Урок "Звідки до нас прийшов хліб"

 

          Тема: Звідки до нас прийшов хліб.

 

Мета: донести до дітей істину, що хліб – усьому голова; розширювати  словниковий  запас;  учити бережно поводитися з хлібом; ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування, це святиня  народу; виховувати в дітей повагу до хліба, дбайливе, бережливе ставлення до нього, повагу до праці землеробів, до рідної землі.

Обладнання хліб на рушнику, вироби із тіста, колоски пшениці, сюжетні  малюнки, плакат з написом «Хліб - усьому голова», ілюстрації з альбому «Як до нас приходить хліб» , пісня «Хліб - усьому голова», презентація «Від зернини до хлібини».

Тип уроку: повідомлення нових знань.

 

Хід уроку

1.           Організаційний момент.

А цікаво вам дізнатись,

Що сьогодні може статись?

Ну то всядьтеся зручніше

Й попрацюємо скоріше.

 

2. Актуалізація опорних знань.

•               Над якою темою ми почали працювати?
•               Які прислів’я і приказки про Батьківщину ви знаєте?

 

3.   Мотивація навчальної діяльності.

Відгадайте загадку:        «Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі!»

 

4.    Повідомлення теми уроку.

•               Як ви здогадалися,сьогодні ми поговоримо про хліб.

Певне, чули ви, малята,

вже не раз такі слова;

«Хліб потрібно шанувати!

Хліб усьому голова!»

Не кидайсь хлібом, він святий!-

В суворості ласкавій,

Бувало каже дід старий

Малечі кучерявій

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!-

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Бо  красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землі палку невтому,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Пахне хліб,

Як тепло пахне хліб!

Любов′ю трударів

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб-

Духмяно пахне хліб!

 

5.             Вивчення нового матеріалу.

1.              Словникова робота.

•               Що таке хліб?
•               Для початку з′ясуємо, що означає слово «хліб».
•               Щоб точніше дізнатися, ми  звернемося за допомогою до тлумачного словника, в якому дається кілька значень слова «хліб».

Хліб – це зерно, яке перемелюють на борошно;

хліб – це випечений виріб з борошна, продукт харчування;

хліб – це рослина в полі, хлібне поле;

хліб – це харчі, прожиток;

хліб – це заробіток, як засіб існування.

•               Хліб сприяє росту й розвитку дітей, дає силу для життя і праці всім людям.

Хліб – це не тільки духмяні чорні та білі буханці. Це безліч інших -  смачних та корисних – виробів.

(Діти по черзі показують хлібні продукти і називають їх .)

 Макарони , манна каша, бублики , сухарі, печиво, батони, коржі,булочки,рогалики...

 

- Нашу Україну з давних - давен називають хлібним краєм, бо люди що живуть

 

тут, уміли і вміють обробляти землю і вирощувати на ній хороші врожаї. Для

нашого народу хліб був не просто справою - це була основа його життя і

найдорожча святина.

 

•          До хліба треба ставитися з глибокою шаною, бо в ньому закладена велика праця хліборобів та людей інших професій, які вирощували зерно та виготовляли з нього різні вироби.

Дитинства незгасний слід

я завжди пам’ятаю.

Мати з печі виймає хліб –

І радість по хаті літає!

Запашних буханців  шережка

Шикувалась на засланій лаві.

босоніж у поле по стежці

Я носила хлібини смагляві.

Відтоді через багато літ

Я зберігатиму щиро і свято

Вдячну пам'ять про мамин хліб

і чоло перед ним схиляю.

 

П.Воронько

-‖ Звідкіля ж приходить хліб?‖

Запитав у Зіни хліб

Розвела руками Зіна

- ―Звідкіля ж — із магазину! ‖

 

-Шлях шматочка хліба до нашого столу дуже нелегкий

 

Зараз ви виконаєте роботу.

Відновити послідовність виготовлення хліба:

1.Слід снопи обмолотити, зерно в мішки зібрати, мішки до млина завезти та

змолоти.

2.Спершу треба землю зорати.

3.Спечеться хліб, от тоді й наїстися можна.

4.Дочекатися, доки жито зійде,холодну зиму перезимує,навесні виросте ,потім

закрасується,потім почне наливати зернятка, потім достигати.

5.Потім необхідно землю заборонувати, жито посіяти.

6.Достигло жито треба зжати,у снопи повʼязати ,снопи в копи поставити.

7.Вітер їх провіє, сонечко просушить,а тоді везти їх на тік.

8.Із борошна слід замісити у діжі тісто й чекати поки підійде ,а тоді в гарячу

піч саджати.

 

2.              Робота над віршами.

•               Одного разу я підслухала розмову бублика й паляниці. Про що вони говорили? Я думаю, що вам буде цікаво дізнатися.

 

Автор.

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:

Бублик.

Ти засмагла, чорнолиця –

Зовсім не вродлива.

Я ж біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

посмішку щасливу.

Автор.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

Паляниця.

Ти для діток подарунок,

Я – буденна їжа.

Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж – як рідна мати.

 

Вірш «Літаючий рогалик».

Ви чули, щоб рогалик,

Рогалик – та літав?!

Літаючий рогалик

Юрбу людей зібрав.

Про блюдця, що літають,

Вже чули всі... Однак

Літаючий рогалик –

Тут, певно, щось не так.

А може, все простіше?

А може, може ж буть.

Літаючі рогалики –

В крамниці продають.

Тут продавець озвався,

Аж гам навколо стих:

В крамницях не буває

Рогаликів таких.

Угору пекар брови

здивовано підняв.

Таких не випікаємо!

Сказав, як відрубав.

Мірошник, звісно, має

Роботу нелегку –

Не меле для забави

Літаючу муку...

- Та звідки у рогалика

Цей дивовижний хист?

Здвигнув плечима  скромно

Поважний тракторист.

Не раз до ночі поле

Орав я навесні –

І місяця рогалик

Сил додавав мені.

Світив так ясо-ясно,

Світив, та не літав, -

Ніколи для літаючих

Я поля не орав.

Однак літав рогалик

Між партами двома,

Хоч, як у всіх рогаликів,

У нього крил нема.

Літав... Але у цьому

Нема його вини, -

А тих вина, хто досі

Не зна йому ціни!

 

VI. Фізкультхвилинка.

Учні зображають відповідні рухи.

                                      А ми зерно сіяли, сіяли

                                      У земельку чорную, свіжую.

І з'явились першії листочки.

І з них повні, гарні колосочки.

                                       До сонечка повернулись.

                                      І сонечку усміхнулись.

Вітер колосочки хитає,

До зерняток промовляє.

                                     Ви — і повні, й жовтороті,

                                       Буде урожай хороший.

 

7. Осмислення матеріалу.

1.     Робота з презентацією «Від зернини до хлібини».
2. Робота з казкою.

     - Діти, яку ви знаєте казку про хліб? (відповіді дітей)

     - Давайте прослухаємо казку «Колосок».

   3. Робота з роздатковим матеріалом.

         -  Я підготувала вам невеличкі розмальовки, отже виймайте кольорові олівці і будемо розмальовувати їх.

Звучить пісня «Хліб - усьому голова».

 

8. Узагальнення та систематизація вивченого.

•          З давнiх-давен ведеться в Українi, що хлiб у хатi - то багатство, сiль  - то 

гостиннiсть i щирiсть. Нашу Україну з давніх-давен називають хлібним  краєм,  бо люди, що живуть тут, умiли і вмiютъ обробляти землю i вирощувати на нiй  хороші врожаї. Для нашого народу хлiб був не просто справою —це була основа його життя і найдорожча святиня. 

 

9.         Підсумок уроку.                                                     

Ось він, хлібчик духовитий,

З хрустом кірочки смачним.

Ось він — теплий, мов налитий

Щедрим сонцем золотим.

І на стіл у кожен дім

Завітав, з'явився він.

 

Хлібе, святий наш хлібе!

Перед тобою голову схилю,

Вустами прихилюсь до тебе, хлібе,

І клятву вимовлю свою.

Клянусь тебе любити ніжно, щиро.

Клянусь, повіки шануватиму тебе!

 

Пам'ятаймо, що в хлібі  - велика праця. Пам'ятаймо завжди, що хліб -святий. Шануймо його так, як шанували наші бабусі і дідусі.

 

Їж, друже , хліб не кидай додолу,

А підійми, коли не там лежить,

А коли сідаєш, друже, ти до столу,

То пам'ятай , що хліб- то означає жить.

Шануйте ж хліб, бо в кожному шматочку

Краплина поту, праці, доброти,

І знайте, щоб дійти до столу,

Через нелегкий шлях повинно зернятко пройти.

-Чия праця найважливіша на цьому шляху?

Вченого, агронома, тракториста, комбайнера, шофера чи пекаря?

-А ще я пропоную вам цікаву роботу скласти віршик:

... зерно

... воно

...поливай

... врожай

 

 

Діти мої дорогенькі!  

Добра вам бажаю,

І за добрим звичаєм

Хлібом пригощаю!     

                                                                           

Діти пригощаються короваєм, запашними булочками.

 

                                                                                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

Казка «Колосок»

Ведуча. Стояла серед поля хата,

Жили у хаті мишенята.

Одного звали Верть,  другого – Круть,

А ось вони й самі до нас ідуть!

Верть. Ми – веселі мишенята,

Дуже любимо співати.

В мене змалку добрий слух,

Мабуть, це від довгих вух.

Круть. Ми прийшли до вас на свято

Й пісню будемо співати.

Мишенята весело співають і танцюють. Півник у цей час прибирає, поливає квіти тощо.

Ведуча. У хаті півник з ними жив.

Той півник цілий день робив:

Поливав квіточки,

Чисто прав сорочки,

Хату гарно прибирав

Та ще й їсти готував.

Цілий день топтав він ноги і не бачив допомоги.

Якось півник рано встав

І подвір’я підмітав.

Все навколо обійшов,

Колос на землі знайшов.

Півник. Що за диво-дивина?

Та й багато ж тут зерна!

Треба колос  заховати.

Понесу його до хати.

Ведуча. Колосок був чималий,

Дуже довгий і важкий.

Півник. Ти диви, який важкий!

Що ж мені робити?

Доведеться допомоги в мишенят просити.

Ведуча. А маленькі мишенята

Довго ще співали,

Потомилися і в ліжко

Спати полягали.

Півник. Крутю! Вертю! Годі спати!

Ви мені допоможіть!

На подвір’ї біля хати

Гарний колосок лежить.

І зерна там так багато!

Затягнім його до хати!

Я один не підніму,

Дуже важко одному!

Верть. Ой, як спинонька болить!

І у голові шумить!

Круть. В мене в носі засвербіло –

Ми сьогодні захворіли!

Півник. Ну, якщо ви зовсім хворі,

Сам я впораюсь надворі.

Круть і Верть (разом).

А ми зовсім не хворіли!

А ми півня обдурили!

Хай він тягне колосок,

А ми підемо в танок!

Мишенята весело стрибають і танцюють. Півник на задньому плані насилу тягне колосок.

Півник. Годі, друзі, байдики вам бити!

Треба колосок обмолотити.

Гайда разом до млина,

Намолотимо зерна!

Круть. Ми б пішли, намолотили...

Верть. Та не можем, захворіли!...

Мишенята хитро поглядають одне на одного, тримаються за животи, кашляють і чхають.

Півник. Я ледачих не люблю.

І без вас усе зроблю!

Півник тягне колосок до млина, а мишенята зі сміхом тікають до хати.

Півник. Ось прийшов я до млина,

Буду працювати.

Намелю собі на зиму

Борошна багато!

Ой, крути, крути, млинок!

Ой, крути швиденько!

Ти змели мій колосок

Довгий, золотенький!

Півник із мішком повертається до хати.

Верть. Крутику, дивись-дивись,

Півник борошна привіз!

Півник (до мишенят).

Заходьте, друзі , в хату

Мені допомагати!

Треба тісто замісити,

пиріжечків наліпити!

Круть. Ми б і тісто замісили

Й пиріжечків наліпили,

Та цього іще ніколи

У житті ми не робили!

Півник (сердито). От ледачі мишенята!

Вибирайтесь геть із хати!

Мишенята з радістю тікають. Півник замішує тісто, робить пиріжки і ставить їх у піч. Через деякий час витягає і ставить на стіл.

Півник. Смачно пахнуть навкруги

З сиром свіжі пироги!

Наробив я пирогів і пундиків багато!

Всіх запрошую у гості до своєї хати!

Верть (принюхується).

Ой, як смачно пахне, Круть!

В мене слинки вже течуть!

Мишенята заходять до хати, сідають за стіл і тягнуться до пиріжків.

Півник. Зачекайте-зачекайте!

Спершу відповідь ви дайте:

Хто по двору йшов,

Колосок знайшов?

Круть. Ти, півнику, йшов,

Ти колосок знайшов...

Півник. А хто до млина ходив,

Борошна намолотив?

Верть. Ти, півнику, ходив,

Ти і намолотив...

Півник. А тісто хто замісив,

Хто пиріжків наліпив?

Круть. Ти, півничку,замісив,

ти , півничку, наліпив...

Півник. А ви чим займалися?

Верть. Співали та гралися...

Півник. А коли ви не робили,

Тільки байдики все били, пиріжків ви не хапайте

І з-за столу геть вставайте!

Мишенята вилазять із-за столу і, похнюпившись, ідуть із хати, але зупиняються, перешіптуються і повертаються назад.

Круть і Верть (разом).

Ми даємо обіцянку –

Будем працювати зранку

І в усьому помагати

На подвір’ї та у хаті.

Любий півнику, прости

Й пирогами пригости!

Півник. Добре, добре, йдіть до хати,

Буду я вас пригощати!

Ви ж ледачими не будьте

Й обіцянку не забудьте!

 

Додаток 2