Урок «Здоров’я. Спорт. Дозвілля»

Тема: «Здоров’я. Спорт. Дозвілля»

Мета: з’ясувати, що таке дозвілля та яким воно було колись і сьогодні; знати виникнення Олімпійських ігор, визначати роль спорту у житті суспільства; ознайомитися із медициною минулого; встановлювати причини зростання тривалості життя людей упродовж останніх століть.

І. Організаційний момент уроку

Повідомлення теми та мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Віртуальна подорож»

1. Уявіть, що ви потрапили у Київську Русь кінець Xст.- початок XIст. І спробуйте розповісти навчання дітей у той час. Порівняйте із сучасними умовами життя.
2. Уявіть себе українцем кінця XVIII - початку XIXст. І спробуйте розповісти про побут людей у той час. Порівняйте із сучасними умовами життя.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Я ніколи не буваю так зайнятий, як в години свого дозвілля.» Цицерон

• Як ви розумієте вислів давньоримського філософа?
• Що таке дозвілля?
• А як ви проводите свій вільний час?

Розгляньте малюнки і скажіть, що на них зображено.

IV. Вивчення нового матеріалу

Кожна людина у свій вільний час займається тим, що їй найбільше до вподоби. Хтось любить читати, вишивати, ходити у кінотеатри, займатися спортом та ін. Тобто кожен із вас має своє хобі.

А зараз ми з’ясуємо, хто із вас чим любить займатися у вільний час:

• Встаньте ті, хто любить читати книжки
• Хто любить ходити у кінотеатри
• Хто любить танцювати
• Хто любить займатися спортом
• Встаньте ті, хто хоче знати яким було дозвілля у минулому.

Дозвілля — це вільний від роботи, навчання або іншої обов’язкової діяльності час, у який людина відпочиває або вільно вибирає ті чи інші заняття, проводить час відповідно до своїх інтересів, здібностей і потреб. Дозвілля має глибоке історичне коріння, яке сягає ще первісного суспільства. Вже у цей період люди проводили різноманітні свята, обряди. Коли первісні люди перейшли до осілого способу життя, то в цей час появилася ціла система свят. Оскільки, як ви вже знаєте, саме заняття різними видами дозвілля давало людям можливість відпочити та оздоровитися.

З кожним роком свята змінювалися, виникали нові. А також до традиційних свят добавилися ще й релігійні.

• Пригадайте найбільші свята в нашій державі, які ми з вами святкуємо?

У Київській державі теж населення вміло весело відпочивати. Часто проводилися бенкети у палаці князя. До середини ХІХ ст. провідна роль в організації вільного часу людини належала народним традиціям, релігійним святам та сімейним обрядам (весілля, дні народження тощо). У містах велику популярність мали скоморохи (мандрівні співці) та інші бродячі артисти. Чимало розваг очікувало на відвідувачів ярмарків, такі як цирк, народний театр, спортивні виступи в балаганах тощо. В Україні здавна молодь проводила дозвілля на вечорницях та досвітках. Значні зміни у проведенні вільного часу та дозвілля відбуваються з кінця ХІХ ст. і до сьогодення. У цей час з’являється кінематограф, засновується чимало нових театрів, бібліотек, музеїв, паркових комплексів, стадіонів та інших культурно-розважальних закладів.

Проте, зараз дуже велика кількість людей полюбляють займатися спортом. Історія спорту є невід’ємною частиною історії всього людства. Дуже популярним він був в Стародавній Греції — батьківщині Олімпійських ігор. Перші сучасні Олімпійські ігри були проведені в 1896 р. в Афінах. У 1994 р. Україна вперше у своїй історії взяла участь у Зимовій Олімпіаді як суверенна держава.

• Подумайте, чому спорт користується великою популярністю у світі?
• Чи пов’язаний спорт із здоров’ям людини?

Дозвілля є дуже тісно пов’язано із здоров’ям людини. Вже з давніх-давен український народ цінує здоров’я як найбільший скарб. Проте, стан здоров’я залежить не лише від медичного обслуговування, а й від самої людини. Адже велика кількість наших хворіб є пов’язана із нашими шкідливими звичками, неправильним харчуванням, відсутністю режиму праці і відпочинку, а також чистотою довкілля.

Медицина в Україні має дуже давню історію. Досить розвиненою вона була у скіфів, які відкривали цілющі властивості рослин для лікування різноманітних хворіб. Вони вміли робити різні хірургічні операції, вправно лікували вивихи, переломи, ампутували кінцівки та ін. Особлива увага приділялася медицині і в грецьких містах Причорномор’я, там археологи розкопали різноманітні хірургічні голки, пінцети, ножі та інші медичні інструменти. Відомо, що в Ольвії працювала аптека, а жителі Керкінітиди використовували цілющі властивості кримських грязей з лікувальною метою.

Здавна на Русі лікуванням займалися різноманітні цілителі: знахарі, волхви, ведуни. Серед них були і травники, які займалися збиранням лікарського зілля.

Відповідно на Русі ліки називали зіллям, а установи, що їх випускали—зеленями.

Медична допомога надавалась як при монастирях, так і в лікарнях. Зокрема, відомо, що княгиня Ольга першою заснувала в Києві лікарню, де за хворими доглядали жінки. Серед хворих велику популярність мав Києво-Печерський монастир, де преподобний Антоній лікував хворих молитвами, відварами з трав, мікстурами. Продовжувачем Антонія став Агапіт Печерський, котрий заснував першу школу на Русі, де навчали медичної справи. Також видатною лікаркою Русі була Євпраксія—онука князя Володимира Мономаха. Вона вивчала народну медицину й допомагала хворим.

У XVI — XVII ст. виникають перші вищі навчальні заклади де викладають медицину. У великих містах з’являються об’єднання цирульників, які володіли не лише мистецтвом гоління, а й вміли зупиняти кровотечі, лікувати рани, використовувати настої лікарських рослин та цілющі мазі. Під час воєн цирульники надавали допомогу пораненим на полі бою.

Основну небезпеку здоров’ю несли пошесні, або морові хвороби. Так, епідемія чуми 1623 р. забрала у Львові 20 тис. людей. На жаль, медицина була безсила перед епідеміями, оскільки в цей час не було винайдено вакцини.

Епідемія—масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

У XVII ст. медицина почала швидко розвиватися, проте, визначальним в історії медицини стало XIX ст. Це пов’язано з багатьма відкриттями в галузі хімії та фізики. Тому в цей період людству було легше здолати велику кількість невиліковних хворіб. Почали активно розбудовувати лікарні, поліклініки, інші медичні установи, а також з’явилася фармакологічна промисловість.

Перші аптеки виникають ще за княжих часів при храмах та монастирях у XIII ст. Уже наприкінці XVI у Львові налічувалося 15 аптек.

Питання

• Які народи були першими винахідниками в галузі медицини?
• Поміркуйте, як скіфи дізнавалися про лікувальні властивості певних рослин та лікували різні хвороби?
• Де могли отримати медичну допомогу мешканці Київської держави?
• Який досвід з минулого медицини можна використати сьогодні?

V. Закріплення знань

Метод «Коло ідей»

Як, на вашу думку, та чому з кожним століттям зростає тривалість життя людей?

Висловіть своє судження, про роль медицини у суспільстві.

Бесіда

• Що таке дозвілля?
• Які культурні традиції сформувалися завдяки дозвіллю?
• Якими були особливості проведення дозвілля в різні часи?
• Яку роль відіграє дозвілля в житті людини?
• Як у давнину турбувалися про здоров’я?
• Хто і як опікувались пораненими у війську Богдана Хмельницького?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 33 у підручнику.
2. Уявіть, що ви житель європейського міста XVI ст. Складіть план свого вихідного дня.