Урок "Живлення. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму."

Про матеріал
Тема: Живлення. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Мета: сформувати знання учнів про особливості обміну речовин гетеротрофного організму, способи живлення; розвивати логічне мислення, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; виховувати спостережливість та допитливість. Очікувані результати: учні характеризують живлення, описують способи живлення; Обладнання: зошит, підручник, мультимедійна дошка. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Перегляд файлу

Урок 35

Тема: Живлення. Особливості обміну речовин гетеротрофного організму.

Мета: сформувати знання учнів про особливості обміну речовин гетеротрофного організму, способи живлення; розвивати логічне мислення, уміння порівнювати і робити узагальнюючі висновки; виховувати спостережливість та допитливість.

Очікувані результати: учні характеризують живлення, описують способи живлення;

Обладнання: зошит, підручник, мультимедійна дошка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент (3хв.)

  1. Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

 

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності (2 хв.)

Вправа «Відгадай»

Дикий вид цієї тварини зберігся тільки в Монголії, в найглухіших куточках чагарникових пустель. Зимує в горах: рятується від холодних вітрів. Годується колючими чагарниками, молодими пагонами саксаулу. Може подовгу не їсти і не пити. Їжу і воду запасає у вигляді жиру «про запас» в горбах. Може довго обходитися без води, але зате потім за один раз випиває відразу кілька відер. (Верблюд)

З чим пов’язані пристосування верблюда?

 

ІІІ. Повідомлення нового матеріалу (25 хв.)

Будь-якому організму потрібна енергія для того, щоб забезпечувати процеси його життєдіяльності. Рослини як автотрофи здатні засвоювати енергію Сонця, поглинаючи з ґрунту мінеральні сполуки і вбираючи вуглекислий газ із атмосферного повітря. Тварини - гетеротрофи. Вони мусять добувати енергію, споживаючи готові органічні речовини, створені іншими істотами. 

Кисень для здійснення хімічних реакцій тварини отримують з повітря за допомогою органів дихання або через покриви. Доправити кисень і поживні речовини до клітин допомагає транспортна система організму - кровоносна. Завдяки їй не потрібні організму речовини з клітин прямують до органів виділення, через які видаляються з організмів. Отже, злагоджена робота органів і систем органів організму забезпечує обмін речовин як усередині самого організму, так і організму з навколишнім середовищем.

Обмін речовин - це сукупність процесів надходження речовин до організму, їхнього перетворення в ньому, а також виведення назовні кінцевих продуктів обміну.

Живлення тварин — надходження в організм і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення енергетичних витрат, будови і відновлення тканин. Поживні речовини потрапляють до організму тварин зїжею.

За способом живлення тварин поділяють на рослиноїдних (живляться рослинами), хижаків (поїдають тварин), всеїдних (споживають і рослинну, і тваринну їжу), сапротрофів (живляться рештками інших організмів) 

 Рослиноїдних тварин ще називають фітофагами. Це різні види кліщів, комах, молюсків, риб (як-от, товстолоб), рептилій (наприклад, різні види ігуан), ссавців (гризуни, зайцеподібні, копитні тварини).

Живлення рослинною їжею має свої особливості. Як ви пам’ятаєте, клітина рослини має додаткову оболонку з целюлози. Лише небагато видів тварин виробляють травні соки, здатні розщеплювати цю органічну речовину, Тому в їхній травній системі оселяються мікроорганізми (наприклад, у шлунку жуйних тварин), які допомагають тваринам перетравлювати їжу.

За рахунок живих тварин живляться хижаки, паразити та кровосисні види.

Хижацтво - це такі взаємовідносини між організмами різних видів, коли один з них - хижак - упольовує тварину, вбиває її та живиться за рахунок здобичі. До хижаків належить більшість кишковопорожнинних, головоногих молюсків, багато ракоподібних, павукоподібних, риб, амфібій, рептилій. Є хижаки серед кільчастих червів, комах, черевоногих молюсків, птахів і ссавців.

Хижаки виробляють різні стратегії вполювання здобичі. Багато видів хижаків активно наздоганяє свою здобич. Найшвидший з них - гепард - переслідуючи здобич на коротких відстанях (у кількасот метрів), може розвивати швидкість до 115 км/год. Щука у відкритих водоймах може довго переслідувати рибу, що тікає. На льоту ловлять здобич серпокрильці й ластівки. Типовий мисливець із засідки - кіт свійський. Він може годинами чекати на мишу біля входу, що веде в підпілля.

Багато павуків влаштовує хитромудрі пастки: дуже гарну і правильну за формою сітку плете павук-хрестовик. Своєрідна засідка в богомола: він сидить нерухомо і чекає, поки поблизу від нього сяде неуважна муха або коник. Тоді богомол дуже повільно підбирається до здобичі, обережно переставляючи довгі стрункі ноги, на частку секунди завмирає, миттєво викидає свої передні «ловильні» ноги.

Паразитизм широко розповсюджений у світі тварин. Паразити живляться тканинами та соками живих істот. Відомі різні види червів, які паразитують у тілі людини і різних тварин (пригадайте їх). Вони виснажують організм хазяїна, виділяють шкідливі для нього речовини і травмують органи, у яких перебувають. Є й такі паразити, які оселяються на тілі хазяїна. Наприклад, блохи та воші, що ссуть кров.

Досить близькими за способом живлення до паразитів є кровосисні види. Але вони перебувають на тілі хазяїна лише під час живлення (іксодові кліщі, комарі).

Сапротрофами називають організми, які споживають мертву органіку. Пригадайте, сапротрофами є багато видів грибів. Є сапротрофи і серед тварин. Рештками рослин живляться дощові черв’яки. Переробляючи відмерлі частини рослин, ці тварини відіграють важливу роль у процесах ґрунтоутворення. Скарабей священний належить до копрофагів - споживачів екскрементів тварин. Переробляючи послід копитних тварин, він робить з гною кулю, яку закопує в ґрунт на глибину до 40 см. У кулю з гною скарабей відкладає яйце. Личинка з’їдає заготовлені для неї запаси та заляльковується в залишках їжі.

 «Санітарну» функцію здійснюють також споживачі трупів тварин - некрофаги (мал. 171, 3). Це, наприклад, жуки-гробарики. Залишками від обіду хижих звірів і трупами тварин живляться грифи.

 Серед мешканців водойм є тварини, які споживають дрібні організми та частинки органіки, завислі у воді. Таких тварин називають фільтраторами. До них належать двостулкові молюски (наприклад, жабурниці та перлівниці), губки. Великий об’єм води проціджують через своєрідний фільтр - китовий вус - вусаті кити. За допомогою особливого цідильного апарату, утвореного зябровими дугами, живиться й велетенська китова акула. Тварини-фільтратори сприяють процесам самоочищення водойм - звільненню від надлишкової органіки.

 

ІV. Узагальнення знань (2 хв.)

За характером обміну речовин багатоклітинні тварини належать до гетеротрофів. Серед багатоклітинних тварин трапляються різні способи живлення: хижацтво, паразитизм, фітофагія, сапротрофи.

 

V. Перевірка здобутих знань (10 хв.)

1. Чим живлення тварин відрізняється від живлення рослин? Чим характеризується гетеротрофний тип обміну речовин?

2. Які ознаки притаманні хижим видам тварин?

3. Охарактеризуйте фітофагію як спосіб живлення тварин.

4. Яких тварин називають сапротрофами? Яке значення сапротрофів у природі?

5. Чим живляться тварини-фільтратори?

 

VI. Домашнє завдання (3 хв.)

Підручник (Соболь В.І., 2015 р.) §34 ст.149-152

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Що спільного й відмінного в живленні паразитичних і кровосисних видів?

Записати у зошиті.

 

 

 

docx
Додано
22 березня 2022
Переглядів
3236
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку