УрокДіяльність галицьких народовців у другій половині 70-х – 90-ті роки ХІХ століття. «Новоерівська політика» народовців. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.

УРОК № 39   Історія України 9 клас

Тема: Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х – 90-ті роки ХІХ століття. «Новоерівська політика» народовців. Розгортання руху народовців на Буковині та в  Закарпатті.

Мета: охарактеризувати процес піднесення національно-визвольного руху на західноукраїнських землях, які знаходилися під владою Австро-Угорщини, в 70–90-ті роки ХІХ ст.; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, порівняння, вміти виділяти головне і другорядне, удосконалювати навички

роботи з історичними джерелами, висловлювати й аргументувати свою точку зору; виховувати в учнів почуття патріотизму.

Обладнання: підручник  «Історія України. 9 клас» О.К. Струкевич, 2009 рік, видавництво «Грамота»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 9 клас»

Тип уроку: комбінований.

Терміни та поняття: радикальний рух, «новоерівська» політика народовців, «буковинська трійця».

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•                 синхронізувати прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах України;
•                 характеризувати національно-визвольний рух 70–90-х років в Галичині, Буковині і Закарпатті;
•                 на основі аналізу різних джерел інформації: визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Австро-Угорської імперії; давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація опорних знань

Запитання та завдання

1. На яких питаннях національного руху зосередилася «Стара громада»?
2. У чому вбачали небезпеку громадівської роботи російські шовіністи та урядовці?
3. Чим було зумовлене виникнення в національному русі радикальної течії «свідомих українців»?
4. Чим мета «Братства тарасівців» відрізнялась від завдань, які ставили перед собою громади?
5. Що мав спільного і чим відрізнявся громадівський рух студентства від старого громадівськогоо руху?
6. Як Емський указ 1876р. вплинув на становище української культури?

Завдання  Вгадай героя

Зачитую розповіді про історичних осіб, а учні повинні вгадати про кого йдеться

1.     Входив до гуртка хлопоманів. Заперечував польську теорію, що Правобережжя — це частина Польщі, а не Україна, а український народ — це відгалуження польського народу, а не самостійна нація. Згодом очолив Українську громаду в Києві. Опублікував статтю «Моя сповідь». (Володимир Антонович)

2. Відомий український історик. У 40-х роках був одним із засновників Кирило-Мефодіївського братства, написав його програму. 1859 р. у Петербурзі входив до Української громади разом з Шевченком, Кулішем, Білозерським. (Микола Костомаров)

3.  Він висунув свою теорію перебудови суспільства: необхідність утворення Російської федерації. Але утворення самостійної Української держави він не пропагував. Тривалий час жив за кордоном, де видавав журнал «Громада». (Михайло Драгоманов)

Завдання

Впишіть до таблички порядковий номер термінів чи тверджень, які стосуються діяльності москвофілів або народовців

1. Панславізм.

2. В. Шашкевич.

3. Ю. Романчук.

4. Д. Зубрицький.

5. О. Духнович.

6. М. Малиновський.

7. Орієнтація на самодержавну Росію.

8. Розвиток української літератури на народній основі.

9. «Язичіє».

10. Єдиний «руський» народ.

11 . Піднесення культурного рівня західних українців.

12. Журнал «Боян».

13. «Галицько-руська матиця».

14. Товариство «Руська бесіда».

15. Журнал «Нива».

16. Журнал «Галичанин».

17. Газета «Слово».

18. Газета «Діло».

19. Газета «Батьківщина».

20. Товариство «Просвіта».

Відповідь: москвофіли — 1, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 12, 13, 16, 17; народовці — 2, 3, 8,11 ,14,15, 18, 19, 20.

Яку роль у житті західноукраїнського суспільства відігравали народовці і «москвофіли»?

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя.

Діяльність галицьких народовців:

• засновували часописи ("Мета", "Вечорниці", "Нива", "Русалка"), що користувалися успіхом у молоді, але через брак коштів існували недовго;

• засновували народні бібліотеки;

• у 1861 р. створили товариство "Руська бесіда", при якому виник перший український професійний театр (1864 p.);

• організовували гуртки художньої самодіяльності;

• влаштовували концерти і творчі вистави;

• у Львові відкрили друкарню;

•у 1867 р. заснували журнал "Правда", в якому друкували твори П. Куліша, І. Нечуя-Левицького, М. Драгоманова та інших.

70—80-ті роки XIX ст. Народовський рух поширив свою діяль-ність на політику, заснувавши політичні часописи: "Батьківщина" (1879 р.) для селян, "Діло" (1880 р.) для інтелігенції. Редактором "Діла" був визначний публіцист О. Барвінський. Почав виходити літературно-науковий журнал "Зоря" (1880 p.), який набув значення всеукраїнського органу. 1880 р. За ініціативи О. Барвінського у Львовібуло проведено всенародне віче за участі 2 тис. селян, Це була перша спроба єднання народовців з народними масами.

1885 р. Народовці заснували свій керівний політичний орган — Народну раду на чолі з Юліаном Романчуком. Вона домагалася автономії для українських територій у межах Австро-Угорщини і проголошувала лібералізм, демократію і федералізм. Виступала за національний розвиток західно-українських земель.

Наддніпрянські патріоти, які були позбавлені можливості друкувати у себе дома свої літературні твори рідною мовою, почали друкувати їх у Галичині.

Тут побачили світ твори П. Куліша, Марка Вовчка, Панаса Мирного, В. Антоновича та інших.

1894 р. З Києва до Львова за рекомендацією В. Антоновича переїхав молодий учений, історик Михайло Грушевський, який очолив кафедру історії у Львівському університеті. Галицький період М. Грушевеького тривав до початку Першої світової війни.

М. Грушевський не лише займався викладацькою і науковою роботою, а й брав активну участь у політичному житті Галичини, ставши разом з І. Франком ідейним лідером українського національного руху. Постійно виступав за єдність українського народу.

М. Грушевського обрано головою історико-філософської секції Наукового товариства ім. Т. Шевченка, а з 1897 р. очолював це товариство. Тут він співпрацював з І. Франком, який займався історією літератури та літературною критикою, з В. Гнатюком, який цікавився етнологічними дослідженнями. 

У 1895—1913 pp. М. Грушевський редагував "Записки" товариства, яких вийшло понад 100 томів. 1898 р. М. Грушевський та І. Франко заснували літературний та науковий часопис "Літературно-науковий вісник", на сторінках якого друкували твори видатних українських письменників, учених.

Одночасно він писав ґрунтовну історичну працю "Історія України - Руси".

Розповідь учня про Олександра Барвінського.

Складання логічного ланцюжка

Завдання

1.               Поясніть, чому загострення відносин між Росією та Австро-Угорщиною вплинуло на український визвольний рух у Галичині.

«Суть «новоерівської» політики народовців»

2.   Які наслідки мала «нова ера» для українського визвольного руху?

Розповідь учня про Олександра Кониського.

3.

Складання логічного ланцюжка.

Учні мають ознайомитися з документами й виконати завдання.

Текст 1

 «Серед усіх західноукраїнських селян буковинці були найзаможнішими, в основному завдяки тому, що великі румунські землевласники не мали такого величезного впливу у Відні, як поляки та мадяри. Оскільки політика Відня зводилася до використання   українців як противаги румунам, то перші й справді мали певні політичні важелі. На кінець ХІХ ст. наслідками цього впливу була добре організована система освіти, можливість навчання у Чернівецькому університеті… Втім, існували і перешкоди на шляху національного і політичного розвитку. Буковинці, як і румуни, були православними, а церковна ієрархія була в основному опанована румунами. Тому, на відміну від Галичини, церква не грала, та й не могла відігравати помітної ролі у розвитку почуття національної ідентичності на Буковині; відтак процес національного будівництва в краї значно сповільнився». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293)

Завдання

1. Які обставини сприяли та заважали розвитку національного руху на Буковині склалися в другій половині ХІХ ст.?

Текст 2

 «У Закарпатті… мадяри цілком підпорядкували собі край, особливо після 1867 року. Їхні аристократи свавільно експлуатували селянство, а угорські націоналісти всіляко душили місцевий патріотизм. Таким чином, майже у всіх відношеннях близько 400 тисяч закарпатців, які складали майже 70 % всього населення краю, було найбезправнішими з усіх західних українців.…Значна частина освічених людей, не маючи широкої опори на народ, піддалася тискові й асимілювалася, ставши так званими «мадяронами». Оскільки ж Закарпаття відділяв від Галичини австро-угорський кордон, що пильно охоронявся, а контакти між ними були традиційно слабкими, тут, на відміну від Буковини, не могли

розвинутись українофільські течії. Відтак в останні десятиріччя ХІХ ст. в краї зникав один слов’янський часопис за іншим, число шкіл з викладанням на місцевій говірці зійшло на нуль… І лише жменька молодих народовців, таких як Юрій Жаткович та Августин Волошин, намагалися чинити опір мадяризації». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 293–294)

Текст 3

Із протесту Галицьких українців проти гноблення

Закарпатських українців правлячими колами Угорщини

«…Мадяри забороняють угорським русинам відбирати руські часописи з Галичини, навіть неполітичні, лиш літературні або призначені для дітей. А ось недавно угорське правительство у своїй великій гуманності заборонило спроваджувати і ширити в Угорщині видання львівської «Просвіти»… Угорським русинам забороняють зноситися з галицькими, одбирають листи, писані до угорських русинів… Навіть в абсолютній Росії не робиться таких речей так явно, з таким цинізмом, а особливо з устами, повними грімких фраз про свободу, толерацію і цивілізацію. Щоб знищити всякі сліди Русі на

Угорщині, наказав уряд перемінювати назви не лиш місцевостей, а й осіб, і то як імена, так і прізвиська на лад мадярський…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 240)

Завдання до текстів 3 та 4

1.  На основі даних документів схарактеризуйте особливості визвольного руху в Закарпатті.

2.  Як ви думаєте, чому сильний національний тиск з боку Угорщини призвів до посилення москвофільської течії?

Робота з джерелами інформації

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

 «На думку деяких сучасників, навіть найактивнішої діяльності народовців було мало, щоб забезпечити їм конструктивну й прогресивну роль в українському суспільстві. Що ж до русофілів («москвофілів»), то їхні переконання були до такої міри безнадійно реакційними, що не витримували ніякої критики. У ряді послань… М. Драгоманов закликає молодь відкинути погляди старшого покоління й розширяти свої інтелектуальні обрії, знайомлячись із кращими здобутками європейської та російської культури й науки,  присвятити себе служінню гнобленим масам не лише словом, а й ділом. Його заклик припав до душі невеликій групі західноукраїнської молоді, викресавши іскру того, що можна назвати інтелектуальною революцією. Він наштовхнув членів цієї групи на пошуки

третього й соціально більш виправданого шляху обстоювання інтересів українців». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 283)

Робота з таблицею

Завдання

1.  У чому полягали причини появи радикальної течії у визвольному русі Західної України?

2.  Яку роль у радикалізації визвольного руху Західної України відіграв Михайло Драгоманов?

3.  Які завдання ставили перед собою радикали?

4.  За що радикали критикували народовців і «москвофілів»?

ІV.  Закріплення знань учнів.

Завдання

Розставте порядкові номери тверджень або термінів, які відносяться до розгортання національного руху в Галичині, на Буковині та в Закарпатті.

1.  «Нова ера». 2.  «Буковинська трійця». 3.  Ю. Федькович. 4.  І. Франко.                              5.  Радикальний рух. 6.  О. Барвінський. 7.О. Кониський. 8.  Ю. Жаткович. 9.  Сидір та Григорій Воробкевичі. 10. Мадяризація. 11. А. Волошин. 12. Газета «Буковина».                     13. Відкриття кафедри історії України. 14. Відкриття Чернівецького університету.                         15. Наукове товариство імені Т. Шевченка. 16. Домінуючим в національному русі було москвофільство. 17. Драгоманов висловився про цей край, назвавши його «пораненим братом».

Відповідь: Галичина — 1, 4, 5, 6, 7, 13, 15; Буковина — 2, 3, 9,14;  Закарпаття — 10, 11, 16,17

Робота з хронологією.

1. Коли було створено політичне товариство Народну раду? 1885
2. Назвіть хронологічні рамки «Нової ери». 1890-1894рр.

V. Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал §31 п. 1-4