польського населення поставилось до ЗУНР ворожо, оскільки підтримувало ідею створення Великої Польщі, в межах якої мали бути і західноукраїнські землі. Євреї намагалися не втручатися в польсько-український конфлікт, дотримуючись нейтралітету у боротьбі за українську державність. Але згодом, після вчинення польськими солдатами єврейських погромів, вони почали схилятися до співпраці з українською владою, яка надала національним меншинам третину депутатських місць у своєму парламенті.

4. Злука УНР та ЗУНР

Викладач

Становлення ЗУНР відбувалося у складній міжнародній ситуації. Антанта підтримувала відродження Польщі, намагаючись перетворити її у санітарний кордон між Західною Європою і більшовицькою Росією. Поляки, спираючись на допомогу Антанти, почали підпорядковувати собі західно-українські землі.

21 листопада 1918 р. польські війська захопили Львів. Уряд змушений був переїхати спочатку до Тернополя, а через місяць до Станіслава (тепер Івано-Франківськ).

У грудні 1918 - січні 1919 рр. збройні сили ЗУНР вели виснажливі бої з поляками, але ні одна із сторін не могла взяти гору. За цих обставин уряд, намагаючись зміцнити свої позиції та реалізувати споконвічне прагнення співвітчизників поєднати українські землі в межах однієї держави, направив делегацію до Києва. Цьому передувала майже двох місячна клопітка підготовча робота із узгодження умов об’єднання УНР і ЗУНР.

22 січня 1919 р. Директорія УНР видала Універсал про злиття Галичини, Буковини, Угорської Русі та Наддніпрянської України у єдину державу – Українську Народну республіку. Того ж дня на Софійському майдані в Києві був урочисто оприлюднений акт Злуки, що здійснював мрію багатьох поколінь українців про створення суверенної Соборної України.

Перегляд документального фільму Злука УНР і ЗУНР

(http://youtube.com/watch?v=ejPrdRSVnTE)

Робота з документом ( Додаток 2)

Із Універсалу Директорії УНР

"... Директорія УНР ухвалила тую злуку прийняти… Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина і Угорська Україна) та Наддніпрянська Велика Україна…Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка… Однині народ український має змогу дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну самостійну державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу…”

Переглянувши відео і прочитавши документ 2, учні дають відповіді на запитання:

1.Що проголошує документ?

2.У чому ви бачите його значення?

3.Чи був він втілений у життя ?

Викладач

Таким чином, боротьба за самовизначення західноукраїнського населення завершилася створенням власної національної держави. До її будівництва було залучено багато політичних партій та рухів. У розбудові ЗУНР брали участь різні верстви українського населення, у тому числі національні меншини. Виважена політика нової влади сприяла уникненню гострих соціальних конфліктів.

5. Україно-польська війна 1918-1919 рр.

Викладач

Причини війни:

Територіальні претензії Польщі до ЗУНР.
Окупація поляками частини території ЗУНР.

Хід війни:

Війна почалась 5 листопада 1918 р.
Польська армія захопила Львів, Перемишль, десять повітів ЗУНР з 59.
В квітні 1919 р. військову допомогу Польщі надала Франція.
Польська армія провела наступ, відкинула частини УГА до р. Збруч.
В червні 1919 р. УГА провела наступальну операцію, що отримала назву Чортківська офензива.УГА примушує 100-тисячну польську армію відступити.
Але в липні поляки знову відкинули 25-тисячну армію УГА до Збруча.

Окупація Польщею Східної Галичини означала фактично загибель ЗУНР. Уряд ЗУНР було евакуйовано зі Львова в Тернопіль, а потім в Станіслав. Але навіть в умовах окупації і бойових дій уряду ЗУНР вдалося створити ефективну систему управління і розпочати аграрну реформу.

Учням пропонується самостійно скласти хронологічну таблицю подій україно-польської

війни 1918-1919 рр.

V. Вирішення проблемної ситуації

VI. Узагальнення та систематизація знань

1) Що таке «Листопадовий зрив»?

2) Коли було проголошено створення ЗУНР? На які території вона претендувала?

3) Як називалися збройні сили ЗУНР?

4) Як розвивалися події україно-польської війни 1918—1919 рр.?

5) Які держави поділили між собою західноукраїнські землі?

VІІ. Підсумки уроку

Викладач

ЗУНР стала яскравою сторінкою історії України. Своїм існуванням вона показала незламну волю українського народу до незалежності у власній соборній державі.
У ЗУНР вдалося уникнути радикальних перегинів у соціально-економічній політиці. На першому місці стояло завдання національно-державного будівництва. Своєчасне здійснення соціально-економічних перетворень забезпечувало авторитет ЗУНР в українського населення.
Належна увага приділялася формуванню боєздатної національної армії для захисту молодої держави – Української галицької армії.
Історичне значення акту злуки УНР і ЗУНР полягає у здійсненні багатовікової мрії українського народу у об’єднанні всіх земель в одній державі.

Оцінювання учнів

VIІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати конспект та матеріал підручника Історія України для 10 класу Власов В.С.,Кульчицький С.В. тема 13 (с.86-93).

2. Скласти хронологічну таблицю подій українсько-польської війни 1918-1919 рр.

3. Написати есе «Державотворчі процеси ЗУНР: причини невдач» (до 1 стор. в зошиті).

Додатки

Робота з документом ( додаток 1)

Із Статуту Української Національної ради, прийнятого у Львові 19 жовтня 1918 р.

1.виконати в хвилі, яку признається за відповідну, іменем українського народу Австро–Угорської монархії, його право само визначення та рішити про державну долю всіх областей, заселених тим народом;

2.підприняти усі постанови та заходи репрезентативного, законодавчого та адміністр тивного характеру, щоб своє рішення перевести в життя.

Робота з документом ( додаток 2)

Із Універсалу Директорії УНР

$C:\Users\Оксана\Music\Downloads\Без названия.jpg$ $C:\Users\Оксана\Music\Downloads\Без названия (1).jpg$