Урок "Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища"

Методична розробка уроку з біології, 9 клас

Тема: Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища.

Мета:

• сформулювати уявлення про діяльність людини як геологічну силу, що активно перетворює всі оболонки землі, показати сучасний стан біосфери і необхідність екологічного мислення для вирішення проблем, які стоять перед людством;
• розвивати вміння робити висновки про наслідки господарської діяльності людини;
• формувати в учнів екологічну свідомість, вміння раціонального використання природних ресурсів; дбайливе ставлення до живих організмів, особливо, які знаходяться на межі зникнення.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності:

Учень (учениця):

• пояснює: роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері;
• застосовує знання: для проектування дій у справі охорони природи; для прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми; для визначення стратегії й тактики своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища;
• робить висновки: про роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері.

Терміни і поняття: природні ресурси, парниковий ефект, смог, ерозія ґрунту, біологічна різноманітність, охорона природи.

Обладнання. Комп’ютер, проектор, екран, презентація «Захист і збереження біосфери, основні заходи щодо охорони навколишнього середовища» електронне посилання: https://naurok.com.ua/prezentaciya-zahist-i-zberezhennya-biosferi-osnovni-zahodi-schodo-ohoroni-navkolishnogo-seredovischa-251789.html.

Тип уроку. Урок - конференція.

І. Актуалізація опорних знань.

Розминка (на слайді)

Слайд 2

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1). Подивіться відеофільм «Як змінюється світ через глобальне потепління?» https://www.youtube.com/watch?v=PCE_PjaUZNc

- Як ви вважаєте чому перед людством виникли екологічні проблеми?

- Чи можливо змінити ситуацію на краще?

2). Виступ екологічного експерта       (за випереджувальним завданням)

В процесі історичного розвитку вид людина розумна (Homosapiens) поступово втрачав зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації  людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, доки не став провідним екологічним (антропічним, або антропогенним) фактором.

        Діяльність людини, що нині визначає обличчя Землі, поставила її перед важким вибором: або і далі жити за принципом «після нас – хоч потоп», нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог

О. Леопольд назвав « екологічною совістю», тобто відповідальність перед наступаючими поколіннями людей за стан нашої планети. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, досить довгий. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню.

     Слайд 3

ІІІ. Спийняття та засвоєння нового матеріалу.

Захист презентацій для висвітлення основних екологічних проблем людства.

1 група. «Проблема зростання населення Землі»

Слайд 4

Отже, за останні 50 років народонаселення нашої планети  збільшилося вдвічі, що змушує говорити про справжній демографічний вибух, наслідки якого можуть бути непередбачуваними. Зокрема, зростання народонаселення загострює проблему забезпечення його харчовими ресурсами.

     Слайд 5

Перенаселеність визначається співвідношенням густоти населення з наявними на даній території ресурсами, необхідними для існування людського суспільства. Наприклад, густота населення Нідерландів, країни з високим рівнем розвитку сільського господарства, становить понад 1000 чол. На кв. км., тоді як для багатьох країн Африки, які перебувають на межі голоду, цей показник не перевищує 100.                                                                   Крім того, зростання народонаселення не супроводжується достатнім збільшенням виробництва продуктів харчування, що пояснюється насамперед обмеженістю ресурсів біосфери, зокрема агроценозів.

2 група. « Ерозія та забруднення  ґрунтів»

Забезпечення населення продуктами харчування потребує щорічного збільшення площі орних земель. Але вплив знарядь і способів обробітку, вирубування лісів, які захищають ґрунти від дії вітрів та підземних вод тощо спричиняють їхню ерозію. Ерозія ґрунтів – це зменшення товщини верхнього найродючішого шару внаслідок знесення вітром або водою. У результаті ерозії та інших явищ запаси родючих ґрунтів щорічно зменшуються на 24 млн. тон, а площі пустель лише за останні 20 років збільшилися на 100 млн. га. Якщо ці процеси вчасно не зупинити, то на початку ХХІ ст.. майже третина орних земель стане непридатною для сільськогосподарського використання.

      Інша причина скорочення площі орних земель – Засолювання грунтів унаслідок нераціонального поливу. Надмірне зрошування спричинює підвищення рівня ґрунтових вод. На поверхні ґрунту відкладаються солі, що підіймаються разом із ними.

  Негативно впливають на ґрунти і їхніх мешканців пестициди – хімічні сполуки, які використовують для захисту рослин, продуктів харчування від шкідників. Надмірна кількість пестицидів забруднює продукти харчування., питну воду, з якими вони можуть потрапляти в організм людини. Пестициди зашкоджують і корисним видам та природним екосистемам, виникають стійкі лінії шкідників, нечутливих до певних препаратів. Наприклад, у деяких районах Коста-Ріки вирощування бавовнику було призупинено через те, що кошти на боротьбу зі шкідниками, стійкими до пестицидів, почали перевищувати отримуваний прибуток. Залишилися лише отруєні надмірним застосуванням ґрунти, непридатні до подальшого використання.

   Слайд 6

3 група. « Урбанізація»

Зростання населення Землі та розвиток промисловості супроводжується інтенсивним будівництвом міст – мегаполісів. Нині у містах проживає понад 40% населення, хоча вони займають не більше 0,5% площі нашої планети. Міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, яке зазнало найбільшого впливу діяльності людини: повне знищення природних екосистем, забруднення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух транспорту.

Слайд 7

4 група. « Знищення лісів»

Слайд 8

 Протягом останніх 10 тис. років за підрахунками вчених, під впливом діяльності людини площа лісів на нашій планеті скоротилася не менше ніж на третину. Людина вирубує ліси, звільняючи площі під рілля, пасовища, поселення та використовуючи деревину для власних потреб. І навіть нині, коли людство почало усвідомлювати катастрофічні наслідки цих процесів, площа лісів щорічно скорочується на 17 млн. гектарів, насамперед за рахунок тропічних лісів, які відіграють провідну рол у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті. Зменшення площі лісів є однією з причин накопичення в атмосфері вуглекислого газу. В тропічних лісах мешкає майже половина всіх видів тварин і рослин, отже інтенсивне вирубування їх спричинює масові зникнення цих істот. Майже повністю знищено первісні ліси в Європі. Вторинні ліси, які прийшли їм на зміну, мають збіднений видовий склад тварин і рослин.

5 група. « Кліматичні зміни»

    Слайд 9

Діяльність людини є однією з причин зміни клімату Землі. Зокрема, інтенсивний розвиток промисловості та енергетичного комплексу збільшують концентрацію вуглекислого газу в атмосфері, що, в свою чергу, спричиняє так званий тепличний ефект. Його суть полягає у підвищенні температури поверхні Землі. За остання 200 років вміст вуглекислого газу в атмосфері збільшився на 25%. А температура зросла на 0,5°С.  Якщо цей процес триватиме, то вже до середини ХХІ ст. температура довкілля може зрости ще на 5°С. Це спричинить танення льодовиків і полярних шапок, підйом рівня води Світового океану на 1 – 2 метри, затоплення понижених місцевостей, а урагани й суховії перетворять на пустелі значні території, зайняті агроценозами.

6 група. « Забруднення атмосфери»

Забруднюють атмосферу викиди шкідливих для здоров’я людини та інших організмів відходів промислових підприємств, вихлопні гази автомобільного транспорту( сполуки сірки, оксиду азоту, вуглецю, аміак, метан, важкі метали тощо).

Слайд 10

Підприємства будівельної і вугільної промисловості (цементні та гіпсові заводи, відкриті вугільні кар’єри тощо) є джерелом забруднення атмосфери пилом. Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі,  спричинені забрудненням атмосфери сірчистим газом (щорічно в атмосферу промислові підприємства та автотранспорт викидають в атмосферу понад 160 млн. тон двоокису сірки та оксиду натрію). Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків: прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси, спостерігаються значні втрати врожаю.

 Іншою небезпекою для здоров’я людини може стати послаблення озонового екрану. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук, які використовують в охолоджувальних агрегатах, кондиціонерах, аерозольних балончиках – розпилювачах лаків, фарб, парфумів тощо. За підрахунками вчених уже зруйновано 5% озонового шару, що може зумовити появу озонових дірок (одну з них виявлено в 90-х роках минулого століття над Антарктидою), через які шкідливі ультрафіолетові промені досягатимуть поверхні Землі.

7 група. « Забруднення гідросфери»

Діяльність негативно впливає і на різноманітні водойми: забруднення промисловими відходами, пестицидами та добривами, які змиваються з полів, зміна екологічних умов, осушення тощо. Погіршення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів (насамперед, прісних водойм і підґрунтових вод) загострює проблему питної води. Незважаючи на застосування високотехнологічних методів очищення промислових і побутових стічних вод, до 10% найстійкіших забруднювачів можуть все ж таки залишатись. Тому навіть очищені стічні води можливо лише обмежено використовувати для потреб промисловості, енергетики, зрошування орних земель. 

 Надходження неочищених або недостатньо очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює використання їх для відпочинку людей, рибальства. Потрапляння у водойми сполук фосфору та азоту сприяє масовому розмноженню ціанобактерій («цвітіння води»), яке спричинює масову загибель інших водяних організмів (через нестачу кисню та вплив токсичних речовин, що виробляють ціанобактерії).

До вимирання цілих водних екосистем також призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ, унаслідок яких плівка з нафти закриває значні площі морів.  До зміни гідрологічних режимів водойм  (глибини, швидкості течії, солоності) призводить створення водосховищ  (наприклад Дніпровський каскад «штучних морів»),  що згубно впливає на водні біогеоценози та популяції окремих видів. Так у Дніпрі практично зникли осетрові риби через перекриття їм доступу на нерест з чорного моря (осетер, білуга) .

Слайд 11                                                                                     

8  Група. « Зникнення видів»

Інтенсивний вплив діяльності людини на природні біогеоценози спричинює вимирання певних видів тварин і рослин, унаслідок прямого винищення, руйнування місць їхнього місце існування, забруднення довкілля. За підрахунками вчених , з лиця Землі в ХХ тисячолітті зникло понад 40 видів ссавців( дикий бик-тур, дикий кінь – тарпан, морська, або стеллерова корова, сумчастий вовк та інші), близько 100 видів птахів (наприклад, нелітаючий голуб – дронт ), а кількість зниклих видів безхребетних тварин, рослин і грибів взагалі важко підрахувати.

  Нині майже 25 000 видів рослин, понад 200 видів птахів, 10 000 видів безхребетних тварин перебувають на межі зникнення.

  Зникнення будь-якого виду організмів означає збіднення генофонду Землі, бо кожен вид має унікальний набір генів. Людина повинна пам’ятати . що в природі не існує «шкідливих» або «корисних» видів. Ці поняття визначають лише місце того чи іншого виду стосовно людини та її господарства.

Слайд 12

Розповідь вчителя .  

 Англійський філософ ХVІІ ст. Френсіс Бекон сказав: «ми не можемо керувати природою інакше, ніж підкоряючись їй» і ці слова як найкраще визначають правильні взаємостосунки природи і людини. Охорона природи – це прикладна галузь знань про збереження стану біосфери, для якої екологія слугує теоретичною основою. При плануванні та здійсненні природоохоронних заходів на практиці реалізуються результати екологічних досліджень. Щоб уникнути всеосяжної екологічної кризи, потрібно об’єднати зусилля всіх країн у справі охорони природного середовища для вироблення єдиної стратегії збереження і поліпшення його стану. Стратегічні принципи побудови екологічно стабільного суспільства розробили вчені Міжнародної Спілки Охорони Природи (МСОП), їх погоджено урядами більшості країн світу.

   Збереження і поліпшення стану біосфери неможливе без збереження біологічного різноманіття організмів, які населяють нашу планету. Основними заходами. Які здійснюються для збереження різноманітності організмів є створення Червоної книги, природоохоронних територій, включення питання охорони природи до основного документу країни , Конституції України.

  Слайд 13

ІV Закріплення вивченого матеріалу

Учні розгадують слова,  які зашифровані у кросворді «Біосфера та її збереження». Хто має бажання цей кросворд можна розв'язати за допомогою телефонів, сканувавши QR-код  або за посиланням:   https://learningapps.org/display?v=p0i452xt321

Слайд 14

V. Підсумки уроку. 

Інтерактивна вправа «Інтерв´ю» 

Учитель бере інтервю в учнів:

     Що и дізналися з цієї теми?

     Якого досвіду ви набули на сьогоднішньому уроці? 

     Які запитання з цієї теми у вас виникли?                         

V. Домашнє завдання.

1.Опрацювати параграфи: 56, 57 та повторти параграфи: 50-55  підручника (Біологія для 9-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/ Р.В.Шаламов, Г.А.Носов, О.А.Литовченко, М.С.Каліберда. Харків: Соняшник, 2017. – 352с.: іл.) стандарту, академічний рівень. С.В. Межжерін, Я.О. Межжеріна. - К.: Освіта, 2011.

3.Виконати завдання  для контролю знань навчальних досягнень з теми «Надорганізмові системи» створені у  Google Формі https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfuH4vy8fXwdEx9uUYHT-KMDO_s5gG-qGnnM-eDl5TuIL1D2g/viewform

  Використані джерела інформації:

1.Шаламов Р.В. Біологія для 9-го  класу загальноосвітніх навчальних закладів/Р.В.Шаламов, Г.А.Носов, О.А.Литовченко,  М.С.Каліберда. Харків: Соняшник, 2017. – 352с.: іл.)

2. Каліберда М.С., Литовченко О.А., Шаламов Р.В. Робочий зошит з біології 9 клас/ 2.              М.С. Каліберда , Х.: Соняшник, 2017. – 128 с.         

3.Google Форма - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://docs.google.com/forms/u/0/

4.Платформа: https://learningapps.org/ - Режим доступу : https://learningapps.org/view9012920    

5.Ютуб канал - Режим доступу : https://www.dw.com/uk/