Конспект уроку з музичного мистецтва для учнів 5 класу на тему:" Духовна музика в храмі"

               Артемій Ведель

Тема семестру:    Музика та візуальні образи

Тема уроку:               Духовна музика в храмі

Навчальна мета:  пояснити учням визначення поняття духовна музика, «херувимська»  та іконопис; розкрити особливості духовної музики, поняття у втіленні духовного світу людини; познайомити учнів із творчістю Артемія Веделя з опорою на прослухані твори;

Розвиваюча мета: розвивати вокальні навички,  навички активного сприймання музичного твору, працювати над вокально - хоровими навиками (диханням, звукоутворенням),  над художнім виконанням пісні, розвивати кмітливість учнів,  інтелектуальну гнучкість (виконання творчих завдань).

Виховна мета: виховувати інтерес до духовних традицій у мистецтві, любов людини до музики, культури  її слухання, а також  виховувати  естетичні смаки; формувати потребу сприймати та виконувати високохудожні музичні твори; формувати почуття людяності, колективізму.

Тип уроку:  поглиблення теми, урок  комбінований із застосуванням  мультимедійної апаратури.

Обладнання: ілюстрацій ний матеріал -  портрети композиторів: Артемія  Веделя,Максима  Березовського, Дмитра Бортняньського, П.І.Чайковського, М.І. Глінки ; використання технічних  засобів  – мультимедійна апаратура,  магнітофон, фортепіано, касети та диски  із записом.

Роздатковий  матеріал:  запитання, картки оцінювання, картки із текстом пісні, картки для малювання.

Список використаної літератури:

1. Абдулін Є.Б. «Теорія і практика музичного навчання у загальноосвітній школі Посібник для вчителя».
2. Гродненська Н.Л. «Школярі слухають музику».
3. Кабалевський Д.Б. «Як розповідати дітям про музику».
4. Костюк А.Г. «Естетичні аспекти сприймання музики».
5. Масол Л.М. «Методика навчання мистецтва».
6. Ростовський О.Я. «Педагогіка музичного сприймання».
7. Ростовський О.Я. «Методика викладання музики в основній школі».
8. Раввінов О.О. «Методика хорового співу в школі».
9. Фібула М.М. «Педагогіка».

План  уроку:

1. Вхід у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.
2. Музичне вітання.
3. Ознайомлення з темою уроку. (Зіставлення образів ікони Вишгородської (Володимирської ) Богоматері.
4. Сприймання музики. («Херувимської» А. Веделя - слухання).
5. Вокально -  хорова робота (вступна бесіда).
6. Розспівування.

• вправа на одному звуці (формування звукоутворення, удосконалення ансамблю і строю класу);
• артикуляційна вправа;
• мелодико - ритмічна вправа на матеріалі пісні, що вивчається;
• розучування пісні «Мама» Ю. Чичкова (індивідуально - колективна робота);
• закріплення пісні (спів  пісні  всім класом).

7. Творче  завдання  образотворчого характер еру.
8. Підсумок уроку (узагальнення матеріалу уроку, оцінка роботи учнів на уроці).
9. Домашнє завдання – слухати музику за власним вибором. Розповісти  про її зміст і звучання. За бажанням – втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.
10.  Вихід у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.

Хід уроку:

1. Вхід у кабінет у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.

Музичне привітання:

Учитель: - Добрий день, діти! Я вітаю вас!

Діти:  - Добрий день учитель і музичний клас!

2. Організаційний момент:  (дата, тема уроку, мета уроку, актуалізація опорних знань – правила співацької установки, повторити протягом уроку).

Сьогодні ми знов працюємо за картками оцінювання….

3. Перевірка Д/З (ми продовжуємо розглядати тему материнської любові і  домашнім завданням було  охарактеризувати висловлювання, що для вас значить слово «мама»). ( метод «Мікрофон»).
4. Сьогодні на уроці ми поговоримо про духовну музику.

    Тема духовності завжди була в центрі уваги митців. Відомі іконописці та малярі створювали високохудожні духовні образи на полотнах чи стінах храмів, у скульптурно-архітектурних ансамблях тощо. Століттями духовну музику писали кращі представники музичної культури. Виконання багатоголосого твору багатоголосним хором викликає відчуття смутку й радості, тривоги та надії; буденності і водночас чогось неземного, бо у співі цьому — душа народу.

    Духовна музика — це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

5. Відомості про А. Веделя і його твір „Херувимська» .

Композиторів, які писали духовну музику, дуже багато. Одним із них був Артемій Ведель — український композитор, диригент, співак і педагог XVIII ст. Протягом кількох років він викладав вокальні дисципліни в Харківському колегіумі.  У творчості Веделя, що охоплює сферу духовної хорової музики, дуже відчутний вплив української народної пісенності. Усі твори композитора створені для виконання хором акапела (a capella), тобто без інструментального супроводу.  Творчість Артемія Веделя поряд із творчістю Дмитра Бортнянського та Максима Березовського представляє період розквіту української хорової музики кінця 18 століття.

Сьогодні, наприклад, ми послухаємо твір Артемія Веделя „Херувимська».

Херувимська — це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» (звідси й назва).

 Цей різновид духовного співу відомий ще з VI ст. і вирізняється особливою урочистістю. А хто із композиторів ще писали  духовну музику?

Вчитель:  -  Існує багато  варіантів співу херувимських.  Їх створювали Дмитро  Бортнянський,  Максим  Березовський, Петро Чайковський, Михайло Глінка. (зверніть увагу на дошку).

Творче завдання.

Під час слухання музики А. Веделя ми спробуємо з вами поєднати два види мистецтва: музику і живопис. Записуємо назву і автора музики, беремо кольорові олівці і спробуємо намалювати образи, які з*явилися у вас під час слухання музики, характер музики спробуйте передати кольорами олівців…. а потім обговоримо їх….  (роботи дитячі розвішувати на дошці).

6. Слухання музики А. Веделя «Херувимська».
7. Аналіз прослуханого твору. Аналіз прослуханого твору

• Які образи виникли у вашій уяві під час слухання „Херувимської?
• Яким є характер прослуханого твору? ( метод «мікрофон»).

8. Розповідь про чудодійну силу зображення Святої Марії-Богоматері.

Найдавніше і найвеличніше зображення Богоматері – ікона Вишегородська

 (Володимирська)  Богоматір. Зображення Святої Марії-Богоматері були найулюбленішими в іконописному мистецтві країн християнського світу. Однією з найвідоміших ікон є образ Богородиці Елеуса, яка відома ще як Вишгородська (Володимирська) Богоматір. Композиція зображує Богоматір із маленьким Ісусом, які тісно притулилися і торкаються щоками. Ікони такого типу називали «Замилування». За давніми легендами та переказами ця ікона прославилася великою чудотворною силою, оскільки захищала людей від лиха й надихала їх на подвиги.

Вчитель:

• Походження  назви ікона?

Учень:

   Літописи свідчать про  її Візантійське походження. На початку 7 ст. ікону було перевезено з Константинополя до князівської церкви у Вишгороді, що під Києвом. Та згодом суздальський князь Андрій Боголюбський, зруйнувавши Київ, загарбав ікону і перевіз її до своєї вотчини у місто Володимир  на Клязьмі. З того часу ікона й отримала назву «Володимирська Богородиця». Нині ікона зберігається у Третьяковській картинній галереї в Москві.

    Талановитий майстре відобразив на іконі найвищі цінності людини – красу життя і материнської любові.

9. Вокально – хорова робота.

    - показ пісні «Мама» Ю. Чичкова.

    - аналіз пісні:

Вчитель: Які почуття викликала в вас ця пісня? Яке враження вона справила

на вас? (відповіді учнів)

Питання:

• В якій формі написана ця пісня ?
• Який лад пісні ми відчули?
• Яка мелодія?
• В якому розмірі написана ця пісня?
• Який темп?
• Динаміка?

Вчитель: А ви хочете її розучити? Для цього треба підготувати свої голоси і прийміть співацьку поставу.

Перед виконанням пісні, ми спробуємо з вами згадати правила співацької установки:

Правила співацької установки

1. Співати потрібно стоячи або сидячи (стійте правильно, голову тримайте вільно. Не напружуйтесь, плечі відведіть назад. Руки опустіть вільно. Під час співу сидячи, руки покладіть на коліна або на парту);
2. Дихання беріть спокійно, плечі не піднімайте. Кожне слово вимовляйте чітко і виразно;
3. Співаючи в хорі, не виділяйтесь,прислухайтесь до товаришів, не викрикуйте;
4. Ваш спів повинен бути виразним, красивим, на радість вам і слухачам;
5. Неакуратне відношення до свого голосу: крик, вереск, спів різким звуком може привести до втрати голосу;
6. Не співайте на холодному та сирому повітрі.

10.  Розспівування:

• Заспівайте на одному звуці разом і гарно таку вправу

«Світить сонечко у віконечко » ( вправа на одному звуці, для концентрації уваги і формування чистого унісону).

• Вправа № 2

«Зимо, зимо прощавай, вже весна іде в наш край».

• Вправа № 3

Мелодико - ритмічна вправа з пісні « Мама» - порівняння тризвуку тонічного і діатонічного.

11.  Робота над піснею  Ю. Чичкова  „Мама” .

Розучування

• Сольмізація ( індивідуально – групова робота)
• Сольфеджіо по рядах. Закріплення (спів зі словами усім класом)

Вчитель: А тепер послухайте перший куплет пісні і прослідкуйте за нотним записом. Показ першого куплета (розучування  пісні  пофразно  групами і соло).

Зміст і характер пісні можна передати не тільки словами тексту, а й приємним, ласкавим співом. Виконаймо її ніжно, з теплотою.

Також поміркуйте, який образ мами втілено в пісні.

Закріплення і спів  пісні всім класом.

12.   Узагальнення уроку.  

Запитання:

- Духовна музика – це вокальні, інструментальні або вокально-інструментальні твори на релігійні тексти чи сюжети.

-  Херувимська - це духовний вокальний твір для хору, що починається словами «іже херувими» (звідси й назва).

-  А. Ведель писав – духовну музику.

13.Підсумок уроку.

Сьогодні на уроці ми переконалися, що «Херувимська» вражає щирістю, задушевністю, особливою мелодійністю. Це робить її співзвучною з іконою Володимирської Божої Матері. Чистота і ніжність звучання, просвітленість і прозорість тембрових барв ніби зупиняють плин часу, відривають від усього земного і скороминучого, допомагають зосередитися на розмові з Богом.

 14. Оцінювання учнів. (картки оцінювання, порахуйте свою кількість правильних відповідей в картках оцінювання, вони і будуть вашим балом за уроку.)

15. Д/З:

Обв’язкове:  слухати музику за власним вибором, розповісти  про її зміст і звучання;

за бажанням – втілити засобами образотворчого мистецтва зміст музичних творів, що звучали на уроці.

  Музичне прощання:

Учитель: -  До побачення!

Діти:  -  До побачення!

15. Вихід учнів у супроводі звучання пісні «Мама» Ю. Чичкова.

Додаток до уроку:

Правила співацької установки

1. Співати потрібно стоячи або сидячи (стійте правильно, голову тримайте вільно. Не напружуйтесь, плечі відведіть назад. Руки опустіть вільно. Під час співу сидячи, руки покладіть на коліна або на парту);
2. Дихання беріть спокійно, плечі не піднімайте. Кожне слово вимовляйте чітко і виразно;
3. Співаючи в хорі, не виділяйтесь,прислухайтесь до товаришів, не викрикуйте;
4. Ваш спів повинен бути виразним, красивим, на радість вам і слухачам;
5. Неакуратне відношення до свого голосу: крик, вереск, спів різким звуком може привести до втрати голосу;
6. Не співайте на холодному та сирому повітрі.

«Херувимської» А. Веделя

1. Який образ постав у вашій уяві під час слухання музики, намалюйте…
2.  Який характер  прослуханої музики, відобразите його кольорами

                                                                    олівців.

Картка  оцінювання.

ДУХОВНА МУЗИКА:

Максим Березовський                   Дмитро Бортнянський

П.І. Чайковський              М.І. Глінка

Слова пісні.

Інформація для учня.

                Ікона Вишегородська (Володимирська) Богоматір

Літописи свідчать про  її Візантійське походження.

На початку 7 ст. ікону було перевезено з Константинополя до князівської церкви у Вишгороді, що під Києвом. Та згодом суздальський князь Андрій Боголюбський, зруйнувавши Київ, загарбав ікону і перевіз її до своєї вотчини у місто Володимир  на Клязьмі. З того часу ікона й отримала назву «Володимирська Богородиця». Нині ікона зберігається у Третьяковській картинній галереї в Москві.

Талановитий майстре відобразив на іконі найвищі цінності людини – красу життя і материнської любові.

Артемій Ведель