Урок зарубіжної літератури "Японські казки"

Урок 6. Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Національний колорит японських казок.

Урок 7. Японська народна казка «Момотаро, або Хлопчик-Персик». Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образі Момотаро.

Мета вивчення теми:

• на основі змісту казок погли­блювати уявлення про ети­ку людських стосунків;
• вчити сприймати, розуміти, відтво­рювати художній текст-казку, визначати його належність до групи чарівних казок;
• визначи­ти повчальний характер казки;
• виробляти вміння і навички аналізувати вчинки дійових осіб; розрізняти позитивні і не­гативні риси характеру;
• вислов­лювати своє ставлення до героїв казки;
• збагачувати соціальний досвід учнів;
• вправляти учнів у виконанні смислового, структурного ана­лізу казки;
• вчити ділити казку на частини, добирати заголо­вки для складання плану та ви­конувати стислий переказ казки з опорою на план та заголовки, малюнки;
• вчити встановлювати причинно-наслідкові зв'язки у казці;
• удосконалювати навички вираз­ного читання, читання за особа­ми;
• збагачувати словниковий запас;
• розвивати творчі здібності учнів, уяву, фантазію, уміння спілкува­тися;
• виховувати інтерес до читання;
• сприяти вихованню позитивних рис характеру: працьовитості, доброти, щирості.

Очікуванні результати: засвоєння теми відповідно програми, емоційно-комфортне насичення уроку.

Учень (учениця):

• виразно читає тексти казок; 
• визначає головну думку прочитаного;
• переказує тексти казок  (окремі фрагменти й цілісно);
• висловлює враження і власне ставлення до подій творів;
• дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
• називає основні ознаки фольклорної і літературної казки, демонструє їх прикладами із прочитаних творів;
• виявляє елементи  будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);
• розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них.

Урок  6

Тема уроку за програмою. Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Національний колорит японських казок.

Тема уроку для оголошення учням. Чарівний світ японських народних казок.

Мета уроку: познайомити учнів зі своєрідністю японської культури, національним колоритом японських казок; розвивати навички виразного читання, усного малювання та асоціативного мислення; формувати вміння цілісного аналізу тексту; навчати учнів розкривати головну ідею твору; виховувати повагу й інтерес самобутньої культури Японії, почуття дружби й краси, спостережливість, вдумливість.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Ключові поняття: антитеза, алегорія,  початкові поняття про оригінал і переклад.

Наочні засоби навчання: тексти казок, карта світу, ілюстрації із зображенням краєвидів, презентація Японії, фрагмент музичного твору.

Реалізація на уроці змістових ліній літературної освіти

• емоційно-ціннісна лінія: розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності японських казок, формування духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій, світоглядних уявлень і переконань, а також на розвиток інтересу до культурної та літературної спадщини Японії;
• літературознавча лінія: вивчення казок у єдності змісту і форми, оволодіння учнями такими основними літературознавчими поняттями як  антитеза, алегорія,  початкові поняття про оригінал і переклад,  й застосування їх у процесі аналізу й інтерпретації художніх творів.
• культурологічна лінія: національний колорит казок і засоби його створення. Казкові образи й сюжети у творах мистецтва (живопис, кіно, музика, мультиплікація  та ін.)
• компаративна лінія: спільні елементи зарубіжних казок (теми, образи, особливості будови). Зіставлення оригіналів (фрагментів) японських казок з їх українськими перекладами.

Очікуванні результати.

• Учень (учениця): виразно читає тексти казок; 
• визначає головну думку прочитаного;
• переказує тексти казок  (окремі фрагменти й цілісно);
• висловлює враження і власне ставлення до подій творів;
• дає характеристику казкових персонажів, оцінює їхні вчинки, моральні якості;
• називає основні ознаки фольклорної казки, демонструє їх прикладами із прочитаних творів;
• виявляє елементи  будови казок (зачин, основна частина, кінцівка, діалоги, повтори та ін.);
• розкриває гуманістичний зміст казок, моральні цінності, втілені в них.

Структура уроку

І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

• Бесіда про особливості народної казки.
• Географічна хвилинка «Подорож до Японії».

ІІІ. Сприйняття нових знань.

• Робота з епіграфом.
• Дидактична гра «Збери прислів’я».
• Повідомлення підготовлених учнів про особливості японських казок.
• Пояснення вчителя.
• Робота з літературознавчими поняттям.
• Виразне читання та тлумачення казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик» .
• Дослідницька робота. Вправа «Шість мислячих капелюхів». Робота в групах.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумкова бесіда.

V. Рефлексія.
VІ. Заключне слово вчителя.
VIІ. Домашнє завдання.

                                                                                    Хід уроку

Епіграф:
Якщо люди люблять квіти, 
то кожна людина квітка.
           Японська мудрість.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності: оголошення теми, мети, епіграфа уроку.

• Бесіда:

• Давайте пригадаємо визначення, що ми називаємо фольклором.
• Що таке казка?
• Які існують різновиди казок?
• Пригадайте особливості індійської народної казки.

Сьогодні ми познайомимося ще з однією країною – Японією.

(показ презентації)

• Географічна хвилинка «Подорож до Японії»:
  • Знайдіть на карті, де знаходиться Японія. (Японія розташована на Сході, на островах).
  • Води якого океану омивають береги Японії? (Води Тихого океану, Японського, Охотського та Сх.-Китайського морів).
  • Назвіть столицю Японії. (Токіо).
  • Знайдіть прапор Японії, що він символізує?
  • Згадайте символи або слова, що пов’язані з культурою Японії. (Ікебана – мистецтво складання букетів; орігамі – мистецтво рукоділля, мистецтво паперової іграшки; сумо – боротьба товстунів; сакура – вишня; кімоно – вид одягу).
  • В Японії назнак дружби двох держав була висаджена алея сакури
  • Японія – країна вулканів, гір. Назвіть священну гору Японії. (Фудзіяма).
  • Згадайте, як називають японську мініатюрну скульптуру? (Нецке – фігурка від 2,5 до 15 см).
  • Які основні поетичні форми японської поезії вам відомі? (Хоку, танка).

ІІІ. Сприйняття нових знань.

• Робота з епіграфом.
  • Поясніть сенс вислову, взятого за епіграф до уроку. (У Японії є традиція милуватися квітами, адже маленька квітка є частиною природи, всесвіту. На думку японців, якщо люди люблять квіти, то вони також частина природи і всесвіту; красу великого можна побачити в маленькі квітці).
• Дидактична гра «Збери прислів’я».

Із даних фрагментів складіть японські прислів’я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?

Усі свої цінності японці намагалися передати через зміст творів, особливо дитячих казок. Тож які вони, японські казки?

• Повідомлення підготовлених учнів про особливості японських казок.

• Казка в кожного народу — це своєрідне дзеркальце, в якому відображено його уявлення про добро і зло. Вона прославляє хоробрих, що борються за справедливість проти кривди, вихваляє душевну доброту, щедрість, учить поважати старших, батька й матір, засуджує пихатість, зарозумілість,  заздрощі  й  скупість.
     Японські казки передусім вражають надзвичайною своєрідністю.
• Персонажі японських казок — люди (хлопець і дівчина, чоловік і дружина, дід і баба, селянин, ремісник, рибалка, настоятель храму, вельможа), птахи та звірі (горобець, журавель, лисиця, танукі — єнотоподібний собака, черепаха, мавпа, жаба), божества, чудовиська й перевертні, духи морів і гір. Сюжетом казки нерідко є боротьба бідного з багатим, людини з чудовиськами, злими духами і перевертнями.
• За тематикою казки можна поділити на героїчні, соціально-побутові, чарівні, казки про тварин. В одній із них («Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик») малесенький хлопчик вирушає в столицю і, ставши слугою вельможі, рятує від чудовиськ його доньку. В іншій казці («Момотаро, або Хлопчик-Персик») хлопчик з'являється з персика, який виловлено в річці, а вирісши, разом із собакою, фазаном та мавпою перемагає чудовиськ на острові. Ця казка багато в чому нагадує українську казку про Котигорошка.
• В інших казках («Як чоловік позбувся бородавки», «Мавпи і божество Дзідзо») засуджуються і висміюються заздрощі.
     У казках про звірів здебільшого розповідається, як тварини — звірі, риби та птахи — віддячують людині добром за добро.
• А якої кари зазнають ті, хто вчинив комусь зло! І про це теж розповідає японська казка.

Чимало персонажів японських казок часто опиняються в скруті, з якої кінець кінцем виходять переможцями.

• Пояснення вчителя

      Художніми особливостями японських казок є: 

1. Поетичність, ліризм.   Досить  часто  до  тексту  казки  включаються  численні  вірші,  народні  пісні  тощо.

  2. Почуття єдності з природою.   Душу в японських казках мають не лише живі істоти, але й рос лини (квіти, трави, дерева), гори, скелі, струмки, водограї  тощо. Не  виключено, що це був вплив на японський фольклор анімізму, характерного для  національної релігії сінто,  як вважає більшість дослідників. А можливо, навпаки – японський давній фольклор свого часу  вплинув на міфологію сінто.

  3. Тісний зв’язок із національними обрядами, святами, господарською діяльністю людини.  У  японських казках постійно  згадуються  й описуються  різнома-нітні національні свята та обряди: Танабата, Мідзуторі, Коромоґае,  Ханамі,  Цукімі  тощо,  а  героями  виступають  не  лише  аристократи,  але й селяни, рибаки, вуглярі, мисливці, збирачі хмизу та ін.

  4. Жорстокість окремих вчинків героїв.  Так, у казці “Каті-каті яма” (“Трісь-трісь гора”) борсук не лише  замордовує бідолашну бабусю, але й готує з неї суп, яким частує дідуся. 

5. Жіноча активність.  У  японських  казках,  на  відміну  від  переважної  більшості  європейських казок, жінки майже завжди виступають у ролі не пасивних,  а  активних  героїв.

       Саме японські казки найчастіше з усієї японської літератури перекладалися іноземними мовами, а тому досить добре знані у світі. Так,  наприклад, такі  казки, як “Момотаро”, “Горобець з утятим язиком”,  “Дід  Ханасака”,  “Каґуя-хіме –  діва  місячного  сяйва” та  інші  часто  входять до складу різних збірок казок та видань типу “Казки народів  світу”.  Українською  мовою  японські  казки  перекладали  такі відомі  вітчизняні фахівці, як І.П. Дзюб, О.І. Бондар, Є.П. Литвиненко та ін.

• Робота з літературознавчими поняттям.

• Давайте пригадаємо що ми називаємо оригіналом, а що перекладом.
• Як ви розумієте такі слова: антитеза та алегорія.

• Виразне читання та тлумачення казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже: 
    — Чуєш стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!
    — Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба. Зітхнули вони і взялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори,  а баба — прати білизну в річці. 
    Пере вона білизну, пере, коли дивиться — злегка погойдуючись, пливе річкою великий-великий персик. 
   "Мабуть, дуже смачний!" — подумала баба і, виловивши персик з води, понесла додому. 
    Прийшов дід увечері з хмизом. 
    — Гарний персик, чудовий! 
    — То, може, покуштуємо? — запитала баба і взялася різати персик ножем. 
    Та раптом сталося чудо — щойно торкнулася вона персика, як щось закричало:"Ой, болить!" — із персика вистрибнув опецькуватий хлопчик.

   — Ото несподіванка! — вигукнув дід. 
    — Це, певно, боги нам його послали! — зраділа баба. 
    Дід і баба назвали хлопчика Момотаро, тобто Хлопчик-Персик. 
    Момотаро ріс як на дріжджах: з'їсть одну чашку рису — стає вищим, з'їсть другу — стає ще вищим. По недовгім часі він перетворився у прегарного юнака.      
    Одного дня впав Момотаро на коліна перед дідом і бабою та й каже: 
    — Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ. Спечіть мені, будь ласка, найбільших у Японії просяних коржів. 
    — Ну що ж, щасливої тобі дороги! Тільки пильнуйся! 
    Баба спекла хлопцеві найбільших у Японії смачних коржів, а дід подарував йому хустину — зав'язувати голову, щоб піт не стікав на чоло, шаровари і меч. 
    На околиці села Момотаро зупинив собака й спитав: 
    — Момотаро, куди це ти вирядився? 
    — Підкоряти Острів Чудовиськ. 
    — Тоді і я піду з тобою. Тільки дай мені найбільшого в Японії коржа. 
    — Гаразд, будь моїм слугою, — сказав Момотаро, вийняв з торби просяного коржа і дав собаці. 
    Тепер вони йшли вдвох. 
    У передгір'ї зустрівся їм фазан. 
    — Момотаро, дай і мені просяного коржа,— попросив він. 
    — Гаразд, бери коржа і будь моїм слугою! 
    Коли Момотаро з двома слугами опинився глибоко в горах, трапилася їм по дорозі мавпа. 
    — Момотаро, і я хочу стати твоїм слугою! 
    — Гаразд, ось тобі корж! 
  Нарешті добулися вони вчотирьох до Острова Чудовиськ. 
    Перед великою чорною брамою стояв вартовий — червоношкіре чудовисько. 
    Фазан злетів у повітря і видзьобав йому око. А тим часом мавпа перестрибнула через браму і відсунула засув. 
    — Я — найсміливіший у Японії Момотаро! Чудовиська, приготуйтеся до бою! — піднявши меча, закричав Момотаро і вбіг у двір. 
    — Рятуйте! — заверещав вартовий і, затуляючи око лапою, побіг до своїх. 
    — Що це за Момотаро?! Ану забирайся геть! — закричали чудовиська, вистромивши уперед залізні списи. 
    Та фазан кинувся дзьобати їм очі своїм довгим дзьобом, мавпа — дряпати обличчя кігтями, а собака — кусати за ноги. 
    — Ой, болить! Рятуйте! — волали переможені чудовиська, їхній вожак упав навколішки перед Момотаро і заблагав: 
    — Прошу тебе, не вкорочуй нам життя! Віднині ми перестанемо чинити людям зло. А за це віддамо тобі всі скарби. 
    — Гаразд, нехай буде по-твоєму, — погодився Момотаро. Чудовиська навантажили візок скарбами, і троє слуг Момотаро притяглії його в село. 
    — А таки наш Момотаро найсміливіший у Японії! — раділи дід і баба, плескаючи в долоні.

• Дослідницька робота. Вправа «Шість мислячих капелюхів». Робота в групах.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Підсумкова бесіда.

• Назвіть особливості японських казок.
• Назвіть головних героїв казки «Момотаро, або Хлопчик-Персик».
• Чому ця казка нас навчає.
  5. Рефлексія.

• Що найбільше сподобалося на уроці?
• Чи справдилися ваші очікування?

Вправа «Незакінчене речення…»

VІ.  Заключне слово вчителя: А  тепер візьміть у ліву долоньку, вона ближче до серця, ті знання, які у вас є. У праву – ті знання, які отримали сьогодні. З’єднайте долоньки і покладіть їх до душі. І пам’ятайте, за добро – добром платять. Залишайтеся добрими, ніжними до самих себе і до всіх, хто вас оточує.

VIІ. Домашнє завдання. Скласти план до казки та намалювати ілюстрацію.