1 липня о 18:00Вебінар: Дискусія та дебати в освітньому процесі

Урок "Житомирщина і давні "слов"яни"

Про матеріал

Урок розроблено до курсу за вибором "Історія рідного краю" у 7 класі. Матеріал рекомендовано використовувати вчителям історії на уроках рідного краю, а також як краєзнавчий матеріал на уроках історії України.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Розробка уроку з історії рідного краю(курс за вибором) у 7 класі на тему : «Житомирщина і давні слов'яни»

Вчителя історії та правознавства    

Кожухівської СЗШ І – ІІІ ступенів

Павленко Світлани Анатоліївни

 

 

 

 

 

 

Тема. Житомирщина і давні слов'яни.

Мета. Розповісти про появу слов'янських племен на Житомирщині, охарактеризувати основні заняття, суспільний устрій та релігійні вірування древлян. Формувати вміння учнів синхронізувати події всесвітньої історії, історії України та  рідного краю; давати власну оцінку історичним подіям та фактам. Виховувати почуття патріотизму.

Очікувані результати. Після уроку учні повинні:

  • Розповідати про появу слов'янських племен на історичній арені та на Житомирщині зокрема;
  • Характеризувати основні заняття, суспільний устрій та релігійні вірування древлян;
  • Пояснювати походження назви «древляни»;
  • Оцінювати внесок древлян в  історію України.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: посібник «Історія рідного краю. 7 клас»(авт. І.І. Ярмошик), проектор, презентація до уроку, роздатковий матеріал, настінна карта «Східні слов'яни».

Основні поняття: слов'яни, древляни.

Епіграф уроку : «Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може!». Д.Байрон.

                               Структура уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІV. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

План уроку

1.Поява слов'ян на історичні арені.

2.Древляни, походження назви. Перші згадки.

3. Основні заняття, суспільний устрій та релігійні вірування древлян.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

 

 

 

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на уроці. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Тести до теми «Ранній залізний вік на Житомирщині»

  1. Раннім залізним віком України археологи вважають час від: А) 8 століття до н.е. до 4 століття до н.е. Б) 7 століття до н.е. до 2 століття до н.е. В)6 століття до н.е. до 1 століття до н.е.
  2. Яка культура була властива  для сучасної території Житомирщини в епоху залізного віку? А)Трипільська  Б)Білогрудівська  В)Чорноліська
  3. Другий суспільний поділ праці характеризується: А)відокремленням землеробства від скотарства Б) відокремлення ремесла від землеробства В)переходом від привласнюючи форм господарювання до відтворюючих.
  4. Серед перелічених пам'яток оберіть ті, що стосуються залізного віку на території сучасної Житомирщини: 1) с.Ворошилівка  2)с.Каленське  3)с.Райки   4)с.Стара Гута

А) 1,2    Б)3.4    В)1,3

     5.  Хто досліджував поселення  скіфського часу поблизу села Троянова Житомирського району: А)І.І.Ярмошик  Б)Іон Винокур  В)М.М.Шмаглій

     6.  В якому селищі знайдено залізний кельт (сокиру) з одним вушком? А)Троянів   Б)Райки    В)Соколова Гора

Взаємоперевірка(відповіді до тестів учні бачать на слайді і здійснюють взаємоперевірку)

Відповіді:. 1.А   2.В   3.Б  4.В    5. В   6. А

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Робота з картою.

Пригадуємо, які є східнослов’янські племена, показуємо їх на карті та окремо зупиняємось на древлянах.

2.Фронтальна бесіда:

  • Під якими назвами слов'яни згадуються в історичних писемних джерелах?
  • Чим займалися давні слов'яни?Якими знаряддями праці користувалися?
  • Що ви знаєте про побут давніх слов'ян?
  • Як було організовано життя давніх слов'ян?
  • Що ви знаєте про їх вірування?

ІV. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми та мети уроку.

  1. Робота над епіграфом уроку

2.Вправа «Виправ помилки»(на слайді  текст , в якому потрібно виправити помилки. Учні не справляються , оскільки не вивчали даного матеріалу і приходять до висновку, що повернуться до тексту в кінці уроку) «Про особливості побуту давніх слов'ян ми дізнаємося із «Слові о полку Ігоревім», що написав Іларіон. Літописець Нестор не зовсім прихильно ставився до древлян. Княгиня  Ольга помстилася древлянам за смерть свого чоловіка Олега».

 

  1. Повідомлення теми уроку, обговорення з дітьми очікуваних результатів та плану уроку.

V. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

План уроку

1.Поява слов'ян на історичні арені.

Робота з підручником.

Вправа «Задай питання репортеру»

Учні опрацьовують матеріал підручника на с.41-42 підручника, далі один з учнів виступає в ролі репортера по даному питанню, а інші, в разі потреби, задають питання.

2.Древляни, походження назви. Перші згадки.

Розповідь вчителя.

Серед семи племен, які з'явилися в 7 столітті на території нашої України, були древляни,які проживали на території сучасної Житомирщини. Чому саме така назва?Назва племені «дрєвлянє» ідентична старо-слов'янському слову «дрєвлє» у значенні «давньостаровинного» відрізніється від «дрєвіє» (зі значенням «дерева») та «дрєво» (дерево, колода, шибениця, балка, бервено, деревляний ідол, деревлянесудно, «дерево копійне»  спис, під вогнище на трупоспалення, плодові дерева). Отженазва древлян пов'язана з поняттям «стародавній народ», а не з поняттям «дерево». Але «літопис Нестора» подає інформацію про те, що це плем'я прийшло звідкись (буцімто «новеплем'я»), і також згаданий літопис відредагований пізніше датований у XIV столітті не подає датування часу заселення ними теренів Русі.

На думку академіка Б.А.Рибакова та інших вчених, в кінці VІІ століття група племен, що проживала в басейні річки Уж, об’єднались в племінний союз навколо найсильнішого племені, що носило ім'я древлян. Найбільш давню згадку про древлянське плем’я знаходимо в праці візантійського імператора  Костянтина  Багрянородного «Про управління державою», де серед інших слов'янських племен говориться і про древлян. Про древлян, як про одне із слов'янських племен згадує і «Літопис Руський»: «Так само й ті ж слов'яни , прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші – древлянами, бо осіли в лісах…».(Розповідаю про географічне розміщення древлянського союзу племен відповідно до матеріалу посібника «Коростенщина моя…»,авт.В.В.Лукашенко.)

3.Основні заняття, суспільний устрій та релігійні вірування древлян.

1.Метод «Навчаючи – вчуся»

Порядок організації роботи:

Після того, як учитель роздасть учням картки із завданням, слід ознайомитися  з інформацією, що міститься на них.

Якщо учневі щось не зрозуміле, слід запитати про це в учителя, перевіривши, чи правильно він розуміє інформацію.

Учень ознайомлює зі своєю інформацією у доступній формі інших однокласників.

Слід говорити тільки з однією особою. Переказати їй свою інформацію та уважно вислухати інформацію від неї.

Коли час виконання вправи сплине, учні розказують у класі, про що вони дізналися від інших.

Картка 1Столиця Древлян – містоІскоростень (сучасний Коростень), найбільшіцентри - Малин, Радомишль (Мичеськ, Микгород), Городськ (поручКоростешева), Овруч (Вручий, Вручій).

Основними заняттями древлян були лісові промисли, сільське господарство (переважно підсічне землеробство), скотарство, ремесла, зокрема обробка Овруцького шиферу. Виготовлені з нього пряслиці експортувалися з Древляні не лише до сусідів, але й до Польщі та Болгарії.

Картка 2

Древляни вклонялися численним язичницьким божествам слов'ян, при цьому на відміну від полян з їхнім культом Перуна, не мали якось одного верховного бога. Сакральними місцями древлян були святилища з ідолами та священні діброви, велике поширення мали священні камені. Головним сакральним центром древлян могло бути збережене до сьогодні Камінне Село.

Картка 3

Своєрідними є поховання древлянського типу. Це великі або середні насипи – кургани, навколо яких, як правило викопувався рівчак, через який прокладався

місток. Небіжчика переважно ховали у дерев'яній домовині з товстих брусків або колод і ставили на рівні землі чи вище і дуже рідко в заглибленні. Біля кожного кута домовини ставили глиняний глечик  з їжею.

Картка 4

Древлянам був відомий календар, що являв собою вказівник сонячної тіні, тлумаченням якого займалися волхви. Надзвичайно великого та глибокого поширення серед племені древлян через їхню ізольованість поміж лісами набули знахарство, вірування у чудодійні властивості води та рослин, відьмацькі чари, культ вовкулаків.

Картка 5

Так, очевидно, що розквіт древлянського князівства припав на 8 – початок 9 століття. Військові сили древлян були досить потужними й мобільними, вірогідно в союзі з сусідніми дреговичами протягом довгого часу конфліктували з київськими полянами, феномен перетворення яких на русинів досі остаточно не з’ясовано.

Картка 6

 Суттєвою рисою суспільного ладу східних слов'ян була наявність сільської (територіальної) общини – «миру», «верві» як союзу індивідуальних господарств. У їхній власності перебувало житло, знаряддя і продукти праці. Невеличке житло на 4 – 5 осіб, розміщення та розмір господарських будівель, малий запас продуктів  свідчить про індивідуальний характер господарства

слов'ян. Про це свідчить і факт збирання данини у слов'ян з «диму»(дому), про який згадується у давньоруському літописі.

Картка 7

Водночас у межах територіальної общини продовжувала існувати колективна власність на землю, яка періодично перерозподілялася між окремими сім'ями. Різні за складом сім'ї, що входили в територіальну общину, призводили до соціального розшарування общини.

Картка 8

«Повість минулих літ» зберегла деякі дані про організацію управління в древлянській землі. На чолі стоїть князь, і князівська влада тут є давньою, традиційною. Древляни обробляють ниви, пасуть стада, а «тримають землю», тобто управляють нею, «кращі люди»,які, проте, за підтвердженням прав мають звертатися до «землі». Зрештою, саме «земля» направляє їх як послів до Ольги.

Картка 9

Міста (городища) зазвичай служили адміністративними центрами племен і місцем укриття околишнього сільського населення в разі зовнішньої небезпеки. Спочатку добровільно, а потім із примусу сільська округа забезпечувала місто необхідними продуктами і брала участь в будівництві оборонних споруд.

  1. Завдання:уявіть, що ви археологи і знайшли під час розкопок такі речі(зображення на слайді).Що ви можете розповісти про побут давніх слов'ян?

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

  1. Повертаємося до тексту,в якому потрібно було виправити помилки на початку уроку.
  2. Вправа «Історичне фехтування»( учні з кожного ряду складають і задають іншим по три питання до  теми)
  3. «Мозкова атака».
  • Як ви оцінюєте роль древлян у історію Русі?

VІІ. Підсумок уроку.

Слово вчителя

Древляни зіграли  певну роль у політичній історії давньої Русі. Зокрема, це чітко простежується у досить тривалому протистоянн Іскоростеня і Києва. Найбільш відомий політичний конфлікт цих двох політичних центрів, який вилився у повстання древлян 945 року і смертю київського князя Ігоря. В результаті цього булла здійснена спроба заволодіти київським престолом, що в принципі відображало існування на Русі автономічних тенденцій. Збереглося й ім’я древлянського князя Мала та його дочки Малуші, які стали напівлегендарними особистостями в історії Русі Х століття. По-перше, їх імена пов’язують із походженням назви сучасного міста Малина. По-друге, князя Мала розглядають як претендента на київський престол через можливе укладання шлюбу з княгинею Ольгою, яка овдовіла в результаті смерті князя Ігоря під час повстання древлян. Проте Ольга не прийняла такої зухвалої пропозиції і жорстоко покарала іскоростенського князя. Разом з тим повстання древлян змусилокиївську княгиню Ольгу здійснити деякі реформи, що регламентували феодальну експлуатацію. По-третє, дочка древлянського князя, яка стала

“рабинею” київського двору вдало вела його господарство, займаючи посаду ключниці. До того ж в Малушу закохався син Ольги – Святослав. Як повідомляє Никонівський літопис, Ольга розгнівалась на древлянську княжну і відправила її у село Будутине, де у тої народився син, в майбутньому князь київський Володимир. Роль цього князя в історії Київської Русі загальновідома. Отож, древляни вплинули своїми діями нелише на перебі гполітичних подій на Русі і формуванні державницької позиції київських князів, а й “втрутились” у генеалогічне дерево київської династії Рюриковичів.

Таким чином, стає зрозуміло, що історія древлян як етнічної групи та ранньофеодального державного формування тісно перепліталась із загальними тенденціями розвитку давньоруської держави та її формування. Щоправда, окремі аспекти впливу древлян на динаміку розвиткуРусі в різні історичні періоди потребують більш широкого та фундаментального дослідження.

  1. Підведення підсумку роботи учнів на уроці. Оцінювання учнів за допомогою методу «Мішень»

VІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

  1. Опрацювати матеріал підручника
  2. Підготувати повідомлення про розправу древлян над князем Ігорем.

 

1

 

docx
Додано
16 серпня 2018
Переглядів
1032
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку