Інтегрований урок - захід для учнів 5 класу на тему: "Українські вечорниці"

Про матеріал
Мета: перевірити здобуті знання з тем: українські казки та загадки як один із видів усної народної творчості; ознайомити з пісенною спадщиною українського народу, його звичаями, традиціями та обрядами; розвивати засоби виразного читання української поезії, перевірити знання з української мови, розвивати чисте інтонування та артистичне виконання українських пісень, вміння розгадувати кросворди; виховувати поважне ставлення до українських народних традицій, звичаїв, вміння гостинно зустрічати друзів, дорослих, гостей.
Перегляд файлу

Інтегрований урок – захід, 5 клас.

Тема: «Українські  вечорниці»

Тип уроку: інтегрований урок (музичне мистецтво, українська література, українська мова,  народознавство).

Вид  уроку: засвоєння нових знань, систем і удосконалення  теми: казки і загадки, українські народні пісні.

Вчителі: Симчіч І.А.( вчитель музичного мистецтва та української мови та літератури); Пільо О.А. (вчитель народознавства).

Мета: перевірити здобуті знання з тем: українські казки та загадки як один із видів усної  народної  творчості; ознайомити   з пісенною спадщиною українського народу, його звичаями, традиціями  та обрядами;  розвивати засоби виразного  читання української поезії, перевірити знання  з української мови, розвивати чисте інтонування та  артистичне виконання українських пісень, вміння розгадувати кросворди; виховувати поважне ставлення до українських  народних  традицій, звичаїв, вміння гостинно зустрічати друзів, дорослих, гостей.

Обладнання: рушники, українські народні  костюми, магнітофон, касети, картини, фішки, призи вареники, пластилін.

Хід уроку:

Зв.м.                українська народна музика

Вчитель:  Добрий день, друзі! Щиро вас вітаємо на наших  вечорницях!

- Діти, а що таке  вечорниці?

Народознавство: У житті сільської молоді в Україні  помітне місце займала  така форма дозвілля.

Вечорниці: Збиралися за звичай в одній хаті у тих оселях, де була дівчина незаміжня. Вечорниці виконували подвійну функцію: передусім  це були  зібрання молоді  для праці у гурті, а потім починалися забави. Інколи  після праці влаштовували вечерю. Отже, повсюдно в Україні вечорниці – це традиційна форма спілкування молоді, оперта на трудову і розважальну основу .

Українець:  Я – українець. Над Дніпром

Стоїть в саду вишневим хата,

Кущі калини під вікном,

Криниця, журавель з цебром

И скибка місяця щербата. 

Українка. Я – українка. З юних літ

Мене пісень навчила мати,

Які  чарують цілий світ,

Де народився «Заповіт»,

 Що закликав  кайдани рвати!

Українець:  Я – українець. Мій народ,

Миролюбний і хоробрий.

Уже сягнув таких висот –

Немає  в світі перешкод ,

Що затуманили б нам обрій!

Українка:  Я – українка. Я горджусь,

Що люблю я усі народи.

Вірменію і Білорусь …

За волю всіх людей борюсь,

Без них нема й мені свободи.

Українська література:   З давніх - давен  українській народ  славен своєю  гостинністю. Прошеного  чи непрошеного гостя слід було нагодувати, подаючи кращу їжу, яку господарі  не могли їсти щодня. Якщо під час іди хтось заходив у хату, він говорив: «Хліб та сіль». Поява гостя вважалась доброю ознакою, це, згідно з віруваннями українців, забезпечувало родині достаток, благополуччя. Також  існували вироблені впродовж  віків правила народного етикету, які виявилися у святкових  частуваннях. Вважалось поганою ознакою багато і жалібно їсти в гостях. Гості ніколи не починали їсти, поки господарі не просили: «Бог  благословить, а хазяїн велить корміться господа. Їжте, гості дорогі».

  • Ось запросили ми з вами сьогодні гостей  добрих, ввічливих, то ж давайте згадаємо  українські імена, які ви знаєте ?

Діти: Дарина, Миколо, Оксана, Василь, Марія, Федір, Остап, Богдан,  Степан …

  • Але не тільки  гостинність є однією з ознак українців, а й  усна  народна  творчості , яка сягає  своїм корінням  ще давньої давнини,  коли світ, природні явища, взаємній людини з природою з*являлися в надзвичайному, фантастичному світлі. У цьому році ми з вами на уроках української літератури   розглянули два види усної  народної  творчості,  це  - казки   і                                загадки.  Упродовж століть казки, перекази, легенди, загадки  передавались з покоління  в покоління, набуваючи змін.
  • На які три великі групи можна поділити казки?

Діти : 1) фантастичні, 2) казки про тварин, 3 ) побутові.

         Зараз ми перевіримо як ви засвоїли цю тему. Увага конкурс!

(Клас обєднуємо  в 3 команди: «Чорнобривці», «Волошки», «Проліски».  За правильну  відповідь учень  отримує  фішку, яка команда набере більше фішок – буде переможцем  і отримає  солодкий приз).

1)  Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть  мене на крилята

Та понесіть до батенька,

А в батеньки їсти й пити

Ще  й хороше  находити.  ( «Івасик – Телесик» )

2) Не полечу з вами                          

Як я була в лужку,

Виламала ніжку.

А ви мене покинули ?   («Кривенька качечка»)

3) Я по коробу метений.

Я на яйцях спечений,

Я од баби  втік од діда втік,

Так і од тебе втечу. («Колобок»)

4. Чи довго  вони летіли, чи не довго, а прилітають до царя на обід.

(«Летючий корабель»).

5. Бачу, каже, сину, що з вас трьох  тільки ти сам не розминувся з правдою. Живи ж щасливою. («Названий батьки»).

6. Ви лоша прив’яжіть, а матерів повипрягайте та й пустіть – котра побіжить до  лошати, та його й привела.(« Мудра дівчина»).

7. Ну що, дядьку: ти казав, що кривдою  краще жити, ніж правдою отже ні! («Про правду і кривду»).

8. Жили собі звірі під новим царем так, як і без цього.

(« Фарбований лис» І.Я. Франко).

9.Отож  як трапилось в нас горе, що не стало ні Оленки, ні синів моїх  пішла  я до річки. («Котигорошко» А.І. Шиян).

- А які казки знаєте ви ?

Загадки.  (Відгадки  теж  заохочуються).

1. Завжди їсть, а сита ніколи не буває? (Піч)

2. Що у світі найбагатша? (Земля)

3. Що сходе без насіння? (Сонце)

4. Текло, текло, та й лягло під скло? (Річка)

5. Біла морква взимку росте? (Бурулька)

6. Завжди в роті є, а не проковтнеш? (Язик)

7. Білі  зубки  має, та усі ховає? (Кукурудза)

8. Стоїть  над водою, хитає сивою бородою? (Очерет)

9. Мовчить, а всіх людей  навчить? (Книга)

10. Хто завжди правду каже? (Дзеркало)

11. Сонечко в траві зійшло  усміхнулось, розцвіло,  згодом стало  біле – біле  і за вітром полетіло? (Кульбаба)

12. Вона цвіте в травневі дні, між великим листом, виснуть  квіточки  дрібні,  з запашним намистом? ( Конвалія )

- А тепер ви загадуйте загадки .

Народознавство.  Діти:  Важливою складовою частиною матеріальної  культури  кожного народу, окрім усної  народної  творчості є  його їжа. Харчувались  українці продуктами,  отриманими  із  власного господарства. Велику роль у харчуванні  українців  відігравали овочі та бобові, але найпоширенішими  стравами  були страви  з борошна. Про  це  свідчать прислів’я: «Хліб – усьому голова», «Як є  хліб та вода, то й нема голоду».

Хліб  відігравав важливу роль  у  звичаях  та обрядах , він уособлював  гостинність,  добробут. З борошна  виготовляти: затірку, лемішку, вареники, квашу, кислицю, галушки, локшину та інші.  Чільне місце  у раціоні українців посідали каші,  страви  з картоплі (картопляні пиріжки, борщ ), часник та цибуля (з часнику  робили «саломаху» - приправу до картоплі, з часником)  куми  несли  хрестити  дитину), молочні страви.                                    

Кросворд:

По вертикалі:

1.Холодна закуска з риби (чубу козаків).

2.Найпоширеніший  овоч в Україні  та Білорусії.

3.Кучерява  зелень, яка  росте на  кожному городі.

4.Головна справа на Свят – вечір.

 

По  горизонталі:

1.Найулюбленіша страва  українців  з борошна.

2.Овоч, який  полюбляють не тільки  люди, але й зайці.

3.Це бобовий, родич гарбузовий.

4.Улюблена страва з борошна, яку заправляють  часником   подають до борщу.

5.Овоч, від  якого  плачуть.

 

Зв.м. Оживший дует:               ,,Ти ж мене підманула,,

1.Ти  казала в понеділок буде  в мене 100  путівок.

Я дивлюсь, а іх  нема, підманула підвела.

Приспів: Ти ж мене підманула, ти ж мене підвела,

Ти ж  мене молодого з ума - розуму звела.

2.Ти казав, що  у вівторок  «Санта  - Барбара» в 7: 40,

Я дивлюсь, іі  нема, підманула мене дарма .

Приспів:  той же.

3.Ти казала у  середу, підем  разом до балету,

Я прийшов – тебе  нема, підманула, підвела.

4.Ти  казав, що  у четвер, буде в мене 100 проблем,

Я прийшов, а їх  нема, підманула, підвела.

Приспів: той же.

5.Ти казала, що у п’ятницю, підем  разом по пшеницю,

Я прийшла   - тебе нема, підманув мене дарма.

Приспів:  той же.

  • Та годі вам сваритись, краще давайте фільм дивитись.

6.Ти казав, що у суботу, підем  разом  на роботу.

Я прийшла тебе нема підманула , ти дарма

Приспів:  той же.

7.Ти казав, що у неділю, підем разом  на торгівлю.

Я прийшов  - тебе нема, підманула ти дарма.

А зараз перевіримо,  як ви знаєте  українську мову. Конкурс  перекладачів.

Вилка – видел, василек – волошка, блават; близнеци – близнюки, вред – шкода; гобушка  - окраєць; границя – межа; кордон  -  рубіж; капля – крапля; зонтик – парасолька; глаза – очі; кошелек – гаманець; средства – кошти; кровать – ліжко; мороженное  - морозиво; красиво – гарно; шляпа – капелюх.

Учитель:  Але  ж вечорниці  неможливо   уявити  без  жартівливих   пісень та віршів.

Зв.м.                 українська народна пісня «Глибока кирниця».

  1. Глибка криниця,  (двічі)

Там стоїть  дівчина, як намальована, ля – ля.

  1. При криниці стала, водиці набрала,

Про свого  Івасика, милого  думала, ля – ля.

  1. Ой, любий Івасику, тебе побачила,

То зараз би туди  в криницю вскочила, ля – ля.

  1. Ой, люба дівчина криниця  глибока, (двічі)

І зелена в ній вода, ля – ля.

Учень: В кожній хаті на Вкраїні  вареники  варять  нині.

              Це вареники знаменні, як їх  родичі  пельмені.

Естафета «Звари вареники» (поки виконується українська народна пісня «А мій милий вареничків хоче…»   кожна команда  повинна наліпити  якомога більше  якісних  вареників з пластиліну. А журі  буде оцінувати).

Зв.м. Українська народна пісня «А мій милий вареничків хоче…» 

1.А мій милий, вареників хоче (двічі ),

Навари милая,  (двічі) о – хо – хо, моя чорнобривая.

2.Так дров же нема, милий  мій  міленький (двічі) – голубе сизенький Нарубай, милая (двічі),  нарубай  о – хо – хо, моя чорнобривая.

3.Так сил же ж  нема, милий мій  миленький (двічі),

Помирай милая ( двічі ) , помирай о –хо –хо , моя чорнобривая.

Зв.м. Українська народна пісня (збирання вареників).Підведення підсумків.

Українська література. Учениця: Легенда про пісню

Якось Господь Бог вирішив  наділити  дітей світу  талантами. Французи обрали  елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну  і порядок, діти Росіі – владність, Польщі  - здібність  до торгівлі, італійські одержали хист до музики. Обдарувавши  всіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив  у куточку дівчину. Вона була боса, одягнула у вишивану сорочку, руса коса,  переплетена  синьою стоячкою, а на голові багрянів вінок з червоної  калини.

  • Хто ти ? Чого плачеш ? – запитав Господь.
  • Я – Україна, а плачу, бо стогне  моя земля  від пролитої крові, пожеж. У своїй хаті немає правди і волі.
  • Чого ж ти не підійшла  до мене  скоріш ? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму горю?! Дівчина хотіла  вже йти, а Господь  зупинив іі.
  • Е  у мене неоціненний  дар,  який уславить тебе  на цілий світ. Це – пісня. Узяла  дівчина - Україна  дарунок і міцно притиснула  його  до серця. Поклонилась низенько  всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Вчитель:                            Українська пісня!

Хто це був зачарований нею, хто не згадує  її як своє бажання бути красивим і ніжним. Вона виражає радість, смуток,сподівання, мрії. Все цінне, що не вмирає, викликаючи найтонші почуття і має чарівну силу. Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над вашими колисками…

 Учень:                          Леся Українка ,,Колискова,,

                                         Місяць ясненький,

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

 

Любо ти спатимеш,

Поки не знатимеш,

Що та печаль.

Хутко прийматимеш -

Лихо та жаль.

 

Тяжка годинонька!

Гірка годинонька!

Лихо не спить…

Леле, дитинонько!

Жить – сльози лить!

 

Сором хилитися,

Долі коритися!

Час твій прийде!

З долею битися.

Сон пропаде.

Місяць яснесенький.

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

Вчитель: Де в Україні не співали? Чи весілля, заручини, хрестини, вечорниці всюди вона -  пісня - душа нашого народу була на почесному місці. Пісні передаються з покоління в покоління, змінюються, інтерпретуються, тому і живуть нині. Зараз ми в цьому переконаємося:

Учень виконує байку: Петро Ребро «У зоопарку».

Гукає Ігор до Дмитра:

  • Дивись, якенна кенгуруА!

Дмитро сміється:

  • Ой умру! Не кенгурА, а кенгурУ!
  •  А он із клітки вигляда

Папуга жовтий – какадА!

Друг знову в сміх:

  • Ой, упаду! Не какадА, а какадУ!

Відразу видно, братику,

Що ти не вчиш граматику.

Вчитель: ” Гуляння, гуляннями, але свята, забави, розваги, тісно пов*язані з народною творчістю, а також з творами видатних письменників:

Діти:   Ю. Рибчинський ,,Наша мова,,

Я без тебе мова

Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Вчитель:  Кожного дня вчителі намагаються посадить у наших серцях зернятко добра, ніжності, ввічливості.  А підсумком наших вечорниць будуть ваші творчі авторські написання віршів про рідну мову:

Лобода Юлія:

Як я люблю мову

Рідну, лагідну,свою,

Милозвучну і струнку,

Солов*їну, золоту.

 

Леонова Юлія:         

«Україна».

Укр. - укр. Україна

Ти така, така щаслива,

Боже, ясна як дитина

Наша рідна Україна

 

Народознавство:  Як гарно вже ви опанували українську мову та літературу, і як гарно ви вдягнуті, і не даремно, бо ….

Одяг народу завжди свідчив про становище людини в суспільстві. На формування українського одягу мали вплив різні фактори: природні умови, культурна спадщина поколінь, взаємини з іншими народами, розвиток техніки, релігія, національні особливості. В Україні з давніх – давен люди виробляли тканини з кропиви, льону, конопель, вовни, хутра. Прикрашали одяг вишивкою (нитками, бісером ), намистом.

Одяг замужніх городян відрізнявся від одягу селян: їх одяг шили з дорогих тканин і тонкою сукна привезеного з Англії, Нідерландів, Франції та інших країн. Головні убори оздоблювали дорогим хутром. Весь їх одяг формувався під впливом іноземної моди того часу. Селянське брання  наслідувало попередні давньоруські форми. Сорочки шилися з полотна, з сукна виготовляли темний одяг (свити, сердаки, чумарки ). Головні убори: шапки (ковпаки) і вінки, хустки, чепець, очіпок. Взуття: постоли, черевики, чоботи. Найпоширенішою в Україні жіночою прикрасою було намисто (коралове, із дутого скла, металу)                       Отже, український одяг 18 -19 століття  відзначається високими якостями.

Національний український одяг постає зараз величною пам’яткою, що пов’язана з історією народу, розкриває його характер і творчі можливості. І ми з вами повинні це знати і памятати, бо за словами М.Рильського «Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього».

 Учні: Вас чекають у макітрі              Милі гості, просимо сісти.

         Вареники дуже ситні -              Вареники будем їсти,   

         Білолиці,круглолиці                   Вареники непогані,

         Із колгоспної пшениці.              Вареники у сметані.                  

                                 Їжте, їжте, просимо щиро,

                                 Вареники наші з сиром,

                                 Вареники непогані,

                                 Вареники у сметані.

Зв.м.       (Діти пригощають гостей варениками у сметані)

 Ведучі:         Все, що в серці мали,-

                       Вам подарували!

                       Світлу мрію й казку,

                       Нашу пісню й ласку,

                       Щебет соловїний, славу України…

                       В щедрий вечір, в добрий вечір.

Журі підводить підсумки.    Оголошується команда - переможець!

 

docx
Додано
2 серпня
Переглядів
72
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку