19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

Урок: "Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника"

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом неперевершеного майстра психологічної новели В.Стефаника; поглиблювати уміння складати хронологічну таблицю; розвивати уміння визначати стильові особливості та світоглядні позиції автора, роль його творчого доробку у світовій літературі;виховувати гуманізм, милосердя, співчуття до нелегкої долі Стефаникових героїв, поглиблювати патріотичні почуття – гордість за українську землю, що виплекала талановитого письменника, кришталево чесну людину

Перегляд файлу

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Клас: 10 1 година

Рівень знань: середній

Тема: Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом неперевершеного майстра психологічної новели В.Стефаника;

поглиблювати уміння складати хронологічну таблицю; розвивати уміння визначати стильові особливості та світоглядні позиції автора, роль його творчого доробку у світовій літературі;

виховувати гуманізм, милосердя, співчуття до нелегкої долі Стефаникових героїв, поглиблювати патріотичні почуття – гордість за українську землю, що виплекала талановитого письменника, кришталево чесну людину

Тип: урок вивчення біографії письменника (за  Є.Пасічником)

Форма проведення: урок-конференція

Обладнання: портрет В.Стефаника (у вишиваному рушнику), ілюстрації до творів, виставка книг письменника, плакати із висловами про новели митця.

Попередня робота: учні з високим рівнем знань підготовлені як екскурсоводи, учитель – завідувач літературно-меморіального музею В.С.Стефаника.

Хід уроку

І. Організацій момент

 Привітання вчителя до учнів, побажання їм гарного настрою, успіхів та незабутні вражень від уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

 Сьогодні у нас незвичайний урок.

 Ми здійснимо заочну екскурсію по літературно-меморіальному музею В.С.Стефаника, щоб душею доторкнутися до того священного місця, яке виплекало нам новеліста світового рівня, співця трагічної долі рідного народу, просто кришталево чесну людину.

 Шановні старшокласники, ваші ровесники-екскурсоводи через якусь мить гостинно відчинять вам двері будинку, де жив і працював В.Стефаник і поведуть у розповідях по кімнатах, в яких зібрано все, що відображає життєвий і творчий шлях співця покутського села. Ми ж з Вами за час екскурсії складемо короткі повідомлення (письмово у зошитах) про основні віхи життя і творчого доробку митця, про події, які найбільш вразили й запам’яталися. Цей матеріал вам знадобиться при текстуальному вивченні творів, а надалі для підготовки до іспиту з української літератури.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

Учитель – завідувач музею розпочинає екскурсію словами М.Рильського: “Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями... Сьогодні ми шануємо пам’ять Василя Стефаника як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину”. З трепетом у душі, з цікавістю в очах, з бажанням пізнати життя письменника й осягнути велич Стефаникового слова перенесімося усі подумки до Русова.

 Екскурсовод 1.

 Тисячі людей з усіх куточків України, із-за кордону приїжджають до музею В.Стефаника, щоб познайомитися з його життєвим і творчим шляхом, вклонитися стежкам і дорогам, якими ступала його нога.

 (Через кодоскоп проектується на дошці будинок літературно-меморіального музею та меморіальна дошка на ньому).

 Перед вами чепурний будинок, оточений розкішними деревами. На ньому меморіальна дошка з написом: “В цьому будинку жив з 1910 р. і помер 7.ХІІ.1936 року видатний український письменник-демократ Василь Семенович Стефаник. Станьмо подумки біля цієї оселі, схилімо в шанобі голову перед могутнім талантом. Відчуймо тут його мрії і думи, і з трепетом у серці переступімо поріг його хати... І тут відразу зустрічаємося з її господарем (На дошці висить портрет в українському рушнику). З портрета дивиться на нас скорботно і суворо глибокі та пронизливі очі людини. В них затаїлися біль і туга. Багато горя і нужди бачили вони, багато суму ввібрали  в себе. Та не лише суму, а й тої люті й ненависті, що палала у грудях знедоленої селянської бідноти, на захист якої в найтяжчі часи піднімав письменник свій гнівний голос. Ось лист В.Стефаника до О.Кобилянської. читаючи уривок з нього, думаєш про велике серце великої людини: “Я люблю мужиків за їх тисячолітню, тяжку історію, за культуру, що витворила з них людей, котрі смерті не бояться. За тото, що вони є, хоть пройшли над ними бурі світові і повалили народи і культури. Є що любити і до кого прихилитися. За них я буду писати і для них”.

 Таким він і був – співцем рідного народу, а творчість дзеркало горя й нужди людської, його боротьби, його прагнень і щастя.

 Екскурсовод 2.

 Ми знаходимося в просторій кімнаті. За життя письменника вона служила за вітальню. Тепер тут зібрано все, що відображає творчий і життєвий шлях співця покутського села.

 Вчитуємось у документи, переглядаємо виставлені фотознімки і ніби переносимося в епоху, коли жив і творив В.Стефаник-новеліст. Ось хата, де 14 травня 1871 року народився Василь Семенович Стефаник. У цій селянській хаті під солом’яного стріхою, яку змалювала художниця О.Плешкан, минали дитячі роки письменника (Проектуємо малюнок художниці О.Плешкан на дошку). Василько радо виконував звичну для сільських дітей роботу, пас вівці, близько сходився з батьковими наймитами, слухав їхні пісні та казки. З юних літ милася в сердечко, вразлива на біль та несправедливість, велика любов до землі й хлібороба-трударя на ній, відчувалася святість праці. Вічні злидні і горе селян – ось що побачив В.Стефаник, тільки починаючи розуміти життя.

 У 1878 році батьки віддали свого найстаршого сина до початкової школи в Русові, де Василь провчився три роки. У 1880 році батько відвіз хлопчика в Снятин. Уже тут селянська дитина відчула до себе зневагу. Ще більше давалася взнаки соціальна нерівність під час навчання в польській гімназії м.Коломия, куди Василь вступив у 1883 році. Постійні глузування та насильство боляче вражали чуйну душу молодого Стефаника. на все життя запам’ятав він зневажливий окрик одного вчителя: “Іди, хаме, свині пасти”.

 Екскурсовод 3.

 У роки навчання В.Стефаник зближується з Лесем Мартовичем, бере участь у таємному товаристві. Той, хто вступив до гуртка, перед портретом Т.Шевченка присягався чесно працювати задля щастя народу. На зібрані гроші гуртківці створили свою бібліотеку, в якій було 400 книг українською, польською і російською мовами.

 Літературно-естетичні погляди В.Стефаника формувалися під впливом Т.Шевченка, І.Франка, передової російської (Л.Толстой, М.Некрасов, Г.Успенський та ін.).

 Погляньмо на цю вітрину музею! Тут лежать книги, якими зачитувався майбутній письменник: “Кобзар” Т.Шевченка, “Енеїда” І.Котляревського, “Тарас Бульба” Гоголя, поезії М.Лермонтова, твори Г.Успенського. надзвичайно захоплювався Стефаник творами М.Горького. Читаючи його нарис “9 січня”, письменник підкислив червоним олівцем слова “Немає сили, яка б звільнила народ, крім сили самого народу”.

 Велику пошану і любов неодноразово висловлював письменник до І.Франка. закінчуючи гімназію у Дрогобичі, Стефаник  пішов у Нагуєвичі, де жив тоді Каменяр, щоб познайомитися з ним. Відтоді почалася між ними щира і велика дружба. Ось тут у музеї зберігається повість “Перехресні стежки” з авторським написом В.Стефанику: “Дорогому другові і товаришеві – щирий Іван Франко”.

 У 1892-1900 рр. Стефаник учився в Ягеллонському університеті у Кракові на медичному факультеті. Однак, як згадував письменник “з тою медициною вийшло діло без пуття...”

 Екскурсовод 4.

 На гімназійні роки припадає початок творчості В.Стефаника. спершу він пише образки, згодом, під впливом польським модерністів, – ліричні поезії в прозі. Згодом письменник переходить до реалістичних оповідань з селянського життя. У вітрині відвідувачі можуть побачити пожовклі сторінки чернівецької газети “Праця” від 18 червня 1897 року, в котрій надруковано першу новелу В.Стефаника “Виводили з села”.

 Незабаром, в 1899 році, твори письменника з’являються в перекладах на польську мову. У музеї зберігається польський журнал “Жицє”, в якому публікувалися новели Стефаника “Виводили з села”, “Лесева фамілія”, “Стратився”.

 У цьому ж році (1899) виходить перша збірка  новел “Синя книжечка”, яка теж експонується в музеї. Всього 15 коротеньких новел, а скільки в них сили, вогню, скільки яскравого, глибокого таланту. В одному з листів до свого друга В.Морачевського автор назвав новелу “Синя книжечка” “маленькою трагедією усіх хлопів на світі”. Збірка “Синя книжечка” викликала палкі відгуки прогресивної преси. В.Стефаник стає одним із найпопулярніших авторів у народі. Кращі письменники того часу висловили схвальні відгуки про новели Стефаника. Серед них: Леся Українка, М.Коцюбинський, І.Франко, М.Горький, Марко Черемшина, Лесь Мартович  та інші.

 У 1900 році у Львові виходить друга збірка праць “Камінний хрест”, у 1901 – третя, “Дорога”. Всі вони експонуються в музеї.

 Силу творів В.Стефаника особливо яскраво підкреслюють виставлені в музеї ілюстрації народного художника  Василя Касіяна. Вони так правдиво і точно передають дух новел В.Стефаника.

(Демонструються ілюстрації до творів В.Стефаника)

 Екскурсовод 5.

 Не лише В.Касіян працював над ілюструванням творів новеліста. У музеї є чимало робіт художників Й.Курилася, Ф.Константинова.

 Період з 1897 по 1901 рік був найбільш плідним у творчості письменника. Після виходу збірки “Моє слово” нові твори не з’являлися аж до 1916 року.

 У 1903 році В.Стефаник їздив у Наддніпрянську Україну на відкриття пам’ятника І.Котляревському в Полтаві. На фотографії, яка виставлена в музеї, пізнаємо рідні й дорогі обличчя: М.Коцюбинський, Леся Українка, Г.Хоткевич, Олена Пчілка, М.Старицький, В.Cамійленко. У другому рядку сидить В.Стефаник (демонструємо фотографію). Тоді ж Василь Семенович відвідав могилу Т.Шевченка в Каневі, був у Києві, познайомився в В.Короленком, М.Коцюбинським, Панасом Мирним та іншими.

 У січні 1904 року письменник одружується з давньою приятелькою Ольгою Гаморак, яка була родом із Стецевої. В.Стефаник живе у тестя кілька років, узявши на себе всі господарські турботи. І тільки у 1910 році, коли в Русові була збудована хата, переїжджає сюди на постійне проживання. Але весь цей час В.Стефаник бере активну участь у громадсько-політичному житті селян Прикарпаття, в діяльності радикальної партії, виступає з публіцистичними статями. За своїми соціально-політичними поглядами В.Стефаник – селянський демократ, радикал. Він боровся за демократичні права народу, виступав проти його соціального й національного поневолення.

 Вчитель. Участь Стефаника у громадсько-політичному житті – особлива сторінка його біографії. На наступний урок підготуєте  коротеньку доповідь на цю тему. (Визначились бажаючі 2 учнів). У перші післявоєнні роки (та і в довоєнні) письменник пережив багато родинних трагедій: смерть матері, братів, батька, дружини. Із усієї родини залишається  лише він один із своїми дітьми. Необхідно підготувати реферат: “Особисте життя В.Стефаника” (Визначились 4 бажаючі учні).

 Екскурсовод 6.

 Між першим і другим періодом творчості велика пауза. У 1916 році восени була написана новела “Діточа пригода”, якою Стефаник засвідчив, що писатиме й надалі. У 1926 році вийшла збірка його новел “Земля”.

 Помер В.С.Стефаник 7 грудня 1936 року від серцевого нападу. За заповітом митця, поховали його в рідному селі Русові, поруч з могилою матері. Великого співця Прикарпаття не стало, але полум’яне слово його, горда і нескорена пісня живуть в серцях мільйонів і понині і житимуть вічно, бо вічна любов, оте почуття, яким сповнений кожен рядок його “найправдивішої поезії”.

 Екскурсовод 7.

 Ліворуч від залу, де ми щойно побували, невелика кімната, де В.Стефаник працював. Вона служила йому також і за спальню. Тут все збережено і розставлено так, як за життя письменника. Обстановка кімнати проста, скромна, без прикрас.

 На стінах портрети його рідних, дружини Ольги, самого Стефаника, а також його друзів. Тверде крісло, етажерка з книгами, канапа, звичайне дерев’яне ліжко, умивальник, вішалка, деякі особисті речі В.Стефаника...

 Кожна річ, якою користувався письменник, з якою він мав справу, дорога усім відвідувач музею.

 Екскурсовод 8.

 У третій кімнаті зібрані матеріали про вшанування пам’яті В.Стефаника. і йдуть, їдуть сюди звідусіль до заповітних місць великого людинолюбця, поборника правди, “який свою душу пустив у душу народу і там почорнів з розпуки”. І залишають відвідувачі у книзі вражень зворушливі записи: “світла пам’ять полум’яному серцю великого письменника-гуманіста Василя Стефаника. В.Касіян, народний художник СРСР”. “Змалку, ще будучи школярем, я вже любив і читав його “Кленові листки”. Вклоняюсь тій землі, що дала нам Стефаника. Іван Нехода”. І таких записів тисячі. І в кожному – велика любов до неперевершеного майстра слова, істинного “співця селянської душі”.

 Закінчується наша подорож по музею, але не поспішайте покидати затишний будиночок, залиште записи на спомин у книзі вражень. (2-3 хвилини дається учням, щоб у зошитах написали про те, чим запам’яталася екскурсія).

ІV. Домашнє завдання

 Вчитель. Відомий російський письменник Максим Горький, звертаючись до своїх друзів просив: “Мені здається, я не завдам Вам прикрості, якщо порекомендую прочитати оповідання галицького письменника Стефаника, прочитайте. Ви побачите, як коротко, сильно і страшно пише ця людина”.

 Шановні старшокласники! Я дуже Вас прошу прочитати такі твори новеліста: “Новина”, “Камінний хрест”, “Марія”, “Сини”, “Діточа пригода”, “Лан”, “Катруся”, “Кленові листки”. Підготуватись до коротеньких виступів (2-3 хв.) на задані теми (учні записують домашнє завдання).

V.Підсумок уроку

  1. Учні зачитують складені хронологічні таблиці (інші доповнюють).
  2. Читають учні записи, які б залишили у книзі вражень літературно-меморіального музею В.Стефаника.
  3. Готуючи біографію письменника, особливу увагу треба звернути на такий момент: як відбилися перипетії життєвого шляху автора у його художніх творах.

VІ. Оцінювання

 Учні-екскурсоводи одержують такі оцінки: 11 балів – 4 учні, 10 балів – 4 учні.

 

 

 


Додаток № 3

ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ  З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Клас: 10 

Рівень знань: середній

Тема: Гриць Летючий – злочинець чи жертва? (за новелою Василя Стефаника “Новина”)

Мета: опрацювати зміст новели і визначити основні  мотиви злочину Гриця Летючого;

 дослідити роль художніх деталей у творі та їх композиційне навантаження;

поглиблювати уміння аналізу прозового твору та образу-персонажа (Гриця Летючого); розвивати вміння визначати основні засоби зображення внутрішнього стану персонажа, поглиблювати вміння висловлювати власні думки, поважати судження опонентів;

виховувати риси гуманізму, співчуття, милосердя, доброти та вміння долати життєві труднощі

Тип уроку: поглиблена робота над твором (за Є.Пасічником)

Форма проведення: урок-диспут

Обладнання: виставка творів, де висвітлено проблему дітовбивства; виставка творів В.Стефаника; портрет В.Стефаника, репродукція І.Репіна “Іван Грозний вбиває свого сина”, “Реквієм” Моцарта.

Епіграфи:

  1. “Не убий...” (із Біблії)
  2. “Що благородніше? Користь долі і біль від гострих стріл її терпіти, а чи, зіткнувшись в серці з морем лиха, покласти край йому” (В.Шекспір)
  3. “Не убий – не занапасти себе – не бери гріха на душу...”

Хід уроку

І. Організацій момент

ІІ. Актуалізація та мотивація знань

 Фронтальне опитування (бесіда)

  1. Які збірки В.Стефаника ви знаєте?
  2. У якій із них була вміщена новела “Новина”.
  3. Що сказав М.Горький, прочитавши новелу “Новина”.
  4. Хто головний персонаж цього твору?
  5. Визначте зовнішній конфлікт трагедії. (Трагедія дітовбивства як наслідок нелюдських умов існування).
  6. Який же конфлікт внутрішній? (Трагічне роздвоєння в душі батька: дати дітям повільно сконати в голодних муках чи позбавити їх нелюдських страждань).
  7. Доведіть, що “Новина” – психологічна новела.
  8. Прочитайте слова В.Шекспіра, які ми обрали епіграфом до уроку. (“Що благородніше? Користь долі і біль від гострих стріл її терпіти, а чи, зіткнувшись в серці з морем лиха, покласти край йому” (В.Шекспір).

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

 Саме це шекспірівське запитання і є основним проблемним нашого диспуту: “Гриць Летючий – злочинець чи жертва?”

 Дослідивши текст новели, роль художніх деталей у ньому, визначивши основні мотиви злочину Гриця Летючого, ми маємо зробити висновок: що штовхнуло батька на такий жахливий крок: моральне звиродніння чи соціальні умови? І чи є  виправдання злочину взагалі?

IV. Опрацювання нового навчального матеріалу

  1. Слово вчителя. Проблема дітовбивства не раз уже поставала у мистецтві, бо це одна із вічних тем. Дітовбивство завжди вважалося найтяжчим злочином і каралося дуже суворо.

(Учні пригадують відомі твори вітчизняної та світової літератури на цю тему (“Тараса Бульбу” М.Гоголя, “Матео Фальконе” Проспера Меріме, “Гайдамаків” Т.Шевченка); розглядають репродукції картини І.Рєпіна “Іван Грозний вбиває сина”. У кожному з наведених творів причина, що рухала до злочину різна.

 Чи є причини, які можуть штовхнути  на цей крок?

 Чи таких людей можна вважати  здоровими?

  1. Учень коротко розповідає зміст, композицію новели “Новина”.

“Новина” В.Стефаника – є найкращим взірцем класичної психологічної новели: несподівана кінцівка, лаконічність, драматизм, глибокий психологізм. Твір розпочинається з розв’язки, зміст шокує читача: “У селі сталася новина, що Гриць Летючий утопив у ріці свою дівчинку. Хотів утопити і старшу, але випросилася”. Композиція новели нетипова: спочатку йде розв’язка, потім зав’язка (усвідомлення Грицем, що діти гинуть від голоду), а в самому кінці – кульмінація (сцена злочину). Автор старається  прискіпливо розглянути мотиви, які спонукали батька до злочину, намагається зазирнути у психіку свого героя, переглянути все його життя, показати погляди.

 Отже, твір вражає, змушує здригнутися, задуматися.

  1. Вчитель. Заперечувати чи стверджувати думки необхідно використовують художній текст.

Орієнтовні проблемні запитання до учнів:

 Перші рядки новели повідомляють про вчинок Гриця.

  1. Як на вашу думку зреагували читачі не знаючи навіть причини? (Схвалили? Обурилися? Осудили?) А ви що відчули?
  2. Після розв’язки автор подає екскурс в минуле. Навіщо подається така інформація?
  3. Як ви думаєте, в інших бідних сім’ях були такі ж проблеми, як у хаті Летючого, і люди ставилися до своїх дітей так, як Гриць?
  4. Як батько готувався до злочину? Як ви гадаєте, він був у цей момент психічно здоровий? Які художні засоби виражають внутрішній стан героя?
  5. Як ви вважаєте, якби діти Летючого були сиротами, село забувало б про них чи якось рятувало б?
  6. Після злочину Гриць оправдовується (зачитати уривки твору). Чи є його

бездіяльність оправданням? Чи був вихід із становища, що склалося?

Який, на вашу думку?

  1. Чи безслідно минеться для Гандзуні глибокий стрес, спричинений жахливою смертю сестрички?
  2. Летючий запевняє страшу дівчину, що смерть краща за життя, а сам він хіба не боїться смерті? Чи є такий епізод у творі, де автор говорить про це?
  3. Хто ж тоді головний персонаж новели – жертва умов чи злочинець?
  4. Новела дала нам багатющу інформацію для роздумів, бо тема, порушена В.Стефаником є актуальною і сьогодні. Чимало сімей живуть у жахливих умовах (відсутність власного житла, постійної роботи, з гідною для людини зарплатою, соціальна незахищеність тощо), немало і таких трагічних випадків, як у “Новині”. Відомо, що література вчить нас не лише пізнавати людину, а отже і себе, а вчить удосконалюватись, зростати духовно. Що ж взяли ви для себе з цього твору?

V. Підсумки уроку

  1. Як ви вважаєте, потрібно вивчати такі твори, як новела “Новина”? Чому?
  2. Чиї міркування на уроці були найбільш глибокими, змістовними й цікавими?
  3. Як ви оцінюєте відповіді своїх товаришів? (Оцінювання здійснюють десятикласники самостійно).
  4. Чи були наші думки, висловлені на уроці співзвучні із епіграфом:
    • “Не убий...”
    • “Не убий – не занапасти себе – не бери гріха на душу...”
    • “Ніяка людина ні за яких умов не має права на вбивство”

VІ. Домашнє завдання (різні завдання для учнів із середнім, достатнім, високим рівнем знань).

  1. Письмовий твір-роздум на тему: “Яким я уявляю майбутнє Ґандзі (високий).
  2. Дослідити роль художніх деталей у творенні образу Летючого.
  3. Вивчити за підручником аналіз новели “Новина”.

 

doc
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
13 серпня 2018
Переглядів
2398
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку