Урок-звіт "Як намистини, диво калинове — частини мови!"

 

 

 

 

 

Відкритий урок

з Української мови на тему «Як намистини, диво калинове — частини мови!»

 

для учнів 3 класу

 

 

 

Вчитель початкових класів ХЗОШ № 129

Литвиненко Ніна Петрівна

 

 

 

 

 

2019

Тема: Повторення частин мови.

Урок-звіт з української мови у 3-му класі «Як намистини, диво калинове — частини мови!»

Мета:повторювати, узагальнювати й  систематизувати найважливіші теоретичні відомості про самостійні частини мови — іменник, прикметник, дієслово; розвивати увагу учнів, уміння аналізувати, синтезувати мовні явища; розвивати логічне мислення учнів; сприяти творчій активності школярів; формувати інтерес до навчання, доброзичливе ставлення до однокласників; виховувати інтерес учнів до рідної мови, до художнього слова, його краси й багатства.

Обладнання: українські орнаменти; висловлювання про мову: «О прекрасна рідна мово! Краю отчого краса...» (Д. Кононенко), «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова...» (П. Мирний), «Мова — то чиста криниця» (Ф. Пантов); схеми-проекти; таблиці; картки; схеми-опори.

Тип:урок повторення, узагальнення та систематизації знань.

Методи і прийоми: складання і захист проектів; робота в парах та групах; бліцопитування; «мозковий штурм».

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель

 Встаньте, діти, всі рівненько,

 Посміхніться всі гарненько.

 Посміхніться ви до мене,

 Посміхніться і до себе.

 Привітайтесь:

Діти

                                              Добрий день вам, добрі люди!

                                              Хай вам щастя й доля буде!

                                              Не на день і не на рік,

                                              А на довгий-довгий вік.

                                              В добрий день і в добрий час

                                              Завітали ви до нас.

                                              Всіх гостей ми в нас вітаємо.

                                              Подивіться, що ми знаємо!

У ч и т е л ь. Хто повинен першим сісти?

Х л о п ц і. Краса!

Д і в ч а т а. А потім — сила.

-Який девіз нашого урок?

 Думати швидко

 Виконувати чітко

 Творчо працювати

 Каліграфічно писати.

У ч и т е л ь. Що ми візьмемо із собою на урок?

• Старанність;  
• охайність;  
• увагу;  
• спритність;  
• активність;  
• гарний настрій.  

II.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.  Вступне слово вчителя.

— Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності та доброти,мудрості земної, закладеної ще нашими славними пращурами! Справа кожної людини – відшліфовувати, удосконалювати своє мовлення, збагачувати словниковий запас, плекати рідну мову, дбати про її красу і чистоту. Це можемо робити, уважно читаючи твори художньої літератури, вивчаючи рідну мову на уроках.

2.  Виступ учнів. Перекличка за віршем  Ю. Рибчинського «Наша мова»

1-й учень

                                             О місячне сяйво і спів солов’я,

                                             Півонії, мальви, жоржини!

Моря діамантів, це — мова моя,

                                          Це — мова моєї Вкраїни!

2-й учень

Мова, наша мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

3-й учень                           

                                             Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мово!

4-й учень

А для мене, мово,

Ти мов синє море.

У якому тоне

І печаль, і горе.

5-й  учень

Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

6-й  учень

Хай же звучить урочисто й чудово

Праведне слово — слово про мову!

І звучить нам калиново

Материнська рідна мова.

7-й  учень

Вивчайте мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

Учитель.

-Отже, рідне слово – невмируще джерело, з якого ми пізнаємо навколишній світ, свою родину, свій народ. Сьогодні у нас незвичайна, особлива, можливо, й нелегка праця, під час якої ви маєте довести, що є знавцями рідної мови. На вас очікують різні випробування, але я сподіваюся, що ви дружно подолаєте їх.

III.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

1.Учитель.

— Сьогоднішній урок рідної мови – урок цікавої граматики «Як намистини, диво калинове — частини мови».

— Що повторимо на уроці? (Частини мови)

— Ви маєте продемонструвати свої знання із певної теми.

— У підготовці до уроку учні вашого класу були об’єднані у три групи, кожна із яких мала підготувати свої підтеми. Також ви повинні були презентувати груповий проект, створений у формі малюнків, віршиків — хто що придумав. Це ваша творчість за частинами мови.

2. ВПРАВА-ОЧІКУВАННЯ «МІКРОФОН»

Учитель.

—Чого кожен із вас очікує від уроку? ( На таблиці слова: « Я очікую, що … Цей урок навчить мене … Я очікую, що на уроці буде цікаво; дізнаюсь про щось корисне, важливе; будемо працювати в групах, парах; … Цей урок навчить мене робити висновки, складати розповіді, висловлювати своє ставлення до почутого…»)

 Учитель.

—Я теж хочу висловити свої очікування щодо уроку:

 ? ви повинні узагальнити вивчене про частини мови;

 ? удосконалювати вміння визначати морфологічні ознаки самостійних частин мови, орфографічну грамотність;

 ? точно і красиво висловлювати свої думки;

 ? злагоджено працювати в парах та групах;

 ? зумієте переконати, що любите і знаєте рідну мову та шануєте традиції.

3. Створення емоційного фону уроку.

(Звучить музика Вівальді – «Пори року»(Весна))

4.Читання вірша учнем.

 

                            

                               Розквітли проліски блакитні,

Фіалки ніжні зацвіли.

А хмарки білі і тендітні

                             У синім небі попливли.

                           А в лісі на галяві теплій
                           Поміж ялинок запашних
                         Уперше спалахнув метелик -
                        Тендітний вогничок весни.

 

 

 

• Про яку пору року йдеться у вірші? Доведіть методом «Пресу», що це весна.
• Так, це весна. Вона за вікном. А ви хочете, щоб вона завітала до нас у клас.?

Отже, потрібно гарно попрацювати. А види робіт  на уроці підказує сонечко.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Бліцопитування на повторення раніше вивченого матеріалу.

• Основні мовні одиниці. (Звук, літера, слово, словосполучення, речення, текст)
• Скільки літер в абетці? (33)
• Скільки голосних звуків? ( 6)
• Які літери позначають два звуки? (я, ю, є, ї, щ)
• Яка літера завжди мовчить? (ь)
• Які ви знаєте види тексту?
• Які три основні частини можна виділити в тексті? (Зачин, основна частина, кінцівка)
• Які існують види речень за метою висловлювання?
• А за інтонацією?
• Як називають головні члени речення? ( Підмет, присудок)
• Як називають слова, близькі за значенням?   (Синоніми)
• Як називають слова, протилежні за значенням? (Антоніми)
• Як називають слова, що мають спільні частини? (Спільнокореневі)

2. Каліграфічна хвилинка.

•         А зараз розгорнемо зошити і запишемо число, класна робота.
• Записи у зошиті почнемо з каліграфічної хвилинки. «Дешифрувальник». (Проводять біля дошки учні, користуючись таблицею).

Набазарііхнекупиш,

Надорозінезнайду,

Інезважунатерезах,

Іцінинепідберу. (Знання)

3.Учитель

— Ми повторили матеріал з фонетики, зв’язного мовлення, синтаксису, лексикології, щоб цей матеріал не забувався.

— А що ми вивчаємо зараз? (Частини мови)

— Скільки всього частин мови? Скільки ми вивчили частин мови?

— Цей матеріал ви глибше вивчатимете у шостому класі, а тим, хто зараз добре засвоїв ці теми, буде значно легше. Узагальнимо вивчене про іменник, прикметник, дієслово. Кожен учень – активний учасник різних видів робіт, має змогу продемонструвати свої знання. Кожен  –  сам собі суддя. За кожну правильну відповідь відкладаєте собі квітку-оцінку (бали). Наприкінці уроку підіб’ємо підсумки, дізнаємося, хто є кращим знавцем мови.

V. ЗАХИСТ УЧНІВСЬКИХ ПРОЕКТІВ

  I ГРУПА. ПРОЕКТ «ІМЕННИК».

Виступи учнів. (Демонстрація сторінок книги-поробки «Іменник»).

1-й учень

— Свій проект оформили у  вигляді українського віночка. Вінок – це не лише прикраса, а ще й оберіг. Уважається, що він оберігає людину від різних хвороб, від недоброго слова, а  ще має лікувальні властивості. Коло віночка символізує сонечко, а його стрічки  – промінці.

ВСТАВКА (Книга Іменник)

2-й учень

                                              Іменник — слова називає,

                                              На питання хто? що?відповідає.

                                              Кожен рід свій має.

                                              За відмінками та й числами змінюється.

                                     Головним та другорядним членом речення залишається.

• Іменники — це слова, що називають особу або предмет і відповідають на питання хто? що?.
• Іменник — самостійна частина мови.

3-й учень

• У реченні іменник виступає в ролі підмета і другорядного члена речення.
• Іменники мають рід. 
• Змінюються за числами та відмінками.  
• Іменники можуть бути назвами істот і  неістот.
• Іменники бувають загальними і власними.

4-й учень

Гра «Кмітливчики».

Діти, у Кмітливчика

Хочете пограти?

Де потрібно нам велику

Літеру писати?

а) В зоопарку вчора Яків

Вперше бачив диких яків.

б) Брат несе водиці Полі:

Мабуть, їй спекотно в полі.

в) Говорив мій дядько Лев,

Що сильніш від тигра лев.

1.Робота з реченням.

Зацвілавдолинічервонакалина.

•                   Наше сонечко дужче пригріло і всі слова в реченні збіглися до купки, щоб зробити нам тінь. Ми допоможемо їм і утворимо речення.

Зацвіла в долині червона калина.

•                   Утворили, перевірили, а зараз запишемо і зробимо синтаксичний розбір речення.

  2. Зоровий диктант.     (ВСТАВКА ВЕРБИ )     

 Верби зеленіють над ставком.

•                   А зараз потренуємо увагу і пам'ять. Увага! Зоровий диктант.
•                   Перевіряємо.
•                   Знайдіть у реченні дієслово, випишіть його, вкажіть час. Доберіть до нього інші часові форми.

3. Фізкультхвилинка.

Трави ростуть низько – низько.

Дерева ростуть високо!

А ми ідемо тихо – тихо,

Щоб не зробити нікому лиха.

Вітер дує сильно – сильно,

Дерева хита невпинно,

А нам у класі так затишно,

Ми до занять готові сісти.

ВСТАВКА

4. Хвилинка-веселинка.

Учениця                          

* * *

— Оленко, якого роду «парта»?

— Якщо Олегова — чоловічого, якщо Тетянчина — жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталій,— то середнього.

— Васильку, провідміняй іменник «трактор».

— Трактор, тракториця, трактореня.

* * *

— Як, на твою думку, Івасю, слово «штани» в однині чи в множині?

— Верхня частина в них — однина, а нижня — множина.

* * *

— Які роди, числа мають іменники?

— Що ви можете сказати про число іменника «штани»? Чи завжди кожен іменник має однину і множину?

— Які іменники вживають лише в однині та в множині?

                 Однина                                                 Множина

                 Вода                                                      Вила

                 Вугілля                                                  Ворота

                 Молоко                                                 Ножиці

                 Залізо                                                    Двері

                Дніпро                                                   Лижі

                Дружба                                                  Окуляри

                                                                              Дрова

IІ ГРУПА. ПРОЕКТ «ПРИКМЕТНИК»

Виступи учнів (Демонстрація сторінок книги-поробки «Прикметник»).
1. 1-й учень

— Ми зобразили прикметник у вигляді диво-птаха, тому що він такий барвистий, як і прикметник. Гляньте, яке в нього гарне пір’я!

Ознаку предмета означає,

На питання який? яка? яке? які? відповідає,

Змінюється за родами, числами й відмінками,

Вживається з різними відтінками.

Без прикметника мова наша рідна,

Буде некрасива, суха та бідна.

2-й учень

• Прикметник – це частина мови, що означає ознаку предмета і  відповідає на питання який? яка? яке? які?.
• Прикметник – самостійна частина мови. Змінюється за числами, родами, відмінками.

ВСТАВКА (Книги про прикметник)

2. Гра «Причіп».

Поширити речення:

Зайчик сидить.

Кожен з учнів-гравців додає до нього тільки одне слово (один член речення) і повторює це речення вже зі своїм доповненням.

• Зайчик сидить під кущем.  
• Маленький зайчик сидить під кущем.  
• Маленький сірий зайчик сидить під кущем.  
• Маленький сірий полохливий зайчик сидить під кущем тощо.

3. Весела перерва.

— Чому ми говоримо: «Материнська мова»?

— Мати більше говорить, ніж батько.

Розібрати прикметник материнська (мова) як частину мови.

4. Колективне виправлення помилок і пояснення правил правопису.

 - Вам цікаво, чому я тримаюся за голову? Зараз зрозумієте самі! Ось записка, передана мені одним учнем (звичайно не з нашого класу). Після її прочитання, голова в мене і заболіла. Подивіться що в ній написано.
Кіт пушок – пустун виликий.                            (ВСТАВКА КІТ)
Влаштував собі він свято.
Вранці кіт уліс у банку,
Зїв у бабці всю смитанку.

 - Вам необхідно відшукати всі допущені помилки, пояснити орфограми, підібрати, де треба, перевірні слова.
Діти знаходять орфограми, виправляють помилки і пояснюють правила правопису.

ІІІ ГРУПА. ПРОЕКТ «ДІЄСЛОВО»

Виступи учнів. (Демонстрація сторінок книги-поробки «Дієслово»).

(ВСТАВКА КНИГИ ПРО ДІЄСЛОВО)

1.1-й учень

Дієслово ми зобразили у вигляді пароплава, тому що він як і дієслова, завжди рухається, а дієслово означає дію, рух.

Дієслово все щось робить

І на місці не сидить.

Означає дію він,

Відповідає на питання що робить? і що зробить?,

В різних часах буває і особи пам’ятає,

Доконаного і недоконаного виду буває —

Це вже кожен із нас знає.

2. «Мозковий штурм».

2-й учень

Дієслово — це частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робити? що робив? що зробив?.

• Дієслово — самостійна частина мови.
• Дієслова змінюються за числами, часами. Вони  мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу

3-й учень

• Дієслова можуть виражати як незавершену  дію, так і завершену.
• Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за особами і числами.
• Дієслова минулого часу змінюються за родами.  
• У реченні є присудком.

4-й учень

 Дієслово завжди діє.

 Воно вчиться, мислить, мріє,

 Воно любить, воно дбає,

 З дітлахами в ігри грає.

 Воно плаче і радіє,

 Воно все на світі вміє.

 Буде з нами назавжди.

 Ми без нього – нікуди.

(ВСТАВКА ТАБЛИЦЯ КРУЖЕЧКАМИ ПРО ДІЄСЛОВО)

VІ. ДИДАКТИЧНІ ТА ІНТЕРАКТИВНІ ІГРИ

 1.Частка НЕ і дієслово.

- Чому ж цей учень допустив стільки помилок? Відповідайте мені тільки дієсловами.
Відповіді дітей записуємо на дошці у перший стовпчик.

не вчив                                                     вчив

не думав                                                  думав

не трудився                                             трудився

не слухав                                                 слухав

не працював                                            працював

-Учень не зробив би стільки помилок, якби він... (На дошці з'являється другий стовпчик).
- Порівняйте за змістом дієслова першого і другого стовпчиків. (Дієслова першого стовпчика заперечують дію).
- Що вказує на заперечення дій? (Маленьке слово не).
- Це маленьке слово називається частка.

Як думаєте частка НЕ ​​- це службова чи самостійна частина мови?
- Що ви знаєте про службові частини мови?
Діти

- Службові частини мови не називають ні предметів, ні ознак, ні дій.
             Вони не є членами речення.
             До них не можна поставити питання.

- Як пишеться частка НЕ ​​з дієсловами?
- А знаєте чому? Слухайте казку:

2. Казка «Сила любові».  (Розповідають учні).

Горду і вперту Частку НЕ полюбило Дієслово. Сумною була ця любов. Дієслово говорило: "Люблю", а вона йому "Не люблю". Воно казало "Вірю", а вона йому: "НЕ вірю".

Частка НЕ ніколи не підходила до Дієслова близько і писалася від нього тільки окремо. Однак Дієслово було постійним у своїх почуттях.
    Ось одного разу НЕ і каже йому: "Я відповім тобі взаємністю, якщо доведеш, що жити без мене не можеш".

Зітхнуло Дієслово сумно і відправилось поневірятися по словниках, підручниках, книгах, по всьому білому світу.

3. Робота з прислів’ями.

- Заглянуло Дієслово в бібліотеку, знайшло прислів'я, а прочитати не може.
Початок від одного прислів'я, а закінчення від іншого. Допоможіть!
Складіть прислів'я, поясніть їх зміст.
Хто (не) працює                                     (не) сидіти на печі.
Їсти калачі -                                            поспішай справою.
(Не) поспішай мовою,                           той (не) їсть.

- Запишіть прислів'я, розкриваючи дужки.
- Прочитайте дієслова з часткою НЕ.
- Як написали ці слова, чому?

4. Творча робота: "Правила поведінки на уроці".

- Зайшло Дієслово і до нас у школу, вирішило прочитати "Правила поведінки учнів". А там всі дієслова з часткою НЕ.

- А ми спробуємо записати на дошці поради учням нашої школи «Правила поведінки на уроці».
НЕ запізнюватися до школи.
НЕ розмовляти на уроці.
НЕ заважати своєму сусідові по парті.
НЕ малювати на партах.
НЕ смикати дівчаток за кіски.
НЕ жувати на уроці.
- Діти, що ж знову побачило Дієслово?
Діти:

- Частка НЕ ​​з дієсловами пишеться окремо.

5.Дієслова-виключення.
Учитель

- Сумне Дієслово повернулося до своєї коханої. Вона як завжди, відскочила від нього з криком: "Негідник! Ненавиджу! "І раптом завмерла від несподіванки, опинившись в обіймах Дієслова.

- Прочитайте ці дієслова (На дошці таблиця з дієсловами-винятками).
Неволити,
нездужати,
непокоїтись,
непритомніти,

недочувати,

недобачати.
- Поясніть значення слова нездужати.
- Підберіть до дієслова непокоїтись слова близькі за значенням. 
- Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка НЕ ​​пишеться разом з дієсловами?
(Без частки НЕ ці дієслова не вживаються.)
- Запишіть ці дієслова - винятки, їх треба запам'ятати.
Діти записують дієслова-винятки в зошиті.

6.Гра «Пошук»

 Завдання: знайдіть речення, в якому НЕ з дієсловом пишеться разом.

 1. (Не)радуйся чужому лихові.

 2. (Не)будь упертим, а будь одвертим.

 3. Під лежачий камінь вода (не)тече.

 4. (Не)помиляється той, хто нічого (не)робить.

 5. Добре тому багатому: його люди знають, а зо мною зустрічаються – мов(не)добачають.

7.Вправи для профілактики порушень зору

1. «Написати» очима цифри від 0 до 9.

2. «Написати» очима своє ім’я і прізвище.

3. «Написати» очима число, місяць і  рік народження.

4. «Намалювати» очима пружини.

VІІ. ТВОРЧА РОБОТА У ПАРАХ ТА ГРУПАХ

1. Складання твору-мініатюри за ілюстраціями та деформованим текстом.

(ВСТАВКА ІЛЮСТРАЦІЙ ПРО ВЕСНУ І БДЖІЛКУ)

Учитель

- Весна...

Подивіться за вікно. Легенький вітерець гойдає верхівки дерев. Ось вітерець завітав і до нас в клас. І не сам завітав, він приніс нам текст. Давайте прочитаємо його.

    Прийти весна. Настати теплі дні. Сонечко ніжно пригріти землю. У лісі        цвісти квіти. Вітер тихо повівати теплом.

 

• Чи гарно звучить текст? Чому?
• Так, дієслова стоять в неозначеній формі. Неозначена форма – це початкова форма. А для того, щоб текст став кращим, ми маємо перебудувати текст, щоб події відбувалися в:

Ір. – в минулому часі

ІІр. – в теперішньому часі

ІІІр. – в майбутньому часі

•    Для зручності виконання завдання – на партах листочки з текстом. Працюємо в парах.(Перевірка проводиться одним учнем від ряду).

2. Робота з деформованими прислів’ями.

- Народна мудрість – це прислів’я і приказки. А наш вітер бушує далі. Він деформував наші прислів’я. Ваше завдання – відновити їх.

 

 

         Що посієш або пропав.

          Або пан,  далі будеш.

       Тихіше їдеш –  те й збереш.

- Давайте перевіримо, чи правильно виконали завдання.

- Знайдіть дієслова, визначте час.

 

                     Що посієш, те й збереш.

                          Або пан, або пропав.

                    Тихіше їдеш – далі будеш.

3. Веселинка.

   Хлопці підготували нам веселинку.

- Я миюся, ти миєшся… Який це час Федоте?

- Ну, раз ми з вами миємось – виходить, що субота.

• Допоможемо Федоту визначити часи дієслів.

4. Вправа «Гронування».

- А тепер сіли рівненько і будьте уважними. У нас цікавий вид роботи – «Гронування». Ми проводимо його досить часто. І я думаю, що ви швидко справитесь із завданням:

Підібрати дієслова до поданих слів за даним часом.

(Кожна пара дітей в рядах записує по одному дієслову і передає наступній парі)

ВСТАВКА

ПРОЛІСОК

ДОШЧИК

ПТАШКА

VІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Інтерактивна вправа «Криголам».

- На уроці ми говорили про дієслово як частину мови, то зараз спробуємо до кожної першої літери цього слова дібрати дієслова, які  могли  б охарактеризувати вашу роботу на уроці.

Д   -       думали

І     -     ініціювали

Є    -     єднали

С    -    старалися 

Л    -    лагодили

О     -   організовували

В     -   вислуховували

О    -    оцінювали

—Якими є ваші враження від уроку?

—Чи здійснились ваші очікування?

— Чому ми виконали всі завдання?

— Що, на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?

— Чому нам потрібні ці знання? 

— Чи виправдалися ваші очікування?

Учні продовжують фразу «Сьогодні на уроці я...»

Ваші проекти свідчать про те, що ви добре засвоїли частини мови. Я вам дякую за вашу роботу.

(Підрахунок отриманих балів. Визначення кращих  мовознавців. Вручення сюрпризів переможцям).

ВСТАВКА (МЕДАЛЬКИ)

Заключне слово учениці

Як би тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро,

Бо і так доволі хтось насіяв зла,

І холонуть душі наші без тепла

Забувають діти мову матерів,

Глянь, від того болю світ аж посірів,

Стогне від розлуки зранена земля,

І сивіти стала матінка моя.

Доню моя, доню, синьоока зірко,

У житті буває солодко і гірко

Якби твої очі не манили зваби,

Не чини ніколи Батьківщині зради!

Не ламай у лузі гілку калинову —

Сиротою станеш, як забудеш мову

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам’ятати!

Можеш не впізнати голосу діброви,

Тільки не зрікайся маминої мови!

Л. Диркавець

Учитель

Збіг урок наш, як коротка мить.

Дуже швидко час біжить.

Ще попереду багато у нас кроків,

І цікавих, і важких уроків

По країні Рідної мови будем ще мандрувати,

Треба ж нам ще й Прислівник вивчати.

А сьогодні — спасибі вам, друзі!

Будьте щасливі в родинному крузі!

Учитель

-На цьому наш урок закінчено. А весна цвіте, буяє, радує нас. Милуймося її красою, бережімо цю красу.

ІХ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти декілька пропозицій на тему «Поведінка дітей вдома, коли немає дорослих», використовуючи дієслова з часткою НЕ.