Урок"Звук [ш], буква «ша». Зіставлення звуків [ш]-[ж] у складах і словах. Бесіда про дитячі ігри – спортивні та інтелектуальні. Урок-гра (урок-майстерня)"

Тема. Звук [ш], буква «ша». Зіставлення звуків [ш]-[ж] у складах і словах. Бесіда про дитячі ігри – спортивні та інтелектуальні. Урок-гра (урок-майстерня)

Мета: ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити пра­вильно артикулювати звук [ш] та аналізувати його; ознайомити учнів з буквами Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачува­ти активний і пасивний словник учнів; ознайомити із давнім символом українського народу — рушником; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, любов до праці, до зразків української народної творчості.

Обладнання: клас прикрашений українськими народними виробами: рушник, хліб, сіль; українська народна мелодія; лялька Червона Шапочка, кошик, три горщики для слів (жовтий, зеле­ний, червоний); малюнки (шипшина, соняшник, волошки, шафран, ромашка, метелик шовкопряд); мікрофон.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Клас прикрашений різноманітними українськими виробами. Звучить українська народна мелодія.

Приготуйтеся швиденько,

Станьте біля парт рівненько.

Ми урок розпочинаємо,

Багато нового пізнаємо.(Слайд№1)

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні урок-майстерня у нас.

Погляньте, як багато виробів чекає на вас.

Так будемо рушник вишивати.

Й наш клас оберегом-красою прикрашати.

Для цього потрібні старанність і пильність.

Бо копітка ця робота вимагає сумлінність.(Слайд№2)

— А з якого матеріалу ми вишиватимемо рушник, ви дізнаєтесь, прослухавши віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»

О. Кононенко

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьо­му вірші? (Звук [ш])

— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпа­чисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)

-Виберіть з цих слів слова-родичі.(Слайд№3)

— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня, слайд №4, 5)

Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, по­люють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.

Шибеник – розбишака.(Слайд№6)

— Отже, сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення.

III. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні підготувати робоче місце. Як ви гадаєте, що буде слугувати робочим місцем? (Міркування учнів.) Так, це наш ротик із зубками і язич­ком, наші очі й наша розумна голова.

1 Мовна розминка. Скоромовка

— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовку, яку вчили на попередньому уроці.

Учитель починає скоромовку — учні продовжують.

А)Жовтий жук у житі жив,

Жук із жабками дружив.

Жартувати жук умів –

Жабок жук завжди дражнив.(Слайд№7)

2 Гра «Жук-Буквоїд»(на дошці)

• Вставити жи, або жі.

О..на, …нка, бі…мо, …то, но…, слу…мо.(Слайд№8)

3Складова таблиця (завдання№3 ст.58, С.Б.)

4Читання аналітичних схем (таблиця№35)

3Склади оповідання використовуючи подані слова. (завдання №8 ст.59. С.Б.)

— Щойно ми підготували свої робочі місця. Тож, часу не гайте — пра­цювати починайте!

IV. Вивчення нового матеріалу

1 Робота над звуком [ш]. Розвиток фонематичного слуху.

— Підготуємо малюнок, який вишиємо ми. А для цього слід бути уважними.

Наш рушник буде незвичним, бо у кожнім візерунку є секрет — це звук [ш]. Ось послухайте й скажіть — що намалюємо на нашім рушничкові?

Вишиймо ми літечко

З сонечком й віконечком!

Виростим шипшину — ніжну та пахучу!

Й трошечки колючу!

Квітку сонця — соняшник зростимо.

Й у казковий світ квітів ми поринимо.

Ще й волошок голубих, весняних шафранів

У наш рушник ми додамо — гарний, вишиваний.

А метелик-шовкопряд на ромашку прилине,

Й у світ чарівний, гарний ми усі поринимо!

— Отже, чим прикрасимо рушник? (Учні називають метелика-шовкопряда й назви квітів: шипшина, соняшник, волошки, шаф­ран, ромашка.) (слайд№9, 10)

— Який звук повторюється у всіх цих назвах? (Звук [ш])

2) Спостереження за артикуляцією звука [ш].

 Релаксація.

-Заплющте очі і уявіть, що на дворі сяє сонечко, літо. Ви маленька пташка, яка скрізь літає. Ось ви пролітаєте над синім морем, до вас долинає шум хвиль. Як шумлять хвилі? (ш-ш-ш-ш-ш). Далі полетіли до лісу і почули, як шепочуть між собою листочки дерев. (ш-ш-ш-ш-ш). Тепер треба повертатися до школи, а тут біля шкільних вікон ви почули шуршання паперу, дітки перегортають сторінки книжок. Як шурчить папір? (ш-ш-ш-ш)

-Розплющте очі, ми з вами знову на уроці, вимовте звук [ш], повернувшись один до одного.

-Скажіть, які органи беруть участь у творенні цього звука?

 -При вимові звука [ш] широкий кінчик язика підні­мається до переднього краю твердого піднебіння й утворює з ним щілину; друга щілина утворюється між задньою частиною язика і переднім краєм м’якого піднебіння. Струмінь повітря, проходячи через щілини, утворює характерний шум, що нагадує шипіння. Голосові зв’язки не напружені, голос не утворюється.

— Отже, який це звук? (Приголосний)

— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)

— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)

-З яким звуком схожий звук [ш] за звучанням і місцем творення? ([ш]-[ж])

-А чим вони різняться?

3) Визначення позиції звука [ш] у словах

— Та перш ніж почати вишивати рушник, ми повинні знати, що він символізує і що з ним робити. А про це знає Червона Шапоч­ка.(Слайд№11). Та коли вона до нас йшла, сірий вовк з’їв її пиріжки. І вона дуже плаче, бо не зможе пригостити свою бабусю. Та вона не знає, що кошик у неї чарівний і може наповнитись свіжими пиріжками, якщо вона правильно «посадить» слова у три магічні горщики.(Слайд№12)

У перший горщик (жовтий) потрібно «посадити» ті слова, назви яких починаються на звук [ш].

У другий горщик (зелений) потрібно «посадити» ті слова, у на­звах яких звук [ш] чуємо в середині слова.

У третій горщик (червоний) потрібно «посадити» ті слова, які закінчуються на звук [ш].

— Допоможемо Червоній Шапочці правильно «посадити» сло­ва! А для цього ми повинні бути уважними й кмітливими.

- Зараз я показуватиму вам малюнки, а ви називаєте слова та «посадіть» їх у відповід­ний горщик. Готові?

(малюнки: шапка, шарф, груша, шкарпетка, шуба, каша, комашка, пташка, миша).

-А для третього, червоного горщика, учні самостійно придумують слова, що закінчуються на звук [ш] (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, шалаш, куліш).

— Молодці! Ви чудово впоралися з цим завданням, тому кошик повний, і Червона Шапочка вам розповість про рушник.

Вчитель. Хліб і рушник — одвічні людські сим­воли. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гос­тинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кож­ній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ста­вили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.

- Ось ми і вишили першу квіточку на рушникові. (шипшина, слайд№13)

4) Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш]

А) А щоб вишити наступну квітку треба виконати наступні завдання. Я ставитиму вам запитання, а ви дава­тимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?

— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)

— Кого впіймала кішка? (Мишку)

— Де живе шпак? (У шпаківні)

— Що шиє швачка? (Штани, шорти)

Б)— Гра «Спіймай слово з [ш]».

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

В. Ладижець

— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)

— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до вели­кої голки з дерев’яною ручкою)

— Що шило шило? (Шубку Шурі)

— Яка вийшла шубка? (Прехороша).

-Ось на нашому рушникові з’явилася ще одна гарна квітка. (соняшник, слайд№14)

2 Робота над літерою «ша», аналіз будови літери «ша»

Отже,тепер вишиймо квітку волошки!

Завдання 1. Розглядування друкованої букви Ш, ш («ша»).

— Прослухайте віршик і скажіть, якою літерою на письмі по­значають звук [ш]?

Надворі лежить поліно,

Трійко пташок зверху сіло.

Подивись: ну й чудеса —

Вийшла з пташок буква «ша»!

— Отже, якою літерою на письмі позначають звук [ш]? (На письмі звук [ш] позначають літерою «ша».)

Хвилинка фантазії

— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)

Учитель ознайомлює учнів з буквою Ш, ш («ша») і пояснює її струк­турні елементи, демонстрація шитої літери.

Завдання 2 Компліменти літері «ша». ( буква «ша», є друкована велика і мала, писана велика і мала, звук [ш], приголосний, твердий, глухий, у словах зустрічається на початку, всередині і вкінці слова, в алфавіті займає 29 місце).

— Квітка волошки готова. Подивіться, яка вона гарна й чудова!

V. Фізкультхвилинка (музична)

VI. Продовження роботи над темою уроку

 А тепер вишиймо квітку шафран. Для цього нам по­трібно попрацювати з Букварем.

Завдання 3. Робота за Букварем (с. 108–109).

Розгортаю свій Буквар

І знаходжу новий дар.

Букву «ша» цікаву,

Нову і незнану.

Н. Березіцька

1) Звуко-складовий аналіз слів, малюнки до яких зображені у Букварі

Гра «Які слова сховалися у цих схемах?» (шуба, шапка, шарф)

-Як одним словом назвати ці речі?

2) Аналіз звукової моделі слова шапка.

3) Робота над складами у стовпчиках(прямі, обернені).

4) Читання «пеньочків слів», хором, «ланцюжком»

5) Читання речень

Грати в шахи — розвивати розум.

Грати в хокей — бути сильним і спритним.

• Шахи — гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітинки, між 16 білими і 16 чорними фігурами за встановленими для них правилами пересування.

• Хокей — спортивна командна гра з шайбою або м’ячем на льо­довому майданчику або трав’яному полі.

-Одну сторінку Букварика ми вже пройшли,

-Ось, погляньте — шафран вже розцвів!

Ще залишилось ромашку ніжну вишити.

А для цього, що потрібно зробити?

Так, будемо текст ми читати,

Грати з героями й міркувати.

6) Робота над текстом «Хороша гра» (с. 109)

А) Читання тексту вчителем

— У яку гру грали хлопці?

Б) Словникова робота.

• Шайба — диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.

• Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.

• Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чо­мусь, з чогось.

В) Читання стовпчиків слів (з дошки)

Гра                               двір           команди           створили

Грати                           місто          капітан          розпочалася

Виграти                      шайба          ковзани                                                          

Уболівальники         

Тренер-старшокласник 

7) Напівголосне читання тексту учнями

— Як називалися команди?

8)Читання «ланцюжком».

9) Відповіді на запитання та вибіркове читання

— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?

— Яка команда забила першу шайбу?

— Як поводилися уболівальники?

— Що просили дівчатка капітана?

— Скільки всього шайб забили під час гри?

— Яким був загальний рахунок?

— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?

— Ромашка готова, усміхається вона: «А метелик-шовкопряд — буде тут сидіти? Дуже хочу я його сюди посадити!»

— Та ж нехай! Буде в нас метелик!

 10) Розвиток усного мовлення учнів

- Розкажіть, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?

— Молодці, ви були уважними і старанними. Подивіться, який гарний рушничок ми щойно вишили! (Демонстрування рушника.)

VIII. Підсумок уроку (метод «Мікрофон»)

— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?

— Який звук вона позначає на письмі?

— На що схожа буква «ша»?

— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?

— Що означають слова: рушник, шайба, хокей?

— Хто такі тренер, уболівальники?

Учитель від імені «гостей» дякує за роботу на уроці, відзначає найак­тивніших учнів.