Урок «Зв’язок образотворчого мистецтва з театром. Роль художника у створенні образу актора»

 

Тема уроку: «Зв’язок образотворчого мистецтва з театром.

                           Роль художника у створенні образу актора»

 

 

Мета уроку: 1. Ознайомити з поняттям «сценографія», «сценічний простір».   

                    2. Ознайомити з професією художника з створення костюмів.

                    3. Формувати навички  у створенні образу, костюму..

                       4. Розвивати образне та просторове мислення, уяву, фантазію, уявлення про сценічний образ, костюм.

                    5. Виховувати вміння спільно приймати рішення щодо реалізації ідеї.

Обладнання: матеріали: фарби, тканина, папір, ножиці, клей;

                      зоровий ряд:театральна афіша. Вислови, театральні атрибути

Вузлики на пам'ять:

1. Сценографія - мистецтво створення зорового образу спектаклю.
2. Сценічний образ— це характер, сукупність психофізичних якостей героя. Першим етапом створення образу є зародження першообразу.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

Розподіл учнів по групам

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда:

1. Що таке «простір»?
2. Як можна передати відчуття глибини простору на плоскому аркуші паперу?
3. Які закони перспективи треба знати, щоб правильно передати простір?
4. Що таке фронтальна перспектива? Вкажіть етапи її виконання.
5. Що таке кутова перспектива? Вкажіть етапи її виконання.
6. Назвіть різновиди простору.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

•        Діти, Що таке театр? Для чого ходять до театру?  Чи були ви в театрі? Чи подобається вам театр і чому? Що роблять в театрі?

   Затримаємося  подумки  біля театральної афіші. (Демонстрація театральної  афіші).

      Але цікавити нас буде не стільки назва вистави чи імена виконавців головних ролей, скільки творці спектаклю. Серед тих, хто склав єдиний колектив співавторів, відзначимо художника. Хто він, ця людина, в чому полягає його робота в театрі, як його праця вливається в загальний процес народження спектаклю?

 

 

 

 

 

ІV. Оголошення теми уроку.

«Роль художника у створенні образу актора»

    Сьогодні на уроці ми познайомимося з професією художника з створення костюму, дізнаємося, що таке театр, й спробуємо створити образ улюбленого персонажу  за народними казками.

V. Вивчення нового матеріалу.

Як називають людей, які грають на сцені?

Що таке театр?  Хто керує акторами? Що допомагає глядачам дізнатися, де відбувається дія? Хто малює декорації та шиє костюми тощо?

  

Слайди

Театр - це популярний і улюблений багатьма вид мистецтва. Купуючи квитки в театр, ми смакуємо задоволення побачити і почути своїх улюблених артистів.

Теа́тр (від грец. θέατρον — місце видовища) — вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави.

Театр як мистецтво називають також й театральним мистецтвом, а наука, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва називається театрознавство. Окрім театрів, ролі в яких люди виконують безпосередньо, є ляльковий театр, де головні герої — іграшки, якими керують.

 

 

Слайди

 

Театр має дуже давню історію. Багато століть тому наші предки точно також насолоджувалися цим чудовим мистецтвом. У первісному суспільстві люди, звичайно ж, не знали, що таке афіша, і гадки не мали про професії актора, але брали безпосередню участь у театральних постановках. Язичницькі обряди тих часів носили характер театралізованого дійства, яке було способом служіння богам.

Слайди

Тому самі найкращі споруди це храми, театри…

Храми несуть нам інформацію про те як люди уявляють, богів, як іх возвеличують.

Театр- це теж храм, але храм- мистецтва.

 Найдавніше мистецтво театру належить Стародавній Греції, де ритуальне заклання козла на честь бога Діоніса народило «козлину пісню» — «трагосоде» — трагедію. Вод­ночас пісня веселої команди Діонісових сподвижників - «коммос оде»— породила комедію. 

Слайди

В епоху античності театр поступово втрачає ритуальну функцію і набуває розважальний характер.

Так у Стародавній Греції основою сюжетів театральних постановок були епізоди з життя богів Олімпу, а також подвиги грецьких героїв. Акторам і драматургам в Греції надавали високі почесті, а в Римі, навпаки, до акторів не відчували особливої поваги. У будинках театрів проводилися гладіаторські бої, циркові ігри і криваві видовища, майже повністю витіснили театральне мистецтво.

 Слайди

У ті далекі часи, коли театр тільки зароджувався, всі ролі виконували тільки чоловіки, які надягали величезні маски, що відображають ту чи іншу емоцію, щоб якщо вже глядачам не все чути, то хоча б було видно. Найчастіше маски змінювалися кілька разів за подання, а актори повинні були обходитися лише своїми природними голосовими даними. Правда, є думка, що для посилення голосу використовувалися подоби рупора. І все ж древні греки зуміли вирішити цю проблему: для вистав вони стали будувати будівлі особливої архітектури, що мають форму полуовала або амфітеатру, як назвали її самі греки. Форма виявилася настільки вдалою, що досі ніхто не придумав нічого нового або кращого.

Слайди

В епоху Середньовіччя театральні вистави були заборонені, так як християнська церква вбачала в них залишки язичницьких обрядів і ритуалів.

Актори піддавалися жорстоким гонінням з боку інквізиції, перегляд театральних вистав карався відлученням від церкви. Всі театри були закриті, тому актори об'єднувалися в мандрівні трупи і показували своє мистецтво в невеликих селищах.

Слайди

 

В епоху Ренесансу відбулося ослаблення впливу церкви на всі сфери людського життя, почався перехід від ідеалів аскетизму до свободи особистості і гуманізму. Активно розвивалися наука і всі напрямки мистецтва. Особливо бурхливий розвиток отримав театр: з'явилися криті ярусні будівлі театрів, була розроблена сценічна техніка, у зв'язку з чим виникли нові театральні спеціальності: машиніст сцени, акустик, освітлювач та інші, з'явилися нові жанри театрального мистецтва, зокрема, класична опера.

 

Зараз театр є синтезом усіх мистецтв, який включає в себе музику, архітектуру, живопис, кінематограф і фотографію. Однак найголовнішим, як за часів Стародавньої Греції, так і зараз, залишається актор.

 

 

    Театр нерідко називають «чарівним світом». Насправді, лише підходячи до будівлі театру, глядач переживає особливе хвилювання, передчуття свята, хвилюючого та прекрасного видовища. І щоб ці очікування справдилися, особливе завдання покладається на театрального художника. Його талановитими руками створюється, те, без чого не може відбутися будь – яке свято, тим більше театральне: декорації, костюми, підбір предметів, світла. А називається мистецтво створення зорового образу спектаклю сценографією.

   Дивлячись різні спектаклі, легко помітити, що кожному художникові притаманний свій стиль і свої прийоми. Один схильний до яскравих рішень, інший віддає перевагу строгим формам. В одних виставах декорації умовні, в інших – немов узяті з життя – кожного разу рішення залежить від художника, його індивідуальності, розуміння  п’єси, від традицій, для яких він більше тяжіє.

       Як ви думаєте, з чого починається робота художника – декоратора над спектаклем? Як і у кожного актора, виконавця – є читання п’єси. Літературна основа служить відправним пунктом для подальшої роботи. Про що може довідатися художник, прочитавши п’єсу? Про ідею спектаклю; дійових осіб; історичну епоху в якій відбуваються події; динаміку, ритм дії, переплетіння сюжетних ліній.

    Художник подумки уявляє майбутній спектакль так, ніби він уже виконується на сцені, й обговорює свої ідеї з режисером – постановником. Далі художник розвиває загальну ідею вистави, розробляє ескізи й макети декорацій, продумує художнє рішення в цілому. Звичайна декорація складається із задника, ряду куліс і об’ємної частини – розставлених на сцені меблів, деталей будівель тощо.    

Іноді говорять, що п’єса – це ще половина спектаклю, друга половина створюється талантом художника. Справжній художник театру ніколи не забуває про те, що сцена – це простір для гри акторів, наповнений емоціями. Простір сцени має допомагати акторам, бути зручним для їх переміщень, мати потрібний настрій, ритм.

Кінець XIX - початок XX століття характеризується орієнтацією на гармонійне поєднання всіх компонентів спектаклю. Це стало можливим завдяки появі професії режисера і переходу сценічного мистецтва на новий рівень. Велику роль у цьому відіграла школа акторської майстерності К.С. Станіславського.

 

 

 

V. Практична частина роботи.

             «Роль художника у створенні образу актора»  

 

Уявіть себе на мить художниками, які створюють костюм для актора, що відчуває художник коли починає роботу над образом?

Як, і що надихає його на створення того самого образу, який дивуватиме нас своєю неповторністю.

Сьогодні ви митці тож створіть за своїми відчуттями саме той образ улюбленого вашого персонажу з будь якої казки.

З чого починати роботу? Мабуть треба уявити себе на місці героя, уявити епоху коли він проживав, а ще не забувайте про кольори, про контраст який допоможе в виконанні завдання.

Намалюйте ескіз за яким будете створювати свій образ.

 

 

Різновиди костюмів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шаблони:

 

 

 

 

 

 

Казковий образ героя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткова інформація до теми:

 

Історія театральної вистави йде корінням в античні часи. Багато хто з нас знають, що Давня Греція подарувала світові не тільки Олімпійські ігри, а й театр. Зараз театр є синтезом усіх мистецтв, який включає в себе музику, архітектуру, живопис, кінематограф і фотографію. Однак найголовнішим, як за часів Стародавньої Греції, так і зараз, залишається актор.

У далекі часи, коли театр тільки зароджувався, всі ролі виконували тільки чоловіки, які надягали величезні маски, що відображають ту чи іншу емоцію, щоб якщо вже глядачам не все чути, то хоча б було видно. Найчастіше маски змінювалися кілька разів за подання, а актори повинні були обходитися лише своїми природними голосовими даними. Правда, є думка, що для посилення голосу використовувалися подоби рупора. І все ж древні греки зуміли вирішити цю проблему: для вистав вони стали будувати будівлі особливої архітектури, що мають форму полуовала або амфітеатру, як назвали її самі греки. Форма виявилася настільки вдалою, що досі ніхто не придумав нічого нового або кращого.

Безсумнівно, наш театр ускладнився, в порівнянні з античним. Форму залу удосконалили, але ніколи не змінювали. Завдяки їй нам все видно і чутно практично з будь-якої точки залу. Зараз можна купити квитки в кращі театри Петербурга, де чутність і видимість будуть найкращими серед провінційних театрів.

Звичні для нас театральні декорації з'явилися не одразу, а ось винахід декорації приписують Агатарх, що жив в 5 столітті до нашої ери. Зараз декорації пишуться олією на полотні. Чим багатше і відомішим театр, тим багатшим і красивішим декорації. Так, наприклад, Великий театр або театр імені Вахтангова, славляться на весь світ своїми постановками і фоновим змістом.

 

 

Режисер— особа, яка керує постановкою спектаклю, кінофільму тощо.

Театр— вид сценічного мистецтво, що відображає життя в сценічній дії,   

яку виконують актори перед глядачами; заклад (установа, організація), що 

здійснює сценічні вистави певним колективом артистів (трупою); будівля, у

якій відбуваються такі вистави.

Трупа — колектив артистів, які працюють у театрі, цирку.

Хореографія — танцювальне мистецтво.