Урок "Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння."

Про матеріал
Цей урок створений для того щоб поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії - сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів, спираючись на закон збереження маси речовини; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії;
Перегляд файлу

Сотула Оксана Леонідівна, вчитель хімії

Тема уроку: Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із першим законом науки хімії - сформулювати закон збереження маси речовин у хімічних реакціях; пояснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів, спираючись на закон збереження маси речовини; розкрити значення закону збереження маси речовини в хімії; вдосконалювати вміння  спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки; : розвивати: навички роботи з підручником,  складати хімічні рівняння, підбирати коефіцієнти; інформаційні та комунікативні компетенції школярів;  

виховувати відчуття значимості хімічних знань для повсякденного життя;  формувати   інтерес до предмету хімія .

Обладнання: моделі атомів, презентація, інтерактивний комплекс.

Хід уроку

І.  Організаційний етап.

Доброго дня діти! Сьогоднішній урок я хочу розпочати словами з китайської народної мудрості «Не бійся, що не знаєш, бійся, що не навчишся». Тож я всім вам бажаю впевненості, сумлінної праці й успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

А зараз, закрийте очі, уявіть: середина XIII століття, старовинний замок, а в ньому розмістилася величезна хімічна лабораторія, в якій день і ніч працюють найвидатніші алхіміки того часу. І вони, дозволили нам попрацювати в цьому замку.  Але, перед тим як вирушити до замку й розпочати працювати там, ми повинні переконатися, чи вистачить у вас знань. Тож давайте згадаємо, що ми вивчали на минулих уроках. Світ  такий різноманітний й таємничий. А наука хімія розкриває деякі його таємниці. 

Отже, скажіть:

1. Що вивчає хімія?  

2. З чого  складаються речовини?   

3. Що таке явища? Які бувають явища? Які їх ознаки?  

4. Наведіть приклади хімічних реакцій, які ви спостерігали у побуті?

 

5. Інтерактивна вправа. Назвіть  фізичні  та  хімічні  явища    Робота з ресурсом LearningApps.org.  https://learningapps.org/5323770

6. «Поясніть прислів’я» та вкажіть про яке явище у ньому йдеться.

- Іржа їсть залізо, а печаль – серце.

-  І сокира лежачи ржавіє.

-  Вогонь вогнем не загасиш.

-  Вогонь – цар, а вода – цариця.

-  Із малої іскри великий вогонь буває.

Я бачу, що ви готувалися до сьогоднішнього уроку й маєте певні знання. Тож, пропоную вам, вирушити на екскурсію до старовинного замку, в якому, ми відвідаємо хімічну лабораторію і, я сподіваюсь, добре там попрацюємо.

ІІІ. Мотивація учнів.  Повідомлення теми і мети уроку.

Розгадування ребусів, з допомогою яких закодована тема.

З,, \Картинки по запросу "дракон"

Всі науки базуються на законах.  Що таке закон? Які ви знаєте закони? Яке їх значення? Відкрийте зошити і запишіть тему уроку.

Закон   теоретично  обґрунтоване  та  експериментально  доведене  наукове  твердження.  Закон  з’являється  після  пояснення  та узагальнення  великої  кількості  фактів.  Його  відкриття  є  справжньою  подією  в  науці.   Вивчення  законів  хімії  ми  розпочнемо  із  закону  збереження  маси  речовин.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Трішки історії. Відкриттю будь-якого закону передує величезна експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль. (Повідомлення учнів)

  1.       Знаменитий англійський фізик Роберт Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з ним, збільшуючи його масу.
  2.      Як і всіх хіміків, Антуана Лавуазьє цікавив процес горіння. У 1772 році Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив його в закриту посудину і нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. Але маса посудини з умістом не змінилася. Продовжуючи досліди, він нагрівав у закритих посудинах метали. Обмірковуючи результати дослідів, Лавуазьє дійшов висновку, що, якщо враховувати всі речовини, які беруть участь у хімічній реакції й утворюються в результаті реакції, то жодних змін не відбувається.
  3.      Аналогічні досліди проводив М. В. Ломоносов. Ще в 1748 році він сформулював результати своїх досліджень як закон збереження речовини — один з фундаментальних законів природи.

Успіхи Лавуазьє були настільки великими й очевидними, що цей закон було прийнято всіма хіміками.

 Закон збереження маси ввійшов в історію як закон Ломоносова — Лавуазьє. Його сучасне формулювання  знайдіть у підручнику с. 101 й запишіть його в зошит.

Як ми називаємо ці речовини (реагенти та продукти) . Короткий запис закону: m (реагентів) = m (продуктів)

3. Демонстрування відео досліду. https://www.youtube.com/watch?v=3aOYpj23zZ4

Завдання:  При перегляді відеоролику звернути увагу на:

-        ознаки, які вказують на те, що відбулась хімічна реакція?

-        прилад, яким можна перевірити  дію закону збереження маси речовини?

Проблемне запитання: чому маса речовин зберігається?

Згадаємо з чого складаються речовини? Чи можуть частинки зникати?

Отже, в чому суть хімічної реакції? ( в перегрупуванні атомів)

Фізкультхвилинка: «Атоми -молекули»  - перегрупування атомів.

Уявіть, що ви атоми, які рухаючись під музику, плавають у повітряному океані. Під мою команду створіть  «образ» речовин – їх формули, які входять до складу повітря, ставши в середину кола.

Створіть молекулу:  кисню, азоту, вуглекислого газу, водню, води .

V. Осмислення і закріплення нового матеріалу.

1.  Після  догоряння  багаття  залишається  купка  попелу  набагато меншої  маси,  ніж  була  маса  дров.  Чи  не  суперечить  це  закону збереження  маси  речовин?

Під час хімічних реакцій молекули вихідних речовин руйнуються до атомів.  Молекули нових речовин утворюються з тих же атомів, з яких складалися молекули вихідних речовин. Оскільки кожен атом має певну масу й атоми під час хімічних реакцій зберігаються, то загальні маси речовин до і після реакції теж будуть однаковими.  

Н2О---- Н2+О2      С+О2-------СО2      СН4+О2------СО2+Н2О

Вих. -----Продукти

Схема показує, які речовини прореагували та які утворилися після реакції. Щоб довести закон збереження маси речовини ми повинні підібрати коефіцієнти у схемах і перетворити їх на рівняння.

Робота з підручником. Знайти, прочитати  і записати в зошити визначення - «Хімічне рівняння» с. 104.   

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Математичне доведення закону.

                Mr(Zn) + 2Mr(HCl) = Mr(ZnCl2) + Mr(H2)

                 65     + 2(36,5)   =    136         +   2 

                                      13 = 138

Робота біля дошки.

  1. Розставте коефіцієнти в схемах хімічних рівнянь

  1)   Fe + Cl2 → FеСІ2

  2)   Na + С12 → NaС1                                                                

  3)   Аg + S → Аg2S

  4)   А1 + О2→ А12О3

  5)   НgО → Нg + О2

  6)   Na + О2→Nа2О

Робота з ресурсом LearningApps.org. https://learningapps.org/5023393.

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

   1.     … + O2  CO2                           4. Ba + … → BaS

   2.     … + Cl2  AlCl 3                       5. Na + O2 → …

   3.     Al + … → Al2O3

Запишіть рівняння взаємодії таких простих речовин і доберіть коефіцієнти:

а) водень та азот;                     г) калій і хлор;

б) кальцій і кисень;                    д) алюміній і йод;

в) магній і бром.

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання роботи учнів, мотивація оцінок.

Вправа «Ланцюжок» Поставити запитання один одному з вивченого матеріалу.

Яке значення закону збереження маси ?

І) він підтверджує, що речовини не зникають без сліду й не утворюються з нічого;

2) підтверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перегрупуванні атомів вихідних речовин й утворенні нових сполук;

3) завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.

4) відкриття закону збереження маси речовин сприяло подальшому розвитку хімічної науки і виробництва, розумінню законів природи та зв’язку між ними.

VIІ. Домашнє завдання. 

1.     Опрацювати матеріал підручника;

2.     Дати відповіді на запитання після параграфа (для всіх учнів);

 


Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.

Розставляючи коефіцієнти, слід пам'ятати такі правила:

1. Коефіцієнт велика цифра, яка ставиться перед формулою речовини.

2. Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.

3. Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.

4. Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.

5. Коефіцієнт 1, як і індекс 1, не записується.  

6. Оксиген завжди зрівнюють останнім.

7. Якщо кількість атомів елементів у лівій частині відповідає кількості атомів елементів у правій частині заміни знак → у схемі рівняння на знак =.


Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Розв’язання задач  на картках (для учнів лідерів).

А) Унаслідок  взаємодії  10  г  метану  з  42  г  кисню  утворилося  34  г вуглекислого  газу  й  вода.  Обчисліть,  яка  маса  води  виділилась  в  результаті  цієї  реакції  (18  г).

Б) У  виробництві  негашеного  вапна  (CaO)  використовують  вапняк  (CaCO3).  При  розкладанні  1  т  вапняку  утворюється  560   кг негашеного  вапна  і вуглекислий  газ  (CO 2).  Яка  маса  вуглекислого  газу?  (440  кг).

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. фертак наталя
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Новикова Наталія Анатоліївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Єременко Тетяна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Хімія, 7 клас, Розробки уроків
Додано
30 вересня 2019
Переглядів
1913
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку