Урок Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу (Німеччини, Італії, СРСР Японії)

Тема: Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу (Німеччини, Італії, СРСР, Японії)

Мета: визначити головні риси зовнішньої політики Німеччини, Італії, СРСР, Японії простежити процес наростання експансіоністських претензій Німеччини та Італії; розвивати вміння аналізувати й зіставляти  історичний матеріал; виховувати учнів у дусі взаєморозуміння між народами, усвідомлення демократичних цінностей.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Політична карта світу», атлас.

Основні поняття і терміни: тоталітаризм, Версальський договір.

Основні дати: 1933 р.— вихід Німеччини з Ліги Націй; 1934р.-вступ СРСР у Лігу Націй; 1935 р.— радянсько-французький договір про взаємну допомогу; 1935 р.— радянсько-франко-чехословацький договір; 1927 р. – меморандум Танаки; березень 1935 р.— прийняття Німеччи ною закону про будівництво вермахту; 1935 р.— укладання англо-німецької морської угоди; 1935 р.— введення за гальної військової повинності в Німеч чині; 1936 р.— вступ німецьких військ у Рейнську зону.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

Розминка (з допомогою прийому «Снігова куля»).

      Учитель пропонує учням початок речення: «Тоталітаризм як суспільне явище містить такі основні ознаки: …» (Учні по черзі додають ознаки тоталітарного режиму)

1) намагання втілити в життя утопічні ідеї незалежно від того, які б визначальні цілі й принципи не було в них закладено;

2} абсолютний, загальний, нічим не обмежений конт роль над життям людей у державі;

1. панування єдиної ідеології, єдиної правлячої партії, яка володіє монопольним правом на політичну діяльність; заборона політичної та іншої опозиції й вільнодумства;
2. нічим не обмежені насильство, диктатура й терор при досягненні мети; сила — головний аргумент, а мета виправдовує засоби;
3. перетворення всієї власності на державну або на власність залежних від держави підприємців; неможливість або надзвичайно ускладнене виявлення особистої ініціати ви у господарській діяльності;
4. мілітаризація, централізація та бюрократизація вла ди;
5. тотальний контроль над духовним життям і творчіс тю; політичні переслідування, порушення прав та свобод особистості;
6. створення системи всебічного впливу на особистість через школу, сім'ю, засоби масової інформації, державні й суспільні організації, діяльність яких повністю контро люється партійним і державним апаратами;
7. домінуюче прагнення поширювати серед інших на родів свої ідеали та порядки;
8.    культ особи вождя й перетворення більшості насе лення на натовп, слухняний його волі.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1) Учні об’єднуються в три групи, кожна група отримує завдання заповнити таблицю, в якій необхідно визначити особливості тоталітарних режимів: 1-ша група – в Німеччині, 2-га – Італії, 3-тя – СРСР.

2) Представники груп представляють заповненні таблиці, порівнюються та узагальнюються отримані результати.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.   Відмова Німеччини від дотримання статей Версальського договору.

   Розгляд даного питання проходить у формі уявної Асамблеї Ліги Націй, на якій розглядається питання порушення Німеччиною статей Версальського договору. Учні повинні, як представники великих держав висловити своє ставлення до фактів порушення Німеччиною статей Версальського договору

Матеріали для роботи

Версальський договір. 28 червня 1919 р.

(Витяг)

Стаття 42. Німеччині забороняється утримувати чи споруджувати укріп лення на лівому березі Рейну, а також на правому березі Рейну на захід від лінії, проведеної за 50 км на схід від усієї річки.

Стаття 43. Водночас забороняються в зоні, визначеній у ст. 42, зосереджен ня збройних сил як постійних, так і тимчасових, а також будь-які військові маневри, хоч би якого виду вони були, і зберігання будь-яких матеріальних засобів для мобілізації.

Стаття 45. У вигляді компенсації за руйнування вугільних копалень на півночі Франції та в рахунок суми репарацій за воєнні збитки, завдані Ні меччиною, остання поступається Франції у повну і необмежену власність,
вільними і чистими від будь-яких боргів чи повинностей з виключним правом експлуатації вугільних копалень, розташованих у Саарському басейні...

Стаття 160. ...німецька армія не повинна налічувати більше семи дивізії піхоти і трьох дивізій кавалерії. ...загальна кількість... не повинна перевищувати ста тисяч осіб... Загальний кількісний склад офіцерів... не повинен перевищувати чотирьох тисяч...

Німецький Великий Генеральний штаб та будь-які інші подібні формування будуть розпущені та не можуть відновлюватися в жодній формі.

Стаття 173. Усіляку загальну обов'язкову військову службу в Німеччині буде скасовано.

Німецька армія може будуватися і комплектуватися тільки добровільним найманням.

Стаття 180. Усі суходільні укріплення, фортеці та укріплені місця, розташовані на німецькій території на захід від лінії, проведеної за п'ятдесят кілометрів на схід від Рейну, буде розорено і зрито...

Систему укріплень південних і східних кордонів Німеччини буде збережено в їхньому нинішньому стані.

Стаття 181. ...сили німецького флоту не повинні перевищувати в озброєних суднах: 6 броненосців, 6 легких крейсерів, 12 контр-міноносців, 12 міноносців...

Вони не повинні мати ніяких підводних суден.

Стаття 198. Військові сили Німеччини не повинні мати ніякої військові чи морської авіації...

Факти, що свідчать про порушення Німеччиною статей Версальського договору:

• наприкінці 1933 р. у Німеччині розпочалося формування двадцяти однієї дивізії, які мали складати кістяк 300-тис. сухопутної армії;
• одночасно розгорнулося будівництво військово-морських сил;
• 9 березня 1935 р. Берлін оголосив про наявність у Німеччині військової авіації;
• 16 березня 1935 р. було ухва лено "закон про будівництво вермахту", згідно з яким кількість дивізій мала зрости до 36, а загальна чисельність сухопутної армії досягнути 500 тис. чол.;
• у березні 1935 р. в односторонньому порядку Німеччина оголосила про впровадження загального військового обов'язку;
• у березні І936 р., порушивши Рейнський гарантійний пакт, Німеччина ввела війська до демілітаризованої зони вздовж кордону з Францією (спочатку  3 батальйони, згодом 30 тис. війська).

     Як підсумок, необхідно відмітити, що уявної Асамблеї Ліги Націй не відбулося і порушення Німеччиною статей Версальського договору відбувалося, переважно, з мовчазної згоди Англії, Франції та ін.

     Крім того, варто зазначити, що перегляд і ліквідація Версальської системи було лише першим кроком гітлерівців (див. Схему 1)

Схема 1

Шлях Гітлера до світового панування

2. Експансіоністські претензії Італії.

Учні працюють з матеріалом підручника та вносять до схеми конспекту факти, що свідчать про наростання агресивності Італії.

Учні презентують виконане завдання.

Питання для закріплення:

1. Чим аргументувалися експансіоністські претензії Італії?
2. Яка була реакція Європейських держав на такі дії Італії?

3. Зростання агресивності Японії.

1) Евристична бесіда.

- Чого прагнула Японія в роки Першої світової війни?

- Яку позицію займала на Вашингтонській мирній конференції?

- Які особливості промислового виробництва Японії?

- Які ідеї пропагувалися в Японії на державному рівні?

Висновки. Отже, внутрішня і зовнішня політика Японії була спрямована на підготовку до війни за здобуття Японією особливого панівного становища в Азії, обґрунтовувалась її виключна роль в Азії.

Учні працюючи з підручником визначають які кроки Японія здійснює в цьому напрямку:

 - нарощування військового виробництва (у 1931 р. авіаційні заводи «Міцубісі» вперше приступили до серійного випуску важких бомбардувальників;

 - липень 1927 року – меморандум генерала Танаки;

 - заборона опозиційних партій і демократичних організацій;

 - збільшення чисельності особового складу армії.

2) Завдання для роботи з підручником: простежити реакцію «великих держав» та світової громадськості на військові приготування Японії.

     США у 1924 році розробили план воєнних дій проти Японії («Оранжевий план»). Він залишався в силі до 1938 року.

    Меморандум генерала Танки був секретним, але у вересні 1931 р. його надрукувала китайська, а потім і вся світова преса. Розгорівся скандал. Але Танака до того часу помер, а японські урядові кола оголосили цей документ фальшивкою.

3. Зовнішньополітична доктрина СРСР.

Учні працюють з матеріалом підручника та заповнюють заздалегідь підготовлену схему-таблицю (перша колонка заповнена):

Зовнішня політика СРСР

Запитання на закріплення;

• Що об’єднувало Німеччину та СРСР на міжнародній арені у 20-х рр..?
• Чи були договори з Францією та Чехословаччиною наповнені конкретним змістом?

ІV. Підсумки уроку.

Урок значно навантажений навчальним матеріалом, тому як підсумок та узагальнення учням пропонується творче завдання за метод «Сенкан». Теми «сенканів»: Німеччина, Італія, Японія, СРСР.

Приклад:

Німеччина

Агресивна, жорстока

Порушує, ризикує, захоплює

Німеччина готується до війни за світове панування.

Агресор

V. Домашнє завдання.