Уроки "Музика 5 клас перший семестр"

Розділ І. МУЗИКА  ЯК  ВИД   МИСТЕЦТВА.

Урок 1.

Тема: Як виникла музика.

Мета:

Навчальна: поглиблювати знання учнів про виникнення музичного мистецтва та народних музичних інструментів;

-  навчати висловлювати судження щодо специфіки інтонаційно-образної мови музики;

-  повторити визначення музичного поняття «ритм»;

Розвиваюча:розвивати вміння логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

Виховна: прищеплювати зацікавленість історією музичного мистецтва.

Музичний матеріал: П.Нергард «Образ шуму»; Г.Струве «Музика».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; зображення музичних інструментів.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

         Учні входять до класу під музичний супровід (Г.Струве «Музика»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. З давніх-давен люди намагалися з’ясувати, що таке музика. Чи потрібна нам вона? Як виник цей вид мистецтва? З чого він почався? Що надихнуло людину на перші музичні спроби? Бачите, як багато питань для розмірковування! Сьогодні ми спробуємо їх розв’язати.

3.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

 На які групи можна поділити звуки, що нас оточують?

 Чим різняться звуки шумові та музичні?

 Які ви знаєте музичні інструменти?

 Чи можна звучання голосу людини вважати подібним до звучання музичних інструментів?

 

4.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь вчителя

-                Слово «музика» у перекладі з грецької означає «мистецтво муз». Ще за давніх часів було складено чимало легенд про походження музики.

 (Учитель розповідає про різні припущення щодо історії виникнення музики.)

У багатьох народів складено легенди про по­ходження музики, про богів і героїв, які відкрили її людям. Людина в давнину приписувала виникнення звуків природи надприродним силам. їй здавало­ся, що звуки утворюють якісь таємничі і невидимі істоти. На кожному кроці людина зустрічалася з музикою природи - співом птахів, ревом тварин, гуркотом грому, шумом дерев, звуками моря, дзюрчанням струмків. Спілкування з природою було основним дже­релом, з якого виникала створювана людиною музика.

 

-                     Який музичний інструмент з’явився на світі першим?

Перший музичний інструмент з’явився водночас із людиною. І цим інструментом була… сама людина, адже в людини є голос, яким вона може видавати різні за висотою звуки. Отже, першу в світі мелодію відтворив людський голос. Голосом первісна людина передавала інформацію одноплемінникам і повідомляла про свої емоції: страх, радість, любов. Для того щоб це повідомлення було цікавішим, давня людина тупотіла ногами й плескала в долоні, стукотіла каменем по каменю або вдаряла по натягнутій шкірі мамонта. Так предмети, що оточували людину, почали перетворюватися на музичні інструменти.

(Учитель розповідає про зв'язок музики давніх людей з їхнім повсякденним життям, про звуконаслідування прадавньої музики)

Придивившись до перших музичних інструментів, можна помітити, що вони мало чим відрізнялися від звичайних знарядь праці. Звичайна ступа, в якій товкли зерно, глиняний горщик чи гарбузова сулія обтягувалися шкірою, утворюю­чи примітивні ударні інструменти. Струнні музичні інструменти з'явилися за зразком лука. Духові інструменти також не були винятком: щоб передати сигнал на дальшу відстань, первісний музикант кричав у мушлю або в очеретяну трубку, посилюючи таким чином звук свого голосу. Так людина відкривала музику в навколиш­ній природі і праці.

        

Головним елементом первісної музики був ритм.

 Пригадайте, що таке ритм.

Ритм допомагав людям чітко виконувати рухи під час роботи. Співаки підкреслювали ритм плесканням у долоні або притоптуванням. Під час виконання танцю людині потрібний акомпанемент. Пізніше люди помітили: якщо вдарити по плоских каменях, шматках дерева, мушлі, то вони видають гучні ритмічні звуки. Вони  і стали першими музичними інструментами.

         Якщо розподілити інструменти за способом видобування з них звуку, то матимемо три групи – ударні, духові, струнні. Ми не знаємо, якими саме були перші музичні інструменти, проте ми можемо це припустити.

         Під час розкопок стоянки первісних мисливців в Україні знайшли цілий «оркестр». Із кістяних трубочок були зроблені дудки і свистки. Із кісток мамонта вирізали брязкальця та тріскачки. Сухою шкірою обтягували бубни, які гуділи від ударів калаталом. Такими були первісні музичні інструменти.

(Учитель розповідає про матеріали, з яких давні люди виготовляли музичні інструменти, та застосування цих музичних інструментів під час ритуалів та військових дій.)

         Поміж багатьох ударних інструментів можна виокремити дві групи: народні та класичні ударні інструменти.

    Де можна почути ударні народні інструменти, а де - класичні?

    Чим  вони схожі, а чим – різняться?

(Учитель розповідає, як із часом музичні інструменти зазнали змін.)

Слухання музики

Учитель.Послухайте композицію «Образ шуму» сучасного данського композитора П.Нергарда та дайте відповідь на запитання.

    Чи відповідає ця музика нашим уявленням про музикування первісної людини?

    Які ударні інструменти виконують цю композицію?

 

Слухання твору «Образ шуму» П.Нергарда

 

Вокально-хорова робота

Учитель. Із чого ж виникає музика? Чи доводилося вам гуляти лісом і знайти маленький струмочок, що весело дзюркотить уздовж стежки? Він звучить як музика, чи не так? Коли дощ тарабанить по даху, ніжно співає птах – чи це не музика? Саме про це йдеться у пісні російського композитора Георгія Струве.

 

Слухання пісні «Музика» Г.Струве

 

Розспівування

 

Розучування пісні «Музика» Г.Струве

 

5.     ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

Учитель. Музика, її ритм, мелодія, рівномірне чергування й повторення награвань, по співок в усі часи емоційно впливають на людину, можуть змусити  її плакати або сміятися, наполегливо працювати або хоробро долати ворога.

   Про які первісні інструменти ви дізналися на уроці?

   Які види первісних музичних інструментів знайшли археологи?

   Вигадайте свій варіант історії виникнення музики.

 

6.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вигадати казку про історію виникнення барабана.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Г.Струве «Музика»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2.

Тема: Як виникла музика (продовження)

Мета:

Навчальна: поглиблювати знання учнів про виникнення    духових музичних інструментів;

-         Ознайомити учнів із поняттям «інтонація»;

-       Навчати виражати та обґрунтовувати власне емоційно – естетичне ставлення до музичних та літературних образів;

Розвиваюча:розвивати вміння логічно мислити, інтерпретувати та виразно виконувати музичні твори;

Виховна:прищеплювати зацікавленість історією музичного мистецтва.

Музичний матеріал: Д.Кабалевський «Труба і барабан»; Л.К. Дакен «Зозуля»; Г.Струве «Музика»

Наочні посібники: нотна хрестоматія; репродукція картини М.Врубеля «Пан»; зображення музичних інструментів.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку:

(Учні входять до класу під музичний супровід Д.Кабалевський «Труба і барабан»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель.

    Пригадайте назву твору, під музику якого ви входили  до класу.

    Які музичні інструменти наслідує фортепіано?

    До яких груп належать ці  інструменти?

 

Попереднього уроку ми ознайомилися з первісними ударними інструментами. А як виникли духові інструменти?

Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.

 

3.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

-                     Невідомо, навіщо давня людина подула у шматок бамбука, очеретяну тростинку, ріг або порожнисту кістку тварини, але всі ці речі згодом перетворилися на музичні інструменти. Найдавнішим інструментом уважають флейту, яку було знайдено на південному заході Німеччини. Точніше. Це частина інструмента, що нагадує флейту, зроблену з кістки лебедя, вік якої перевищує 35 тисяч років! Наскальний живопис також містить зображення перших духових інструментів.

Саме в ті далекі часи первісна людина, за припущеннями вчених, почала розуміти, що чим довшою є трубка, тим нижчою буде звук, і навпаки, чим трубка коротша, тим звук вище.  Згодом людина згрупувала кількість трубочок, різних заввишки, і таким чином на світ з’явився один  з  найдавніших інструментів.

Флейта Пана – назва давнього  духового музичного інструмента, що являє собою паралельно розташованих, скріплених  між собою поздовжних  одиночних флейт різного розміру. Флейта Пана зустрічається під різними назвами у багатьох  народів світу: грецька – сирина, російська – кувікли, грузинська – ларчемі, литовська – скудучай, англійська – panpipesта ін..

Про флейту Пана йдеться  у старовинній легенді. Послухайте її.

У  Гермеса, бога скотарства, і німфи  Дріопи народився син – волохатий, із цапиними ногами і ріжками на голові. Хлопчик був дуже смішний і сподобався богам. До того ж він виявися  веселим і йому дали  ім’я  Пан – «уподобаний усіма».

Пан став,  як  і  його  батько, покровителем пастухів. Однак він був легковажним богом: не стільки стежив  за своїми підопічними, скільки  розважався з німфами. Беручи участь у нічному  хороводі німф, Пан побачив  юну чарівну  Сирингу  і  закохався  в  неї, але німфа злякалася  його вигляду та втекла. На її шляху трапилася річка. «Як урятуватися?» - заридала юна красуня. І бог річки відгукнувся на її благання, урятував її, перетворивши на очерет. Невтішний  Пан не міг  забути  Сирингу і, сидячи на березі, зрізав кілька  тростинок  очерету. Потім він скріпив їх воском – і  утворилася флейта, що збереглася до наших днів та отримала назву флейта Пана.

 

Споглядання репродукції творів мистецтва

Учитель. На картині М. Врубеля (учитель демонструє репродукцію картини М.Врубеля «Пан») Пан зображений ніби тієї миті, коли він  щойно  пограв на сопілці та замислився  про життя. Навіщо Сиринга перетворилася на очерет? Жили б у мирі та злагоді – удвох та веселилися. То й що з того, що він потворний зовні, проте серце у нього  добре. Німфо, німфо, нічого ти не зрозуміла!

         Михайло Олександрович зобразив Пана по – своєму. Міфічний Пан у нього  більше походить на російського лісовика з круглим обличчям і волошковими безтурботними очима: хитрун і лукавець. Древній, як природа, химерний… Добродушні очі Пана запитливо дивляться  на світ. І  ліс навколо  таємничий, передвечірній, коли народжуються найрізноманітніші  образи – то світлі, то сумно-ніжні, то такі, що лякають або насторожують.

         Сьогодні для виготовлення флейти Пана в різних країнах використовуються очерет, гілки бузини, деревина клена, витриманий бамбук, іноді червоне дерево або звичайна пластмаса.

         Мабуть, подібні музичні інструменти існували в усіх первісних людей.

Слухання музики

Учитель. Враження, настрій та свої відчуття наші пращури передавали, наслідуючи звуки навколишнього світу, звуки природи: шум вітру, хвиль, спів пташок.

         Послухайте твір  Луї Клода Дакена.

 Які саме звуки природи ми чуємо у цій п’єсі?

Слухання твору Луї  Клода  Дакена «Зозуля»

Учитель. Так, цей  твір  має  назву  «Зозуля».

   Порівняйте  музику  природи  з  музичним  твором. Якими  музичними засобами можна імітувати  звуки дозвілля?

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження роботи над піснею «Музика» Г.Струве

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

 Чим відрізняються давні духові музичні інструменти від сучасних?

 Чому духові інструменти мають саме таку  назву?

 

5.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти цікаву казку про музичні інструменти.

(Учні виходять із класу під музичний супровід Г.Струве «Музика»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  3

Тема: Мова музики

Мета:

Навчальна: навчати учнів спостерігати  за інтонаційно-образним розвитком музики, висловлювати судження про специфіку інтонаційно-образної мови музики;

-         Навчати розпізнавати основні засоби виразності, основні музичні жанри та їх особливості у втіленні життєвого змісту;

-         Ознайомити учнів із поняттям «засоби музичної виразності», «мелодія», «гармонія», «темп», «лад», «динаміка»;

Розвиваюча: розвивати вокально-хорові навички;

-         Навчати дотримувати правил фразування і дихання під час виконання музики;

Виховна: виховувати почуття співпереживання та кращі якості особистості.

Музичний  матеріал: П.Чайковський «Італійська пісенька», «Старовинна французька пісенька» (із «Дитячого альбому»); О.Янушкевич «Веселкова»

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет П.Чайковського; схеми засобів музичної виразності; зображення музичних інструментів; ребус.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

         (учні входять до класу під музичний супровід О.Янушкевич «Веселкова»)

1.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

         2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

ЗАСОБИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ

Учитель. (під час пояснення вчителем нового матеріалу учні складають схему «Засоби музичної виразності»). Для музики є характерною особлива мова – мова звуків. Також у музики є власні  виражальні засоби.

мелодія

 

темп

 

динаміка

 

лад

 

ритм

 

         Якщо ви розв’яжете ребус, то дізнаєтеся, як називається один із головних засобів  музичної виразності – основа  будь-якого музичного твору, його сенс. Його душа, без якої музику взагалі неможливо уявити.

3	7	10	5	4	9	12

 

1-А         2-Р          3-М            4-Д             5-О                  6-В

7-Е            8-У          9-І               10-Л           11-Ж         12-Я

Відповідь: Мелодія

МЕЛОДІЯ – музична думка, образний зміст якої виражений одним голосом. Мелодія може бути різною – плавною або переривчастою, веселою або сумною.

РИТМ –це послідовність звуків різної  або однакової тривалості. Ритм має  велику виражальну силу і настільки чітко характеризує  мелодію, що інколи  її вдається розпізнати  за тривалістю звуків і ритмічним рисунком.

РИТМ
рівномірний	Чіткий	Виразний	Упевнений	Стриманий
Маршовий	Нерівномірне	Легкий	Танцювальна	поривчастий

 

Ритмічний рисунок кожної пісні  можна простукати олівцем  або проплескати в долоні. Крім  звуків різної  тривалості у нотному тексті використовується також  пауза, що позначається 

Завдання. Проплескайте ритмічну вправу.

Робота з поняттями

         Швидкість виконання музичного твору називають темпом. Темп буває швидким, повільним і помірним. Для позначення темпу використовують італійські слова: швидкий темп – алегро, престо; помірний темп – анданте; повільний – адажіо.

Настрій, що ми відчуваємо у музиці, залежить від ладу.

         Лад – це об’єднання звуків, різних за висотою, що тяжіють один до одного. У музиці існують два контрастних лади – мажор і мінор. Мажорна музика сприймається як світла, яскрава, радісна; а мінорна – як сумна та мрійлива.

-                Проспівайте мелодії відомих пісень «Щедрівочка щедрувала», «Шпачок прощається». У яких ладах їх написано?

-                Послухайте та пригадайте знайому вам п’єсу Л.ван Бетховена «Весела. Сумна» Який лад у першій частині, а який – у другій?

 

Неможливо передати всю красу музику, не використовуючи  динаміки, яка  надає їй виразності та емоційності. У перекладі з грецької слово «динаміка» означає «сила». Отже, динаміка – це гучність звучання.

Згадані засоби  музичної виразності ми можемо почути у будь-якому творі.

Слухання музики

Робота в парах

    Послухайте «Італійську пісеньку» російського композитора П.Чайковського  та, користуючись схемою,  охарактеризуйте музику цього твору.

 

Слухання «Італійської пісеньки» П.Чайковського

         (Учитель розповідає історію створення П.Чайковського «Італійської пісеньки» з «Дитячого альбому».)

         Цікавими є сторінки збірки, присвячені музиці різних народів. «неаполітанська пісенька» - цей твір присвячений італійському місту Неаполю. В Неаполі дуже багато каналів. Люди плавають по них в човнах – гондолах. Італійці – дуже музикальний народ, вони часто співають прямо в човнах. «Італійська пісенька» оспівує красу південного міста.

 

   Послухайте «Старовинну французьку пісеньку» з «Дитячого альбому» П.Чайковського та складіть невеличку історію за змістом цієї п’єси

Слухання «Старовинної французької пісеньки» П.Чайковського

   Які засоби музичної виразності допомогли вам створити свої історії?

 

Вокально-хорова робота

Слухання пісні «Веселкова» О.Янушкевича

Розспівування та розучування пісні «Веселкова»

 

3. ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

 Що таке засоби музичної виразності?

   Про які засоби музичної виразності ми згадували сьогодні на уроці?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

         Прослухати будь-який твір із «Дитячого альбому» П.Чайковського та проаналізувати його за створеною сьогодні на уроці схемою.

         Учні виходять із класу під музичний супровід О.Янушкевич «Веселкова»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  4

Тема: Мова музики (продовження)

Мета:

Навчальна:допомогти учням усвідомити багатство та розмаїття народного мистецтва;

-       Розглянути можливість вокального виконання музики за відсутності  слів;

-       Ознайомити учнів із поняттям «вокаліз», «тембр голосу»;

Розвиваюча: формувати в учнів уміння виражати власну точку зору, інтерпретувати  зміст музичних та художніх творів, використовуючи спеціальну термінологію;

Виховна: виховувати культуру слухання музики, зацікавленість музичним мистецтвом.

Музичний матеріал: С.Рахманінов «Вокаліз», О.Янушкевич «Веселкова».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет С.Рахманінова; схема засобів музичної виразності.

Обладнання: дзвіночки; ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

         Учні входять до класу під музичний супровід О.Янушкевич «Веселкова»

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2. МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

   Пригадайте засоби музичної виразності та складіть схему.

ЗАСОБИ МУЗИЧНОЇ ВИРАЗНОСТІ

 

Мелодія

 

Ритм

 

Темп

 

Лад

 

Динаміка

 

?

    У нас залишилась одна незаповнена  клітинка. Пригадайте, як називають у музиці особливе забарвлення звука.

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Робота з поняттями

         Особливе забарвлення звука, властиве певному інструмента чи голосу, називають тембром (у перекладі з французької – «мітка», «ознака»). Кожен музичний інструмент має власний неповторний  тембр.

         Учитель проводить гру «Упізнай дзвіночок»

Учитель. Отже, навіть прості дзвіночки можуть мати власні голоси.

         Учитель розповідає про різні тембри голосу, притаманні людям.

За тембром людські голоси розрізняють таким чином:

ДИТЯЧІ	СОПРАНО   АЛЬТ
ЖІНОЧІ	СОПРАНО  МЕЦО-СОПРАНО     КОНТРАЛЬТО
ЧОЛОВІЧІ	ТЕНОР                 БАРИТОН                                         БАС

 

Слухання музики

Учитель. У прадавні часи поезія і музика були поєднані в єдиному мистецтві – пісні. Із плином віків музика й література стали  окремими видами мистецтва, проте спорідненість між ними  збереглася й досі. Зокрема вокальна музика – це співзвуччя музики й поезії. Їх поєднує ритм як поетичної, так і музичної мови.

    Чи можна співати без слів? Звісно, можна. Кожен із вас, мабуть, наспівував мелодію пісні на якийсь склад.

    Проспівайте мелодію улюбленої пісні на голосну «А».

Це означає, що ми співали вокалізом. Вокальна  музика – це не тільки пісня чи романс, а й твори для вокальних ансамблів та хорів. А ще до вокальної  музики належать твори, у яких є вокально-мелодійний розвиток, але не має віршованого  тексту. Прикладом такої музики є вокаліз.

 

Робота з поняттями

 

         Вокаліз – це музичний твір для виконання голосом (солістом або хором) без слів у супроводі музичного інструменту або оркестру.

 

         Учитель розповідає про історію створення «Вокалізу» С.Рахманіновим. Біографія композитора (стор.24)

 

         Свій  твір «Вокаліз» він присвятив видатній співачці Антоніні Неждановій. Вслухаймося у цю виразну  мелодію, яку задумливими  ніжними акордами  огортає фортепіанний супровід.

   Прослухайте «Вокаліз» С.Рахманінова і скажіть: чи має ця музика інтонаційний розвиток, чи, може, звучить одноманітно?

   Слухання «Вокалізу» Сергія Рахманінова

 

   Яким є характер музики цього «Вокалізу»? Допоможе вам  у відповіді на це запитання словничок.

 

ХАРАКТЕР  МУЗИКИ
Бадьорий	Вольовий	Спокійний	Радісний
Героїчний	Схвильований	Ліричний	Граційний
Енергійний	Таємничий	Ніжний	Трагічний
Революційний	Грізний	Поетичний	Сумний
Пристрасний	Важкий	Ласкавий	Жартівливий
Величний

 

   Чи весь час головна мелодія  належить голосу? (Спочатку головну мелодію виконує голос, а далі акомпанемент набуває більшої самостійності, щоби потім знову відступити перед мелодійною лінією.)

 

 

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження розучування пісні «Веселкова» О.Янушкевич

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

   Про який засіб музичної виразності ми дізналися сьогодні докладніше?

   Що таке тембр та якими бувають тембри?

   Від чого залежать тембр голосу людини та тембр музичних інструментів?

 

5.ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

         Прислухайтеся  до тембрів голосів членів своєї родини та поміркувати, що можна розповісти про ці тембри.

         Учні виходять із класу під музичний супровід О.Янушкевича «Веселкова».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 5.

Тема: Музика давніх епох: Єгипет.

Мета:

Навчальна: допомогти  учням  усвідомити  багатство та розмаїття народного мистецтва;

-         Ознайомити учнів із поняттям «арфа»;

-         Навчати формулювати й висловлювати враження від слухання музичних і споглядання живописних творів мистецтва, порівнювати ці  враження;

Розвиваюча: розвивати здатність знаходити емоційно-образне співзвуччя  музичних та візуальних творів;

-         Розвивати навички виразного виконання народних та композиторських пісень;

Виховна: прищеплювати зацікавленість історією виникнення та розвитку музичного мистецтва.

Музичний матеріал: Р. Арройо. Єгипетська музика (музична реставрація); К.Дебюссі «Місячне сяйво» (із «Бергамської сюїти»); Н.Май «Золота зіронька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет К.Дебюссі; зображення музичних інструментів; репродукція картини А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі».

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

         Учні входять до класу під музичний супровід Н.Май «Золота зіронька».

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

   Пригадайте, з якими видами давніх музичних інструментів ми познайомилися на попередніх уроках.

   Що таке тембр?

   На які групи за тембром поділяють голоси людини?

 

3.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Відгадайте загадку, і ви дізнаєтеся, про який музичний інструмент піде мова сьогодні на уроці.

Богиня инструментоввсех –  звучитжурчанье, шелест.

По струнам пальцыпролетят – чтодажептицызамолчат

(Арфа)

4.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Розповідь  учителя

-                На давньоєгипетських фресках можна побачити зображення музикантів, які  тримають цікавий музичний інструмент у вигляді вигнутого лука з багатьма струнами. Це – арфа.

Учитель розігрує «інтерв’ю » з Арфою

Ваше ім'я, шанований інструмент?

—    Мене  звуть  АРФА

       — Ваш вік?

 — Років, мабуть, тисяч п'ять,  десять, а може бути, і всі  двадцять.. . Хто його знає?

Прекрасно виглядає Арфа для свого  поважного віку. Витончена як крило гігантського метелика, виглядає по - королівські : внизу педалі виблискують золотом, вгорі на колоні щось подібне до маленької різьбленої корони. І якнайтонша накидка з 46 струн.

— Ваше походження?

 — Божественне! Один вчений чернець писав у давнину, що мене винайшов бог Меркурій. Ні, заперечував інший: Арфу подарував людям син Зевса Амфеон. А третій у вченій суперечці своє відстоював: це - інструмент єгипетського бога  Тота.

(Голос в Арфи неголосний, ніжний, ласкавий. Він дзюрчить, як лісовий струмочок, він заколисує, він утішає.)

— Невже ви серйозно вірите в своє божественне походження?

-        Признатися, це дуже мені лестить. Так приємно, коли поклоняються твоїй красі! Вам відомо, звичайно, що древні єгиптяни писали ієрогліфами, кожен ієрогліф змальовував ціле слово. Так от…  (Голос Арфи став зовсім тихим, гучним і таємничо далеким.) Коли вони хотіли написати слово «прекрасне», то, представте, малювали саме мій портрет.

— Отже, вважати вас єгиптянкою?

— Чому ж лише єгиптянкою! Рахуйте мене також уродженкою Китаю, Океанії, двох Америк — Північною і Південною, Європи, Середньої Азії. . . Та і чи був такий древній народ, який би мене не знав?!

— Але хтось же першими зробив вас?

  — Ну, якщо ви так наполягаєте. . . Якийсь первісний мисливець, пустивши стрілу, раптом почув, як заспівала тятива лука. Натягнув на дугу лука декілька жив. Вийшов багатострунний щипковий інструмент.  А де багато струн — там я - Арфа.

Дивіться, якою я була простачкою! (Арфа залилася сміхом.  Всякий сміх  доводилося чути: хто похрюкує, розвеселившись, хто пихтить. . . Сміх Арфи незвичайно красивий. Він виблискує, переливається, як струмені фонтану. Слухати б і слухати. Але  треба і питання ставити.)

— Чи є у вас родичі? (Арфа зворушилася, розкрила пухкий родинний альбом з портретами музичних інструментів. У всіх без виключення загальна сімейна риса — струни.)

 — Ось моя мила сестричка, подруга дитячих років.  Древні греки звали її Ліра.

-    А це теж моя рідна сестра на ім'я Лютні - продовжує розповідати Арфа.

— Знаєте, як буває, — сказала Арфа задумливо, — хтось ближче з рідні, хтось далі. Особисто я близьким вважаю ті струнні інструменти, на яких грають щипком.

— І останнє питання: де ви зараз працюєте?

— В симфонічному оркестрі, це моя основна робота. Не приховаю, люблю красуватися у великому колективі. Але я не відмовляюся виступати на концертній естраді і одна. Дуже охоче погоджуюся грати в ансамблі — якщо потрібно комусь акомпанувати. . .

         Арфа в оркестрі посідає особливе положення. Майже завжди її голос звучить в той момент, коли відбувається щось незвичайне. Ще з часів свого народження вона майже ніколи не грала мелодій, не була сольним інструментом: вона акомпанувала. Під її акомпанемент співали співаки та виконували мелодії на інших інструментах – флейті, скрипці, віолончелі. Зараз арфу використовують як сольний інструмент, щоправда, грати на ній соло можуть лише справжні віртуози. Арфа може зображати і тихий подих вітерцю, і грізну бурю. Але водночас вона така ніжна, що всі  громоподібні інструменти замовкають при перших звуках її чудового голосу.

Слухання музики

Учитель. Нотні записи старовинної єгипетської музики, звісно, не дійшли до нас, і зараз  ми, дивлячись на зображення інструментів, можемо тільки уявляти, як могла звучати музика того часу. Але іспанський музикант Р.Арройо відтворив музику давньої епохи.

    Послухайте цю музику та скажіть: чи такою ви очікували  почути давньоєгипетську музику?

 

Слухання «Єгипетської музики» Р.Арройо (музична реставрація)

 

Споглядання репродукції творів мистецтва.

 

Учитель. Погляньте на репродукцію картини А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі». Ми ніби відчуваємо, як темно-зеленою імлою залиті земля і небо,  ледь-ледь позначаються в цій імлі  обриси землі  і  хмар, яких  не було б видно, якби не пронизливо-яскраве, срібно-зеленувате світло місяця і такий само відблиск на воді. Фосфоричне світло місяця ллється з небес на землю, прорізуючи нічну пітьму, тривожачи уяву. В його тріумфальному сяянні все набуває прозорих обрисів. Уся природа ніби поринула в сон, охоплена чорнотою ночі.

 

Слухання музики

 

Учитель. Картину місячної  ночі відтворив у своєму творі французький композитор Клод  Дебюсі.

         Послухайте  п’єсу «Місячне сяйво» з «Бергамської сюїти» К.Дебюссі та дайте відповідь на запитання.

   Чи збігаються  ваші враження від музики з враженнями від споглядання репродукції картини?

Слухання п’єси «Місячне сяйво» з «Бергамської сюїти» К.Дебюссі

 На якому інструменті виконується соло?

Учитель. Дебюссі  вважав, що музика подібна до природи своєю нескінченною мінливістю та розмаїттям форм: «Музика – це мистецтво, що є  щонайближчим до природи… Тільки музиканти мають перевагу вловити всю поезію  ночі і дня, землі й неба та відтворити їх атмосферу». І природу, і музику Дебюссі відчуває як таємницю.

Вокально-хорова робота

Учитель. Витончений текст та поетична музика поєднуються у пісні Н.Май «Золота зіронька».

   Послухайте її та розкажіть про свої враження від почутої пісні.

Розспівування

Розучування пісні «Золота зіронька» Н.Май

5.     ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

    До якої групи музичних інструментів належить арфа?

    Назвіть прізвище художника та його картину, що зображує ніч на Дніпрі.

    Назвіть прізвище композитора та його твір, що оспівує нічну природу.

6.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Дізнатися, що означає єгипетський  ієрогліф, який  зображає арфу.

         Учні виходять із класу під музичний супровід Н.Май «Золота зіронька»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 6.

Тема: Музика давніх епох: Китай.

 

Мета:

Навчальна: допомогти учням усвідомити багатство  та розмаїття народного мистецтва, інтонаційну особливість музики китайського народу;

-            Ознайомити  учнів із поняттям «Китайські народні інструменти» ;

Розвиваюча: розвивати вміння виражати власну точку зору;

-      Розвивати  вміння виражати та обґрунтовувати власне емоційно-естетичне ставлення до музичних та  літературних образів;

Виховна: прищеплювати  любов до мистецтва та культурних надбань народів світу.

Музичний матеріал: музика до мультфільму ВолтаДіснея «Китайська тарілка»; Н.Май «Золота зіронька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; зображення китайських народних інструментів.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

         Учні входять до класу під музичний супровід Н.Май «Золота зіронька»

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Чи сподобалася вам подорож у Давній Єгипет, що ми здійснили на попередньому уроці? Тож продовжимо свою  віртуальну подорож, але вже до іншої країни – до Давнього Китаю.

3.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

-                     Перші згадки про китайську музику можна знайти у легендах, а згодом  - у документальних свідченнях. Давні китайці приділяли  значну увагу  спокою та гармонії  з  природою. Для досягнення такого стану вони використовували  глибоку і красиву музику. Китайський ієрогліф «музика» має значення «радість», «насолода». Кожна людина прагне щастя. Є багато способів, щоб почуватися щасливим, і один із них  - послухати гарну красиву музику. Розуміючи це, давні китайці надали ієрогліфу «музика» ще одне значення – «щастя». Музика і щастя в уявлені китайців є неподільними: музика робить людину щасливою, а щастя надихає  людину співати і грати музику.

З давніх-давен китайці вважали, що правильне звучання  музичних  інструментів, так званий чистий звук, очищає слух і прояснює зір. Винахідливі китайці вигадали безліч оригінальних музичних інструментів, кожен з яких вони наділяли  певним символічним змістом: такі, що дзвенять (дзвони і кам’яні  пластини), струнні, духові та ударні (барабани). Ці види інструментів співвідносили з порами року, сторонами світу та ін..

Учитель розповідає про символіку китайських музичних інструментів.

Сцени повсякденного життя, зображені на стінах давніх поховань, свідчать про те, що в Давньому Китаї існували великі оркестри, що складалися з різноманітних  ударних  інструментів, флейт, великих глиняних свистунців з декількома  отворами (виконаних у вигляді тварин або птаха), струнних музичних інструментів, схожих на гусла, та ін.. Особлива роль у китайській музиці належала дзвонам, які в давніх концертах звучали першими, задаючи тон усьому  виконанню. Повний склад давньокитайського оркестру містив 12 і більше дзвонів різного розміру. Звук із найбільших дзвонів видобували ударами  довгого  дерев’яного  молоточка.

У Давньому Китаї також були популярні струнні щипкові музичні інструменти – цитра (цинь) і скрипка (ерху)

Робота з поняттями

Цинь – китайський різновид цитри – відомий уже три тисячі років.

Ерху – є двострунним смичковим інструментом. Граючи на ньому, виконавець може передати складну гаму почуттів.

У китайській музиці існували і різні види духових інструментів – флейта, труба і горн. Із бамбука китайці робили витончені  поперечні флейти. Такі флейти з дерев’яними   прикрасами  у  формі  голови дракона використовували під час релігійних обрядів.

Китайська музика тяжіє до високих і  різних звучань, тому особливу майстерність китайці вкладали у створення дзвінких ударних. Арсенал ударних інструментів  особливо багатий і барвистий. Металеві гонги могли  як  викопувати  соло, так  і  звучати в ансамблях. У  Давньому  Китаї  склалося велике сімейство барабанів. Існували великі барабани, що  закріплювали  на спеціальних підставках, їх  прикрашали  стрічками  та пір’ям,  нерідко встановлювали  в центрі оркестру, а звук  з них  витягали  за допомогою двох  біт. Такі барабани стояли біля воріт чиновницьких управ. Ударами в них сповіщали про прибуття важливих осіб, а вночі вони  відбивали  час. Великі переносні барабани, що  видавали гучний  звук, були неодмінним  атрибутом  китайських свят, особливо Нового року. Були, нарешті, маленькі плоскі  барабанчики з рукояткою і  двома кульками на шнурах. Коли музикант тряс  такий барабан, об нього вдарялися  підвішені до барабана  кульки. Своєрідними  кульковими барабанчиками – брязкальцями – залучали покупців вуличні торгівці, розхвалюючи  товари кожен на свій лад.

Давні китайці вважали, що музика має цілющий ефект, її навіть застосовували для лікування хвороб. Тому давню китайську  музику слід було виконувати розмірено й повільно. Про чудодійну силу музики, яка звучала у виконанні  найспівучішої  пташки, ідеться у казці Г.К. Андерсена «Соловей».

Учитель читає казку Г.К. Андерсена «Соловей»

   Чому яскрава іграшка  була не в змозі замінити спів  живого солв’я ?

Отже, китайську музику можна цілком  обґрунтовано вважати першими ліками якщо не в усьому світі, то, принаймні, в Китаї.

        Приклад чудової китайської  музики можна почути у мультфільмі ВолтаДіснея «Китайська тарілка». Послухайте її  та дайте  відповідь на запитання.

 Який є характер цієї музики?

Слухання та перегляд фрагмента мультфільму ВолтаДіснея «Китайська тарілка»

    Поміркуйте: яке значення мала музика у житті китайських правителів? (Була обов’язкова  під час придворних  ритуалів.)

 

Вокально-хорова робота

Розспівування

Продовження розучування пісні «Золота зіронька» Н.Май

 

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

    Які класи музичних інструментів існували у Давньому Китаї?

    Які назви інструментів ви запам’ятали?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

З’ясувати  значення  поняття  «пентатоніка».

Учні виходять із класу під музичний супровід Н.Май «Золота зіронька»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 7.

Тема: Музика давніх епох: Греція

Мета:

Навчальна:зосередити увагу учнів на ставлення до народної музичної творчості та її значенні в житті людини, а також на впливі музичного мистецтва на людину та її вчинки;

-            Навчати формулювати та висловлювати свої враження від прослуханої музики;

Розвиваюча: розвивати навички яскравого, образного виконання пісні;

Виховна: прищеплювати зацікавленість історією музичного мистецтва, інтерес до давньої музики та бажання залучатися до втілення цих образів у мистецтві.

Музичний матеріал: К.Глюк. Мелодія Орфея (фрагмент з опери «орфей та Евредика»); Н.Май«Золота зіронька»

Наочні посібники: нотна хрестоматія; зображення кіфари; давньогрецький міф про Орфея та Евредику; картки.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

         Учні входять до класу під музичний супровід Н.Май «Золота зіронька»

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Учитель. І знову нас очікує подорож. А  до якої країни – ви дізнаєтесь, якщо правильно розгадаєте криптограму, скориставшись шрифтом, прихованим у визначеннях уже відомих вам музичних назв і термінів.

 

?	?	?	?	?	?
1	3	13	11	7	8

 

Відповідь:ГРЕЦІЯ

    Співзвуччя, елемент музичної мови, що використовується у супроводі. (ГАРМОНІЯ)

1	2	3	4	5	6	7	8

    Китайський струнний народний інструмент. (ЦИТРА)

11	9	12	3	2

 

    Забарвлення звука, властиве певному голосу або інструменту. (ТЕМБР)

12	13	4	10	3

 

КЛЮЧ:  1-Г;  2-А;  3-Р;  4-М;   5-О;   6-Н;  7-І; 

 

                 8-Я;   9-И;   10-Б;   11-Ц;   12-Т;   13-Е.

 

3.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

-                     Слово «музика» грецького походження, воно перекладається як «мистецтво  муз», мистецтво дев’яти богинь. Про музику Давньої Греції  можна скласти враження переважно за пам’ятниками письмової літератури та образотворчого мистецтва. Розвиток музики Давньої Греції охоплює близько 20 століть.

Музика відігравала  значну роль у суспільному та особистому житті греків. Вона звучала під час одружень і поховань, домашніх свят і військових походів, спортивних та художніх змагань, релігійних свят і театральних вистав. Музичне мистецтво також було обов’язковою складовою освіти. Музиці надавалось державне  й суто  військове значення. Мудрець Сократ стверджував, що «кращий танцюрист – кращий воїн». У танцях греки  інсценували битву з ворогом, розігрували військові навчання.

І, звісно, у Греції існували школи, в яких навчали музикування. Музика була здебільшого вокальною. Призначення інструментів полягало в  супроводі співу. Найпоширенішими в Давній Греції вважалися духові інструменти – флейта  й авлос. Їх зображення можна побачити на давньогрецьких вазах. Мелодію духових супроводжували  ударні інструменти – бубни й металеві тарілки кимвали. Провідними струнними музичними інструментами були ліра та кіфара.

 

Слухання музики.

Учитель: Міфи Давньої Греції містять багато розповідей про те, як боги та звичайні смертні любили музику та вірили в її чудодійну силу. Ось як згадується в міфах про силу  музики: «Ніхто не міг  встояти перед співом Орфея, він навіть примушував  плакати камені. Щойно Орфей торкався струн кіфари і починав співати  про свою вічну любов, про золоті  дня щастя та весни, які він провів разом зі своє дружиною Евридикою. – тієї ж миті ця мелодія  починала керувати світом, і все навкруги підкорялося  цій  чарівній музиці».

Диво-музика лине над світом,

Сипле звуки свої навкруги.

Зачаровано слухають квіти,

Річка й навіть круті береги.

Я ловлю кожен звук, кожну ноту.

Це мов казка, мов вічна весна.

І я хочу, щоб музика дивна

В моїм серці довіку жила.

         Слухання фрагмента опери «Орфей і Евредика» К.Глюка

         КрістофВіллібальд Глюк  написав оперу «Орфей і Евредика», утіливши в ній життєствердну  силу музики завдяки наспівам грецької кіфари, передаючи майстерність  гри давньогрецького  музики – Орфея. Прослухайте фрагмент цієї опери – мелодію Орфея – та дайте відповідь на запитання.

 Яке враження справила на вас ця музика?

Вокально-хорова робота

Розспівування.

Учитель: Орфей дарував людям радість та натхнення своєю грою на кіфарі. А ми зможемо подарувати душевний спокій, тепло, ніжність та любов своїм близьким – своїй родині. Допоможе нам у цьому пісня Н.Май «Золота зіронька». Виконаємо цю пісеньку.

4.     ПІДБИТТЯ   ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

  Про які види музичних інструментів Давньої Греції ви дізналися на уроці?

  Яку роль відігравала  музика  у житті греків?

  За сюжетом якого міфу Давньої Греції К.Глюк написав оперу, в якій утілено ідею життєствердної  сили  музики?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Знайти  літературний  твір (вірш, казку, легенду), у  якому розповідається про музичні інструменти народів світу – Китаю, Єгипту, Греції.

Учні виходять  із класу  під  музичний супровід Н.Май «Золота  зіронька»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 8.

Тема: Перевіряємо свої  досягнення

Мета:

Навчальна: узагальнити знання  учнями матеріалу  теми «Музика як вид мистецтва»;

-            Перевірити рівень знань і вмінь  учнів, знання основних понять;

Розвиваюча: розвивати  розуміння  учнями  музичної мови, співацькі  та слухацькі  навички;

Виховна: продовжувати  прищеплювати  любов  до  музичного  мистецтва.

Музичний матеріал: твори, що вивчали  та  виконували  впродовж  чверті.

Наочні  посібники: тестові  завдання; нотна хрестоматія.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення  знань.

Хід  уроку

         Учні  заходять  до  класу  під  музичний супровід Н.Май «Золота  зіронька»

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу до  уроку. Музичне  вітання

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель: Сьогодні  в  нас  заключний  урок  чверті, під  час  якого  ви  відповідатимете  на  запитання тестів. Під  час  уроку  ви  також  продемонструєте  свої  знання, уміння  та  навички  в  музичній  галузі, що  сформувалися  у  вас  упродовж  цієї  чверті.

3.  УЗАГАЛЬНЕННЯ  ЗНАНЬ  УЧНІВ  ЗА  ТЕМОЮ  «Музика як вид мистецтва»

Варіант №1

Початковий  рівень (кожна правильна відповідь – 1 бал)

1.     Пісню О.Янушкевич «Веселкова» слід виконувати:

а) радісно;

б) урочисто й піднесено;

в) суворо;

г) траурно.

2.     Позначте  правильне твердження: мелодія – це:

а)співзвуччя, елемент  музичної мови;

б) музична думка, образний зміст  якої виражений  одним  голосом;

в) об’єднання  звуків, різних за висотою, що тяжіють  один  до  одного.

3.     Співати  без  слів  можна:

а) так;

б) ні.

4.    На  уроках  музичного  мистецтва  ви  слухали  твір  П.Чайковського, який  називається:

а) «Італійська  пісенька»;

б) «Німецька  пісенька»;

в) «Іспанська  пісенька».

Середній  рівень (кожна правильна  відповідь – 2 бали)

5.     Дайте  визначення понять.

а) Вокаліз – це …

б) Тембр – це …

Достатній  і  високий  рівні (правильна  відповідь – 4 бали)

6.    Дайте  змістовну  відповідь  на  одне  із  запитань  на  вибір.

а) Які засоби  виразності  зустрічаються  в  музиці?

б) Яку  роль  відігравала  музика  у  житті  давніх  греків?

 

Варіант №2

Початковий рівень (кожна  правильна  відповідь – 1 бал)

1.     На  якому  інструменті було  виконано твір К.Дебюссі  «Місячне  сяйво»

а) Скрипка;

б) фортепіано;

в) арфа.

2.    Чи можна  перетворити  на  вокаліз  будь-яку  пісню?

а) Так;

б) Ні.

3.     Ритм – це …

а) упорядковане  чергування  музичних звуків;

б) об’єднання  звуків, різних  за  висотою, що тяжіють один до одного;

в) музична  думка, образний  зміст  якої  виражений  одним  голосом

4.     Пісню «Музика» Г.Струве  слід  співати:

а) повільно;

б) швидко;

в) помірно.

Середній  рівень (кожна  правильна  відповідь – 2 бали)

5.     Дайте  визначення  понять.

а) Динаміка – це …

б) Темп – це…

Достатній і високий рівні (правильна відповідь – 4 бали)

6.    Дайте змістовну  відповідь на одне  запитання  на  вибір.

а) Як  поділяють  за  тембрами  людські  голоси?

б) Яку  роль  відігравала  музика  у  житті  Давнього  Китаю?

Вокально-хорова  робота

Розспівування

Робота  над   виразним  виконанням пісень, що вивчали  впродовж  чверті.

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Учні  виходять із класу  під  музичний супровід  Н.Май «Золота зіронька»

 

 

 

 

 

Розділ  ІІ.  НАРОДНА   МУЗИКА

Урок 9.

Тема: Пісня – душа  народу (у віночку народних  пісень)

Мета:

Навчальна: навчати учнів  формулювати  та  висловлювати  судження  про  художньо-образну  палітру  українського  пісенного  фольклору  та  його  життєвий  зміст, визначати  особливості  жартівливих  пісень, їх  призначення  і  роль  в  українській  музичній  спадщині; ознайомити  учнів  із  поняттям «українські  родинно-побутові  пісні»;

Розвивальна: розширювати  словниковий  запас  учнів,  за  допомогою  якого  вони  можуть  формулювати  судження  про  почуття  та  настрої, передані  в  музиці; розвивати емоційну  чуйність, музично-слуховий  досвід;

Виховна: виховувати  почуття  пошани  до  народних  пісень  країн світу, гордості  за  музичну спадщину  свого  народу.

Музичний  матеріал: французька  народна  пісня  «Братик  Яків», українські  народні  пісні  «Дівка Явдошко», «Чи не  той то  Омелько».

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип  уроку: комбінований  урок.

Хід  уроку

         Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід  (українська народна  пісня  «Чи не  той  то  Омелько»).

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу  до  уроку. Музичне  вітання

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ

-                Як  називають  людину, яка  створює  музику?

-                Хто  виконує  музику?

-                Які  види  музики  залежно  від  виконання  існують?

-                Як  називають музику,  яку  створює  народ?

 

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Розповідь  учителя

         Пісня  завжди  була  віддзеркаленням  настрою  людини  і  душі  народу. Пісня (поєднання  поезії  з  музикою) – це  найпоширеніший  музичний  жанр. Вона  супроводжує  нас  упродовж  усього  життя – ми  співаємо, коли нам  радісно  і  коли  сумно, на  свята  і  в  будні. Пісня  підбадьорює  нас і надає  наснаги. Зазвичай пісні  створюють композитори  на  вже  відомі  вірші. Ці  вірші  є  самостійними  літературними  творами. Музика  до  цих  віршів  теж  може  існувати  самостійно. Коли ж вірші  й  мелодія  поєднуються  у  пісні, вони  починають жити як  новий  твір  мистецтва, в  якому збагачують і доповнюють  одне  одного  музика й література. Яскрава  та  різноманітна  народна  музика  може  розповісти  нам про  життя та  звичаї  народів  усіх  куточків  світу – Європи й Америки, Африки й Азії..

         З  давніх  давен  пісні були  тісно  пов’язані  з трудовою діяльністю  людини,  її побутом  та  відпочинком. Пісня – це складова   самого  життя, засіб спілкування  між  людьми.  Пісня  художньо  відтворює  те, чим  щоденно  живуть  люди, тому  її  джерелом є  саме  життя.  Саме  пісня  виражає  характер  людини, викликає в неї  певні  почуття і  думки, формує  ставлення  до  інших  людей,  до навколишнього  світу. Вона  може  змінювати  характер, пробуджувати  сміливість, виховувати  шляхетність, гуманність, доброту Пісня – це  велике  мистецтво. Для  того, хто  розуміє  її могутню  силу  і  красу, полюбить  її, - відкриється  неосяжний  світ  думок, високих  і натхненних  почуттів.

        Які пісні  вам  запам’яталися  найбільше?

        Яке  значення  має  народна  пісня  у  нашому  житті?

Україна  з  давніх – давен славиться  своїми  піснями. Народна  пісня  виникла  у  глибокій  давнині  та  почала  розвиватися  разом  із  трудовими  процесами  і   людським  мисленням, відображала  життя, побут і  світогляд  наших  предків.

Музична  мова,  мелодика  народних  пісень – поетичні  й  виразні.  У  них  немає  нічого  зайвого, незначного, беззмістовного – тому що  мелодії  кращих  народних  пісень  є  результатом   послідовного  відбору  й  удосконалення  багатьма  поколіннями  народних  співців  найвиразніших  мелодійних  інтонацій..

        Які  види  української  народної  пісні  вам  відомі?

Усе  розмаїття  життя людини  відтворюється  у родинних піснях. Колискова  пісня – ніжна, прониклива, яку  матуся  наспівує  своїй  дитині, - це   перша  пісня, з якою  ми  зустрічаємось у  своєму  житті. Вони  належать  до  найстародавніших  пісень. Типовими  образами  у  цих  піснях  були  сіренький  котик, коза  рогата, горобчик  та  інші істоти  тваринного  світу.

        Які  колискові  пісні  ви  вивчали  у  попередніх  класах? Які  пісні  наспівували  вам  у  дитинстві  ваші  рідні?

На  весіллях  співали  весільних  пісень, у яких  відбивалися старовинні  весільні  обряди. У  ліричних  піснях  оспівуються  кохання, краса рідної краси. Жартівливі  пісні – це  вираження  віри  народу в свої  сили, любові до  життя. У  них  знайшов  вияв  природний  народний  гумор, відбилися  кращі  риси  трудящої  людини: розум, спритність, сили, дотепність, любов  до  праці, а негативні  риси – байдужість, лінь, недбалість, вади і недоліки – висміюються.

Слухання  музики

         Послухайте французьку  народну  пісню «Братик  Яків» та  українську  народну  пісню «Дівка  Явдошка» та  дайте  відповідь  на  запитання.

        Про  що  розповідається  у цих  піснях?

Слухання  французької  народної  пісні «Братик  Яків» та української  народної  пісні  «Дівка  Явдошка»

        Які  риси  характеру  висміюються  у  цих  піснях?

        Що  спільного  і  що  відмінного  ви  помітили  у  цих  піснях?

        До  якого  жанру  народної  пісні  вони  належать?

        Що  є  характерним  для  жартівливої  пісні?

        Яку  будову  має  народна  пісня?

Вокально – хорова  робота

        Які  жартівливі  пісні  ви  знаєте?

Послухайте  ще  одну  жартівливу  пісню  та  дайте  відповідь  на  запитання

        Які  риси  характеру  людини  висміюються  у  цій  пісні?

Слухання  української  народної  пісні  «Чи  не  той  то  Омелько»

Розспівування  та  розучування  української  народної  пісні «Чи не той  то  Омелько»

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

        Як  ви  зрозуміли  вислів, що  став  темою  нашого  уроку, - «Пісня – душа  нашого  народу»?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Придумати  ілюстрацію  для  оформлення  диска  з  українськими  народними  піснями.

         Учні  виходять із  класу  під  музичний  супровід (українська народна   пісня  «Чи не  той  то  Омелько»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  10

Тема: Пісня – душа  народу (календарно-обрядові  пісні)

Мета:

Навчальна: навчати  учнів визначати  особливості  календарно-обрядових  пісень, їх  призначення  і  роль  в  українській  музичній  спадщині; висловлювати  судження  про  художньо – образну палітру  українського  пісенного  фольклору  та  його  життєвий зміст; ознайомити  учнів  із  поняттям  «календарно-обрядові  пісні»;

Розвиваюча: формувати  уміння  аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити  висновки;

Виховна: виховувати  слухацьку  культуру, пошану  до  народної  музичної  спадщини.

Музичний  матеріал: українські  народні  пісні  «Іди, іди, дощику», «Чи не той то Омелько»;  пісня-гра «Подоляночка»

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія;

Обладнання: ТЗН; дитячі  музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип  уроку: комбінований урок.

Хід  уроку

         Учні  входять до  класу  під  музичний  супровід  (українська народна  пісня-гра «Подоляночка»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу  до  уроку. Музичне  вітання.

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ми навіть  не  звертаємо  увагу  на  те, що  музика  стала  частиною  нашого  життя. Ми її чуємо  у  кіно, театрах, під  час  свят, театральних  дій, на  телебаченні, у приймачах, у транспорті  та  вдома, на  мобільних  телефонах. Музику  не  можна відокремити  від  життя  людини, вона є  його  важливою  складовою. Так є  зараз, так  було і в  давні  часи. У  музиці, зокрема  у  пісні, відбивалося  все, чим  жила  людина, і про те, як  відображалося  життя  людини  у  пісні, ми  поговоримо  сьогодні  на  уроці.

3.     АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ ЗНАНЬ

        Які  види  народних  пісень  ви  знаєте?

        У чому  полягають  особливості  жартівливих  пісень?

4.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Слово  вчителя

         Трудовий  народ – творець  не  тільки  всіх  матеріальних  цінностей,  але й духовних, зокрема – народної  пісні, в якій  він  правдиво  та  яскраво  відобразив  свою  історію, сподівання  та  мрії, тобто  своє життя.

         Наші  пращури  були  сміливими, працьовитими  людьми, але  явища  природи  залишилися  для  них  незрозумілими, таємничими. Тому  людям  здавалося, що  ними керують  якісь  вищі, невідомі  сили. Вони  обожнювали  сили  природи, вірили в те, що  магічні  дії  допоможуть  зберегти  та  примножити  свійську  худобу, захистити  свою  оселю, отримати  кращий  врожай.

         Пригадайте  українську  народну  пісню  «Іди, іди, дощику». На  вашу  думку, для  чого  співали  цю  пісню  наші  предки?

Вокально-хорова  робота

Розспівування

Виконання  української  народної  пісні  «Іди, іди, дощику» з інсценуванням

Робота  з  поняттями

         Український  народ з  давніх-давен  зберігав  традиції  свят і обрядів  і  пов’язаних з ними  пісень  річного  землеробського  кола, якими  супроводжувалися  зустріч  Нового  року, прихід  весни, збирання  врожаю. Такі  пісні  отримали  назву календарно-обрядових  пісень. Вони  мали  забезпечити  людині  успіхи  у  господарюванні, щастя  у  родинному  житті.

        Які  календарно-обрядові  пісні  ви  вивчали?

        Як  називають  пісні, якими  зустрічали  прихід  весни?

У  давні  часи  люди  вірили: якщо  дружно  покликати  весну,  радіти  її  наближенню,то  вона  прийде  швидше. Закликання  весни  відтворенні  у  багатьох  українських  піснях, що  називають  веснянками.

        Пригадайте  пісню-гру «Подоляночка».

Вокально-хорова робота

Розспівування

Виконання  пісні-гри «Подоляночка»

Робота з поняттями

         На  свято  Івана Купала  співали  купальських  пісень, що поєднувалися  з  красивим  звичаєм  плетіння  вінків  та  пусканням  їх  на  воду, щоб  передбачити  свою  долю.

         Улітку, під  час  зелених  свят, співали русальних пісень, що  припадали  на  період  підготовки  до  збирання  врожаю, який  відзначався  в народі  особливо  урочисто.

        Які  пісні  складають  зимовий  цикл  календарно-обрядових  пісень?

Так, зимовий  цикл  календарно-обрядових  пісень  в  Україні  складають колядки тащедрівки. Усна  народна  традиція  зберегла  багато  таких  пісень. Змістом  їх  було  побажання  успіху  в  новому  землеробському  році, здоров’я  й  добробуту в сім’ї, величання  господаря. Чимало  давніх  колядок  і  щедрівок  дійшло  до  наших  часів  у  вигляді  веселих  зимових  ігор  та  розваг молоді. Деякі  з  них  зустрічаються  і  в  Росії, і в Білорусі, як, наприклад, колядка-гра «Коза»,  що відображає  давній  звичай східних  слов’ян – водіння  по  дворах  «кози» в образі  якої  люди  уособлювали  покровителя  полів  і  пасовиськ.

І  досі  існує  давня  традиція  новорічного  посівання  на  подвір’ях  і в  хатах  відбірним  зерном. Воно  супроводжується  побажанням  господарям  багато  врожаю  в  новому  землеробському  році.

Завершувався  зимовий  цикл  піснями  на  свята  проводів зими – Масляної.

Вокально-хорова  робота

Розспівування

Продовження  роботи  над  піснею  «Чи не той то Омелько»

5.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

        Які  пісні  ми  називаємо  календарно-обрядовими?

        Із  чим  пов’язані  їх  назви?

 

6.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Підготувати  виконання  будь-якої  календарно-обрядової  пісні  з  інсценуванням.

         Учні  виходять  із  класу  під музичний  супровід  (українська  народна  пісня-гра «Подоляночка»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  11

Тема: Пісня – душа  народу  (історичні  пісні)

Мета:

Навчальна: навчити  учнів  висловлювати  судження  про  художньо-образну палітру  українського  пісенного  фольклору  та  його  життєвий  зміст; визначати  особливості  історичних  пісень, їх  призначення  і  роль в  українській  музичній  спадщині; ознайомити  учнів  із  поняттям  «увертюра»;

Розвиваюча: розвивати  вміння  логічно  та  аргументовано  висловлювати  свої  думки  щодо  прослуханої  та  виконаної  музики;

Виховна: виховувати  патріотичні  почуття  та  інтерес  до  народної  творчості;

Музичний  матеріал: українська історична  пісня «За  світ встали козаченьки»; М.Лисенко Сцена  «Запорізька  Січ» та  Увертюра  до  опери  «Тарас  Бульба»; М.Балема «Козацькому  роду  нема переводу».

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; репродукція  картини  Л.Жемчужнікова  «Кобзар  на  шляху».

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія.

Тип  уроку:  комбінований  урок.

Хід  уроку

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід  (М.Балема «Козацькому  роду  нема  переводу»).

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ  ЗНАНЬ.

 

-         Як  називаються  народні  пісні, з яких  ми  дізнаємося про історичне минуле нашої  країни?

-         Які  історичні  пісні вам відомі?

-         Про  які  події розповідається  у  цих  піснях?

 

3.     ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь  учителя

         Українці  співали завжди. Поряд із  ліричними піснями про красу  природи та кохання, схвильованими  творами  про життєві  турботи   створено чимало  народних пісень, що відображали історію боротьби  українського  народу  за  свободу та  становлення  національної  самосвідомості. Історичні  пісні складають  поетично-пісенну  біографію  українського  народу,  вшановують імена  славетних синів  нашої батьківщини.   Передаючись із покоління  в покоління, історичні  пісні  збереглись до сьогодні. Одна  із найвідоміших  історичних пісень – пісня «Ой, на  горі  та й женці  жнуть».

-         Хто у давнину був творцем, хранителем і передавачем  народної творчості  у  формі  історичних  пісень, дум, релігійних  пісне співів, а також  казок  і  переказів? Відповісти вам допоможе  загадка:

Музикант сліпий  співає –

Відчуваєш в серці  жар.

Інструмент свій  обіймає,

Хто ж він є? Співець - …(кобзар).

Споглядання  репродукцій  творів  мистецтва

         Учитель демонструє  репродукцію картини Л.Жемчужнікова «Кобзар  на  шляху», розповідає  про історію її  створення.

-         Яке  враження  на вас справила  ця  картина?

-         Чи  звернули ви  увагу  на  кольори, якими її  написано?

Слухання  музики

         Учитель розповідає  історію пісні «За  світ встали козаченьки».

Слухання  історичної  пісні «За світ встали козаченьки»

-         Як  потрібно  заспівати  пісню «За світ встали козаченьки», щоб  найкраще  відобразити  її  життєвий  зміст?

-         Які  засоби  музичної виразності  ви  помітили, прослуховуючи  пісню?

Учитель розповідає про історію створення  М.Лисенком  опери  «Тарас  Бульба» та  її  літературну  основу – повість  М.Гоголя.

Будь-яка  опера  починається  з  увертюри.

Робота з поняттями

         Увертюра – це оркестровий  вступ до опери, балету, кантат  чи  кінофільму. Вона побудована  на  головних  мелодіях  опери  чи  балету.

Прослухайте  її  та  дайте  відповідь  на  запитання.

-         Мелодію  якої  пісні  ми можемо  почути  у  цій  увертюрі?

Слухання  музики

Слухання  увертюри  до  опери  М.Лисенка  «Тарас  Бульба»

         Кульмінацією  опери  є  сцена  «Запорізька  Січ». Що  за  пісня  звучить  так  широко  та  мужньо, розгортаючись  степом? Це – «За світ встали козаченьки»! Ми  вже  чули її  мелодію, що  звучала  в  увертюрі  до  опери.

         Зверніть увагу  на  те, як  неповторно звучить  кожен  куплет  пісні.

-         Ще  за  сценою  починає, ніби  здалеку, звучати  перший  куплет і поступово  видозмінюється  та  перетворюється  у  третьому  куплеті  на  масову  сцену – яскраве, емоційне завершення   сцени  на Запорізькій  Січі.

-         Послухайте  сцену  та  дайте  відповідь  на  запитання

-         Чи  відчуваєте  ви гордість  за  нашу  славну  Україну?

Слухання  сцени «Запорізька  Січ» з опери  М.Лисенка «Тарас  Бульба»

-         Якими  постають  перед нами  запорізькі  козаки  з  музики  М.Лисенка?

Учитель розповідає  про  успіх  опери  М.Лисенка  «Тарас  Бульба» у європейських  глядачів.

Вокально-хорова робота

         Тема  козацтва, боротьби за  незалежність  рідної  землі  завжди  хвилювала  митців – музикантів, поетів, художників. У пісні «Козацькому  роду  нема  переводу» М.Балеми  відображена  саме  ця  тема. Послухайте  її  та  дайте  відповідь  на  запитання.

-       Як  ви  розумієте  назву пісні?

Слухання  пісні «Козацькому  роду  нема  переводу» М.Балеми

-       Яким  є  характер  пісні?

-       Як  її  потрібно  виконувати?

Розспівування

Розучування  пісні  «Козацькому  роду  нема  переводу»М.Балеми

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ

Бесіда

-         Які історичні  пісні  вам  найбільше  сподобалися?

-         Що  таке  увертюра?

-         До  якої  пісні  звернувся у  своїй  творчості  Микола  Лисенко?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Пригадати  літературні  твори або  фільми, у яких  оспівані козаки. Які  риси характеру  їм  притаманні?

         Учні  виходять  із  класу  під музичний  супровід  (М.Балема «Козацькому  роду нема переводу».)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 12

Тема: Народні музичні  інструменти

Мета:

Навчальна: ознайомити  учнів  із  поняттям  «бандура», «кобза», «ліра», «троїсті  музики», «волинка»; навчати  виразно  виконувати  народні  та  композиторські  пісні; показати  учням  важливу  роль  музичного  мистецтва у змісті  літературних  творів; на  прикладі  української  народної  казки  підкреслити  позитивну  роль  музики  як  носія  добра, щастя, справедливості  в  літературних  сюжетах;

Розвивальна: розвивати  вокально – хорові  навички, зокрема  навички  співу  прийомом  стакато;

Виховна: виховувати  патріотичні  почуття, кращі  моральні  якості  особливості  та  зацікавленість  українською народною творчістю.

Музичний  матеріал: українська  народна  пісня «Як  ішов я  з  Дебречина  додому» у  виконанні  троїстих музик; шотландські  награвання  «Грай, волинко!»; норвезька  народна  пісня  «Чарівний  смичок».

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; вірш П.Куліша; українська  народна  казка «Чарівна  скрипка»; зображення  народних  музичних інструментів.

Обладнання : ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований  урок

Хід  уроку

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід (шотландські  награвання «Грай  волинко»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу до  уроку. Музичне вітання

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Після  того  як  первісні  люди  винайшли  інструменти, минуло  багато  часу. Народні  майстри  вдосконалювали  їх, знаходили  яскравіші  звуки. За  період  розвитку  людства  з’явилось  дуже  багато  музичних  інструментів, і в кожного  народу  вони  були  особливі – різні  за  формою, матеріалом,  оздобленням. Але  існує  багато  інструментів, схожих  між  собою.  Сьогодні  на  уроці  нас  очікує  зустріч  із  народними  інструментами.

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Слово  вчителя

        Які  найвідоміші  українські  музичні  інструменти ви  знаєте?

Найвідомішими  українськими  народними  інструментами  є  сопілка, ліра, цимбали, бубон, бандура, кобза.

Кобзарське  мистецтво – це  творча  і  виконавська  майстерність  кобзарів  і  бандуристів, що  поєднує  поезію, спів  та  інструментальну  музику. Кобзарі – українські  народні  співці та  музиканти, які  супроводжують  свій   спів  грою  на   кобзі (бандурі). Кобзарське  мистецтво  завжди  пропагувало  визвольні  ідеї, відзначалося  демократизмом, героїкою  і  глибоким  ліризмом.

Кобзо! Ти наша  одрада єдина

Поки  із  мертвих  воскресне  Вкраїна,

Поки  дождеться   живої  весни,

Ти  нам  про  нашу  тісноту  дзвони.

Стих  дзвони, нехай мучене  серце

Важко  заб’ється , до  серця  озветься,

Як  на  бандурі  струна  до  струни.

(П.Куліш)

     «Останнім  старосвітським  бандуристом»  називає  себе  Георгій  Ткаченко. Вражений  грою  та  співом  бандуриста  на  вулицях  Харкова, де  він  навчався  у  художньому  училищі  в 1917  році, ткаченко раз  і  назавжди  обрав  для  себе  долю  виконавця  на  бандурі. Важливий  внесок  належить  йому  у  відновлені  за  спогадами, літературними  джерелами та у збереженні  справжньої  народної  бандури -  без  видозмін, яких  вона зазнала  впродовж  минулого  століття.

Робота  з  поняттями

         Бандура і кобза – старовинні  українські  струнні  щипкові  музичні  інструменти.

         Походять  вони  від  давньоарабської  лютні  та  давньогрецької  цитри  і  різняться  зовнішнім  виглядом  та  музичними  якостями. Проте  в  літературних  творах, зокрема  в  творчості  Тараса  Шевченка, назви  цих  інструментів  підмінялися  одна  одною.

         Ліра – дерев’яний  струнний  щипковий  музичний  інструмент, відомий  ще  за  часів  Давньої  Греції.  Колісна  ліра – це  різновид  ліри, на  якій  грають, обертаючи  колесо, за  допомогою  якого відтворюється  звук. Саме  на  колісних  лірах  грали  здавна  народні музики – лірики.

         Під  час  народних  свят  музиканти  звеселяли  слухачів  веселими, запальними  мелодіями, грою  на  народних  музичних  інструментах – бубоні, скрипці, цимбалах. Цих  музикантів  називали «троїстими  музиками»

Слухання  музики

         Послухайте  українську  народну  пісню  «Як  ішов  я  з  Дебречина  додому»  у  виконанні   троїстих  музик  та  дайте відповідь  на  запитання

        Яким  є  характер  цього  твору?

        У  чому  полягає  незвичність  виконання  цієї  пісні?

Слухання  української  народної  пісні  «Як  ішов я з Дебречина  додому»

Робота  з  поняттями

Кожен музичний  інструмент  має  свій  голос. Я  хочу  розповісти  вам  про  ще  один  дуже  цікавий  й  незвичний  музичний  інструмент – волинку. Це  старовинний  музичний  інструмент зі  шкіряного  міху, у  який  ушиті  труба  для  надування повітря  та  кілька  ігрових  трубок  із  отворами. Про  волинку  відомо  із  давніх  часів  у  багатьох  країнах  світу.  У  Шотландії  вона  супроводжує  всі  урочисті  заходи. Під  звуки  волинки  у  давнину  люди  танцювали  на  народних  святах. Звучання  волинки  протяжне  і  гучне. У  такт  музиці  танцюристи  гучно  тупотять дерев’яними  підошвами  свого  взуття.

В  Україні та  Польщі  цей  інструмент  називають  «козою», тому  що  він  мав  форму  мішка з  козиної  шкіри.

Слухання  музики

         Послухайте  шотландські  награвання «Грай, волинко!» та  дайте  відповідь  на  запитання.

        Що  особливого  у  звучанні  цього  інструмента?

Слухання  шотландських  награвань  «Грай, волинко!»

Робота  з  поняттями

         Сучасна скрипка, що  стала  згодом  класичним  інструментом, відома  нам  як  королева  музичних  інструментів. Але  вона  також  почала  свій  шлях  з  царини  народних  інструментів. Її звучання  можна  було  почути  і  під  час  гулянь, свят, і під  час  смутку.

         Невідомі  творці  казок  та  оповідань, в яких  виражено  народну  мудрість, розуміли, як  впливає  музика  на  людину, тому  з  любов’ю  та  захопленням  розповідали  про  народних  умільців, котрі  майстерно  володіли  мовою  музики. Це – свідчення  того, що  народ  завжди  високо  цінував  і  з  великою  повагою  та  особливою  любов’ю  ставився  до  музикантів – аматорів, які  силою  свого  мистецтва  допомагали творити  добро, несли  людям  радість. Так  народжувалися  музичні  образи  в  казках  та  оповіданнях, а пізніше – і в літературних  творах. Яскравим  прикладом  цього  є українська  народна  казка  «Чарівна  скрипка». Головний  герой  казки  майстерною  грою  на  скрипці  дарував   людям  радість  і  вселяв  у  їхні  душі  оптимізм. Послухайте  українську  народну  казку  «Чарівна  скрипка» у супроводі  двох  закарпатських  народних  мелодій. Вона  народилася  на  Буковині – у  співочому  краї, що  славиться  різноманіттям  чудових  і  своєрідних народних  пісенних  мелодій, а також  запальними танцювальними  ритмами.

         Учитель читає казку (підручник с. 56-57)

 (після тексту - Що  ті  люди  роблять? – запитав  Петрик  селян.  - Весілля  справляють, - відповів  один  дід. – Але  граф  їх  зовсім  виснажив  роботою.Погладив хлопчина  зелені  смуги скрипки і всі пустилися до танцю)

Слухання  української  народної  закарпатської  мелодії «Танок» 

( після тексту  Граф  наказав  слугам викинути зухвалого хлопця, але  той  погладив  жовті  смуги скрипки, приклав смичок до струн і заграв. У палаці  одразу  принишкли. Граф  згорбився, руки затремтіли)

Слухання української  народної  закарпатської  мелодії  «Плач»

(читання оповідання до кінця)

        У  чому полягала  чарівна  сила  скрипки  Петрика?

        Як  Петрик  зі  своєю  чарівною скрипкою допомагав  селянам?

        Чому  графа  було  покарано?

        Чи  має  музика  чарівну  силу  та як це  виявляється?

Вокально – хорова  робота

         Скрипка  здобула  популярність і в норвезького  народу. Ушановуючи  цей  інструмент  та  його  музику, народ  склав  пісню  «Чарівний  смичок». Прослухайте  її  уважно і знайдіть  у  тексті  пісні  відповідь на  запитання

        Чому  старий  музикант  не продав  свою  скрипку багатію?

Слухання  норвезької  народної  пісні  «Чарівний  смичок»

(робота  над  стриманим  та  легким  звучанням, осмислення  тексту  та  розвитком  мелодії; звернути  увагу  на  те, що  вона починається  не з повного  такту, а із  затакту)

        У  супроводі  якого  музичного  інструмента краще  звучатиме  пісня «Чарівний  смичок» і чому?

 

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ

Бесіда

        Як  ви  розумієте  прислів’я «Музика  без  язика, а в гурти  збирає»?

        Які  твори  ми  слухали  чи  вивчали, музика  яких  об’єднувала  б людей?

        Чи  об’єднала  людей  скрипка  чарівного  музиканта?

        Які  українські  народні  інструменти  ви  знаєте?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Дізнатися  про походження  народного  інструмента, який  вас  найбільше  зацікавив.

         Учні  виходять  із  класу під  музичний  супровід (шотландські  награвання  «Грай, волинко!»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 13

Тема: Народні  танці

Мета:

Навчальна: ознайомити  учнів із поняттям  «козачок» «аркан»; навчати  виразно  виконувати  народні  та  композиторські  пісні;

Розвиваюча: навчати  обґрунтовувати  власне  розуміння  специфіки  змісту творів музичного  мистецтва; привернути  увагу  до  народних  танців  України, що є  невід’ємною  складовою музичного  мистецтва;  використовувати  набуті  предметні  компетенції  у  процесі  творчої  самореалізації;

Виховна: виховувати  патріотичні  почуття  та  зацікавленість  українськими  народними  танцями.

Музичний  матеріал: М.Мусоргський, гопак  з  опери  «Сорочинський  ярмарок»; український  народний  танець  козачок; норвезька  народна  пісня «Чарівний  смичок»

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; портрет М.Мусоргського.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія

Тип  уроку: комбінований  урок.

Хід уроку

         Учні входять до  класу  під  музичний  супровід (український  народний  танець козачок)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка готовності  класу до  уроку. Музичне  вітання.

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Українська  пісня – це  душа  народу. Але й у  танцях  українці  завжди  були та є  завзятими. На  святах  або  після того, як  добре  попрацювали, збиралася  молодь, щоб  відпочити.

А  кращий  відпочинок – це  добра  пісня  або  добрий  танок. Які  ж  танці  бувають? Запрошую  вас  зустрітися  з  найпопулярнішими  українськими  танцями – гопаком та  арканом.

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Слово вчителя

         Танцювальне  мистецтво сягає  своїм  корінням  глибокої  давнини. Наші  пращури  свої  емоції  та  почуття  намагалися  передати  рухами, імітуючи  поведінку  тварин  і  птахів.

         Згодом  танці  стали  складовою  ритуалів, обрядів.  Виконання  танців  потребувало  інструментального  супроводу.

         З   давніх – давен  одним  із  найпопулярніших  танців  українців  був  гопак. Раніше  він  був  лише  чоловічим  танцем, а сьогодні  гопак  танцюють  і  жінки.

         Гопак  виник  у  середовищі  козаків, які  боронили  Україну  від  ворогів.

         Під  час  цього  танцю  козаки  змагалися  у спритності, силі, супроводжуючи  танець  вигуками  «гоп – гоп». Тому  цей  танок  і  отримав  назву  «гопак».

         За  багато  років  свого  існування  гопак  набув  великої  популярності. Ми  можемо  зустріти  мелодії  українського  гопака в творчості  багатьох  композиторів, в оперній  та  симфонічній  музиці.

Слухання  музики

         В  опері  російського  композитора  Модеста  Мусоргського  «Сорочинський  ярмарок», сповненій  народним  гумором, любов’ю  та  інтересом до  українського  народного  життя  і  побуту, життєрадісно  та  завзято  звучить  український  гопак.

Послухайте  гопак  з  опери  М.Мусоргського  «Сорочинський  ярмарок» та  дайте  відповідь  на  запитання

        Хто  має  виконувати  цей  танок?

Слухання  гопака  з  опери  «Сорочинський  ярмарок» М.Мусоргського

Робота  з  поняттями

         Гопак – це  український  народний танець

         Аркан – український  народний  чоловічий  танець. Перед  військовими  виступами, щоб  перевірити  воїна  на  спритність, міцність, витривалість, чоловіки у колі  виконували танець, що називається  аркан.  Музика  цього  танцю  швидка, енергійна, запальна. Хто  не  витримував  темпу,  що постійно  прискорюється, та  розвивав  руки  під  час  його  виконання – той  вибував  з   кола  та  не  складав  іспиту.

         Послухайте музику  цього  танцю  та  дайте  відповідь  на  запитання

        У  чому  полягає  його  особливість?

Слухання  музики.

Слухання  українського  народного  аркан

Робота з поняттями

         З  давніх – давен  до  улюблених  танців  українців  належить  старовинний  масовий  хороводний  танець  козачок. Першими  його  виконавцями  були  козаки – воїни. Звідси  походить  його  назва. Іноді  танець починається  повільним  вступом  ліричного  характеру. Але  основна  частина  його  завжди  бадьора  та  життєрадісна. Швидкий  рух, чіткий  ритм, повторення  в  різних  варіантах  тієї  самої  музичної  фрази  передають  жваві  й  дрібні  танцювальні  рухи, що  властиві  танцю.

Послухайте український  народний  танець  козачок  і  дайте  відповідь  на запитання

        Чим  відрізняється  козачок  від  аркана?

Слухання  музики

Слухання  українського  народного  танцю козачок

        Що  є  спільним  для  всіх  українських  народних  танців?

        Які  риси  народу  проявляються  в  українських  народних  танцях?

Вокально – хорова  робота

Продовження  розучування  норвезької  народної  пісні  «Чарівний  смичок»

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

        Як  виник  танець?

        Про  які  українські  народні  танці  ми  дізналися  сьогодні  на  уроці?

        Якими  є  характерні  особливості  українських  народних  танців?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ 

Придумати  й  намалювати  ілюстрацію  до  диска  «Українські  народні  танці».

         Учні  виходять  із  класу  під  музичний  супровід  (український  народний  танець  козачок).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  14

Тема: Народні  танці (продовження)

Мета:

Навчальна: ознайомити  учнів  із  поняттями  «чардаш», «полонез», «мазурка», «лезгинка», «камаринська»; навчити  учнів  виражати  та  обґрунтовувати  власне  емоційно-естетичне  ставлення  до  музичних  та  літературних  образів;

Розвивальна: розширювати  уявлення  учнів  про  музичні  жанри, про  значення  взаємодії  різних  видів  мистецтва; привернути  увагу  учнів  до  народних  танців  країн  світу;

Виховна: виховувати художній  смак  учнів; стимулювати зацікавленість  музичним  мистецтвом; прищеплювати  інтерес  до  творчості  народів  світу.

Музичний  матеріал: В.Монті «Чардаш»; А.Хачатурян Лезгинка  з  балету  «Гаяне»; М.Глінка  «Камаринська»; французька  народна  пісня  «Танок  каченят»

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; портрети  В.Монті, А.Хачатуряна.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія

Тип  уроку: комбінований  урок

Хід  уроку

Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід  (французька  народна  пісня  «Танок  каченят»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу  до  уроку. Музичне  вітання

2.    МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ

        Як   виник  танець?

        Які  українські  народні  танці  ви  пам’ятаєте?

        Назвіть  характерні  особливості  українських  народних  танців.

 

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Слово  вчителя

         Танець  є  одним   із  найпрадавніших  видів  мистецтва. Кожен  народ  має  як  свою  історію, культуру, мову, так  і  свої  особливі  танці,  які  розповідають  нам  про  історію  народу, про  його  характер  та  темперамент.

         Літопис  Польщі  міститься  не  тільки  в  літературних  пам’ятках, але  й  в  народних  мелодіях  і  колоритних  танцях. Найвідомішими  поміж  них  є  полонез, мазурка  та  кроков’як.

         Учитель  розповідає  про  історію  та  особливості  виконання  полонезу.

Робота  з  поняттями

         Полонез – це  урочистий  танець – крокування. Назва  танцю  походить  від  скорочення  французького  вислову  dansepolonaise, тобто  «польський  танець».

Учитель  розповідає про  історію  та  особливості  виконання  мазурки.

Мазурка – це  парний  танець. Кавалер  в  процесі  виявляє  усіляку  повагу  дамі, ведучи  її  трохи  попереду  себе. Партнерові  в  мазурці  належить  роль  лідера: він  визначає  рухи,  змінює  фігури, встановлює  темп. Він  гордо  демонструє  свою  даму  всьому  залу.  Польському  народу  властиві  почуття  власної   гідності  та  гордість. Незважаючи  на  швидкий темп  мазурки, рухи  танцюристів  передають  саме  ці  почуття.

         Учитель  розповідає  про  історію  та  особливості  виконання  чардашу.

         Чардаш – традиційний  угорський  народний  танець. З’явившись  в  Угорщині,  чардаш  поширився  завдяки  циганським  музичним  ансамблям  територією  сусідніх  країн.

Слухання  музики

         До  тематики  чардашу  зверталися  багато  класичних  композиторів. Прослухайте  «Чардаш» В.Монті  та  дайте відповідь  на  запитання

        Які  інструменти  виконують  музику  до  цього  танцю?

Слухання  твору  «Чардаш» В.Монті

        Скільки  частин  ви  почули  у  цьому  танці?

        Які  вони  за  характером?

Робота  з  поняттями

         Одним  із  найвідоміших  і  популярніших  танців  поміж  усіх   танців  народів  Кавказу вважають  лезгинку.Цей  граційний  танець містить  досить  чіткі  й  різкі  випади, що  робить  його  не  схожим  на  жодний  інший  танець.  Лезгинка – дуже  старовинний  кавказький  танець, який  чудово  підкреслює  мужність  і  дух  виконавців.

         Учитель  розповідає про  історію  та  особливості  виконання  лезгинки.

Слухання  музики

         Послухайте  лезгинку  з  балету  «Гаяне» А.Хачатуряна  та  дайте  відповідь  на  запитання

        Якими  є  особливості  музики  цього  танцю?

Слухання  лезгинки  з  балету  «Гаяне»  А.Хачатуряна

Робота  з  поняттями

         Характер  російського  танцю  камаринська  веселий, завзятий, радісний. Це  російський  танок, у якому  кожен  учасник  намагається  придумати  новий  рух  і  перевершити  решту  в  умінні  та  спритності. Учасники  за  допомогою  характерних  рухів  демонструють  свою  завзятість.

         Камаринська – це  танець  селян. Під  музику  камаринської  на  Русі  танцювали  на  базарах  і  ярмарках. Російські  народні  розваги  та  гуляння  завжди  відбувалися  з  танцями  під  камаринську.

Слухання  музики

         Послухайте  «Камаринську» М.Глінки  та  дайте  відповідь на  запитання

        Яким  за  характером  є  цей  танець?

Слухання  твору  «Камаринська» М.Глінки

Вокально – хорова  робота

         Мені  здається, що після  таких  запальних  мелодій  вам  також захотілося  потанцювати. Тож  на  танець  вас  запрошує  французька  народна  пісня  «Танок  каченят».

Розспівування

Розучування  французької  народної  пісні  «Танок  каченят»

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

        З  якими  танцями  ми  познайомилися  сьогодні  на  уроці?

        Музика  якого  танцю  вам  сподобалася  найбільше?

        Що  є  найголовнішим  у  музиці  танцю?

 

5.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Дізнатися  про  народний  іспанський  танець  болеро  та  російський  танець  кадриль.

         Учні  виходять  із  класу  під  музичний  супровід  (французька  народна  пісня «Танок  каченят»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  15

Тема: Народна  музика  у  творчості  композиторів

Мета:

Навчальна: ознайомити  учнів  із  поняттями «щедрівка», «колядка», «обробка», «парафраз», «варіації»; навчати  учнів  виразно  виконувати  народні  та  композиторські  пісні, використовувати  набуті  предметні  компетенції  у процесі  творчої  самореалізації; допомогти  з’ясувати  особливості  української  народної  музики  у  творчості  композиторів;

Розвиваюча: сприяти  формуванню світогляду  школярів;

Виховна: прищеплювати  художній  смак, морально – естетичні  якості  особистості.

Музичний  матеріал: М.Леонтович обробка  української  народної  пісні  «Щедрик»; Парафраз у виконанні  АсіїАхат  на  тему  «Щедрика»; Р.Савицький варіації  на  тему  української  народної  пісні  «Їхав  козак  за  Дунай»; щедрівка  «Добрий  вечір  тобі, пане господарю!»

Наочні  посібники: нотна  хрестоматія; портрети М.Леонтовича, Р.Савицького

Обладнання: ТЗН; дитячі  музичні  інструменти; фонохрестоматія.

Тип  уроку: комбінований  урок.

Хід  уроку

         Учні  входять  до  класу  під  музичний  супровід (щедрівка «Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу  до уроку. Музичні  вітання.

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Незабаром  Новий  рік. Ми  відчуємо  передсвяткове  хвилювання. Що  принесе  Новий  рік? Ми  також  хочемо  привітати  рідних, друзів, сусідів із цим святом. Як  це  зробити  найкраще? Звісно – піснею! Пісні, у яких  ми  бажаємо щастя  й  добробуту  добрим  людям, - особливі. Чи  відомі  вони  вам?

3.     АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ

        Хто  з композиторів  використовував  у  своїй  творчості  народну  музику?

        Які  народні  мелодії  ми  почули у  творах  композиторів?

4.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

(вчитель  розповідає про  традиції  святкування  Нового  року) Вечір  напередодні  Нового  року, який   сьогодні  припадає  на  13  січня, називають  Щедрим.

Робота  з  поняттями

         Пісні, що  виконували  у  вечір  напередодні  Нового  року (Щедрий  вечір), називали  відповідно  щедрівками. Зазвичай  їх  виконували  дівчата.

         Композиторів  дуже  приваблювала  народна  пісня. Чимало  з  них  слухали  народні  пісні, збираючи їх  до  своїх  творчих  скарбниць, записували, додаючи до  мелодії  щось  своє, тобто – обробляли.

         Обробка -  це «прикрашання» мелодії  музичного  твору, його  видозмінення завдяки  використанню  різних  засобів  музичної  виразності.

Слухання  музики

         Обробку найвідомішої  української  щедрівки  «Щедрик» зробив  український  композитор  Микола  Леонтович.  Послухайте  цю  пісню  у  виконанні  дитячого  хору  та  дайте  відповідь  на  запитання

        Який  настрій  викликає  ця  пісня?

Слухання  пісні  «Щедрик» в обробці  М.Леонтовича

         Пісня  «Щедрик» в обробці  М.Леонтовича  майже  100  років мандрує  світом  і  звучить  різними  мовами, але  душа  у  неї  залишається  українською.

         Зараз  ми  послухаємо  Парафраз  на  тему  «Щедрик»

Робота  з  поняттями

         Парафраз – це  інструментальна  п’єса , зазвичай  віртуозного  характеру, на  запозичені  теми. Зазвичай  композитори  створюють  такі  п’єси  на  улюблені  мелодії  з  творів  інших  композиторів  або  народної  музики.

Слухання  музики

         Послухайте  Парафраз  у  виконанні  скрипачки  АсіїАхат  та  порівняйте   різні  виконання  «Щедрика».

Слухання  Парафраз  у  виконанні  АсіїАхат на  тему  «Щедрика»

        Що  змінилося  у  виконанні  «Щедрика»?

        Яке  трактування  вам  подобається  більше?

Крім  обробок  та парафраз, є  ще  один  спосіб  використання  народної  музики   у  творчості  композиторів – це  створення  варіацій  на  якусь  певну  пісню  або   танець. Послухайте мелодію  відомої  української  пісні  та  пригадайте  її  назву.

Слухання  мелодії  «Їхав  козак  за  Дунай»

         Так, це  мелодія  пісні – романсу  «Їхав  козак  за  Дунай». Український  композитор  Роман  Савицький створив  варіації  на  тему  цієї пісні. Послухайте  ці варіації  та  дайте відповідь  на  запитання

        Що, на  вашу  думку, означає  поняття  «варіація»?

Слухання  Варіацій  на  тему  української  пісні  «Їхав  козак  за  Дунай» Р.Савицького

        Чи  однаково  звучала  мелодія  пісні, чи з  кожним повторенням  у  ній  щось  змінювалося?

Робота  з  поняттями

         Мелодія у творі  залишається   незмінною, але  щоразу  варіюється, тобто  звучить  дещо  змінено. Такий  музичний  твір називають  варіаціями. Основна  музична  думка  (тема) у  варіації  повторюється   декілька  разів, постійно  змінюючись. Завдяки  зміні  темпу, ритму, гучності, динаміки  тема  набуває  рішучого  або ніжного, бадьорого  або  мрійливого  характеру.

         Учитель  розповідає  про  творчість  Р.Савицького

Вокально – хорова  робота

         Готуючись  до  різних  свят, ми  вивчимо  українську  щедрівку  «Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!». Послухайте  її  уважно  та  дайте  відповідь  на  запитання

        Які  «празники» святкували  під час  новорічних  свят  згідно  з  текстом  щедрівки «Добрий  вечір тобі, пане  господарю!»?

Слухання  щедрівки  «Добрий  вечір  тобі,  пане  господарю!»

Розучування  та  виконання  щедрівки

5.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Бесіда

        Чим  відрізняються  обробка  та  варіації?

        Чи  може  давня  мелодія  отримати  нове  життя  завдяки  сучасній обробці?

        Які  пісні  співають  під  час  новорічних  свят?

6.     ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Знайти  відомості  про  українських  та  російських  композиторів, які  використовували  у  своїй  творчості  мелодії  народних  пісень.

         Учні  виходять  із  класу  під  музичний  супровід (щедрівка  «Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  16

Тема: Перевіряємо  свої  досягнення

Мета:

Навчальна: узагальнити  знання  учнями матеріалу  теми  «Народна  музика»;  перевірити  рівень  знань  і  вмінь  учнів, знання  основних  понять;

Розвиваюча: розвивати  розуміння  учнями  музичної  мови, співацькі  та  слухацькі  навички;

Виховна: продовжувати  прищеплювати  любов  до  музичного  мистецтва

Музичний  матеріал: твори  та  пісні, які  слухали  та  вивчали  впродовж  семестру.

Наочні посібники: нотки, криптограма, таблиці.

Обладнання: ТЗН; фонохрестоматія

Тип  уроку: урок  узагальнення  знань, умінь  і  навичок.

Форма  проведення  уроку: урок-гра

Хід  уроку

Учні  входять  до  класу під  музичний  супровід (щедрівка «Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!»)

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ

Перевірка  готовності  класу  до  уроку. Музичне  вітання.

2.     МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні  у  нас  заключний  урок  семестру, який  ми  проведемо  у  вигляді  гри, що має  назву  «Музичні  старти». Під  час  її проведення  ви  продемонструєте  свої  знання, уміння  та  навички  в  музичній  галузі, які  ви  сформували  впродовж  семестру. За  кожну  правильну  відповідь  ви  отримуватимете  нотки, зображені  на  папері. Одна  нотка  дорівнює  одному  балу. Яка  команда  назбирає  більше  ноток – та і перемогла  у  змаганні!

         Учні  класу  об’єднуються  у  дві  команди, кожна  з них  обирає  капітана.

3.     ОСНОВНА  ЧАСТИНА

Завдання № 1. Криптограма

         Розв’язати  криптограму: як  поетично  називають українську  народну  пісню. 

Команда, яка  першою  виконає  завдання, отримає  3  бали (3 нотки).

1	16	4	8	3	10	16

 

17	20	15	16

 

 

20	19	4	16	13	10	6

Відповідь: Чарівна  душа  України

        Художник, чия  картина  може  проілюструвати  твір  К.Дебюссі «місячне  сяйво» з «Бергамської  сюїти»  (Куїнджі)

19	20	13	10	17	7	8

 

        Традиційний  угорський  народний  танець (Чардаш)

1	16	4	14	16	15

 

        Чергування  тривалості  звуків (Ритм)

4	6	11	18

 

        Струнний  смичковий  музичний  інструмент  з  низьким  тембром (Віолончель)

3	8	5	9	5	10	1	2	9	21

 

Завдання № 2 «Любимо  співати»

         Команда  по  черзі  починають  співати  пісні. За  сигналом  учителя одна  команда  має  доспівати  пісню  другої. Хто  краще  знає  текст (1 нотка), мелодію (1 нотка), та виразніше  її  виконує (1 нотка), той  отримує  3  бали  (3 нотки).

Завдання  № 3 «Змагання  музикознавців»

Кожна  команда  має  підготувати  запитання  іншій  команді. Якщо  команди  не  може  відповісти  на  поставлене  запитання, відповідає  та  команда, яка  його  поставила. Кожна  правильна  відповідь  - 2 нотки, за  доповнення – 1 нотка.

Завдання № 4 «Упізнай  мелодію»

         Упізнати  музику  твору, що звучить. Кожна  правильна  відповідь – 2 нотки, за  доповнення - 1  нотка.

Завдання № 5 «Євробачення»

          У  кожній  команді  обрати  солістів, які  повинні  виконати  найулюбленішу  пісню, решта – підспівує. Найкраще  виконання – 3 нотки.

4.     ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

Підбиття  підсумків  гри, виконання  пісень  за  вибором  учнів.

         Учні  виходять  із  класу під  музичний  супровід  (щедрівка  «Добрий  вечір  тобі, пане  господарю!»)